Основи та організація посередницької логістики

Комерційне посередництво є процесом надання послуг з органі­зації товарного обміну на еквівалентній основі товаровиробникам і споживачам. Послуги, що надаються комерсантами споживачам, створюють умови для того, щоб матеріальні блага, вироблені в ма­совому порядку багатьма підприємствами, розміщені на значній території, були доступними в такій кількості та якості, у такому мі­сці і в такий час, які зручні для цих споживачів. Комерсанти беруть на себе виконання таких операцій, як складання і дроблення партій товарів, їх транспортування і зберігання, формування товарного асортименту, комплектування товарів і багато іншого.

До основних функцій посередницької логістики можна віднести:

1) планування та організацію закупівель товарів у товаровироб­ників (продавців);

2) планування та організацію доставки закуплених товарів на бази і склади комерційних посередників;

3) організацію приймання, розміщення, зберігання товарів на ба­зах і складах комерційних посередників;

4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;

5) планування та організація продажу товарів покупцям;

6) організацію допродажного та післяпродажного обслуговування споживачів.

Кількість та об’єднання комерційних посередників у каналах товароруху можуть бути найрізноманітнішими. Вони визначаються то­варною номенклатурою, характером виробництва і споживання, географією продавців і покупців і багатьма іншими факторами. Відповідно до цього відрізняються і форми організації торговельної логістики, під якими ми розуміємо взаємопов’язані та взаємообумовлені поєднання різноманітних логістичних елементів у складі логістичних ланцюгів і систем.

Поряд із каналами товароруху однією з основних ознак класифі­кації форм організації торговельної логістики є галузева спеціаліза­ція комерційного посередництва. Для двох основних секторів еко­номіки (виробництво засобів виробництва і виробництво товарів народного споживання) існують власні моделі організації торговельної логістики:

· у секторі виробництва засобів виробництва – матеріально-технічне постачання і збут;

· у секторі виробництва то­варів народного споживання – торгівля, яка сприймається в даному випадку у вузькому розумінні, тобто як торгівля товарами народного споживання.

На організацію торговельної логістики впливають також форми власності підприємств комерційного посередництва.

Організація торговельної логістики передба­чає таку послідовність логістичних операцій:

1) планування закупівель товарів для подальшого перепродажу. Для цього потрібно знати платоспроможний попит покупців і мати необхідні ресурси для задоволення виявленого попиту;

2) вибір форм організації закупівель. Ефективність торговельної логістики багато в чому залежить від наявності альтернатив у пла­нуванні та організації закупівель;

3) організація закупівель товарів для подальшого перепродажу. Бажано дотримуватися прийнятого плану та оптимальних форм ор­ганізації закупівель, оперативно реагуючи на зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ торговельної логістики;

4) вибір форм управління запасами. Тут можливе використання різних політик підприємства комерційного посередництва. Ефектив­ною визнається така політика, за якою максимум надійності в поставках товарів споживачам забезпечується за наявності міні­муму товарного запасу;

5) управління запасами товарів. Сукупність заходів передбачає під­тримання запасів на оптимальному рівні. Крім того, дана логістична операція охоплює все, що пов’язане зі складською переробкою товарів, навіть викладення їх на полицях магазинів чи спеціальних стендах;

6) вибір форм організації поставок. Головним напрямом діяльно­сті комерційних посередників є продаж (поставка) товарів спожива­чам. Існує велика різноманітність способів продажу (поставок), що дозволяє встановити придатний для кожного покупця варіант, який до того ж буде вигідним підприємству комерційного посередництва;

7) планування та організація поставок товарів. План поставок повинен бути збалансованим за ресурсами (фінансовими і трудови­ми), технологією товароруху, контрагентами та іншими елементами;

8) вибір форм обслуговування споживачів. Торговельна логісти­ка набуває досконалих форм, коли містить не тільки закупівельну і постачальницьку діяльність, але й максимально можливий комплекс послуг, пов’язаних із фізичним переміщенням товарів і підготовкою їх до споживання. При виборі форм обслуговування споживачів не­обхідно керуватися принципом оптимальної достатності, суть якого полягає в тому, що та чи інша послуга взаємовигідна як посередни­ку, так і покупцеві;

9) організація обслуговування споживачів. Після прийняття рі­шення щодо запровадження тієї чи іншої послуги повинна бути роз­роблена технологія її надання і створені необхідні організаційно-економічні передумови.

Основна принципова відмінність логістичної організації торгівлі від традиційної – це потенційна можливість одержання ефекту ін­теграції зусиль усіх учасників процесу фізичного переміщення то­варів у сфері комерційного посередництва.