Критерії вибору змісту освіти в ПТНЗ

Професійно-технічна освіта є органічною частиною системи освіти в нашій країні. Разом з тим, профтехосвіта виконує специфічні завдання по підготовці кваліфікованих робітничих кадрів. Ці завдання визначені в такий спосіб:

1. підготовка всебічно розвинених, технічно-освічених, кваліфікованих робітників, які володіють професійною майстерністю, глибокими знаннями основ виробництва, що відповідають вимогам науково-технічного прогресу;

2. здійснення професійної і загальної середньої освіти молоді;

3. формування в учнів наукового світогляду, виховання в них високих моральних якостей, патріотизму, поважного відношення до праці;

4. естетичне та фізичне виховання учнів, підготовка їх до захисту Батьківщини.

Виходячи з цих завдань, а також загальних завдань освіти, визначається зміст професійно-технічної освіти.

Він реалізується в процесі навчання кваліфікованих робітників і знаходить висвітлення у відповідних навчальних планах і програмах спеціальних, загальнотехнічних, загальноосвітніх предметів виробничого навчання і фізичного виховання.

Зміст професійно-технічної освіти повинен відповідати вимогам змісту освіти в загальноосвітній школі, а також відповідати специфічним завданням підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. Розглянемо коротко ці вимоги.

Науковість. Вимога науковості освіти означає насамперед, що знання, що входять у її зміст, повинні створювати у свідомості учнів вірну картину розвитку об'єктивного світу, спонукати до активної участі в його перетворенні. По-друге, зміст освіти повинен розкривати реальні зв'язки явищ природи, людського суспільства і мислення, переходячи від простого спостереження явищ до встановлення причинних зв'язків, від зв'язків простих і очевидних до більш складних. По-третє, учні повинні пізнавати явища в розвитку, розглядати боротьбу старого з новим як внутрішній зміст предметів і явищ природи і життя суспільства. По-четверте, опановуючи зміст освіти, учні повинні знайомитися з найважливішими теоріями, що дають правильне, наукове, діалектичне пояснення явищ.

Перераховані згадані вимоги, у яких реалізується принцип науковості змісту освіти знаходять висвітлення в конкретному змісті предметів, які викладаються. Фундаментом навчальних предметів, що включаються в навчальні плани професійно-технічних училищ, є основи визначених наук. Наука, таким чином, служить конкретним джерелом змісту освіти, визначаючи досліджувані ідеї, закони, поняття, факти.

Всебічність. Єдність навчання, виховання і розвитку. Одне з основних завдань навчального закладу – усесторонній розвиток особистості. Тому найважливішою вимогою до змісту освіти є її усесторонність.

У професійно-технічній освіті вона забезпечується насамперед поєднанням загальноосвітньої, загальтехнічної і спеціальної підготовки кваліфікованих робітників, що озброює їх знаннями про природу, суспільство, людське мислення, науково-технічні основи сучасної техніки і технології, організацію й економіку виробництва, професійними і політехнічними уміннями і навичками продуктивної праці, забезпечує єдність теорії і практики.

Однак у сучасних умовах соціального і науково-технічного прогресу найважливішими якостями людини поряд з його знаннями й уміннями є суспільна активність, творча спрямованість діяльності, моральність, фізична досконалість.

Тому найважливіший прояв усесторонньої освіти – єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

Зміст кожного навчального предмета дає багаті можливості для комплексного вирішення виховних завдань.

Найважливішою вимогою до змісту професійно-технічної освіти є забезпечення можливостей для здійснення розвиваючого навчання. Це обумовлює необхідність у такий спосіб визначати зміст підготовки кваліфікованих робітників, щоб у процесі навчання викладачі і майстри могли навчати учнів самостійно добувати і поповнювати свої знання, творчо використовувати їх у подальшій пізнавальній і практичній діяльності, розвивати здібності, застосовувати такі прийоми розумової діяльності, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування й узагальнення, порівняння, доказ, розкриття протиріч і т.ін.

Відповідність вимогам науково-технічного прогресу. Завдання і зміст підготовки кваліфікованих робітників не залишаються постійними, – вони змінюються під впливом вимог часу. У зв'язку з цим зміст навчання повинен відповідати, з одного боку, сучасному науково-технічному рівню виробництва в цілому і конкретній галузі зокрема, перспективам їхнього розвитку, а з іншого боку – забезпечувати перспективний характер підготовки кваліфікованих робітників.

Дана вимога визначає необхідність відображення в навчальних програмах сучасних досягнень науки і техніки, основних напрямків удосконалювання виробництва, передових методів праці новаторів, способів і шляхів формування високої професійної майстерності учнів на основі новітньої техніки і технології.

Політехнічна спрямованість змісту професійно-технічної освіти визначає необхідність формування навчальних умінь і навичок загальнотрудового характеру, таких, як планування праці, самоконтроль, робота з виробничо-технічною документацією, творчий підхід до вирішення трудових задач, контроль за ходом технологічного процесу, діагностика несправностей і т.ін., а також у значній мірі сприяє підвищенню комп'ютерної грамотності учнів.

Наступність змісту освіти в школі й у професійно-технічних навчальних закладах. Ця вимога випливає з місця і ролі професійно-технічної освіти у загальній системі освіти.

Систематичність. Взаємозв'язок усіх сторін підготовки кваліфікованого робітника. Вимога систематичності визначає необхідність взаємозв'язку предметів по їх змісту і місцю у загальній структурі навчального процесу, тобто міжпредметних зв'язків, а також послідовність і взаємозв'язок навчального матеріалу окремих предметів, тобто його змістовну і навчальну логіку.

Зміст підготовки кваліфікованих робітників в ПТНЗ можна умовно поділити на три цикли, які представляють собою єдину систему: загальноосвітній, загальнотехнічний і спеціальний (спеціальні предмети і виробниче навчання). Передбачається така послідовність вивчення предметів цих циклів, щоб загальноосвітня підготовка була основою для загальнотехнічної, а на ній, у свою чергу, базувалася спеціальна підготовка і виробниче навчання.

Природовідповідність. Відповідність віку і рівню підготовки учнів. Вимога природовідповідності змісту освіти припускає виклад матеріалу навчальних предметів на такому рівні, щоб учні мали можливість глибоко його засвоїти при певній напрузі сил. Це стимулює розвиток їхнього мислення, пам'яті, волі.

Природовідповідність не слід тлумачити як спрощення навчального матеріалу, тому що це частіше приносить більше шкоди, ніж користі.

Природовідповідність навчального матеріалу припускає раціональне визначення обсягу знань і умінь, а також глибини розкриття сутності понять, законів, теорій, фактів.

Такі основні загальні вимоги до змісту професійно-технічної освіти.

 

Навчальні плани та програми

 

Навчальний план – це нормативний документ, якій визначає склад навчальних предметів, їх розподіл по рокам навчання, тижневу і річну кількість часу, що надається на вивчення кожного навчального предмету

Він складається у відповідності з наступними принципами:

1. опора на досягнення науки;

2. урахування санітарно-гігієнічних норм;

3. предметність;

4. віковий підхід;

5. забезпечення цілей кожного освітнього ступеня;

6. наступність; оптимальність розташування навчальних предметів по роках навчання;

7. поєднання обов’язкових і варіативних предметів і видів занять.

Звичайно навчальні плани розробляються централізовано. Навчальні заклади нового типу розробляють свої документи.

Навчальні плани бувають базисними, типовими і робочими.

Базисний навчальний план – основний державний документ, який є складовою частиною державного стандарту професійно-технічної освіти.

На його основі розробляються типові і робочі навчальні плани, які щорічно корегуються і затверджуються.

Розподіл годин між предметами, теоретичним та виробничим навчанням повинен відповідати вимогам, які пред’являються до підготовки кваліфікованих робітників.

Теоретичне навчання в ПТНЗ складається з двох циклів дисциплін: загальноосвітнього і професійно-технічного.

В свою чергу загальноосвітній цикл, якій продовжує шкільну освіту, складається з дисциплін, які поділяються на два підцикли; гуманітарний (історія, українська мова та література, іноземна мова, географія і т. ін.) і природно-науковий (математика, біологія, фізика, інформатика і т. ін.)

Професійно-технічні теоретичні дисципліни поділяються на два підцикли: загальнотехнічний і спеціальний. До загальнотехнічного підциклу відносяться матеріалознавство, охорона праці, креслення, основи економіки виробництва і т. ін. Тут майбутнім робітникам надаються знання про основи сучасної техніки і раціональної організації праці. Спеціальний підцикл включає спеціальні предмети. Він забезпечує отримання кваліфікації по конкретній професії.

План складається з урахуванням міжпредметних зв’язків, логіки викладення матеріалу. У ньому реалізується ідея усестороннього розвитку особистості, підготовки кваліфікованих робітників по конкретній професії на широкій науковій політехнічній основі, зв’язку теоретичної і практичної підготовки.

Навчальна програма – це проект конкретної навчальної дисципліни, внесеної у навчальний план, документ, якій розкриває основний зміст та логічну послідовність матеріалу навчального предмету. У програмі знаходять своє відображення конкретна мета та задачі вивчення предмету. Цей документ розробляється на підставі затвердженого навчального плану і визначає основний обсяг знань, умінь та навичок по кожному окремому теоретичному предмету, виробничому навчанню, виробничий практиці, які мають бути засвоєні учнями на протязі певного часу.

Навчальна програма вміщує основний понятійно-термінологічний апарат, який повинен засвоїти майбутній спеціаліст, щоб сформувати свою професійну мову. Вона закладає методичні основи формування професійного мислення, зокрема технічного.

Навчальні програми бувають типовими, варіативними, робочими, авторськими, індивідуальними.

Типова програма окреслює найбільш узагальнене коло обов’язкових знань, умінь та навичок і розробляється на підставі вимог державного освітнього стандарту.

Робоча програма розробляється викладачами та майстрами виробничого навчання і методичними комісіями, відображаючи регіональну специфіку змісту, і те, що визначено як регіональний компонент навіть з урахуванням можливостей навчального закладу учнів.

Авторська програма, зберігаючи основи базового державного стандарту по даній професії, містить у собі підходи до відбору матеріалу, його структури і викладання у відповідності з уявленнями її авторів.

Зміст освіти як система може мати різну структуру викладання. Найбільш розповсюдженим наразі є: лінійна, концентрична, спіральна і змішана структури викладання.

При лінійній структурі окремі частини навчального матеріалу створюють неперервну послідовність пов’язаних між собою фактів, тобто зміст освіти передається один раз по певній логіці. Нове повідомляється на основі того, що вже вивчено. Така побудова програм є найбільш економічною.

Концентрична структура викладання передбачає повернення до тих знань, які вже вивчені. Одне і теж питання повторюється декілька разів на поглибленому рівні, який постійно розширюється.

Характерною особливістю спіральної системи викладання матеріалу є те, що учні, вивчаючи якусь проблему, постійно розширюють і поглиблюють коло пов’язаних з нею знань. У ній немає перерв, які притаманні концентричній системі.

При змішаній системі відбувається комбінація всіх вище перерахованих підходів.

Загальна структура програми містить, в основному, три елементи:

1. пояснювальна записка, або вступ – визначає основні виховні, освітні, розвивальні задачі, вихідні наукові позиції викладання.

2. зміст освіти: основні теми, обов’язкові уміння і навички;

3. методичні вказівки – звертають увагу на специфіку даного предмету і особливості методів, засобів і форм, які використовуються при організації навчального процесу.

Кожна навчальна програма супроводжується пояснювальною запискою. У пояснювальній записці визначені задачі вивчення даного навчального матеріалу, дається коротка структура програми, розкриті загальнометодичні рекомендації по застосуванню методів і форм навчання, здійснення міжпредметних зв’язків.

Навчальні програми і плани складаються на підставі вказаних дидактичних вимог.

Навчальний план включає в себе предмет “Виробниче навчання”.

Для визначення оптимального змісту і структури загальнотехнічних та спеціальних предметів, непередбачених навчальним планом, необхідно прогнозувати розвиток галузей науки. Відбір в програми суспільнозначущого і педагогічно доцільного матеріалу ускладнюється також необхідністю розумного поєднання у навчальному плані виробничого навчання з теоретичною і загальною політехнічною освітою.

Навчальна програма виробничого навчання містить у собі навчальні і виховні цілі, перелік навичок та умінь, якими повинні оволодіти учні. У ній визначається глибина висвітлення кожного питання, ступінь складності формування основних професійних умінь. Навчальна програма виробничого навчання розрахована на отримання учнями того рівня кваліфікації, який передбачений кваліфікаційною характеристикою.

Навчальна програма виробничого навчання складається з двох частин: програма навчання у навчальних майстернях і навчання в умовах виробництва, куди входить і передвипускна виробнича практика на штатних робочих місцях і випускні кваліфікаційні екзамени.

Навчальна література. Зміст навчального матеріалу найбільш повно розкрито у підручниках. Підручник – це книга, яка вміщує необхідну для учнів інформацію по предмету і складена у відповідності з навчальною програмою і вимогами дидактики. Підручник – це найважливіше джерело наукової інформації, яку учні повинні засвоїти. Добре складений підручник сприяє розвитку розумових здібностей та вихованню учнів.

Найважливішою вимогою до підручника є: науковість змісту і відповідність програмі, взаємозв’язок, систематичність, доступність та ясність викладення. Мова підручника повинна відповідати рівню розвитку учнів, бути лаконічною і чіткою, особливо це стосується формулювання правил, висновків, визначень. Матеріал підручника розділяється на частки.

У підручник включаються необхідні відомості і вказівки по методиці самостійної роботи учнів, завдання для спостережень і вправ, питання для повторення і самоконтролю, ілюстрації.

Крім підручників у процесі навчання використовуються багаточисельні навчальні посібники, збірники, довідники, технічна література, технічна документація виробництва і т. ін.

Навчальні плани, програми та література мають велике значення в організації навчального процесу. У зв’язку з цим підготовка вказаних матеріалів повинна здійснюватися з таким розрахунком, щоб професійно-технічні навчальні заклади були забезпечені ними за один-два місяці до початку навчального року.

Складання навчального плану і програм для професійно-технічних навчальних закладів пов’язане з прогнозуванням розвитку науково-технічного прогресу.

 

Контрольні запитання і завдання

 

1. Розкрийте зміст освіти в системі ПТО.

2. В чому полягають завдання професійно-технічної освіти?

3. Сформулюйте основні вимоги до змісту професійно-технічної освіти в сучасний період.

4. Назвіть основні принципи створення навчальних планів і програм.

5. Які дидактичні вимоги використовуються в формуванні навчальних планів і програм?