ПСИХОЛОГИЯ ЛИЧНОСТИ

Педагогічне спілкування - це професійне спілкування вчителя з усіма учасниками навчально-виховного процесу, яке спрямоване на створення оптимальних умов для здійснення мети, завдань виховання і навчання.

Стилі педагогічного спілкування Однією з характеристик педагогічного спілкування є його стиль. Під індивідуальним стилем педагогічного спілкування В.С. Мерлін розуміє цілісну систему операцій педагогічного спілкування, що забезпечує ефективну взаємодію вчителя з учнями, опосередковану цілями, завданнями педагогічної діяльності та властивостями різних рівнів індивідуальності педагога. У стилі виявляються: а) особливості комунікативних можливостей учителя; б) характер стосунків, що склалися між учителем та школярами; в) творча особистість педагога; г) особливості учнівського класу. Стиль значною мірою впливає на систему та ефективність викладання: забезпечує готовність учнів до сприймання знань, допомагає зняти психологічний бар'єр віку і досвіду, наближає учнів до вчителя. Дослідниками виявлено ряд типів стилів педагогічного спілкування. Найбільш продуктивним є спілкування на основі захоплення спільниці творчою діяльністю. Цей стиль поєднує високий професіоналізм учителя та гуманістичну спрямованість його особистості. Досить продуктивним є стилі спілкуванні на основі дружньої прихильності та захоплення спільною справою. За цих умов розвиваються продуктивні стосунки педагога з учнями. Стилі дружності та захопленості спільною справою тісно пов'язані між собою. Дружність повинна бути педагогічно доцільною, не суперечити загальній системі стосунків педагога, з дітьми. Молоді вчителі часто перетворюють дружність у панібратство. Спілкування-дистанція. У стосунках педагога та учнів обмежувальним чинником є дистанція. Вона є показником провідної ролі вчителя, будується на його авторитеті. "Дистанція" в педагогічному спілкуванні різко знижує загальний творчий рівень спільної роботи педагога й учнів. У класах, де викладають учителі з переважанням авторитарних методів керівництва, зазвичай, буває непогана дисципліна та успішність, однак за загальним благополуччям можуть ховатися значні хиби роботи вчителя у вихованні школярів. Авторитет повинен завойовуватись не через встановлення дистанції, а через взаєморозуміння в процесі спільної діяльності, Демократичний стиль спілкування педагога з учнями позитивно виявляється у ефективності навчально-виховного процесу, оскільки він динамічний, гнучкий, виявляє соціально-психологічну своєрідність педагога та учня. Негативну роль у роботі з учнем відіграє спілкування-загравання, яке характерне для молодих учителів і пов'язане з невмінням організовувати продуктивне педагогічне спілкування, - по суті, це прагнення завоювати дешевий авторитет у дітей. Спілкування-загравання виникає у результаті: а) нерозуміння вчителем завдань, які стоять перед ним; б) неволодіння навичками спілкування; в) страху спілкування з класом і, одночасно, бажання налагодити контакт з учнями.

Стадії педагогічного спілкування: моделювання майбутнього спілкування; початок взаємодії; корекція і уточнення прийомів впливу, вербальне та невербальне спілкування; керування спілкуванням і корекція; аналіз здійсненої системи спілкування; моделювання майбутньої діяльності.

ПСИХОЛОГИЯ ЛИЧНОСТИ

Практикум

 

 

Барнаул 2014

Психология личности: Практикум / Сост.: Н.С. Колмогорова, А.В. Сивцова. – Барнаул: Изд-во АГАУ, 2013. – 88 с.

 

Разработка предназначена для студентов дневного и заочного отделений, изучающих дисциплины «Психология и педагогика высшей школы», «Психология», «Общая психология», «Основы психологии», «Психология и педагогика», «Социальная психология», «Этика и психология деловых отношений», «Психология и конфликтология», «Профессиональная этика», «Психология менеджмента». Практикум так же будет полезен для преподавателей, психологов и для всех тех, кто интересуется самопознанием и саморазвитием личности, кто хочет добиться успеха в учебе, бизнесе и личной жизни, так как содержит собрание полноценных методик и тестов, которые подтвердили свою валидность и надежность многолетним применением в практической психодиагностике и позволяют объективно оценить психологические качества и способности людей.

 

Рекомендовано к изданию методической комиссией Центра (факультета) гуманитарного образования АГАУ (протокол № ____ от ________________).

 

Рецензенты: О.Г. Холодкова, канд. психол. наук, доцент АлтГПА

Н.А. Абакумова, канд. социол. наук, доцент кафедры

математики АГАУ

 

 

© Колмогорова Н.С., Сивцова А.В., 2014

© Алтайский государственный аграрный университет, 2014

 

Содержание

Введение

1. Тест «Ваши комплексы»

2. Методика «Диференциально-диагностический опросник» (Е.А. Климов)

3. Шкала локус-контроля (Дж. Ротер)

4. Тест смысложизненных ориентаций (Д.А. Леонтьев)

5. Диагностика доминирующей перцептивной модальности (С. Ефремцева)

6. Методика «Тип мышления» (Г.В. Резапкина)

7. Опросник «Каков Ваш творческий потенциал»

8. Исследование уровня самоактуализации личности (Л.Я. Гозман)

9. Методика диагностики эмпатических способностей (В.В. Бойко)

10. Определение направленности личности (Б. Басс)

11. Личностный опросник (Г.Ю. Айзенк)

12. Формула темперамента (А. Белов)

13. Определение акцентуаций характера (К. Леонгард)

14. Исследование самооценки личности (Н.М. Пейсахов)

15. Тест «Коммуникативные умения» (Л. Михельсон)

16. Методика «Диагностика межличностных отношений» (Т. Лири)

17. Тест «Диагностика волевого потенциала личности»

18. Методика изучения системы ценностей, внутренних конфликтов и вакуумов в ценностно-смысловой сфере личности

Список используемой литературы