Фінансова звітність як важливе джерело інформаційного забезпечення аналізуОсновним джерелом даних для проведення фінансового аналізу діяльності підприємств є їх фінансова звітність. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає наступні форми: баланс [Додаток 1], звіт про фінансові результати [Додаток 2], звіт про рух грошових коштів [Додаток 3], звіт про власний капітал [Додаток 4] та примітка до звітів. Форма 1 “Баланс” – звіт, що дозволяє оцінити активи,зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату. Використовуючи цю форму звітності як першоджерело інформації, доцільно розробити на її основі агрегований аналітичний баланс, що сприятиме систематизації основних блоків аналітичної інформації, що характеризуватимуть ресурсно-майновий потенціал туристичного підприємства та джерела його фінансового забезпечення. Форма 2 “Звіт про фінансові результати” – містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди. Форма 3 “Звіт про рух грошових коштів” – відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства. Форма 4 “Звіт про власний капітал” – характеризує зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду. “Примітка до звітів” – сукупність показників і пояснень, як забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року) Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні підприємства, підприємства-емітенти облігацій, банки, дочірні товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
3.3. Проблеми репрезентативності галузевої звітності в аналізі суб’єктів господарювання Для оцінки економічної та соціальної ефективності туризму як у національному, так і в регіональному масштабі необхідна наявність достатнього інформаційного забезпечення. Основними причинами проблематичності його формування є: 1)проблеми різної галузевої та відомчої приналежності виробників туристичних благ (товарів, послуг), а відповідно відсутність належним чином організованого статистичного обліку туристичної діяльності, і як наслідок – соціально-економічні показники туризму “розчиняються” у даних інших галузей національної економіки (охорона здоров’я, соціальне забезпечення, культура, готельна індустрія, транспорт та н..); 2)умовне розмежування господарських об’єктів туристичної галузі на “ліцензовані” та “не ліцензовані”. Побудова державної статистичної звітності за формою 1-ТУР потребує вдосконалення, оскільки такий підхід не відображає реальних показників роботи туристичної галузі, адже ліцензуванню згідно чинного законодавства підлягає лише тур операторська та тур агентська діяльність, відтак коло суб’єктів господарювання туристичної галузі є значно ширшим. Так, українські ліцензовані суб’єкти туристичного підприємства складають державну статистичну звітність з туризму за формою “1-ТУР”, яка розроблена відповідно до міжнародних рекомендацій Всесвітньої Туристичної Організації. Ця звітність виступає доволі систематизованим джерелом інформації статистики туризму – містить дані стосовно розподілу туристів за цілями та віком; розміщення туристів на території України; про в’їзд іноземних туристів; туристів, які виїжджали за кордон; основні фінансово-економічні показники галузі. Однак за своїм економічним змістом дана звітність є обмежено придатною для аналітичних цілей: 1)неможливо оцінити стан матеріально-технічної бази туризму; 2)неможливо проаналізувати фінансове забезпечення галузі – наявність власного капіталу, довгострокових та поточних зобов’язань; 3)звітність подають тільки ліцензовані суб’єкти індустрії туризму, в результаті у показниках роботи туристичної галузі адекватно не відображено обсяги діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі, які не підлягають ліцензуванню. Інформаційне забезпечення аналізу діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі однозначно потребує вдосконалення. Державна статистична звітність за формою 1-ТУР представляє фінансово-економічні показники укрупнено, а також не узгоджено із сучасними вимогами користувачів фінансової інформації. Так, використання показника “балансовий прибуток” є недоречним із впровадженням національних стандартів бухгалтерського обліку. У рядку “платежі до бюджету” “вказують фактичні суми податку на прибуток, на землю, на додану вартість та інші платежі, внесені в бюджети різних рівнів від туристичної діяльності”, хоча доцільним є подання інформації про суми платежів за видами у державний та місцевий бюджети. Втрати, пов’язані з наданням туристичних послуг, необхідно деталізувати із вказівкою елементів операційних витрат. Це все зумовлює необхідність гармонізації туристичної звітності в частині фінансово-економічних показників до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку та відповідного представлення фінансової інформації у звітності. Крім того, виникає необхідність розмежування обліку та представлення у туристичній звітності фінансово-економічних показників окремо за обсягами туристичної діяльності юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання туристичної галузі у зв’язку із специфікою формування фінансових результатів їх діяльності. На рівні окремих адміністративно-територіальних утворень України періодичне статистичне спостереження щодо кількості функціонуючих закладів розміщення, що перебувають у власності фізичних осіб не проводиться. У той же час підприємці-фізичні особи зареєстровані як платники податків у Державній податковій адміністрації (ДПА). Цілком можливо, що ДПА періодично “зливає” дані Держкомстату України щодо показників діяльності підприємств - фізичних осіб, в тому числі тих, які займаються туристичним підприємництвом, оскільки дані про грошові надходження та їх оподаткування наведені у деклараціях платників єдиного податку.
Запитання і завдання для самоконтролю 1.Розкрийте сутність поняття «інформаційне забезпечення», назвіть основні джерела даних для проведення аналізу. 2.Дайте характеристику основних блоків інформаційного забезпечення аналізу. 3.Обгрунтуйте, чому фінансову звітність вважають основним джерелом інформаційного забезпечення фінансового аналізу. 4.Розкрийте проблематику галузевої статистичної звітності. 5.Наведіть основні форми статистичних спостережень за діяльністю об’єктів господарювання туристичної галузі. 6.Окресліть позитивні сторони та недоліки у звітності за формою 1-ТУР. 7.Розкрийте значення та особливості інформаційного забезпечення аналізу структурних зрушень в економіці туризму.
|
