Дидактика як галузь педагогіки

Слово “дидактика” походить від грецького “ дидактикос ”, що означає “навчальний”. Дидактика - це галузь педагогіки, в якій досліджуються закономірності процесу навчання. Дидактику визначають як загальну теорію освіти і навчання, оскільки вона досліджує загальні закономірності пізнавальної діяльності людини, що відбувається як під керівництвом викладача, так і самостійно, шляхом самоосвіти.

Дидактика – одночасно теоретична і нормативно-прикладна наука. У сучасному розумінні дидактика являє собою найважливішу галузь наукового знання, що вивчає та досліджує проблеми освіти і навчання.

Дидактичні дослідження своїм об'єктом роблять реальні процеси навчання, дають знання про закономірні зв'язки між різними його сторонами, розкривають сутність структурних і змістовних елементів процесу навчання. В цьому і полягає науково-теоретична функція дидактики.

Отримане теоретичне знання дозволяє вирішувати багато проблем, зв'язаних з навчанням, а саме: приводити у відповідність з метою зміст освіти, встановлювати принципи навчання, визначати оптимальні можливості навчальних методів і засобів, конструювати нові освітні технології та ін. Усе це говорить про нормативно-прикладну функцію дидактики.

Дидактика як педагогічна дисципліна оперує загальними поняттями педагогіки: "виховання", "педагогічна діяльність", "освіта", "педагогічна свідомість" та ін.

Але, як теорія освіти і навчання, дидактика має свої специфічні поняття. До них відносяться: навчання, викладання, учіння, зміст освіти, метод навчання та ін.

Дидактика визначає кого і для чого вчити, чому, як і де навчати, в яких організаційних формах це робити. Таким чином, вона дає наукове обґрунтування цілям, добору змісту освіти, вибору засобів і методів навчання, визначає форми організації навчання.

Дидактика не є єдиною наукою. В наш час існують дидактики, які відрізняються не тільки філософськими чи педагогічними концепціями, але й сферами застосування. Наприклад, дидактика особистісно-орієнтовного навчання істотно відрізняється від суспільно-орієнтовної дидактики. В той же час в різних дидактиках можуть використовуватись одні й ті ж елементи теорії, принципи або методи.

Як і будь-яка наука, дидактика змінюється і розвивається. Наприклад, телекомунікаційні технології й Інтернет-ресурси впливають на зміну не тільки форм і змісту навчання, але і на принципи, мету і зміст освіти. У результаті цього на межі педагогіки і сучасних комп’ютерних технологій розвивається дидактика дистанційного навчання.

Дидактика як загальна теорія освіти і навчання розглядає загальні положення і закономірності, властиві навчанню всім предметам. Ці закономірності одержують відображення у викладанні кожної конкретної навчальної дисципліни. Разом з тим, викладання кожного предмета має свою специфіку, обумовлену метою його вивчення, змістом і особливостями засвоєння учнями. Ця специфіка знаходить відображення в предметних методиках або часткових дидактиках - галузях педагогіки, що вивчають закономірності викладання конкретних навчальних дисциплін.

Часткові дидактики - математики, фізики, літератури і т.п. розглядають питання навчання стосовно до відповідних навчальних предметів, причому на різних рівнях — від дошкільних навчальних закладів до середньої і вищої школи. У зв'язку з цим ідея неперервної освіти вимагає створення різних часткових дидактик навчання з одного предмету в залежності від віку і рівня освіти людини.

Дидактика і методика знаходяться в тісному зв'язку і взаємозалежності: дидактика спирається на практику викладання конкретних навчальних дисциплін, беручи відтіля факти, приклади і матеріали, що дають підставу для узагальнень, розкриття закономірностей. Разом з тим, пізнані дидактикою закономірності, висновки і рекомендації повинні братися на озброєння предметними методиками і використовуватися для подальшого вдосконалення процесу викладання і вивчення кожної навчальної дисципліни. Дидактика сприяє поширенню передового педагогічного досвіду, цікавих знахідок педагогів-новаторів, аналізуючи їх із загальнопедагогічних позицій. Дидактика є тим загальнонауковим ядром, яке поєднує всі предметні методики і забезпечує єдність у підходах і принципах викладання й організації пізнавальної діяльності учнів, які вивчають різні предмети.