Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
Якщо на ринку склалася ціна 147 грн. за один стілець (розглядатимемо приклад, про який йшлося в попередній темі), то валовий дохід (ТR1) при виробництві п’яти – семи стільців даватиме економічний прибуток (ЕР1). Отже фірмі слід розпочинати виробництво. Максимальний прибуток фірма отримає, якщо вироблятиме шість стільців. Він буде дорівнювати 36 грн. При ринковій ціні 130 грн. валовий дохід (ТR2) ні за яких умов не перевищуватиме сукупних витрат, тому виробництво завжди буду збитковим. То чи варто взагалі виробляти? Для відповіді на це запитання порівняємо валовий дохід зі змінними витратами. Він перевищує ці витрати уже при виробництві першої одиниці, що приводить до зменшення збитків порівняно з постійними витратами. Найменшими ці збитки будуть при виробництві п’яти стільців – 65 грн. (порівняйте, якщо не виробляти продукцію взагалі, то збитки становитимуть 200 грн). Зниження ціни до 90 грн. робить виробництво взагалі недоцільним: у жодному випадку збитки не стають меншими за постійні витрати. Моделі вибору виробником варіантів поведінки на основі порівняння сукупних витрат та валового доходу можна показати графічно (рис.7.3). Якщо лінія валового доходу перетинає криву сукупних витрат і існує її ділянка, що розташована вище ніж крива, то обсяги виробництва, які відповідають цій дільниці, будуть приносити фірмі економічний прибуток. Свого максимального значення він досягне у тій точці, де вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат найбільший. Фірма вирішуватиме завдання мінімізації прибутку, якщо лінія валового доходу лежатиме нижче від кривої сукупних витрат, але перетинатиме криву змінних витрат. Мінімальними збитки будуть тоді, коли вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат досягатиме найменшого значення.
TR3
Q
Рис.7.3. Варіанти максимізації прибутку, мінімізації збитків та закриття фірми Якщо ж лінія валового доходу розташована навіть нижче за криву змінних витрат, то найменші збитки фірма матиме, коли припинить виробництво. Аналогічні висновки можна зробити, якщо порівнювати граничний дохід з граничними витратами. У табл.7.2 наведені дані про граничні витрати та граничний дохід залежно від рівня ринкових цін. Якщо ціна одного стільця на ринку становитиме 147 грн., то продаж першого з них принесе фірмі додатково 147 грн. доходу, тоді як додаткові витрати її на виробництво цього стільця склали 100 грн. Тому розширення виробництва у цьому випадку буде збільшувати доходи фірми. Подібний висновок можна зробити і щодо другого, третього та інших стільців. Отже будь-яку одиницю продукції, граничний дохід від продажу якої перевищує граничні витрати, пов’язані з її виробництвом, доцільно виробляти.
Таблиця 7.2.
|
C, R TC ТR1
TR2
