Аналіз впливу чинників сезонності на обсяги діяльності та фінансового забезпечення туристичних підприємств

Туризм займає важливе місце серед галузей національної економіки, що мають виражену орієнтацію на сезонність. Значна кількість видів економічної діяльності в галузі туризму істотно реагує на сезонні коливання, і хоча фактор сезонних коливань у туризмі передусім пов'язаний із вливом природних, мезокліматичних, технічних, економічних, культурних та інших факторів у різні пори року, його дія спричиняє вплив не тільки на економіку підприємства сфери туризму але й на ритмічність функціонування суб’єктів господарювання, що репрезентують сферу транспорту, торгівлі, зв’язку, побутового обслуговування населення, санаторно-курортних, розважально-відпочинкових, готельно-ресторанних послуг, а також інших підприємств, діяльність яких зорієнтована на сферу обслуговування туристів. У зв’язку і з сезонністю на туристичних підприємствах відбувається формування «умовно постійного соціально-трудового потенціалу», що пов’язано із залученням (вивільненням) працівників до складу персоналу в зв’язку з перебігом сезонних коливань з умовами збереження їхніх робочих місць. Чинник сезонності є визначальним при управлінні прибутком та витратами, що тісно пов’язано з політикою ціноутворення на товари і послуги туристичного призначення, амортизаційною політикою оборотних активів та інших аспектів фінансової діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі.

Нові вимоги, які ставляться до управління економічними процесами з метою досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку суб’єктів господарювання туристичної галузі, спричиняють особливості фінансового забезпечення, що зумовлено специфікою започаткування та організації туристичної діяльності, формування необхідних фінансових ресурсів за умов сезонного характеру їх діяльності. Очевидно, що фактор сезонності залишається одним з найголовніших саме з точки зору потенційних втрат та вигод суб’єктів господарювання туристичної галузі. При розгляді сутнісного аспекту дискретності у фінансовому забезпеченні суб’єктів господарювання туристичної галузі можлива значна варіативність, зумовлена тим, що подібне фокусування є новим напрямом наукових досліджень фінансів туризму. Дискретна форма фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної галузі характеризується зовнішнім вираженням та системою організації фінансових відносин локально-часового характеру, також перервністю грошових потоків.

Відомо, що при визначеному мінімальному часовому інтервалі всі грошові потоки будь-якого підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки – в рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер [12, т.2,138]. Відповідно кожна із стадій життєвого циклу підприємств (“народження”, “дитинство”, “юність”, “рання зрілість”, “кінцева зрілість”, “cтаріння”) є важливою детермінантою стратегічної моделі розвитку підприємства і формування політики фінансового менеджменту, яка найкраще відповідатиме можливостям і потребам цього процесу [23].

Сезонні коливання в туризмі мають виражену внутрішньорічну динаміку туристичного споживання. Фактор впливу сезонних коливань на туристичну діяльність є водночас загальною рисою і відмінною ознакою дискретності фінансового забезпечення субєктів господарювання туристичної галузі. Рівень умов для рекреації, унікальність туристичних пропозицій, ділова активність на туристичному ринку, ціни на туристичний продукті послуги зумовлюють специфіку фінансового забезпечення субєктів господарювання туристичної галузі за сезонами (умовно: “пік”, “високий”, “низький” та “мертвий” сезони).

З метою оптимізації фінансового забезпечення з використанням інструментарію прогнозування діяльності туристичного підприємства розраховують індекси сезонності, які дозволяють кількісно оцінити прояви сезонних коливань у туризмі. На основі сукупності розрахованих індексів сезонності формується сезонна хвиля, яка характеризує динаміку діяльності туристичного підприємства, окремого виду економічної діяльності в галузі туризму.

Для туристичного підприємства характерні фази ділової активності, що залежить від пори року. Визначальним при цьому виступає фактор туристичних інтересів, математичним вираженням якого є індекс сезонності грошових надходжень. Його розрахунок можна провести, досліджуючи формування виручки від реалізації наданих туристичних послуг в минулому. Для цього необхідн7і аналітичні дані щодо формування грошових надходжень від реалізації туристичних послуг у минулому з відповідною деталізацією періодів – поквартально чи помісячно. Залежно від рівня деталізації можливим є розрахунок індексів сезонності на відповідний квартал чи місяць. У зв’язку з обмеженим інформаційним забезпеченням, проведемо оцінку сезонності за квартальними даними ЗАТ “Перлини Прикарпаття”, що належить до сфери туризму (табл.4.4).

Таблиця 4.4 Розрахунок сезонності грошових надходжень від реалізації послуг ЗАТ «Перлини Прикарпаття»

Показники	Період	Виручка від реалізації туристичних послуг, тис.грн.
1кв.	2кв.	3кв.	4кв.	За рік
1.Обсяги реалізації за окремі періоди року(У1)
2.Загальні обсяги реалізації
3. Середній рівень обсягів реалізації (У1)
4.Індекс сезонності (іспв), %		17,11	18,88	37,96	26,05
5.Індекс сезонності (ісвс), %		68,45	75,57	151,93	104,21	Х

 

Більш точно оцінити вплив сезонності на грошові потоки туристичного підприємства дали б можливість проведені розрахунки за його структурними підрозділами, адже їх функціонування характеризується різною специфікою, спеціалізацією, різним рівнем матеріально-технічної бази, територіальної віддаленості та туристичної атрактивності.

Для аналізу сезонності грошових надходжень від реалізації туристичних послуг використано такі показники: індекс сезонності, який характеризує відхилення від середнього значення обсягів реалізації (іс_вс) за квартал; індекс сезонності, який характеризує квартальну питому вагу в різних обсягах реалізації ∆∆ стор 102-103

З наведених у таблиці 4.4 даних випливає, що середньо квартальний обсяг реалізації наданих туристичних послуг за розрахунковий період (чотири роки) складає 1306 тис.грн. (20897 тис.грн./16кварталів).

Відтак індекс сезонності (іс_вс) для 1 кварталу (за аналогією і в інших кварталах) розраховуватиметься наступним чином:

ІС_{ВС= *100= = 68,45%} (4.2)

Індекс сезонності (іс_пв) для 1 кварталу (за аналогією і в інших кварталах) становитиме:

ІС_{ПВ =} *100 = *100 =17,11% (4.3)

 

Розраховані величини індексів сезонності іс_пв дозволяють стверджувати, що найбільша частка обсягів реалізації припадає на 3-й квартал, тобто на час відпусток і канікул – 37,96%. У четвертому кварталі спостерігається 26,05%, у другому – 18,88% та у першому – 17,11% річних обсягів продажу. При цьому найменше позитивне відхилення від середньо квартального рівня обсягів реалізації надання туристичних послуг (іс_вс ) спостерігається у четвертому кварталі: +4,21%; найбільше – у третьому - +51,83; від’ємне відхилення обсягів наданих туристичних послуг порівняно із середньо квартальною величиною досліджено у першому кварталі – 31,55% та в другому – 24,43%.

Розрахункові індекси сезонності можуть бути використані при програмуванні майбутніх обсягів продажу із застосуванням формули:

ОТПnk= ОТПб*Іск* * (4.4)

Де ОТП nk -плановий обсяг реалізації туристичних послуг у періоді k, тис.грн.;

ОТПб - базовий обсяг реалізації туристичних послуг, тис.грн.;

І_ск – індекс сезонності у розрахунку на квартал, виражений десятковим дробом;

РТП - очікувана зміна обсягів реалізації туристичних послуг за і-тими видами у плановому періоді, виражена десятковим дробом по відношенню до базового періоду;

ЦТП - очікувана зміна ціни за і-ми видами туристичних послуг у плановому періоді, виражена десятковим дробом по відношенню до базового періоду.

Для підтримки безперервного функціонування і послаблення негативного впливу фактора сезонності, який характерний для структурних підрозділів туристичного підприємства, насамперед необхідно аналізувати тур агентську діяльність. Оскільки вони репрезентують господарське товариство у різних адміністративно-територіальних утвореннях, доцільно у їх складі створити тур агентські відділи, які б реалізували як пропозиції усього підприємства, так і притаманні вимогам специфічного середовища: екскурсійна діяльність, тури на релігійну тематику, бізнес-тури, зарубіжний туризм, візова підтримка, страхові послуги тощо. З метою активізації грошових потоків у туристичній діяльності необхідно більш ефективно використовувати майновий потенціал господарських структур шляхом продовження сезону їх роботи, для цього розробляти програми організації дозвілля для різних соціальних і вікових категорій, організовувати тури за новоствореними маршрутами, розвивати додаткові платні послуги, які не входять у вартість путівок, надавати їх як туристам, так і місцевому населенню. З метою подолання негативного впливу сезонних коливань, переслідуючи мету ефективного функціонування, а іноді й виживання, для багатьох суб’єктів господарювання туристичної галузі об’єктивною є потреба багатопрофільності.

Запитання і завдання для самоконтролю

1.Як ви розумієте поняття “обсягти діяльності суб’єктів господарювання туристичної галузі”?

2.Наведіть приклад розрахунку базових і ланцюгових темпів росту та приросту виручки від реалізації, використовуючи матеріали, подані у додатку 5.

3.Назвіть користувачів та їх інформаційні запити щодо аналізу структури та динаміки обсягів діяльності ліцензованих суб’єктів туристичного підприємства.

4.Назвіть чинники, які впливають на обсяги діяльності туристичних підприємств.

5.З якою метою проводиться сегментування туристичної галузі за видами економічної діяльності?

6.Що таке бенчмаркінг? Наведіть найбільш привабливі види економічної діяльності (див.табл.4.3).

7.Розкрийте управлінське значення аналізу впливу сезонності на діяльність туристичних підприємств.

8.Обгрунтуйте та наведіть приклади математичного вираження сезонних коливань у туристичному бізнесі.

5. АНАЛІЗ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТА ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ НА ТУРИСТИЧНІ ПРОДУКТИ (ПРОДУКЦІЮ, ПОСЛУГИ)