І Стародавньому Римі
1.Основною формою правотворчості у Стародавній Греції був: а) позитивний (писаний) закон; в) релігійні настанови; б) звичай; г) моральні принципи.
2. Теорія міста-держави (поліса) виникла у Стародавній Греції у: а) ІХ – VI ст. до н.е. б) V – першій половині IV ст. до н.е. в) другій половині IV ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.
3. Патріархальна теорія держави Аристотеля виникла у Стародавній Греції у: а) ІХ – VI ст. до н.е. б) V – першій половині IV ст. до н.е. в) другій половині IV ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.
4. Першими у Стародавній Греції осмислили поняття «закон» і «беззаконня», «право природне» і «право позитивне»: а) Гомер і Гесіод; в) Гіппій і Сократ; б) Піфагор і Геракліт; г) Платон і Аристотель.
5. Вперше в історії європейської державно-правової думки концепцію договірних відносин між державою і громадянином сформулював: а) Гомер; в) Сократ; б) Демокрит; г) Платон.
6. Першим серед філософів античності, який системно виклав своє розуміння держави, започаткувавши філософсько-політичну теорію міста-держави (полісу) був: а) Гомер; в) Сократ; б) Демокрит; г) Платон.
7. Риси ідеальної держави сформулював: а) Демокрит; в) Платон; б) Сократ; г) Аристотель.
8. У діалозі «Політик» класифікував типи держави за формою правління, поділивши їх на держави із законами і держави без законів,: а) Демокрит; в) Платон; б) Сократ; г) Аристотель.
9. За Платоном влада черні (народу) – це: а) монархія; в) тиранія; б) демократія; г) олігархія.
10. За Платоном правління кількох осіб – це: а) монархія; в) тиранія; б) демократія; г) олігархія.
11. За Платоном правління однієї особи – це: а) аристократія; в) тиранія; б) демократія; г) олігархія.
12. На думку Платона, змішана держава повинна поєднувати в собі переваги: а) демократії і монархії; в) олігархії і демократії; б) аристократії і монархії; г) тиранії й олігархії.
13. Вислів, що ідеальним збудником до об’єднання людей у державу є спілкування, належить: а) Сократу; в) Аристотелю; б) Платону; г) Полібію.
14. На думку Аристотеля, головною ознакою самодостатньої держави й одночасно запорукою та умовою громадянської злагоди є: а) звичай; в) моральні принципи; б) закон; г) релігійні настанови.
15. Змішану форму держави як найкращу форму правління Аристотель називає: а) аристократією; в) політією; б) тиранією; г) демократією.
16. Політія, на думку Аристотеля, це – поєднання елементів: а) монархії і демократії; в) демократії і олігархії; б) монархії і олігархії; г) аристократії і олігархії.
17. Соціальною основою змішаної держави, на думку Аристотеля, є: а) заможні люди; в) аристократи; б) середній клас; г) чернь.
18. Автором патріархальної теорії походження держави є: а) Демокрит; в) Платон; б) Сократ; г) Аристотель.
19. Ідею, що держава і закон – це результат природної творчості людей, які діють в умовах певного фізичного середовища, в період еллінізму висунув: а) Платон; в) Тіт Лукрецій Кар; б) Аристотель; г) Цицерон.
20. Теорію світової держави і теорію природного права в період еллінізму започаткували: а) софісти; б) епікурейці; в) стоїки.
21. Змішану форму правління як поєднання монархії, аристократії і демократії в епоху Стародавнього Риму обґрунтовував: а) Епікур; в) Полібій; б) Тіт Лукрецій Кар; г) Цицерон.
22. Три основні принципи справедливого урядування: 1) влада делегується народом; 2) влада має функціонувати винятково на підставі закону; 3) влада може бути виправданою виключно моральними чинниками сформулював: а) Епікур; в) Полібій; б) Тіт Лукрецій Кар; г) Цицерон.
23. Кому належить думка, що природне право виникло раніше держави і писаного закону і є вищим законом справедливості? а) Епікур; в) Полібій; б) Тіт Лукрецій Кар; г) Цицерон.
24. Замість ідеї рівності громадян запровадив ідею загальності людей і усіх станів як творінь Божих: а) Тіт Лукрецій Кар; в) Цицерон; б) Полібій; г) Сенека.
25. У класичну добу римської юриспруденції розрізняли три види права: цивільне право, право народів і природне право. Природне (божественне) право як право справедливості розуміли: а) Епікур і Тіт Лукрецій Кар; б) Полібій і Цицерон; в) Цицерон і Сенека; г) римські юристи (Гай, Ульпіан).
Тема 3
|
