Структура процесу навчання

 

Як вже вказувалось, процес навчання складається з цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістовного, операційно-дійового, емоційно-вольового, контрольно-регулюючого та оціночно-результативного компонентів.

Цільовий компонент. Він забезпечує усвідомлення педагогами та передачу учням мети викладання кожного навчального предмету, а також формує позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавального процесу. Рівень усвідомлення мети залежить від рівня освіченості та вихованості учнів, а головне – від уміння педагога поставити і роз’яснити учням мету та завдання навчання.

Цілі навчання визначаються державним стандартом України і конкретизуються в програмах окремих навчальних дисциплін та інших дидактичних матеріалах. Організація процесу навчання пов’язана зі стандартним визначенням його мети (освітньої, виховної, та розвиваючої), а також усвідомленням її учнями.

Загальною метою навчання в національній системі визначено наступне:

1. формування особистості учня як громадянина України;

2. формування в учнів потреби постійного творчого самовдосконалення та навчання їх ефективним методам освіти і самоосвіти;

3. озброєння учнів знаннями, вміннями та навичками, необхідними для успішної професійної та громадської діяльності.

Освітньою метою є створення найкращих умов для засвоєння, закріплення та застосування учнями теорій, понять, законів і т.д.; формування загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок.

Виховною метою є формування світогляду та необхідних моральних якостей учнів, етичних норм, гуманізму, активної життєвої позиції, естетичних поглядів, навичок праці, самоконтролю, а також гігієни та фізкультури.

Розвиваючою метою є розвиток мислення, уваги, пам’яті, волі, емоцій, навчальних інтересів, мотивів і здібностей учнів. Під час процесу навчання викладач сприяє розвитку волі та наполегливості учнів; виховує культуру їх емоцій.

Досягнення освітньої, виховної та розвиваючої мети здійснюється завдяки раціональній та послідовній реалізації змісту навчального матеріалу, ретельного добору форм, методів та прийомів навчання, забезпеченню порядку й дисципліни на уроці, справедливому оцінюванню знань учнів, впливу особистості педагога, його поведінки та доброзичливого ставлення до вихованців.

Стимулюючо-мотиваційний компонент має велике значення для реалізації процесу навчання. Глибинні мотиви забезпечують ефективність пізнавальної діяльності учнів. Мотивація пізнавальної діяльності складається з зовнішніх та внутрішніх мотивів.

Зовнішні мотиви – це прагнення учня отримати нові знання, вміння, навички, а також задоволення від взаємодії зі своїми товаришами.

Внутрішні мотиви можна розділити на дві групи – пізнавальні та досягнення успіху. Повноцінний стимул до навчання можливий тільки тоді, коли учні усвідомлюють значущість знань. Тому педагог повинен роз’яснювати мету, щоб закріпити позитивне ставлення учнів до навчального предмета. Це можливо, коли педагог створює ситуації, якими учні захоплюються, отримані знання викликають зацікавленість, а навчальна діяльність стимулює бажання долати труднощі, випробувати власні сили при засвоєнні навчального матеріалу і зайняти гідне місце серед однолітків. Крім того, необхідно, щоб утвердилось справедливе оцінювання педагогом досягнень учнів, доброзичливе ставлення, повага і розумна вимогливість до них.

Змістовий компонент – це все те, що становить поняття “зміст освіти”. Сучасний зміст освіти має забезпечити такі вимоги:

1. гуманітаризацію освіти;

2. єдність навчання, виховання і розвитку;

3. особистий розвиток учнів у навчально-виховному процесі;

4. формування світогляду учнів та набуття ними соціального досвіду;

5. загальну і професійну підготовку учнів та формування їх активної життєвої позиції;

Операційно-дійовий компонент. є одним із головних компонентів дидактичного процесу. Він охоплює всі принципи, форми, методи та прийоми, якими оперує кожен педагог у процесі своєї діяльності. Ефективність організації пізнавальної діяльності учнів залежить від активної взаємодії педагогів та учнів, встановлення між ними суб’єкт-суб’єктних відносин. Організуючи навчально-пізнавальну діяльність, слід зважати на те, що хоча навчальний матеріал учні засвоюють під керівництвом педагога, цей процес є індивідуальним для кожного учня. Загалом, він передбачає таку послідовність інтелектуальних операцій: сприймання, осмислення, узагальнення, систематизація, закріплення та застосування на практиці.

Емоційно-вольовий компонент виявляється через напруження волі учня в процесі пізнавальної діяльності, коли досягається запланована мета. Воля, мобілізація особистості та емоційні процеси інтенсифікують пізнавальну діяльність учнів. Педагог має зосередити свої зусилля на формування в учнів таких якостей особистості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, витримка, уміння володіти собою, дисциплінованість.

Емоції впливають на зміст та динаміку пізнавальних психічних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті. Важливими є позитивні емоції, які створюють атмосферу співробітництва, поліпшують умови самостійної навчальної роботи, викликають бажання вчитись.

Контрольно-регулюючий компонент відіграє суттєву роль в процесі навчання. Це система послідовних взаємопов’язаних діагностичних дій викладача та учнів, яка забезпечує зворотний зв’язок в процесі навчання для отримання відомостей про ефективність навчального процесу і внесення в нього, якщо треба, необхідних змін.

Функція контролю здійснюється на всіх етапах навчального процесу. Необхідно формувати в учнів уміння та навички самоконтролю в навчанні, планування та передбачення результатів своїх дій, оцінювання та регулювання власної діяльності і поведінки. Необхідно також, щоб учень проводив зіставлення своїх дій з вимогами вчителя, колективу та суспільства.

Оціночно-результативний компонент є завершальним в процесі навчання. Цей компонент передбачає оцінювання опанування учнями навчальної програми, освоєння певної сукупності знань, формування практичних умінь та навичок, визначення рівня їх особистого професійного розвитку, дієвості всього дидактичного процесу, сформованості мотивації пізнавальної діяльності і таке інше. На цьому етапі також відбувається контроль і самоконтроль перебігу дидактичного процесу. Оціночно-результативний компонент передбачає оцінювання якості знань учнів, яке повинні здійснювати як педагоги, так і вони самі. Оцінка педагогами результатів навчальної діяльності учнів має бути об’єктивною, систематичною і послідовною. Найбільший ефект досягається тоді, коли оцінки педагогів та учнів збігаються.

 

Контрольні запитання і завдання

 

1. Як Ви розумієте основні закони навчального процесу?

2. Наведіть характеристики закономірностей навчального процесу.

3. В чому полягає відмінність понять “закон” і “закономірність” навчального процесу?

4. Пригадайте фрагмент реального уроку і спробуйте виявити і записати всі закони і закономірності навчання, які використовувались на тому уроці.

5. Дайте свої коментарі до кожного структурного компоненту процесу навчання.