КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

13.

14. Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Психологія вікова» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

15. Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. Х), де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю подано у табл. 6.1.

16.

Таблиця 6.1

Розрахунок рейтингових балів за видами

поточного та підсумкового контролю

 

№ п/п	Вид діяльності	Кількість рейтингових балів
	Відвідування лекцій
	Семінарські заняття
	Індивідуальна навчально-дослідницька робота
	Модульні контрольні роботи
	Загальна максимальна кількість поточних балів
	Коефіцієнт	2,6
	Екзамен
Підсумковий рейтинговий бал

17.

18.

19.

20.

21.

 

9. У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Психологія вікова» застосовуються такі методи:

10.

Ø методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен;

Ø методи письмового контролю: письмове тестування; модульна контрольна робота, заповнення таблиці, реферат, есе;

Ø методи самоконтролю: самооцінка, самоаналіз.

Таблиця 6.2

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом)	F
35 – 59	«незадовільно» (з можливістю повторного складання)	FX
60 – 74	«задовільно»	E, D
75 – 89	«добре»	C, B
90 – 100	«відмінно»	A

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл.6.3.

Таблиця 6.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

 

VІІ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

• Словесні:лекція, семінар, пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.

• Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з друкованими та електронними інформаційними носіями; виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни.

VІІІ. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Предмет, завдання та структура вікової психології.

2. Огляд історії становлення вікової психології.

3. Особливості застосування загальнонаукових методів у віковій психології.

4. Поняття про психічний розвиток, його особливості.

5. Біогенетичні концепції психічного розвитку дитини.

6. Психоаналітичне тлумачення психічного розвитку особистості.

7. Зміст біхевіористичного тлумачення психічного розвитку дитини.

8. Когнітивний підхід до психічного становлення індивіда.

9. Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського.

10. Концепція діалектичного характеру психічного розвитку Г.С.Костюка.

11. Роль біологічної основи як фактору психічного розвитку особистості.

12. Соціальне середовище як умова і джерело психічного розвитку людини.

13. Діяльність як фактор психічного розвитку особистості.

14. Поняття про психологічний вік. Вікова періодизація психічного розвитку.

15. Аналіз критеріїв здійснення вікової періодизації психічного розвитку.

16. Вікові кризи психічного розвитку людини, їх причини та вияви.

 

17.Поняття про сензитивні періоди психічного розвитку особистості. Вікові та індивідуальні особливості розвитку психіки.

18.Вплив навчання та виховання на психічний розвиток особистості.

19.Аналіз показників психічного розвитку особистості.

20. Стадії пренатального розвитку дитини, їх значення для формування психіки дитини.

20. Вплив психологічних факторів пренатального розвитку на психіку новонародженого.

21.Психологічні особливості новонародженого.

22. Взаємозв’язок фізичного та психічного розвитку немовляти.

23. Розвиток мовлення в немовлячому віці.

24. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність дитини раннього віку.

25. Розвиток пізнавальної сфери переддошкільника.

26. Формування особистості дитини раннього віку. Криза 3-х років.

27. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність дошкільняти.

28. Розвиток пізнавальної сфери дитини дошкільного віку.

29. Розвиток мовлення дитини в дошкільному дитинстві.

30. Формування особистості дошкільняти.

31. Шкільна зрілість дошкільняти: складові компоненти і діагностика.

32. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра.

33. Учбова діяльність - провідна для психічного розвитку молодшого
школяра; динаміка мотивації учіння.

34. Формування особистості учня початкової школи.

35. Розвиток пізнавальної сфери в молодшому шкільному віці.

36. Розвиток мовлення в молодшому шкільному віці.

37. Початкова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи профілактики й корекції.

38. Вплив фізичного розвитку підлітка на його психічну сферу; проблема «пубертатного стрибка».

39. Соціальна ситуація розвитку підлітка – система взаємин і соціальний
статус.

40. Характеристика учбової діяльності підлітка, зміни мотивації, причини низької успішності.

41. Розвиток пізнавальної сфери в підлітковому віці.

42. Розвиток мовлення в підлітковому віці.

43. Формування особистості підлітка. Криза 13-ти років.

44. Підліткова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи корекції.

45. Поняття про важковиховуваність підлітків та її причини.

46. Вияви і способи корекції важковиховуваності підлітків.

47. Соціальна ситуація розвитку юнацтва: альтернативні моделі.

48. Провідна діяльність та спілкування юнаків з навколишніми людьми.

49. Формування основних психічних новоутворень юнацького віку:
самовизначення, індивідуальний план роботи інтелекту.

50. Криза 17-ти років, її причини, симптоматика та конструктивне подолання.

51. Фізичні зміни та функціонування інтелекту в ранньому дорослому віці.

52. Розгортання професійного циклу в ранній дорослості.

53. Встановлення близьких взаємин в ранньому дорослому віці.

54. Розгортання батьківських функцій в ранній дорослості.

55. Механізми самореалізації в середньому дорослому віці.

56. Криза середини життя, її детермінація та перебіг.

57. Розгортання професійного циклу в середньому дорослому віці.

58. Особистісні зміни в середньому дорослому віці.

59. Старіння і його вплив на психіку людей похилого віку.

60. Функціонування особистості людини пізнього дорослого віку.

 

ІХ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Вікова та педагогічна психологія. За ред. Скрипченка О.В. – К.: Просвіта, 2001.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія. – К.: Либідь, 2005.

3. Возрастная и педагогическая психология. Под ред. Петровского А.В. – М.: Просвещение, 1981.

4. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2002.

5. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Радянська освіта, 1989.

6. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – 3-е изд. – М.: Владос, 1999. – Кн.2: Психология образования.

7. Савчин В.Ф. Вікова психологія. – К.: Просвіта, 2005.

8. Сергєєнкова О.П., Столярчук О.А. Вікова психологія. – К.: Центр учбової літератури, 2012.

 

Додаткова література:

1. Авдеева Н.А. Младенец: такой простой и такой сложный // Дошкольное воспитание. – 1986. - №10.

2. Адаптація дитини до школи. Упорядник: Максименко С.Д. – К., 2003.

3. Александрова М.Ю. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – СПб.: Питер, 2003.

4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 томах. Т.1. – М., 1980.

5. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1994.

6. Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. – М., 1991.

7. Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. – М.: Педагогика, 1988.

8. Безруких М.М. Знаете ли вы своего ученика? – М.: Просвещение, 1991.

9. Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001.

10. Власова О.І. Педагогічна психологія. – К.: Либідь, 2005.

11. Возрастная и педагогическая психология. Под ред Гамезо М.В. – М.: Просвещение, 1984.

12. Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М, 1991.

13. Галигузова Л.Н. Формирование потребности в общении со сверстниками у детей раннего возраста // Вопросы психологии. – 1985. - № 5.

14. Гальперин П.Я. Актуальные проблемы возрастной психологии – М.: Просвещение, 1989.

15. Гільбух Ю.З.Темперамент і пізнавальні здібності школяра. – К.: КІІМ, 1992.

16. Гиппенрейтер Ю.Б. Обшаться с ребенком. Как? – М., 2000.

17. Гончарук П.А. Психологія навчання. – К.: КДУ, 1985.

18. Гуськова Т.В. Личностные новообразования у детей в период кризиса трех лет // Вопросы психологии. – 1987. - № 5.

19. Гуткина Н.И. Психологические проблемы общения учителя с подростком // Вопросы психологии. – 1984. – №2.

20. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика, 1986.

21. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. – М.: Педагогика, 1986.

22. Захарова А.В. Психология обучения старшеклассников. – М., 1998.

23. Зеер Э.Ф. Психология профессий. – М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2006.

24. Карандашев Ю.Н. Развитие представлений у детей. – Минск: Полымя, 1987.

25. Кле Мишель. Психология подростка. Психосексуальное развитие. – М., 1999.

26. Коляда М. Шпаргалка для родителей. Как быть с трудновоспитуемыми детьми? – Донецк, 1988.

27. Коляда М. Шпаргалка для родителей. Что делать, если подросток говорит: «Нет, не хочу, не буду!»? – Донецк, 1988.

28. Кон И.С. Ребенок и общество. – М, 1988.

29. Кон И.С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение, 1979.

30. Коул М. Культурно-историческая психология. – М, 1997.

31. Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку. – К.: Просвіта, 1969.

32. Кочетов В.И., Верещинская Н.Н. Работа с трудными детьми. – М., 1998.

33. Лебединская К.С. Подростки с нарушениями в аффективной сфере. – М., 1988.

34. Леви В. Нестандартный ребенок. – М., 1992.

35. Лейтес Н.С. Способности и одаренность в детские годы. – М., 1984.

36. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М., 1981.

37. Лисина М.И. Общение со взрослыми у детей первых семи лет жизни. Хрестоматия по возрастной психологии. – М., 1981.

38. Манова-Томова В. Психологічна діагностика раннього віку. – К.: Вища школа, 1974.

39. Мудрик А.В. Современный старшеклассник: проблемы самоопределения. – М., 1987.

40. Мухина В.С. Детская психология. – М., 1985.

41. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. – М., 1986.

42. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы. – М., 1995.

43. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. – М., 1991.

44. Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера. – М., 1987.

45. Педагогічна психологія. За ред. Проколієнко Л.М. – К., 1994.

46. Підліток на порозі ІІІ тисячоліття. Збірник Міського психологічного центру. – К., 2001.

47. Подмазин С.И., Сибиль Е.А. Как помочь подростку с трудным характером. – К.: НПЦ Перспектива, 1996.

48. Психология возрастных кризисов / Хрестоматия. Сост. К.В.Сельченок. – Мн.: Харвест, 2003.

49. Психотерапия семейных отношений. Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Бархат-М, 2004.

50. Рабочая книга школьного психолога. Под ред. Дубровиной И.В. – М.: Просвещение, 1991.

51. Родители и дети / Хрестоматия. Под ред. Райгородского Д.Я. – Самара: Бархат-М, 2003.

52. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. – СПб.: Питер, 2001.

53. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту. – М.: ИОИ, 2007.

54. Сатир В. Как строить себя и свою семью. – М.: ИОИ, 2007.

55. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. – М., 1980.

56. Фельдштейн Д.И. Особенности развития деятельности ребенка в онтогенезе // Вопросы психологии – 1981. - № 6.

57. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991.

58. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер, 1999. – С. 118-123.

59. Шахманов Н.Ф. Психологическое старение: счастливое и болезненное. – М., 1996.

60. Шнейдер Л.Б. Семейная психология. – М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2006.

61. Целуйко В.М. Психология современной семьи. – М.: Владос, 2006.

62. Цукерман Г.А. О детской самостоятельности // Вопросы психологии. - 1990. - № 6.

63. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 2003.

64. Эйдемиллер Е.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 2000.

65. Эриксон Э. Идентичность: Юность и кризис. – СПб.: Питер, 1996.

 

 

Х. Навчально-методична карта дисципліни «Психологія вікова»

Разом: 108 год., лекції – 16 год., семінарські заняття – 12 год., індивідуальна робота – 4 год.,

модульний контроль – 4 год., самостійна робота – 36 год., підготовка до іспиту – 36 год. Екзамен. Коефіцієнт – 2,6.

 

Модулі	Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ
Назва модуля	Загальні питання вікової психології. Психологія дитинства	Психологія дорослішання та дорослості
Кіль-сть балів за модуль	73 бали	81 бал
Теми лекцій	1. Вікова психологія як наука – 1 бал. 2. Вікова періодизація психічного розвитку – 1 бал. 3. Психологічні особливості пренатального і немовлячого періодів – 1 бал. 4. Психічний розвиток молодших школярів – 1 бал.	5. Психічний розвиток підлітків – 1 бал. 6. Психологія ранньої дорослості – 1 бал. 7. Функціонування психіки в середньому дорослому віці – 1 бал. 8. Психологічні особливості людей похилого віку – 1 бал.
Теми семінарів	1. Психічний розвиток, його особливості та фактори – 11 балів. 2. Психічний розвиток дитини в ранньому віці – 11 балів. 3. Психологія дітей дошкільного періоду – 11 балів. 4. Формування особистості учня початкової школи – 11 балів.	Психологія юнацтва – 11 балів. Розгортання професійного циклу впродовж дорослості – 11 балів.
ІНДЗ	Діагностична робота – 30 балів
Види поточного контролю	Модульна контрольна робота – 25 балів	Модульна контрольна робота – 25 балів
Підсумковий контроль	Екзамен – 40 балів