Охарактеризуйте діяльність гетьмана Павла Скоропадського у сфері розвитку української культури.

Національно-культурна політика П. Скоропадського. Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:

- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;

- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;

- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;

- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.

24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.

Йшов процес українізації народної освіти, створення української національної школи, який започаткувала Центральна Рада.

За часів владування П. Скоропадського була створена мережа національної вищої школи. При міністерстві народної освіти під керівництвом академіка В. Вернадського виникла комісія у справі вищих шкіл та наукових інституцій.

Услід за відкриттям Київського і Кам'янець-Подільського державних українських університетів на черзі стояло заснування таких же університетів у Харкові, Катеринославі та Одесі. Готувалося відкриття університету в Полтаві.

На час гетьманату припадає створення Української Академії наук.

Видатний вклад у справу створення Академії вніс академік В. І. Вернадський (1863—1945).

Значним здобутком у царині культури стало відкриття у серпні 1918 р. Національної (академічної) бібліотеки України. У ній збиралися всі пам'ятки духовного життя українського народу — як рукописні, так і друковані (всього понад 1 млн. томів). Були засновані також національний архів України, національна галерея мистецтв, український історичний музей.

У 1918 р. Панас Саксаганський організував у Києві Народний театр. На його основі 1922 р. було створено український драматичний театр ім. М. Заньковецької, у творчому житті якого П. Саксаганський брав найактивнішу участь.

 

6.Укр. живопис доби модерну.

Модерн як новий культурно-історичний напрям в Європі виникає в середині 90-х рр. XIX ст. Основними його рисами були декоративність, опертя на культурну спадщину бароко, рококо тощо, втілення національного колориту і традицій народного мистецтва.

Основною причиною появи нового стилю був перехід від патріархально-аграрно-ремісничого до індустріально-урбаністичного суспільства. Розвиток промисловості сприяв виникненню нових технологій і матеріалів (бетону, залізобетонних конструкцій, використання металу в масовому житловому будівництві).

Важливу роль у формуванні нового стилю відіграв соціальний чинник, пов'язаний з динамічними процесами урбанізації. Відтік населення з сіл, зростання міст, інтенсивне житлове будівництво, забудівля великих міст, культ машин, техніцизм - усе це створювало передумови для виникнення нових форм мистецтва. На зміну аристократичної культури столичних центрів і панських маєтків ішла нова демократична культура міст. Салони як центри аристократичної культури поступаються демократичним клубам, народним домам, великим концертним залам. Мистецтво набуває серійного характеру та великих форм, організується за фабричними зразками.

Психологічні мотиви виникнення модерну пов'язували із руйнуванням традиційного аграрно-патріархального способу життя, патріархальних цінностей, кризою селянської свідомості, виникненням "розривів" у свідомості, що вело до протиставлення класичних традицій і модерних впливів в повсякденному житті, побуті, в настроях суспільства. Колективістська, патріархальна свідомість поступалася індивідуалізму, притаманному індустріальному суспільству.

Формуванню стилю архітектурного модерну в Україні сприяла діяльність великих архітектурно-будівельних фірм, які опановували нові інженерні рішення та модерні технології (В.Ніколаєва та В. Городець кого у Києві, О.Гінзбург, І. та С. Загос-кіних у Харкові, І.Левинського, Е.Жиховича у Львові).

Архітектурний модерн в Україні репрезентований чотирма основними тенденціями: І) декоративізм (модернізація архітектурної спадщини); 2) національний стиль; 3) раціоналізм; 4) стиль сецесії на західноукраїнських землях.

Класичним зразком українського архітектурного модерну став будинок "з химерами" архітектора В.Городецького по вул. Банковій. Збудований в 1901 - 1903 pp. в експресивному стилі неоромантизму, він являв собою перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Зовнішній вигляд будинку творив єдиний ансамбль з вишуканими модерними інтер'єрами. Фасад був прикрашений колонами, що увінчувалися пластичною композицією екзотичних звірів, які мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів та технологій.

До найвидатніших прикладів палацевої архітектури в Україні належать царський палац в Лівадії, збудований в 1910-1911 pp. в неоренесансному стилі архітектором М.Красновим. До кращих зразків архітектури модерну з неоренесансними рисами належить "Ластівчине гніздо", збудоване архітектором О.Шервудом у 1912 р.

Однією з найефектніших споруд у Києві в стилі модерн з елементами італійської неоготики став збудований в 1902-1905 pp. за проектом архітекторів О.Кобелєва та О.Вербицького Державний банк по вул. Інститутській. Будинок становив органічну єдність внутрішніх пишних інтер'єрів, прикрашених ліпниною й розписами, та зовнішньою архітектурою з використанням граніту і декоративної пластики.

У формах неокласицизму з впливом античних зразків в 1904-1906 pp. була збудована Міська бібліотека в Одесі за проектом архітектора Ф.Нестурха. Фасад будівлі прикрашений портиком з іонічними колонами, верхню частину вінчають шість каріатид в античному дусі з манускриптами, книжками та вінками в руках. Ці елементи класицизму вдало поєднувалися з модерністичними знахідками - вікна двох поверхів бібліотеки об'єднувалися спільними наличниками. В Києві неоампір був представлений спорудами Педагогічного музею (1909-1911 pp., архітектор П.Альошин) та Пасажу (1913-1914 pp., архітектор П.Андрєєв).

В традиціях пізнього неоренесансу збудований у 1913 р. за проектом архітектора В.Рикова комплекс приміщень Марийської громади сестер-жалібниць в Києві. Центральний портал прикрашений венеціанськими вікнами з колонами, між якими містяться античні статуї роботи скульптора Ф.Балавенського.

Важливим доробком українського модерну було створення національного стилю в архітектурі, в якому співіснували дві тенденції - стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.

Поштовх до формування національного стилю поклав конкурс проектів на приміщення земства, перемогу на якому серед визначних майстрів виборов молодий митець В.Кричевський. За його проектом у 1903- 1908 pp. збудований будинок Полтавського земства. Центром композиції є хол з парними сходами, оточеними колонадою другого поверху, та великий зал засідань, прикрашений орнаментами та живописом художників С.Васильківського і М.Самокиша. Виконані ними живописні полотна набувають патріотичного змісту та національного пафосу, проголошуючи ідеї демократичного самоврядування ("Вибори полковника Пушкаря"), захисту рідного краю ("Козак Голота"), економічних та торговельних зв'язків ("Чумацький Ромоданівський шлях"). На фасаді зображені шити з гербами козацьких полків Полтавщини, чудово різьблені двері оздоблені орнаментом на тему "Дерево життя". Ця пам'ятка українського модерну в національному стилі виступала зразком синтезу мистецтв, що відповідало давнім архітектурним традиціям українського народу.

У національному стилі збудовано в 1911 - 1913 рр. (архітектори К.Жуков та М.Пискунов) Харківське художнє училище, у 1916 - корпус водолікарні Миргородського курорту (архітектор В.Зуєв, художник О.Сластьон). Під впливом традицій козацької церковної архітектури в 1902-1906 рр. була збудована Покровська церква в с. Пліщивці на Полтавщині (архітектор Кузнецов), яка повторювала форми шедевра дерев'яної архітектури козацької доби - Троїцького собору в Новоселиці (нині Новомосковськ, Дніпропетровська обл.). Будинок лікарні Сольського у Львові, збудований за проектом архітектора ОЛушпинського, репрезентував модернізовані традиції гуцульської народної архітектури.

Третій напрям в архітектурі українського модерну - це раціоналістичний модерн. Для нього притаманними були стриманість, аскетизм, мінімізація щодо прикрас та оздоблення, переважно геометричні форми.

Видатним взірцем раціоналістичного модерну став збудований (архітектор Г.Гай) у 1908-1912 рр. Бессарабський ринок у Києві. Він став першим критим ринком в Україні, що відповідав модерним стандартам: оригінальна шарнірна конструкція, новітнє технологічне обладнання, що давало змогу зберігати продукти, подання води, вентиляція, опалення. Металеві арки-ферми, скло, великі вітрини, висота залу (по центру 32 м), простір вражали величчю і демонстрували нові матеріали та технології. В цій споруді поєднувалися модерні, раціоналістичні форми з національними мотивами. Так, фасад будівлі прикрашений великими вітринами традиційної та аркової форми, рельєфами скульпторів Т.Руденка та О.Теремця, кованими квітами, орнаментами з цегли. Вражає металопластика на ґратах воріт, де зображені зграї качок, над воротами - бичачі голови, що відбиває народні мотиви, які природно поєднувалися з модерно-раціоналістичною стилістикою.

Стиль сецесії, що виникає на західноукраїнських землях, поєднував елементи модерну та народної архітектури українського Заходу. Типовим варіантом української сецесії є приміщення банку "Дністер" у Львові, збудоване в 1905-1906 рр. (архітектор І Левинський та ін.). Силует його нагадує традиції народної архітектури Карпат, споруда оздоблена ліпниною та майолікою під впливом гуцульської кераміки. У формах сецесії витриманий особняк лікаря Панчищина у Львові. Збудований в 1915 р. (архітектор ОЛушпинський), він органічно поєднав модерн і традиції гуцульського різьблення.

Сецесія як національно орієнтований стиль в архітектурі свідчив про зростання національної свідомості українського населення в західноукраїнських землях на початку XX ст. внаслідок модернізації політичного життя та динаміки економічного зростання.