Вибір оптимального перевізника

В економічній літературі, що стосується логістичного обслуговування. переважно розглядають питання планування виробництва, управління запасами, а такий важливий компонент, як вибір постачальника (у т. ч. перевізника товарів, які постачаються), і його вплив на результати діяльності, залишається поза увагою дослідників. У сучасних умовах вибір ефективного перевізника здійснює посилення впливу на ефективність результатів діяльності виробничих і торговельних підприємств.

Результати проведеного дослідження показали низьку ефективність діяльності фірм щодо вибору перевізника (експедитора). З'ясували, що працівники фірм недостатньо добре володіють інформацією про перевізників, про рівень тарифів на перевезення, вартість і види пропонованих різними перевізниками послуг. Вони не мають змоги отримувати інформацію про кон'юнктуру ринку послуг транспорту. Вибір перевізника є для них складною проблемою, оскільки вартість послуги одного і того ж виду. назви і рівня якості у різних перевізників може бути різною.

Вибір перевізника в умовах планової економіки диктували в основному абстрактні розрахунки транспортних витрат без урахування впливу параметрів якості транспортно-експедиційного обслуговування. У ринкових же умовах споживачі вільні в межах своїх фінансових ресурсів купувати послуги транспорту в такому наборі, який вони вважають найвідповіднішим для задоволення своїх потреб.

В умовах жорсткої ринкової конкуренції спостерігають тенденцію щодо диференціації послуг перевізників, тобто споживачам пропонують різні рівні якості будь-якої послуги і в будь-який момент. Розширення номенклатури послуг досягає такого рівня, що споживач починає вагатись, вибір утруднюється і купівля буде забирати багато часу. Отже, виникає не менш складна проблема вибору послуг (виробника послуг).

Ця проблема особливо гостро відчувається на ринку змішаної міжнародної та міжміської доставки товарів, де послуги, наприклад перевізника чи складського терміналу, відокремлені одна від одної і не є цінністю для підприємств. І лише експедитори, об'єднавши ці послуги, виставляють на продаж систему послуг, яка в змозі задовольнити реальні потреби покупця. Отже, експедитори по суті займаються перепродажем послуг перевізника, складських терміналів і т. д.

Вибір і оцінювання перевізника (експедитора) виробничим чи торговельним підприємством полягає у пошуку та відборі потенційних перевізників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції та ін.; оцінювання перевізника (експедитора) з точки зору забезпечення доставки товарів із необхідним рівнем якості (в необхідний термін, за прийнятною ціною та іншими критеріями) здійснюється на стадії пошуку і в процесі роботи з уже відібраним перевізником (експедитором). Якщо фірма вирішила, що виконувати перевезення власними силами недоцільно, то перевізника підбирають шляхом оголошення конкурсу, вивчення відповідних фірмових каталогів, аналізу рекламних оголошень у пресі, відвідування виставок, ярмарок тощо. У результаті формують перелік потенційних перевізників, з якими проводять подальшу роботу. Параметри відбору можуть бути різні (як правило, їх два-три, та в окремих випадках їх може бути й кілька десятків) у різних галузях економіки, але незалежно від специфіки галузі найважливішими є надійність обслуговування і прийнятна ціна наданого обслуговування.

До решти параметрів належать такі: терміни виконання поточних і термінових перевезень, наявність резервних потужностей у перевізників, організація управління якістю обслуговування у перевізників, психологічний клімат у персоналу перевізника, кредитоспроможність і фінансовий стан перевізника та ін. Надійність обслуговування розуміють як дотримання перевізником зобов'язань щодо термінів доставки, відповідність умовам угоди доставки. Надійність обслуговування - це гарантованість обслуговування споживача.

При вирішенні завдання вибору й оцінювання перевізника використовують методи дослідження операцій. Остаточний вибір перевізника тією чи іншою мірою є вольовим актом особи, яка приймає рішення. Для вирішення завдання вибору перевізника й оцінювання якості обслуговування використовують різні автоматизовані системи, можливе також використання експертних систем. Підприємства, які працюють за системою «Канбан», як правило, користуються послугами одного перевізника, західноєвропейські фірми, крім основного перевізника мають, як правило, резерв перевізників-дублерів

Оцінюють рівень якості обслуговування уже відібраного перевізника (експедитора) за підсумками його діяльності за рік, півріччя і т. д. за участю різних зацікавлених підрозділів фірми - постачальних, технологічних, маркетингових тощо. Оцінювати можна: наприклад, за раніше розробленою шкалою оцінок якості обслуговування за різними параметрами, розрахунком рейтингу перевізника. Якщо рейтинг перевізника нижчий від допустимої величини, то угода на обслуговування підлягає розірванню.

Методи вибору перевізника. У методі, запропонованому J.H.Feddin, при аналізі витрат і результатів доставки вантажу прибуток оцінюють як стохастичну випадкову змінну. Цю оцінку використовують для вірогідного ствердження відносно очікуваних прибутків, і вона дозволяє виявити причини зниження прибутків і визначити шляхи їх підвищення.

Метод матриць. У методі вирішення завдання вибору перевізника пов'язують з аналізом кон'юнктури ринку (ступінь дефіцитності та вартості послуг, наявності альтернативних каналів придбання, частоти пропозиції тощо). Для формалізації процедур вибору перевізників застосовують матрицю, за рядками якої вказують обсяги замовлення та умови поставки (здача партіями, частота, гарантовані періоди, транспортні засоби, упаковка, надані послуги і т. д.), за стовпчиками - виробників однойменних послуг (перевізників), а на перехресті рядків і стовпчиків - вартість послуг і тарифи. Визначаючи найменші витрати за стовпчиками, покупець може вибирати потенційного перевізника. Остаточний вибір здійснюють з урахуванням характеристик рівня якості обслуговування, які можуть бути оцінені за бальною системою. Недоліком цього методу є складність формалізації.

Метод вартісної оцінки. Суть методу полягає у тому, що вибір перевізника передбачається обумовленим прагненням фірми до оптимізації вартості товару і визначається зміною прибутку. Отже, вибір визначається прагненням торгової фірми максимально збільшити прибуток за рахунок оптимального поєднання параметрів перевезення і товарного ринку.

Метод абстрактного перевізника. Він описує абстрактного перевізника який перевозить абстрактний товар, у вигляді вектора параметрів, які перевізник пропонує вантажовідправнику (наприклад, час перевезення). Метод базується на мінімізації вартості кожного параметра і на прирівнюванні маргінальної вартості до маргінального прибутку як умови рівноваги.

Очікувана річна змінна вартості доставки визначеної кількості товарів дорівнює сумі вартостей перевезення і складування. Абстрактного перевізника визначають за трьома параметрами, що його характеризують: вартістю перевезень, вартістю перевезеного товару та часом перевезення. Вартості оформлення замовлень, складських перевезень і перевезення певної кількості товарів є екзогенними параметрами. Модель методу може бути розширеною для того, щоб вона могла враховувати деякі інші фактори, такі як невизначеність попиту і часу доставки.

Метод, що враховує технологічні параметри. Вибір перевізника в даному методі базується на зв'язках між фізичними параметрами вантажів (маса, обсяг, здатність псуватися, відношення його вартості до ваги) і системи перевезень (швидкість, частота перевезень і т. д), тобто вибір визначають технологічними параметрами. Відбір параметрів здійснюють, враховуючи емпіричні міркування. Найчастіше використовуваними параметрами є маса відправлення вантажу, відстань перевезень, вартість за тонну, вид предмета торгівлі, річний тоннаж перевезеного предмета торгівлі, тариф за перевезення, час перевезення, ступінь надійності. Багато з цих параметрів стосуються більше товару, ніж ефективності діяльності фірми. У цьому полягає відмінність цього методу від попередніх, що фіксують увагу на прибутках фірми. Жоден із вищенаведених параметрів, узятих окремо, не допомагає відкрити джерело прибутку. Отже, концепція первинного зв'язку вибору перевізника з товаром як предметом перевезень є центральною у цьому методі. Він не розглядає, на відміну від методу вартісної оцінки, тариф на перевезення як параметр, що допомагає вантажовідправнику здійснювати вартісний аналіз. Для цього методу це лише один із параметрів, який описує процес перевезення. Це доводить, що тариф перевізника не є визначальним параметром при виборі.

Метод елімінування за параметрами. У розглянутих методах вибору перевізника вважають, що споживач розглядає усі альтернативи та кожний параметр, що описує ці альтернативи, перш ніж зробити вибір. Але на практиці це припущення - нереалістичне, особливо щодо складних ситуацій вибору. коли споживач може намагатися спростити завдання вибору, виключаючи багато альтернатив і параметрів для розгляду. Одним із методів, що допускають виключення параметрів, є метод елімінування за параметрами. Замість одночасного розгляду всіх параметрів перевізника для його оцінки споживач здійснює пошук параметрів послідовно, виходячи з тих параметрів. які вважають найзначнішими щодо менш значних. Як параметри, які характеризують перевізників, розглядають час перевезення, надійність часу прибуття у пункт призначення, частоту перевезень, тариф на перевезення. виключення пошкоджень (псувань) і втрат (крадіжки), зручність часу відправлення щодо.

 

 

Тема 8