Виступ рецензента

 

Під час виступу рецензент доводить до відома членів комісії основні положення своєї письмової роботи. При цьому він конкретно вказує на позитивні сторони і на недоліки курсової роботи. Обов’язковими у виступі рецензента повинні бути його висновки щодо виступу студента на засіданні комісії та відповідей на поставлені йому запитання – перш за все, з позиції їх впливу на оцінку курсової роботи.

Виступ рецензента має завершуватись рекомендацією членам комісії щодо конкретної оцінки курсової роботи. Як правило, така рекомендація не повинна носити альтернативного характеру.

Рецензент пропонує оцінити курсову роботу однією з оцінок: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

 

5.4. Виступи інших осіб

 

Крім рецензента, на засіданні комісії може виступати керівник курсовою роботи, а з дозволу голови (головуючого на засіданні) комісії й інші особи – керівник навчально-виробничої практики студента, керівник наукового студентського гуртка чи проблемної групи, член комісії тощо.

У своїх виступах вони можуть зупинитися на окремих позитивних чи негативних моментах курсової роботи, вказати на її наукову цінність чи недоліки, звернути увагу на особливості, які мали місце під час написання курсової роботи та її захисту на засіданні комісії.

Завершуватись такі виступи повинні конкретними пропозиціями про врахування при остаточній оцінці курсової роботи тих чи інших «особливих уваг» щодо написання курсової роботи чи її захисту.

Виступи на засіданні комісії інших осіб надають членам комісії більш повну інформацію про індивідуальні особливості написання та захисту курсової роботи, допомагають визначити позицію щодо можливості врахування цих особливостей при остаточній оцінці курсової роботи.

 

5.5. Відповіді студента на зауваження рецензента та інших осіб

 

Як правило, свій виступ студент має почати з подяки керівникові курсової роботи, її рецензентові та іншим особам, які сприяли її написанню та захисту.

Відповідаючи, студент повинен чітко визначити свою позицію щодо суті зроблених йому зауважень. Для цього він має провести певне узагальнення і вирішити:

· з якими зауваженнями необхідно безумовно погодитися;

· які зауваження, на думку студента, є спірними і чому;

· які зауваження він не приймає і які підстави, з його точки зору, для цього є.

Відповіді студента мають бути конкретними, обґрунтованими, коректними і, по можливості, короткими. Такі відповіді дозволяють членам комісії переконатися у здатності студента самокритично реагувати на зауваження, у його вмінні вести дискусію.

 

5.6. Оцінка курсової роботи

 

Кожний член комісії самостійно приймає рішення щодо оцінки курсової роботи з урахуванням як особистого ознайомлення, так і з огляду на її захист, і на закритому засіданні ця оцінка повідомляється іншим членам комісії. Рішення щодо остаточної оцінки має право на окрему думку, яку він може записати в журналі комісії.

Остаточна оцінка курсової роботи оголошується головою (головуючим на засідання) комісії у присутності студентів. Окрема думка члена комісії (якщо вона є) до відома студентів не доводиться.

У разі отримання незадовільної оцінки студент може з дозволу декана факультету захистити її протягом трьох років під час роботи державних екзаменаційних комісій.

 

6. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

з курсу «Педагогічна психологія»

 

1. Проблеми педагогічної психології в працях О.Леонтьєва.

2. Проблеми педагогічної психології в працях Б.Ананьєва.

3. Проблеми педагогічної психології в працях Л.Виготського.

4. Проблеми педагогічної психології у працях Г.Костюка.

5. Основні напрямки досліджень Женевської школи генетичної психології

6. Теорія цілеспрямованої навчальної діяльності.

7. Сутність та структура навчальної діяльності.

8. Знання мислення та розумовий розвиток.

9. Співвідношення понять научіння, учіння та навчання.

10. Поняття про педагогічні здібності. Умови їх розвитку.

11. Цілі, задачі та основні напрямки роботи шкільної психологічної служби.

12. Операційний компонент навчальної діяльності. Психологічні закономірності формування основних прийомів навчальної діяльності.

13. Психологічні принципи формування особистості.

14. Інформаційний компонент навчальної діяльності. Психологічні особливості трансформації знань в процесі учіння.

15. Психологічні принципи навчання навичкам.

16. Поняття про виховний вплив. Основні характеристики виховного впливу.

17. Проблема співвідношення навчання та розвитку у педагогічній психології.

18. Психологічні основи розвиваючого навчання.

19. Психологічні особливості дітей з девіантною поведінкою.

20. Вікові новоутворення та їх роль у діагностиці розвитку індивіда.

21. Вікова динаміка формування компонентів навчальної діяльності.

22. Проблема шкільної дезадаптації. Підходи до діагностики.

23. Поняття про научіння. Рівні научіння.

24. Навчальність. Її основні компоненти та вікові особливості.

25. Проблема корекції психічного розвитку у дитячому віці.

26. Теорії учіння в зарубіжній психології.

27. Психологічні моделі навчання. Види навчальних та навчаючих дій.

28. Рівні самоосвітньої діяльності. Основні психолого-педагогічні умови розвитку.

29. Психологічні основи морального виховання особистості.

30. Методологічні принципи психолого-педагогічного дослідження.

31. Класифікація мотивів навчальної діяльності. Психологічні умови їх формування.

32. Поняття проблемної ситуації. Рівні проблемно-евристичного навчання.

33. Основні закономірності соціального розвитку індивіда.

34. Види контролю та самоконтролю навчальної діяльності. Психологічні умови їх формування.

35. Особливості формування дитини в умовах альтруїстичного стилю виховання.

36. Схема педологічного дослідження Л.Виготського.

37. Рівні розвитку пізнавального інтересу в начальній діяльності.

38. Психологічні особливості програмованого навчання.

39. Методи педагогічної психології.

40. Теорії учіння у вітчизняній психології.

41. Психологічні принципи формування творчого мислення в умовах проблемного навчання.

42. Основні етапи формування наукових понять. Психолого-педагогічні умови їх засвоєння.

43. Класифікація виховних впливів у виховному процесі. Психологічні умови їх ефективності.

44. Основні функції рефлексивно-оціночного компоненту навчальної діяльності. Вікова динаміка його становлення.

45. Проблема готовності дитини до шкільного навчання.

46. Інститути та основні механізми спрямованої соціалізації людини.

47. Проблема формування оцінки та самооцінки в навчальної діяльності. Класифікація оцінок.

48. Віковий підхід до морального виховання дітей.

49. Роль К.Ушинського в становленні педагогічної психології.

50. Основні принципи експериментальної дидактичної системи Л.Занкова.

7. Рекомендована література

 

1. Барбашова І. А. Загальні основи педагогіки: навч. посіб. – Бердянськ: Видавництво Ткачук О. В., 2009. – 197с.

2. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Вікова й педагогічна психологія. Видавництво: Педагогічне суспільство Росії, 2-е видання 2010. – 512с.

3. Галян О.І. Психолого-педагогічна експертиза. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів. Навчальний посібник. - Дрогобич: Ред..-видав. відділ ДДПУ, 2009. – 88 с.

4. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебник. / Издательство: М.: Логос, 2-е изд., 2010. – 384с.

5. Савенков А.И. Педагогическая психология: В 2 т. М.: ACADEMIA, 2009. – 656с.

6. Демидова И.Ф.Педагогическая психология. Учебное пособие. Серия: Высшее образование. М.: Феникс, 2009. -315с.

7. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология. М.: ACADEMIA, 2009. – 288с.

8. Митин А.Н. Основы педагогической психологии высшей школы. Издательство.: Проспект, 2010. – 192с.

9. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: АСТ, 2009. – 672с. (Серия: Philosophy).

10. Регуш Л. А., Орлова А. В. Педагогическая психология. Учебное пособие. Издательство: «ПИТЕР», 2009. – 416с.

11. Власова, О. І. Педагогічна психологія: навч. посібник / О. І. Власова. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

12. Оганесян, Н. Т. Педагогическая психология. Вопросы образования и обучения: система разноуровневых контрольных заданий: учеб. пособие / Н. Т. Оганесян. – М.: КНОРУС, 2006. – 328 с.