ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
1. Маслак О. І. Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Управління венчурним бізнесом» для студентів денної та заочної форми навчання за напрямом 6.030504 – «Економіка підприємства» / О.І. Маслак. – Кременчук: КрНУ, 2013. – 20 с. 2. Маслак О. І. Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Управління венчурним бізнесом» для студентів денної та заочної форми навчання за напрямом 6.030504 ‑ «Економіка підприємства» / О. І. Маслак. – Кременчук: КрНУ, 2013. – 30 с. 14. Рекомендована література 1. Береговой В.А. Венчурный капитал −; основа венчурного бизнеса // В.А. Береговой // Инновации. −; 2005. −; №1. −; С.68-72. 2. Варфоломєєва В.О. Венчурний бізнес у сфері малого інноваційного підприємництва і форми його забезпечення / В.О. Варфоломєєва // Актуальні проблеми економіки. −; 2005. −; №12. −; С. 121-127. 3. Васильєва Т. Взаємодія держави і банків при формуванні національної мережі венчурних фондів в Україні / Т. Васильєва // Актуальні проблеми економіки. −; 2008. −; №4. −; С. 204-212. 4. Долішня М.М. Удосконалення механізмів управління розвитком венчурного бізнесу в Україні: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня к.е.н.: спец.08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами / М.М. Долішня. −; Ужгород: Ужгородський нац-ний ун-т, 2005. −; 20 с. 5. Інституційні основи інноваційного розвитку економіки: навч. посіб. / за заг. ред. В.Є. Новицького. −; 2-ге вид., прероб і доп. −; К.: КНТ, 2008. – 360 с. 6. Ковалишин П. Венчурний бізнес в Японії. Стан та перспективи / П. Ковалишин // Економіст. −; 2007. −; №4. −; С. 64-66. 7. Ковалишин П. Венчурний бізнес у Канаді. Розвиток та вплив на економіку / П. Ковалишин // Економіст. −; 2006. −; №12. −; С. 55-57. 8. Ковалишин П. Венчурний бізнес у Китаї. Параметри та вплив на економіку / П. Ковалишин // Економіст. −; 2006. −; №10. −; С. 54-57. 9. Ковалишин П. Венчурний бізнес у Китаї. Історія, специфіка та загальні тенденції / П. Ковалишин // Економіст. −; 2006. −; №9. −; С. 52-55. 10. Кузьмін О. Венчурні підприємства «SPIH-OFF» та «SPIH-OUT» в системі підприємницької діяльності університетів / О. Кузьмін, І. Литвин // Вища школа. −; 2008. −; №1. −; С. 86-98. 11. Литвин І.В. Венчурний бізнес в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку / І.В. Литвин // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». −; 2005. −; №2 (547). −; С. 186-191. 12. Литвин І.В. Особливості організування «внутрішніх» вен чурів / І.В. Литвин // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». −; 2006. −; №12 (567). −; С. 81-87. 13. Манцев О. Венчурное предпринимательство: мировой опыт и отечественная практика / О. Манцев // Вопросы экономики. −; 2006. −; №5. −; С. 122-131. 14. Микитюк О.П. Особливості венчурного фінансування в Україні / О.П. Микитюк // Фінанси України. −; 2005. −; №8. −; С. 83-90. 15. Невадовский М. Венчурный бизнес ждет инноваций / М. Невадовський // Украинская Инвестиционная газета. −; 2005. −; № 46. −; С. 25. 16. Олефіренко О.М. Управління портфелем замовлень в системі інноваційного менеджменту венчурного підприємства: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня к.е.н.: спец.08.02.02 −;економіка та управління науково-технічним прогресом / О.М. Олефіренко. −; Суми: Сумський державний ун-т, 2005. −; 20 с. 17. Соколова О. Венчурний бізнес як рушійний механізм розвитку інноваційної економіки США, Європи, України / О. Соколова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2006. – С. 118-119. 18. Стрежемецький Р.О. Зважаючи на світовий досвід. Венчурний бізнес як фактор міжнародної конкурентоспроможності держави / Р.О. Стремежецький // Політика і час. −; 2006. −; №7-8. −; С. 62-68. 19. Федоренко В.Г. Венчуринг в Україні: сучасний стан та передумови подальшого розвитку / В.Г. Федоренко, В.В. Опанасюк // Інвестиції: практика та досвід. −; 2003. −; №24. −; С. 20-25. 20. Шайдуллов Р.К. Венчурное финансирование инновационных проектов / Р.К. Шайдуллов // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. −; 2008. −; №2. – Т.2. −; С. 71-73. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
В экономике предприятия в самом общем виде эффективность означает результативность хозяйственной деятельности, соотношение между достигнутыми результатами и затратами живого и овеществлённого труда. Уровень эффективности характеризует уровень развития производительных сил и является важнейшим показателем развития экономики. На предприятии затраты имеют форму авансируемого основного и оборотного капитала, а конечные результаты – форму прибыли. Таким образом, показатель экономической эффективности даёт представление о том, какой ценой предприятие получает прибыль. Повышение эффективности производственно-хозяйственной деятельности ведёт к повышению производительности труда, снижению себестоимости продукции и тем самым создаёт предпосылки для обеспечения её конкурентоспособности. Рост конкурентоспособности продукции в свою очередь способствует увеличению объёма продажи на этой основе росту прибыли предприятия. Это расширяет возможности накопления, что обеспечивает расширение, развитие и совершенствование производства и служит предпосылкой для нового повышения эффективности и конкурентоспособности предприятия. Для получения экономической эффективности в процессе технологической подготовки производства разрабатываются способы механизации и автоматизации производственных процессов, а также решаются некоторые вопросы организации производства, а именно: внедрение поточных методов, организации и оснащения рабочих мест и участков, выбор транспортных средств хранения сырья, полуфабрикатов и продукции. Таким образом, повышение эффективности деятельности оказывает многостороннее, комплексное влияние на экономику предприятия, что обеспечивает его устойчивый экономический рост, доходность и в конечном счёте выживаемость в острой конкурентной борьбе в рыночной экономике. Цель экономической части дипломной работы – оценка экономической эффективности технического переоснащения швейного производства ОДО «Панда» г. Брест.
|
