РОЗДІЛ 1. 1. Антоненко С.Ф., Гончаренко Л.В
Таблиця 2.1 – Елекрообладнання ПРК “NOVA”- 2 КЕД -50-0,25-1
Продовження таблиці 2.1
Примітка: Електрообладнання, позначене позначкою «*» не має самостійних застосування та категорія вибухозахищенності не маркується. Основні параметри та розміри ПРК приведені в таблиці 2.2 Відстань від ТРК до резервуара 50 м, висота всмоктування 5 м., при цьому максимальне допустиму кількість вигинів трубопроводу - 4, кут перегину труби повинен бути не менше 90°. Можливе збільшення відстані від ТРК до резервуара до 70 м, але при цьому зменшується висота всмоктування до 3,5 м, а також можливе зниження продуктивності до 20 %, при цьому максимально допустимий кількість вигинів трубопроводу - 2. Можлива установка двох насосних груп на один трубопровід в разі низької прокачування палива через ТРК, при цьому максимально допустима відстань від резервуара до друга ТРК не повинна перевищувати 35 м при максимально допустимому кількості вигинів 3. Наведені технічні випробування здійснювалися при температурі повітря +18 °С, діаметрі трубопроводу d = 1,5. Таблиця 2.2 – Основні параметри досліджуваної ПРК.
2.3 Порядок роботи ПРК
Колонки серії NOVA за призначенням можуть застосовуватися як в сфері торгівлі (комерційні АЗС), так і в сфері внутрішнього обліку (АЗС, які не здійснюють торгівлю паливом).
2.3.1 Перевірка готовності колонок до роботи Перевірку готовності колонок до роботи здійснюють у такому порядку: - включають рубильник, установлений в шафі електроживлення АЗС; - включають автомати живлення електродвигунів і системи управління; - включають пульт колонки або комп'ютер (згідно з інструкцією з експлуатації або описом роботи з програмним забезпеченням) і перевіряють функціонування колонки, для цього: - Виймають роздатковий кран з гнізда; - Задають дозу 2 л і ціну палива, дають команду «ПУСК»; - Під час включення електричного двигуна насосного блоку показання об'єму дози і її вартості повинні обнулитися; - Видають задану дозу в еталонний мірник М2р -10 п’ять разів. Після автоматичної зупинки колонки перевіряють: - Похибка колонки, яка має бути не більше ніж ± 5,0 мл (різниця між показаннями електронного табло колонки і мірника); - Відповідність показників електронного рахункового пристрою з двох сторін по рядку «літр» та відповідність зростання показань лічильника сумарного обліку об’єму виданої дози; - Правильність обчислення вартості виданої дози в рядку «ГРИВНІ» порівняно з розрахунковою; На пульті управління або комп'ютері задають обсяг дози 10 л, дають команду «ПУСК» і після видачі 2 -х літрів перекривають роздатковий кран і встановлюють його в гніздо. Електричний двигун насосного блоку при цьому повинен зупиниться. При повторному знятті роздаткового крана з гнізда повторний запуск колонки повинен бути зроблений лише після команд «СТОП» і «ПУСК». Перевіряють спрацьовування аварійної зупинки колонки з робочого місця оператора. Перевіряють збереження останньою інформацією на електронному табло після відключення живлення колонки. 2.3.2 Порядок роботи колонок в режимі дистанційного керування: - на пульті комплекту електронних засобів управління і обліку палива на АЗС, з якими функціонують колонки, задається обсяг замовленої дози; - роздатковий кран оператором або власником автотранспортного засобу ставиться в горловину бака і натискається важіль. Порядок роботи колонок пояснюється гідравлічною схемою (рис. 2.2)
1 – насосний блок;2 – насос;3 – електромагнітний клапан;4 – вимірювач об’єму;5 – скляний індикатор; 6 – антистатичний шланг; 7 – роздатковий кран;8 – цифровий лічильник пального Рисунок 2.2 – Гідравлічна схема досліджуваної ПРК Під дією розрідження, що створюється насосом (2) (див. рис. 2.2), паливо з наземного чи підземного резервуара через приймальний клапан і фільтр потрапляє в насосний блок Alublock 2000 (1). Насос подає паливо в газовідділювач і через електромагнітний двоходовий або триходовий клапан (3) в вимірювач об'єму палива (4) Autoset 500. Виміряне вимірником об’єму паливо дозами подається через скляний індикатор (5), гумовий антистатичний шланг (6) і роздатковий кран (7) в паливний бак або тару замовника. При подачі палива в газовідділювач швидкість потоку різко зменшується через збільшення прохідного перетину, внаслідок чого з палива відділяється повітря і пари палива (паро -повітряна суміш) які збираються у верхній частині камери газовідділювача через отвір в штуцері кришки разом з частиною палива подається в поплавцеву камеру. Пари палива і повітря з камери поплавця виходять в атмосферу, а паливо в міру його накопичення, піднімає поплавок, який відкриває отвір в штуцері поплавцевої камери, і через нього потрапляє у фільтр. Для контролю наявності паро-повітряної суміші в паливі конструкцією колонки передбачено наявність індикатора з прозорого матеріалу. Паливо, яке надходить в вимірювач об’єму, заповнює циліндри, приводить в рух поршні, які переміщаються з одного крайнього положення в інше. Зворотно-поступальний рух поршнів разом з кулісою, приводить в обертальний рух вихідний вал, кут обертання якого пропорційно об’єму виданого палива. На кінці вихідного валу вимірювача об’єму встановлений генератор імпульсів, який перетворює кут обертання вихідного вала у вихідний електричний сигнал, пропорційний об’єму виданої дози палива (1 імпульсний сигнал на 1 сл палива). Приблизно за 0,5 л до кінця видачі замовленої дози електромагнітним клапаном перекривається основний прохід протоки і продуктивність зменшується з 50 л/хв або 100 л/хв до 5 л/хв, таким чином залишок замовленої дози видається з продуктивністю, яка забезпечує точне дозування. Вихідний імпульсний сигнал за заданим алгоритмом перетворюється електронним блоком, подається на LCD (рідкокристалічний індикатор), або на світлодіодному індикаторі цифрового рахункового пристрою (8) в одиниці об'єму. Цей сигнал надалі також обробляється, залежно від заданої ціни, індукується в грошових одиницях на табло вартості виданої дози. Сумарний облік об’ємів виданих через вимірювальний канал колонки доз здійснюється лічильником сумарного обліку. Після закінчення видачі замовленої дози пального електродвигун автоматично вимикається, роздатковий кран вставляють у гніздо, а індикація на рахунковому пристрої зберігається до видачі наступної дози. Інформація щодо виданої дози палива зберігається також і в випадку знеструмлення колонки. Регулювання видаваної дози проводиться фахівцями сервісної служби при проведенні пусково-налагоджувальних робіт або відповідальною особою відповідно до інструкції з експлуатації сервісного пульта, або описом роботи з програмним забезпеченням.
2.3.3 Зупинка колонки здійснюється: А) по команді «СТОП» з пульта управління або клавіатури комп'ютера; Б) при установці роздаткового крана в гніздо при якому колонка блокується у відключеному положенні і вийти з цього стану можливо лише за командою «ПУСК» з пульта управління або клавіатури комп'ютера; В) після аварійного відключення живлення на електрощиті АЗС. При ручному режимі роботи запуск електричного двигуна насосного блоку колонки здійснюється при витяганні роздаткового крана з гнізда, а зупинка – при встановленні його в гніздо. Відновлення показань об'єму дози та її вартості здійснюється під час наступного виймання роздаткового крана.
2.4 Основні складові частини колонки
2.4.1 Насосна група Alublock 2000. Складається з алюмінієвого корпусу, газовідділювача, фільтр-блоку з зворотним клапаном, насоса та електродвигуна. Виробляється на об'ємну продуктивність 50 л/хв і 90 л/хв. Електродвигун трифазний шестиполюсний з вбудованим реле-пускачем. Основними компонентами насосного блоку (рис. 2.3) є: - Зворотний клапан (5) перед фільтром; - Паливний фільтр (6), який складається з фільтруючого патрона, виготовленого на основі синтетичної смоли, з сіткою з нержавіючої сталі; - Відцентровий самовсмоктувальний насос (3); - Байпасний клапан (7), оснащений пристроєм обмеження і регулювання тиску напору насоса; - Клапан блокування відпуску палива (8), що спрацьовує в разі присутності значної кількості всмоктаного повітря; - Ванночка для накопичення дренажу (9) дегазатора, обладнана поплавковим клапаном (10), який дозволяє зливати рідину в разі досягнення їй заданого рівня, а також вентиляційним отвором (11), який дозволяє відокремлювати з палива сепарований повітря; - Дегазатор (12) відцентрового типу, що складається з зовнішньої сорочки і з випускної труби (13) для випуску повітря і газу, сепарованих з рідкої фракції. 1 – корпус; 2 – кришка; 3 – самовсмоктувальний насос; 5 – зворотний клапан; 6 – паливний фільтр; 7 – байпасний клапан; 8 – блокуючий клапан; 9 – ванночка для накопичення дренажу; 10 – поплавковий клапан; 11 – вентиляційний отвір; 12 – дегазатор, 13 – випускна труба; 14 – зворотний клапан; 15 – припиняючий пристрій. Рисунок 2.3 – Складальне креслення насосу Alublock 2000
Рисунок 2.4 – Габаритні розміри 2.4.2 Принцип роботи насосу Alublock 2000. Паливо всмоктується з ємності за допомогою насоса (3) (рис. 2.3) і надходить у центробіжний дегазатор (12), який відокремлює з рідкої фракції газоподібні частинки (пару і повітря), які могли потрапити в паливо під час всмоктування. Перед насосом встановлений фільтр (6), обладнаний зворотним клапаном (5), який відокремлює можливі сторонні домішки, які є в паливі. Від відцентрового дегазатора рідка фаза проходить по патрубку до зворотного клапану (14). А потім до вимірника вимірювального блоку. Газова фаза, сепарованого центробіжним дегазатором, змішана з мінімальною кількістю рідкої фази, на направляється до накопичувальної ванні (9), обладнаної поплавковим клапаном (10), який дозволяє накопичувати рідку фазу і видаляти газову фазу через вентиляційнмй отвір (11). Зворотний клапан (14) попереджує спорожнення гідравлічного контуру після насосного блоку, він обладнаний припиняючим пристроєм (15), щоб тиск в гідравлічному контурі вимірювального блоку внаслідок термічного розширення не перевищило обумовлену безпечну кордон. Насосний блок обладнаний байпасним клапаном (7), який під час роботи насоса і при закритому клапані заправного пістолета забезпечує рециркуляцію всього об’єму палива від випуску на вхід насоса, без створення перепаду тиску. Байпасний клапан, крім того, обладнаний пристроєм (8), який гарантує блокування палива при наявності підвищеного і аномальної кількості повітря або парів, всмоктаний насосом і змішаний з паливом (наприклад, при від’єднанні всмоктуючого фланця, порожнього паливного резервуара і т.д.).
2.4.3 Вимірювач об’єму Autoset 500. Вимірювач об’єму Autoset 500 (рис. 2.5) складається з двох поршнів (1) подвійної дії, розташованих між собою під кутом 120°. Кожен поршень діє на колінчастий вал (2) за допомогою куліси (3 і 4). З'єднання між кулісою і поршнем забезпечується двома гвинтами (5). Вільних край, з'єднаний з втулкою (6), рухається в отворі (7), зробленому в корпусі вимірювача. Вихід і вхід рідини контролюється розподільної коробкою (8), закритою кришкою (9). Розподільна коробка пов'язує вхідні і вихідні отвори згідно з установленими правилами. Пружина (10), розміщена на валу, гарантує герметичність між золотниковим клапаном і вхідними і вихідними отворами. Вихід колінчастого вала за допомогою штифта (11) передає оберти генератору імпульсів, укріпленому на дні (12) вимірювача і захищеному відповідної металевою кришкою (13)
Рисунок 2.5 – габаритні розміри вимірювача об’єму 2.4.4 Принцип роботи Вимірювач представляє з себе гідравлічний двигун, що приводиться в рух паливом. Він керує генератором імпульсів таким чином, щоб отримати максимально точну відповідність між індикацією електронного блоку і реально відпущеним об'ємом. Рух вимірювача здійснюється з використанням тиску палива, подається насосним блоком. Циклічний об'єм складає 500 см³. Передній хід двох циліндрів незалежний а задній - ні, оскільки він подає паливо в центральний корпус. З функціональної точки зору задній хід двох різних циліндрів пов'язаний між собою так, щоб центральний корпус працював так, як працював би передній хід третього циліндра, ідентичного першим двом, що мають вісь, розташовану під кутом 120° по відношенню до осі перших двох циліндрів.
1 – поршні;2 – колінчатий вал вимірювача об’єму; 3,4 – куліси; 5 – гвинти; 6 – втулка; 7 – отвір в корпусі; 8 – розподільна коробка; 9 – кришка; 10 – пружина; 11 – штифт; 12– генератор імпульсів; 13 – металева кришка; 14 – диск генератора імпульсів; 15 – сенсори генератору імпульсів. Рисунок 2.6 – складальне креслення вимірювача об’єму
Генератор імпульсів, званий, вбудований в вимірювач Autoset 500. Його мета лежить в напрямку електронного блоку серії сигналів, кількість яких прямо пропорційно об’єму перекачується рідини. Генератор імпульсів складається з диска (14), виконаного з поляризованого феромагнітного матеріалу, встановленого на вихідному валі вимірювача об'єму (2) і має два сенсора (15), незалежних між собою, які генерують імпульси відповідно до магнітної полярністю диска. Генератор імпульсів PAW 94 вбудований в вимірювач AutoSet 500, основне завдання якого, полягає в направленні електронного блоку серії сигналів, кількість яких пропорційно об’єму перекачаної рідини. Генератор імпульсів складається з диска (14), виконаного з поляризованого феромагнітного матеріалу, встановленого на вихідному валу вимірювача об'єму (2), і має два сенсора (15), незалежних між собою, які генерують імпульси відповідно до магнітної полярністю диска.
Повірка ПРК здійснюється відповідно до ГОСТ 8.510-2002 та відповідно до рекомендацій МІ 1864-88. ГОСТ 8.510-2002 прийнято Міждержавною радою по стандартизації, метрології та сертифікації (протокол № 22 від 6 листопада 2002 р.). Даний стандарт діє на території таких пост радянських країн як: Російська Федерація, Білорусь, Казахстан, Молдова, Україна та ін.. Цей стандарт поширюється на державну повірочну схему для засобів вимірювань об'єму та маси рідини і встановлює призначення установки вищої точності (далі – УВТ), комплекс основних засобів вимірювань, що входять до її складу і запозичених з інших державних повірочних схем, основні метрологічні характеристики робочих еталонів і порядок передачі розмірів одиниць об'єму і маси від УВТ за допомогою робочих еталонів 1-го і 2-го розрядів робочим засобам вимірювань із зазначенням похибок і основних методів повірки.
3.1 Методика повірки
3.1.1 Вступ Дані методичні вказівки поширюються на паливороздавальні колонки по ГОСТ 9018-82 і встановлюють методику їх первинної та періодичної повірок. Допускається повіряти по таким методичним вказівкам колонки, випущені до введення ГОСТ 9018-82, та імпортні, що пройшли державні приймальні випробування за ГОСТ 8.001-80 або метрологічну атестацію з ГОСТ 8.326-78, мають технічні характеристики, аналогічні зазначеним у ГОСТ 9018-82. Операція повірки здійснюється в такій послідовності: - Зовнішній огляд. - Повірка герметичності колонки - Повірка можливості встановлення показника разового обліку в нульове положення, або положення заданої дози. - Повірка показника разового та сумарно приладу, що задає відлік. - Визначення номінального розходу відносної та абсолютної похибки при номінальному розході. - Визначення відносної похибки на найменшому розході палива через колонку.
3.1.2 Засоби повірки При проведенні повірки повинні бути застосовані засоби перевірки: - зразкові мірники 2-го розряду місткістю 2 л, 5 л, 10 л, 20 л, 50 л, 100 л і основної відносної похибкою не більше ± 0,08 % за ГОСТ 8.400-80 при первинній повірці, зразкові мірники 2–го розряду місткісю 10 л, 20 л, 50 л, 100 л або 200 л з основною відносною похибкою не більше ± 0,1 % за ГОСТ 8.400-80 при періодичній повірці; - секундомір СОПпр-2А-3-221 за ГОСТ 5072-79 з похибкою ± 0,4 с; - термометр з ціною поділки 0,5 °С і діапазоном вимірювання від мінус 60 до плюс 50 °С за ГОСТ 2823-73 з похибкою ± 1 °С; - мановакуумметри за ГОСТ 2405-80, клас точності 1,5; - манометр за ГОСТ 2405-80, клас точності не менше 1,5. При періодичній повірці використовують пересувну повірочну лабораторію (ППЛ-ТМ),зразкові мірники якої, атестовані разом з обв'язкою, повинні мати відносну похибку не більше ± 0,16 %. Засоби повірки повинні бути атестовані (повірені) органами метрологічної служби та мати чинні свідоцтва про повірку. Допускається застосовувати інші засоби повірки, визнані придатними за результатами метрологічної атестації в органах державної метрологічної служби і задовольняють за точністю вимогам цих методичних вказівок.
3.1.3 Вимоги безпеки Перед початком первинної повірки необхідно виконати вимоги безпеки, викладені в технічному описі (інструкції з експлуатації). При періодичній повірці перевіряють заземлення колонки відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.2.007.0-75. Пересувна лабораторія, яка використовується у ролі зразкового засоби перевірки колонки, повинна мати пристрій для відведення статичної електрики. При проведенні повірки виконавець робіт повинен дотримуватися правил пожежної безпеки. Персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту відповідно до чинних типових норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристосувань, а також інструкцією про порядок видачі, зберігання і користування спецодягом, спецвзуттям та запобіжними пристосуваннями. При періодичній повірці при наливанні (зливанні) палива в мірник повірник повинен знаходитися з навітряного боку. При попаданні бензину на руки їх необхідно протерти ганчіркою, змоченою в гасі, а потім вимити гарячою водою з милом. При попаданні бензину в очі їх слід негайно промити чистою водою, після чого звернутися до лікаря. Зовнішню поверхню зразкового мірника після повірки слід насухо протерти ганчіркою і викинути її в металеву тару з кришкою.
3.1.4 Умови повірки Первинну повірку колонки при випуску з виробництва або ремонту в стаціонарних умовах необхідно проводити на робочому паливі або вуглеводневому сировину для виробництва сульфанола ТУ 38.101.845-80 (далі – вуглеводневу сировину), або гасі за ТУ 38.401-58-10-90, при темпе-
ратурі навколишнього середовища і палива (20 ± 5) °С. Допускається проводити первинну повірку колонок на гасі або дизельному паливі, або вуглеводневому сировину з додаванням консервуючих присадок. Періодичну повірку колонки необхідно проводити на робочій рідини в інтервалі температури навколишнього середовища та палива плюс 50 °С – мінус 40 °С (для бензину плюс 35 °С – мінус 40 °С). При повірці колонки при температурах, відмінних від нормальної (20±5)°С, повинні бути враховані поправки на зміну місткості мірника. Колонка має бути підготовлена так, щоб був доступ до внутрішніх вузлів, комунікацій та їх сполук. При періодичній повірці мірники повинні бути встановлені за рівнем. При цьому верхній кінець горловини мірника повинен бути на висоті не більше ніж (2,6-0,15) м від рівня землі. При випуску з виробництва і після ремонту в стаціонарних умовах допускається замінювати підйом роздаткового крана на висоту 2,6 м створенням опору на виході з колонки, рівного висоті стовпа палива 2,6 м.
3.1.5 Підготовка до повірки Перед проведенням повірки виконують підготовчі роботи: - засоби перевірки повинні бути підготовлені до роботи у відповідності до інструкцій з їх експлуатації; - гідравлічна система колонки повинна бути заповнена паливом (заповнення контролюється по індикатору колонки); - перед початком повірки мірники повинні бути змочені паливом. Перед кожним наступним вимірюванням після зливу з мірника палива суцільним струменем роблять витримку на злив крапель протягом 1 хв. для мірників місткістю до 20 л та 1,5 хв. – для мірників місткістю більше 20 л.
3.1.6 Проведення повірки
3.1.6.1 Зовнішній огляд При зовнішньому огляді колонки, що випускається з виробництва або після ремонту, має бути встановлено її відповідність вимогам ГОСТ 9018-82 і технічним умовам. При зовнішньому огляді колонки, що знаходиться в експлуатації, встановлюють: - склад колонки відповідно до експлуатаційної документації; - відсутність порушення лакофарбового покриття облицювання корпусу, складальних одиниць і комунікацій колонки; - чіткість зображення написів на маркувальної табличці, а також цифр і відміток на покажчиках разового і сумарного обліку; - відсутність плям і тріщин на циферблаті; - відсутність бруду на склі, що закриває покажчики разового і сумарного обліку, і на склі індикатора;
3.1.6.2 Випробування Колонку під’єднують до трубопроводу випробувального стенду, оснащеного приладами контролю тиску, і до системи електроживлення (при проведенні первинної повірки). Включають електродвигун колонки і перевіряють правильність напрямку обертання шківа насоса. При правильному напрямку обертання прокачують через колонку паливо до заповнення гідравлічної системи. При первинній повірці на гасі, дизельному паливі або вуглеводневій сировині встановлюють вакуумметричний тиск на всмоктуючому патрубку, що дорівнює 0,05 МПа, При повірці на бензині – 0,035 МПа. 3.1.6.3 Перевірка Герметичність колонки перевіряють під тиском, створюваним насосом при закритому роздавальному крані. Після витримки колонки під тиском при працюючому насосі протягом трьох хвилин зупиняють насос і не відкриваючи роздаткового крана, витримують систему протягом 1 хв, після чого оглядають місця з'єднань. Колонку вважають герметичною, якщо при огляді з'єднань колонки і роздаткового крану не виявлено слідів течі палива. Роботу газовідділювача перевіряють візуальним спостереженням за потоком палива через скло індикатора. Наявність бульбашок повітря в паливі вказує на несправність газовідділювача. Покажчик разового обліку встановлюють в нульове положення за допомогою механізму повернення на «нуль» перед видачею кожної дози палива протягом всього часу повірки. При цьому цифри не повинні виходити з поля повної видимості. У стрілочних покажчиках вістрі стрілки не повинно виходити за межі ширини позначки шкали. Перевіряють відповідність показань покажчиків разового і сумарного обліку заданої або виданої дозі. Для цього виконують наступні роботи: - записують показання лічильника сумарного обліку N; - видають встановлену задає пристроєм дозу палива; - записують показання лічильника разового обліку q; - записують показання лічильника сумарного обліку N 1; - визначають значення виданої дози за формулою: q 1= N l - N (3.1), де q 1 - значення дози, відлічене лічильником сумарного обліку Визначення витрати (проводять два рази при видачі найбільшої дози, передбаченої для колонок даного типу). Номінальну витрату палива через лічильник колонки визначають відповідно до таблиці 3.1
Обсяг пропущеного через колонку палива приймають за вказівником разового обліку, а час визначають за секундоміром. Витрата колонки не повинна бути менше зазначеного в ГОСТ 9018-82 або в технічній документації на колонки конкретного типу. Витрата палива (Q) через колонку обчислюють за формулою:
Де
3.2 Визначення похибки колонки Похибку колонки визначають двократним виміром доз палива, зазначених у таблиці 3.2 За похибка колонки приймають найбільше значення похибки, отримане при вимірюваннях. Похибка колонок визначають об'ємним методом шляхом безпосереднього звірення доз палива, які видаються колонкою, з показанням зразкових мірників, номінальні місткості яких повинні відповідати значенням, зазначеним у таблиці 3.2
Похибка стаціонарної колонки з електроприводом з управлінням від місцевого або дистанційного пристрою, а також з комбінованим керуванням або автоматичними пристроями (монетними, ключовими, перфокартними і т.д.) визначається у послідовності, зазначеної нижче: - патрубок роздаткового крана вставляють у горловину мірника або з'єднувальний пристрій пересувної лабораторії; - покажчик разового обліку встановлюють у вихідне положення і відкривають роздатковий кран; - виконують всі операції за завданням дози на задавному пристрої, передбачені НТД на колонку, і включають електродвигун приводу насоса; - видача дози в мірник припиняється автоматично, після чого важіль роздаткового крана опускають у вихідне положення. Видачу дози вважають закінченою після того, як паливо перестає спливати з патрубка роздаткового крана; - вимірюють температуру палива в мірнику. Для цього не пізніше ніж через 2 хв. після припинення зливу палива суцільним струменем через горловину мірника опускають в паливо термометр. При використанні пересувної лабораторії температуру вимірюють термометром, вбудованим в мірник. Відраховують показання мірника за рівнем палива, сталому в горловині, при цьому похибка зі знаком плюс – нижче нульової позначки мірника і зі знаком мінус – вище нульової відмітки мірника. Паливо з мірників після повірки зливають в баки автотранспорту або в інші резервуари, передбачені інструкцією з експлуатації та технічного обслуговування АЕС. Відносну похибку (δ;) для кожного вимірювання дози палива при випуску колонки з виробництва або після ремонту в стаціонарних умовах обчислюють за формулою:
де
Відносна похибка колонки не повинна перевищувати значення, встановленого ГОСТ 9018-82, або значень, наведених у технічній документації на колонки конкретного типу. Абсолютну похибку (Δ) для кожного вимірювання доз палива, виданих колонкою, знаходиться в експлуатації, обчислюють за формулою:
де Відносну похибку (δ;) обчислюють за формулою:
При цьому похибка колонки не повинна перевищувати значень, встановлених в ГОСТ 9018-82, або технічної документації на колонки конкретного типу. Відносну похибку колонок, що перебувають в експлуатації та мають додаткову похибку, зазначену в НТД, викликану відхиленням температури навколишнього середовища та в'язкості палива від нормальної температури, обчислюють за формулою
де К - поправочний коефіцієнт, що дорівнює 0,01, для вимірювань на бензині і гасі; 0,02 – для вимірювань на дизельному паливі по ГОСТ 305-82.
3.2 Локальна повірочна схема. Загальні відомості
3.2.1 Робочі еталони В якості робочих еталонів, запозичених з інших державних повірочних схем, застосовують: - при передачі розмірів одиниць об'єму та маси рідини до перевірним установкам за ГОСТ 8.451-81 – еталонні гирі 4-го розряду за ГОСТ 8.021-84 і еталонні мірники 1-го розряду за ГОСТ 8.470-82; - при передачі розміру одиниці об'єму до пересувних перевірним установкам – еталонні мірники 1-го розряду за ГОСТ 8.470-82; - при передачі розміру одиниці об'єму до імітаційних перевірним
установкам – засоби вимірювань за ГОСТ 8.022-91 і ГОСТ 8.129-99. Робочі еталони, запозичені з інших державних повірочних схем, застосовують для передачі одиниць об'єму і маси робочим еталонам 1-го і 2-го розрядів і робочим засобам вимірювань шляхом непрямих вимірювань. В якості робочих еталонів 1-го розряду застосовують перевірочні установки для повірки камерних лічильників рідини методами вимірювань об'єму або маси за ГОСТ 8.451-81. Довірчі відносні похибки робочих еталонів 1-го розряду при довірчій ймовірності 0,99 складають від 0,04 % до 0,08 %. Робочі еталони 1-го розряду застосовують для повірки робочих еталонів 2-го розряду і робочих камерних лічильників рідини безпосереднім звіренням і методом непрямих вимірювань. В якості робочих еталонів 2-го розряду застосовують перевірочні установки для повірки камерних лічильників рідини методами вимірювання об'єму або маси за ГОСТ 8.451-81; пересувні установки і еталонні мірники 2-го розряду типу М2Р - СШ Довірчі відносні похибки робочих еталонів 2-го розряду при довірчій ймовірності 0,99 складають від 0,08 % до 0,1 %. Робочі еталони 2-го розряду застосовують для перевірки робочих засобів вимірювань безпосереднім звіренням і методом непрямих вимірювань.
3.2.2 Робочі засоби вимірювань В якості робочих засобів вимірювань застосовують: камерні лічильники по ГОСТ 28066-89; перетворювачі витрати, лічильники рідини за ГОСТ 28723-90. Межі допустимих відносних похибок робочих засобів вимірювань складають для паливо-роздавальних колонок від 0,25 % до 0,40 %.
Рисунок 3.9 – Локально повірочна схема для ПРК “ NOVA”- 2 КЕД -50-0
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
4.1 Стисла характеристика об’єкта дослідження Паливороздавальна колонка (ПРК) – колонка, з якої рідке паливо відпускають в баки транспортних засо
|
(3.2 ).
– обсяг пропущеного палива, л; t – год, с.
, (3.3),
– обсяг дози палива, виданої колонкою, л;
– обсяг дози палива в мірнику, л.
(3.4),
– температурна поправка, що враховує зміну об’єму мірника.
(3.5).
, (3.6),
- різниця між температурою повірки і нормальної температурою 20 °С;
