Концепція логістики.

Багатогранність визначень логістики зумовлює розвиток і збагачення її концепції, складовими трансформації якої є мислення (Економічна, 2001):

1) спрямоване на вартість і корисність логістики завдяки створенню нею нових потенціалів, додаткових корисностей і вартостей (вартості місця, вартості часу, вартості інформації про товар);

2) системними категоріями, що базується на взаємозалежності засобів та процесів;

3) категоріями загальних або повних витрат, що складаються з логістичних витрат (витрат на транспортування, складування, пакування, управління запасами і т.д.), витрат закупівлі і витрат обслуговування споживача. Тут слід зауважити, що структуризація повних витрат варіативна, оскільки зумовлена можливістю генерації конфліктів витрат конфліктами цілей (з одного боку, наприклад, витрати, пов’язані з пакуванням, можна віднести як до безпосередніх логістичних витрат, так і до витрат логістичного обслуговування споживачів; з іншого – існує взаємозалежність логістичних витрат, пов’язана з тим, що логістичні рішення та обсяг витрат, наприклад, щодо закупівлі, впливають на витрати на замовлення, транспортні витрати, витрати утримання запасів та виробничі витрати);

4) категоріями обслуговування (цикл замовлення, надійність, якість та еластичність виконання замовлення);

5) категоріями ефективності.

Такий структурований підхід до концепції логістики має низку наслідків і визначає її принципи:

1) функціональні – становлення логістики як пронизуючої функції (поряд із персоналом, фінансами, інформацією), яка охоплює у формі матеріального потоку всі складові виробничо-збутового процесу, починаючи (у широкому значенні) від створення ідеї і закінчуючи виходом товару з ринку, у більш вузькому – від первинного джерела, тобто виробника сировини до кінцевого споживача;

2) інституціональні – зміна організаційних структур управління з локалізацією суб’єктів логістичного управління. Тобто застосування організаційно-управлінських механізмів коор­динації, що дають можливість досягти ефекту завдяки чіткій узгодженості в діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлін­ні матеріальним потоком. Результат є наслідком того, наскільки успішно буде пов’язано в систему комплекс заходів, що стосуються раціоналізації тари, уніфікації вантажних одиниць, удоскона­лення складування, оптимізації розміру замовлень і рівня запа­сів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення тощо;

3) інструментальні – становлення теорії логістики як інструменту планування, управління та контролю за переміщенням товарів, інформації, фінансів, використанням техніки та технології логістичних процесів, яка потребує системного підходу.

Таким чином, сучасна концепція логістики ґрунтується на взаємозалежних, тісних зв’язках у сфері функціональних, інституціональних та інструментальних аспектів процесу фізичного обігу товарів (Економічна, 2001).

Концепція логістики передбачає такі напрями:

· формування господарських зв’язків;

· визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції;

· визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;

· оперативне регулювання поставок та перевезень;

· формування та управління запасами;

· розвиток складського господарства;

· надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.

Наведемо основні положення логістики:

1 Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку може здійснюватися як у межах усього під­приємства, так і його окремих підрозділів.

2 Комплексність у досягненні поставлених цілей.

3 Динамічність, тобто в цілому логістика, повинна бути рухливою, спрямованою на вдосконалення та як форма руху об’єднувати виробничі, закупівельні та збутові операції.

4 Гнучкість та маневреність окремих елементів логістики з урахуванням змін завдань і функцій.

5 Ритмічність і безперервність в організації логістичних процесів, тобто гармонізація всіх логістичних процесів та ефективне використання матеріальних ресурсів.

6 Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного устаткування та використання обладнання, яке відповідало б конкретним завданням та умовам.

7 Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці.

8 Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

9 Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можливості різкого підвищення якості для більшості виробників продукції об’єктивно обмежені. Тому зростає кількість підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення своєї конкурентоспроможнос­ті. Коли на ринку є кілька постачальників ідентичного товару приблиз­но однакової якості, перевага буде надана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.

10 Здатність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь логістичні системи. У цих умовах спроможність логістичних систем до адаптації, викликаної змінами, що відбуваються в зов­нішньому середовищі, є важливим фактором стабільного положен­ня на ринку.

Таким чином, логістична концепція управління є найбільш комплексною та системною і спирається на реалії, продиктовані ринком, тобто основою та передумовою всіх (тактичних, операційних та стратегічних) дій, а також рішень у сфері логістики, враховуючи вимоги споживачів, діяльність основних конкурентів, постачальників.