История экономики как наука. Периодизация истории экономики

 

1. Хто ці люди за поглядами?

а) Костенко

б) Євген Гуцало

в) Іван Драч

г) Іван Дзюба

д) А.Горська

 

2. Чому переслідувалися члени дисидентського руху?

3. Коли була оголошена нова національна політика?

4. Наведіть факти вимоги визнання української мови урядовою мовою УРСР.

5. В яке русло була спрямована антирелігійна компанія доби "відлиги"?

6. Форма реалізації творчості письменників, яких офіційна влада не визнавала.

7. Які факти свідчать про пік "відлиги" в Україні?

8. Ця художниця недавно була відзначена за довгорічну творчість нагородою президента України, в добу "відлиги" був розквіт її новаторської творчості. Хто це?

9. Твори яких західних письменників поширювалися під час "відлиги".

10. Ця людина просиділа 73 доби у камері смертників.

 

Тестові завдання до тем Розпад СРСР і відродження незалежності України та Україна на сучасному етапі розвитку

1. Які документи, прийняті Верховною Радою у 1990 р. після "Декларації про державний суверенітет України ', свідчили про наростанні тенденцій децентралізації?

7 грудня 1990 Верховною Радою Української РСР був прийнятий Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». З тих пір 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування - професійне свято всіх, хто трудиться в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний корпус народних обранців. Це свято українського способу суспільного життя, на основі якого діє самоврядне суспільство.

2. Яку роль у процесі духовного розкріпачення відігравала церква та релігія? Які факти свідчать про відродження релігійного життя? Проголошення незалежності України, крах комуністичної ідео­логії, початок демократичних процесів, ринкових реформ сприяли духовному розкріпаченню суспільства, зміні системи цінностей, пріоритетів, поглядів тощо.
За радянських часів система цінностей і пріоритетів людини формувалася під впливом комуністичної ідеології. У теперішній час за відсутності пануючої ідеології кожен сам обирає собі життєві пріоритети і духовні цінності. Незважаючи на десятиліття гонінь релігія і церква зуміли зберегти своє місце в суспільстві та вплив на нього. Із проголошенням незалежності України церковне життя по­жвавлюється: відбувається помітне зростання кількості релігійних громад, будуються храми (у 1991—1994 рр. було побудовано та здій­снювалося будівництво близько двох тисяч храмів), відроджуються монастирі, духовні навчальні заклади, недільні школи. У духовний світ громадян глибше входить релігійна література, відкривається багатюща духовна спадщина України.

3. Помітну роль у житті України відігравало студентство, яке з 2 жовтні 1990 р. провело акцію голодування. А які вимоги висувало студентство, як відреагувало партійно - державне керівництво на цю форму протесту?

Вимог у протестуючих було усього п`ять:
Достроково припинити повноваження Верховної Ради України та призначити нові вибори на багатопартійних засадах восени 1991 року.
Прийняти закон про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ.
Не допустити підписання союзного договору.
Проходження юнаками служби у війську лише в межах України.
Відставка Голови Ради Міністрів УРСР В. Масола.

З перших днів акції всі підконтольні ЗМІ розпочали проти студентів справжню інформаційну війну. Зокрема, газета „Правда Украины” (тодішній рупор ЦК КПУ) називала голодуючих ледь не фашистами, натякаючи, що назва УСС походить від нацистської СС. Але, незважаючи на потоки бруду та брехні, громадські настрої повністю були на стороні протестуючих.

4. В «якому руслі велася підготовка до Всесоюзного референдума 17 березня 1991р. в Україні, які офіційні підсумки цього референдуму?

До початку дев'яностих років XX століття дезінтеграційні процеси в СРСР набули критичного характеру.Навесні влітку 1990 року почався так званий "парад суверенітетів", в ході якого прибалтійські, а за ними й інші республіки СРСР, включаючи Росію, взяли Декларації про національний суверенітет, в яких оскаржили пріоритет загальносоюзних законів над республіканськими. Також ними були зроблені дії з контролю над місцевими економіками, включаючи відмови виплачувати податки в союзний і федеральний російський бюджети. Ці конфлікти розривали багато економічні зв'язки, що ще більше погіршило економічне становище в СРСР.У цих умовах одним з найважливіших завдань стала проблема реформування СРСР і укладення нового Союзного договору, в якому права республік істотно розширювалися.3 квітня 1990 був прийнятий спеціальний Закон СРСР "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР", у статті 2 якого було встановлено, що "рішення про вихід союзної республіки з СРСР приймається вільним волевиявленням народів союзної республіки шляхом референдуму (народного голосування) ".

Центральна комісія референдуму СРСР встановила, що абсолютна більшість громадян висловилися за збереження союзної держави в оновленому вигляді.

Як відреагувала Україна на дії 19 серпні 1991р. у Москві?

Із усіх політичних сил України лише ке­рівництво КПУ стало на бік заколотників. Вже 19 серпня ЦК КПУ розіслав на місця директиву про необхідність активної підтримки заколоту.Провал перевороту обернувся поразкою сил реакції, які прагнули зберегти імпер­ський характер СРСР і тоталітарний полі­тичний режим у ньому.У цих умовах Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичним до­кумент - "Акт проголошення незалежності України";.Таким чином припинилося існування УРСР і з'явилася незалежна держава - Україна. ЗО серпня Постановою Президії Верховної Ради КПУ була заборонена.

 

5. Охарактеризуйте зміст акту проголошенні незалежності, чому його називають історичним документом?

Декларація проголосила «державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах», верховенство Конституції та законів республіки на своїй території, виключне право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Декларація складалася з преамбули і 10 пунктів.

6. Коли президента України вперше вибрали шліхом всенародного голосування?

а) 16 серпні 1990р.

б) 24 серпні 1991р.

в) 1 грудні 1991р.

7. Як ви вважаєте, чому постанова березневого (1989) партійного Пленуму про розвиток на селі альтернативних форм господарюванні так і не була реалізована?

а) приватна власність на землю асоціювалась із поверненням в дореволюційну країну.

б) відсутність практики та належного досвіду гальмували процес перетворювань

в) колгоспно-радгоспні керівники разом із партійними чиновниками відкинули цю пропозицію як нереальну.

8. У к.80-х років підприємства, отримавши деяку свободу діяльності, йшли шляхом підвищення заробітної плати. Так, в Україні вона зросла на 9,4% по промисловості, а в сільському господарстві на 6%. Але й збільшена зарплата не втішала. Як ви думаєте, чому?

Я вважаю тому, що людям все одно не вистачало на життя. Адже із зростанням зарплат підвищувалися і ціни на товари. Або, другу думку, люди вже звикли до підвищення зарплат і хотіли все більше і більше.

9. Згідно постанови липневого (1087р.) партійного Пленуму стратегічною метою у розвитку економіки повинна стати заміна централізованого управлінні механізмом риночного типу. Які пропозиції з цього приводу на той час обговорювались і використовувались?

а) програма академіка Л. Абалкіна, де перехід до ринку здійснювався в умовах жорсткого державного контролю;

б) програма академіка С. Шаталіна "500 днів", що вимагала негайного переходу до ринкових відносин

в) програма - симбіоз обох варіантів з помітним превалюванням директивних методів

10. Газети СРСР у 80-ті роки публікували такі статистичні данні.

1985-88р.р.- не завершене будівництво збільшилось на 38млрд. рус.

1984-86р.р.- доходи у бюджет падають щорічно на 10 млдр. руб з причини антиалкогольної кампанії.

1985-87р.р.- прибуток бюджету від зовнішньої торгівлі скорочується на 21млрд. руб щорічно від падіння світових цін на нафту.

1988-89р.р.- темпи зростання зарплати втричі випереджають приріст національного доходу.

Кінець 1989р.- падіння об'єму виробництва.

Визначте, що стало причиною виникнення кризових явищ в житті суспільства в часи М. Горбачева?

Була знята цензура і дозволено видання нових газет. А також нездатність центральної влади впоратися з економічними труднощами викликала зростаюче невдоволення в республіках. Воно посилювалося у зв'язку із загостренням проблем забруднення навколишнього середовища, погіршенням екологічної обстановки через аварію на Чорнобильській АЕС. Незадоволеність на місцях породжувалася недостатньою увагою союзних органів влади до потреб республік, диктатом центру при вирішенні питань локального характеру. Нові політичні партії та рухи стали головними виразниками ідей державного відокремлення союзних республік, їх виходу зі складу СРСР. Керівництво країни виявилося не готовим до вирішення проблем, що викликаються міжнаціональними і міжетнічними конфліктами і зростанням сепаратистського руху в республіках. Почастішали збройні сутички на грунті міжетнічних конфліктів. Поява тисяч беженцев- такий був один з результатів відбулися конфліктів.З кінця 80-х років в республіках Прибалтики посилився рух за вихід їх зі складу СРСР. 16 листопада 1988 Верховна Рада Естонської РСР затвердив зміни і доповнення до Конституції республіки, що дозволяють її вищим органам влади припиняти дію законодавчих актів Союзу РСР. Також була прийнята Декларація про суверенітет.

11. Охарактеризуйте такі поняття як "гласність" та "плюралізм" коли і в зв'язку із якими подіями з'явилися ці терміни?

Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.

Як політичний термін, слово «гласність» вперше стало використовуватися у Російській імперії наприкінці 1850-х, позначаючи ослаблення цензурного контролю за періодичними виданнями, а пізніше також відкритість у прийнятті рішень і процесі роботи деяких органів влади — насамперед судів, у рамках судової реформи Олександра II, що прийшла на зміну «канцелярській таємниці».

ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralus - множинність) - характеристика демократичної політичної системи, при якій соціальні групи мають можливість для реалізації своїх інтересів через своїх представників (політичні партії, суспільні, церковні та інші організації)

12. Як ви вважаєте чи правильно був обраний 27 з’їздом партії курс на прискорений розвиток машинобудівельного комплексу?

а) невірно, тому що в нас і так існувала багатолітня тенденція до переважного розвитку засобів виробництва.

б) вірно, бо завдання прискорення науково-технічного прогресу було пов'язано із випуском новітньої техніки, засобів виробництва, а ці проблеми могла вирішити тільки машинобудівна галузь.

в) у визначенні криється велика помилка, бо на той час країна не мала коштів на модернізацію виробництва.

13. Які процеси сприяли поглибленню перебудови?

а) переосмислення історичного минулого, переоцінка створеного в СРСР суспільства

б) вибух проявів неосталінізму.

в) заява партійних лідерів про те, що ми будували не те суспільство.

14. Перебудова була пов'язана із здійсненням надрової політики. Саме в цей час і з'являється вираз "механізм гальмування". Що малось на увазі при обговоренні цього питання?

Механізм гальмування - це сукупність застарілих, консервативних, зжили себе інститутів, поглядів, стереотипів практичної дії, укорінених в самих різних сферах суспільного буття і свідомості.

15. Визначте "плюси" та "мінуси" антиалкогольної кампанії, розгорнутої у червні 1985р.?

Плюси в антиалкогольної кампанії проявлялися в тому, що народ, на думку уряду, перестав би менше пити і весь свій час приділяв би роботі на благо суспільства.

А мінуси полягали в тому, що надії уряду не виправдалися, а навпаки викликали масові забостовка робітників.

16. Як би ви визначили сутність перебудова, для цього використайте слова, що вам найбільше імпонують при визначенні поняття перебудови: революція, реформа, цілеспрямовані заходи соціально-економічного характеру, кардинальна реформа?

Для мене слово "перебудова" означає корінна реформа у сфері економіки. А також цілеспрямовані заходи соціально-економічного характеру, направлені на поліпшення життя народу. Тобто все по новому.

17. Перші кроки по оздоровленню суспільно-політичного життя М.Горбачов та його оточення почали з усунення фактів порушення прав людини. Було повернено із Борковської ссилки правозахисника, академіка Д. Сахарова. А який принизливий механізм звільнення при цьому використовувався?

Звільняли з посилань всіх, хто був засуджений неправильно. Була політика демократизації, яка намагалася захопити увагу народу.

18. Чому партійне керівництво країни так довго не усвідомлювало необхідності кардинальних перетворень?

Тому що воно не хотіло змін. Йому подобалася та політика, спокійно плисти за течією, нічого не роблячи. Воно то усвідомлювала потребу в кардинальних змінах, але нічого для цього не робило.

19. Дайте визначення поняття

(?)"прискорення" - векторна фізична величина, похідна швидкості за часом та за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу.

"перебудова" - загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках.

 

 

История экономики как наука. Периодизация истории экономики

История экономики изучает процесс экономического развития общества в исторической перспективе. Экономическая история состоит из истории хозяйства различных народов.

Задачей истории экономики является определение особенностей экономического развития отдельных стран, а также, общих черт и закономерностей развития хозяйства.

История экономики как наука находится на границе двух дисциплин – истории и экономики. Как самостоятельная наука она выделилась в конце XIX в. Социально-экономические процессы, изучались и ранее, однако с этого времени произошел качественный рывок в исследованиях, посвященных экономической истории. Тогда же в России появились работы В.Ульянова, М. Туган-Барановского, П.Милюкова, посвященные истории развития хозяйства в России. На западе появились работы по экономической истории М.Вебера, В.Зомбарта, А.Тойнби.

Выделяют несколько подходов к периодизации истории экономики:

1) периодизация по Гильденбранту-Бюхеру - в основу разделения исторических эпох была положена длина пути, которую преодолевает товар-продукт, направляясь из производящего хозяйства в потребляющее:

а) натуральное хозяйство (с древнейших времен до середины XII в.). Длина пути, не более мили, с поля земледельца через мельницу в его и господский дом;
б) денежное хозяйство (до конца XVIII в). Длина пути достигает несколько десятков миль с поля крестьянина или из мастерской ремесленника, через рынок при помощи купца в дома потребителей;
в) кредитное хозяйство (с начала XIX в). Длина пути достигает нескольких тысяч миль с полей, шахт, рудников со всего мира при помощи купцов и банкиров, на европейские рынки и фабрики, а оттуда в дома потребителей, а в обратном направлении другой товар, а также сырье, машины и оборудование;

2) периодизация по К. Марксу, в основу деления положен вид собственности на средства производства, который и определяет характер способа производства и всего общественного строя:

а) первобытно-общинный строй (с X тысячелетия по VI в. до н.э.) Основным средством производства является земля. Частной собственности на землю не существует, следовательно, нет эксплуатации и классового расслоения;
б) рабовладельческий строй (с V века до н.э. по V век н.э.). Появляется частная собственность, в том числе на рабов. Эксплуатация рабов приносит рабовладельцам прибавочный продукт. Формируется разделение на классы – рабы и рабовладельцы – и между ними зарождаются противоречия;
в) феодальный строй (c VI в. по XVIII в.). Земля является основным объектом частной собственности, источником прибавочного продукта и эксплуатации. Основным общественным отношением становится рента, основные классы – крестьяне и феодалы;
г) капиталистический строй (XIX в). Средства производства в промышленности становятся основным объектом частной собственности. Основное общественное отношение – прибавочная стоимость (капитал), основные классы – рабочие и капиталисты;
д) коммунистический строй наступает с победой рабочих над буржуазией. Средства производства переходят в общественную собственность. Эксплуатации и расслоения на классы не существует;

3) историко-хронологическая периодизация:

а) древний (XXXIII-VIII вв. до н.э.);
б) античный (с VIII в. до н.э. по V век н. э);
в) средневековый (с VI в. по середину XV в.);
г) возрождения (с середины XV в. по середину XVII в.);
д) просвещения (с середины XV в. по последнюю четверть XVIII в.);
е) свободной конкуренции (с последней четверти XVIII в. по последнюю четверть XIX в.);
ж) монополистической конкуренции (с последней четверти XIX в. по середину XX в.);
з) рыночного хозяйства.