Нервова система

 

Цей відділ є частиною нервової системи (systema nervosum), який здійснює іннервацію серця (cor), кровоносних судин (vasa sanguinea) i лімфатичних судин (vasa lymphatica) та внутрiшніх органів (viscera; splanchna), що мають у своєму складі гладку м'язову тканину i залозистий епітелій. Вона координує роботу всіх внутрішніх органів, регулює обмінні i трофічні процеси в ycix органах i тканинах тіла людини, підтримує гомеостаз організму. Функція автономного відділу перебуває під впливом вищих надсегментарних автономних (вегетативних) центрів, які містяться в спинному мозку (medulla spinalis), мозочку (cerebellum), гіпоталамусі (hypothalamus), основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali) i в корі великого мозку (cortex cerebri). Цей відділ має ряд особливостей, які відрізняють його від соматичнoї нервової системи:

- осередкова локалізація автономних (вегетативних) ядер центральної нервової системи;

- скупчення тіл ефекторних нейронів у складі периферійної нервової системи у вигляді вузлів автономних (вегетативних) сплетень;

- двонейронність нервового шляху від центрального автономного (вегетативного) ядра до органа;

- більша частина периферійних волокон автономної частини не має мієлінової оболонки;

- швидкість проведення нервового імпульсу по автономній частині значно менша, ніж у соматичній нервовій системі;

Автономний відділ поділяється на парасимпатичну i симпатичну частини.

Основні відмінності симпатичної частини (pars sympathica) та парасимпатичної частини (pars parasympathica) автономного відділу (divisio autonomica) нервової системи полягають в тому, що:

- симпатичні сегментані центри розміщені тільки в спинному мозку (medulla spinalis), а парасимпатичні центри містяться в головному мозку (encephalon) та в спинному мозку (medulla spinalis);

- симпатичні вузли (ganglia sympathicа) розташовані далеко від органів і утворюють стовбури (trunci), або ж судинні сплетення – а парасимпатичні вузли (ganglia parasympathicа) лежать поблизу органів або в стінці органів;

- передвузлові нервові волокна симпатичної частини (neurofibrae preganglionicae partis sympathicae) короткі, а парасимпатичної частини (pars parasympathica) довгі. Завузлові нервові волокна симпатичної частини (neurofibrae postganglionicae partis sympathicae) є довгими, а парасимпатичної частини (pars parasympathica) є короткими.

 

СИМПАТИЧНА ЧАСТИНА (pars sympathica)

 

До центрального відділу симпатичної частини належать бічні проміжні ядра (nuclei intermediolaterales) в бічних рогах (cornua lateralia) грудної частини (pars thoracica) та поперекової частини (pars lumbalis) спинного мозку (medulla spinalis).

До периферійного відділу симпатичної частини належать правий симпатичний стовбур (truncus sympathicus dexter) та лівий симпатичний стовбур (truncus sympathicus sinister), сполучні гілки (rr. communicantes), передхребтові симпатичні вузли (ganglia sympathica prevertebralia), сплетення (plexus) i волокна (fibrae), які ідуть до органів i тканин.

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) - це парний утвір, який розміщений по боках від хребтового стовпа (columna vertebralis) i складається з 20-25 вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici) або прихребтових симпатичних вузлів (ganglia sympathica paravertebralia), з'єднаних між собою міжвузловими гілками (rr.interganglionares). До симпатичного стовбура (truncus sympathicus) підходять сполучні білі гілки (rami communicantes albi), які є частиною передвузлового нервового волокна (pars neurofibrae preganglionicae), що іде від бічно-проміжного ядра (nucleus intermediolateralis) у складі передніх корінців (radices anteriores) i початкової частини спинномозкового нерва (n. spinalis) до найближчого вузла симпатичного стовбура/прихребтового симпатичного вузла (ganglion trunci sympathici/ganglion sympathici paravertebrales). Сполучну білу гілку (r. communicans albus) мають тільки восьмий шийний, всі грудні i два верхні поперекові вузли спинномозкового нерва (ganglia lumbalia nervi spinalis).

Симпатичний стовбур складається з 3-х шийних, 10-12 грудних, 4-5 поперекових, 4-5 крижових i одного непарного куприкового вузла симпатичного стовбура/прихребтових симпатичних вузлів (trunci sympatici/ganglia sympathica paravertebralia).

До шийних, нижніх поперекових, крижових i куприкових вузлів симпатичного стовбура (trunci sympathici) сполучні білі гілки (rami communicantes albi) не підходять i передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae) надходять в ці вузли по міжвузлових гілках (rr. interganglionares).

Від вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici) на всьому його протязі відходять сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які прямують до найближчого спинномозкового нерва (n. spinalis), чи черепного нерва (n. cranialis), i містять в собі завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) - відростки клітин, що лежать у вузлах симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici).

Шийні вузли (ganglia thoracica). Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) - найбільший вузол симпатичного стовбура (truncus sympaticus). Він міститься попереду від поперечних відростків (processus transversi) II-III шийних хребців (vertebrae cervicales). Від верхнього шийного вузла відходять такі гілки, що формуються завузловими нервовими волокнами (neurofibrae postganglionicae):

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) з'єднують вузол симпатичного стовбура (ganglion trunci sympatici) з I-IV шийними спинномозковими нервами (nervi spinales cervicales);

- внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) прямує до однойменної артерiї i по її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із внутрішньою сонною артерією (a. carotis interna) входить в порожнину черепа (cavitas cranii). Від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відділяється симпатичний корінець крило-піднебінного вузла - radix sympathica ganglii pterygopalatini (глибокий кам'янистий нерв – n. petrosus profundus), який у складі нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus) заходить у крило-піднебінну ямку (fossa pterygoidea), проходячи транзитом через крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum). Симпатичні волокна по крило-піднебінних нервах (nn. pterygoidei) здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз слизової оболонки носової порожнини (cavitas nasi) і ротової порожнини (cavitas oris), сполучної оболонки (tunica conjunctiva) нижньої повіки (palpebra inferior) і шкіри лиця (cutis faciei). Внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus) галузиться разом з внутрішньою сонною артерією, одержуючи назви її гілок та іннервуючи усі органи, які кровопостачає дана артерія;

- зовнішні сонні нерви (nn. carotici externi) прямують до зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa) і формують однойменне симпатичне сплетення (plexus caroticus externus), яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії (a.carotis externa);

- яремний нерв (n. jugularis) іде по стінці внутрішньої яремної вени (vena jugularis interna) до яремного отвору (foramen jugulare), де ділиться на гілки, що йдуть у складі IX та X пар черепних нервів (nervi craniales);

- гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei) беруть участь в утворенні гортанно-глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервуючи слизову оболонку (tunica mucosa) та кровоносні судини глотки i гортані (vasa sanguinea pharynges et laryngis);

- верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior) іде паралельно до симпатичного стовбура (truncus sympathicus) і входить в глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus).

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) непостійний, розташований допереду від поперечного відростка (processus transversus) VI шийного хребця (vertebra cervicalis). Цей вузол з'єднаний з верхнім шийним вузлом (ganglion cervicale superius) однією міжвузловою гілкою (r. interganglionaris), а з нижнім шийним вузлом (ganglion cervicale inferius) – двома міжвузловими гілками (rr. interganglionares), які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії (a. subclavia). Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantis grisei) до V-VI шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales);

- сонні зовнішні нерви (nn. carotici externi) беруть участь в утворенні зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus) і сплетення нижньої щитоподібноі apтepiї (plexus thyroideus inferior);

- середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis medius) іде збоку від верхнього шийного серцевого нерва (n. cardiacus cervicalis superior) i входить в глибоку частину серцевого сплетення (pars profunda plexus cardiaci).

Нижній шийний вузол (ganglion cervicale inferius) часто зливається з першим грудним вузлом (ganglion thoracicum) i утворює шийно-грудний вузол (ganglion cervicothoracicum) або зірчастий вузол (ganglion stellatum). Biн лежить на piвнi шийки першого ребра (collum costae primae), ззаду від підключичної артерії (a.subclavia) у місці відходження від неї хребтової apтepiї (a. vertebralis). Від вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) йдуть до VII-VIII шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales);

- підключичні нерви (nn. subclavii) утворюють підключичне сплетення (plexus subclavius), що розгалужується по гілках підключичної артерії (a. subclavia);

- гілки до блукаючого нерва (nervus vagus) i діафрагмового нерва (nervus phrenicus);

- хребтовий нерв (n. vertebralis) утворює навколо хребтової apтepiї (arteria vertebralis) хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення розповсюджується з гілками хребтової apтepiї (arteria vertebralis) до головного мозку (encephalon) i спинного мозку (medulla spinalis) та їx оболон (meninges);

- нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis inferior) - іде до глибокої частини серцевого сплетення (plexus cardiacus).

Грудні вузли симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) складаються з 10-12 вузлів, які містяться попереду від головки ребра (caput costae) на бічній поверхні тіла хребця (corpus vertebrae). До грудних вузлів (ganglia thoracica) підходить сполучна біла гілка (ramus communicans albus), що мicтить передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae). Biд грудних вузлів відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які підходять до міжребрових нервів (nn. intercostales);

- грудні серцеві нерви (n. cardiaci thoracici) беруть участь у формуванні серцевого сплетення (plexus cardiacus);

- грудні легеневі гілки (rr. pulmonales thoracici) ідуть до бронхів (bronchi) і легенів (pulmones), утворюючи легеневе сплетення (plexus pulmonalis);

- стравохідні гілки (rr. oesophageales) ідуть до стравоходу (oesophagus) та утворюють стравохідне сплетення (plexus oesophageus);

- грудні аортальні гілки (rr. aortici thoracici) утворюють грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus);

- великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) утворений гілками, що відходять від VI-IX грудних вузлів (ganglia thoracica) симпатичного стовбура (truncus sympathicus) i складаються переважно з передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae). Цей нерв через поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) проходить у черевну порожнину (cavitas abdomonis) i закінчується у вузлах черевного сплетення (ganglia plexus coeliaci);

- малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) починається від X-XI грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) i також має в своєму складі переважно передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae). Він спускається в черевну порожнину (cavitas abdomonis) через поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) i входить у вузли черевного сплетення (ganglia plexus coeliaci).

Великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) та малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) містять велику кількість передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae), які переключаються у черевних вузлах черевного сплетення (ganglia coeliaca plexus coeliaci) на завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) і меншу частину завузлових нервових волокон (neurofibrae postganglionicae), які вже переключились у грудних вузлах симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici), що ідуть безпосередньо до органів.

Поперекові вузли симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici) представлені 4-5 вузлами симпатичного стовбура (truncus sympaticus) і міжвузловими гілками (rr. interganglionares). Ці вузли розміщені на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців (facies anterolateralis corporum vertebrarum lumbalium), присередніше від великого поперекового м'яза (m. psoas major). Поперекові вузли правого i лівого симпатичних стовбурів (ganglia lumbalia truncorum sympathicorum dextri et sinistri) з'єднуються між собою сполучними гілками (rr. communicantes). До першого i другого поперекових вузлів (ganglia lumbalia) підходить сполучна біла гілка (r. communicans albus). Від кожного вузла до поперекових спинномозкових нервів (nervi spinales) відходять сполучна cipа гілка (r. communicans griseus) i поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales). Ці нерви ідуть до черевного сплетення (plexus coeliacus) i мають як передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), так i завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae).

Крижові вузли симпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici) утворені трьома вузлами, які лежать на тазовій поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), присередніше від передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora). Унизу правий i лівий симпатичні стовбури (truncus sympathicus dexter et sinister) наближаються i закінчуються в непарному вузлі (ganglion impar) – куприковому симпатичному вузлі. Крижові вузли (ganglia sacralia) правої i лівої сторони з'єднуються між собою поперечними гілками (r. transversi). Від них відходять сполучні cipi гілки (rami communicantes grisei) до крижових спинномозкових нервів (nervi spinales sacrales) i крижові нутрощеві нерви (nn. splanchnici sacrales), які ідуть до верхнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus superior) i нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior).

 

ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА (pars parasympathica)

Вона має черепну частину (pars cranialis) i тазову частину (pars pelvica), які поділяються на центральний відділ (divisio centralis) парасимпатичної частини (pars parasympathica) автономного відділу (divisio autonomica) та периферійний відділ (divisio peripherica) парасимпатичної частини (pars parasympathica) автономного відділу (divisio autonomica).

До черепної частини (pars cranialis) центрального відділу (divisio centralis) парасимпатичної частини (pars parasympathica) належить додаткове ядро окоруховогонерва – nucleus accessorius nervi oculomotorii (ядро Якубовича або ядро Вестфаля-Едінгера), верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) i нижнє слиновидільнеядро (nucleus salivatorius inferior) та заднє ядро блукаючого нерва; дорсальне ядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi; nucleus dorsales nervi vagi).

До черепної частини (pars cranialis) периферійного відділу (divisio peripherica) парасимпатичної частини (pars parasympathica) належать парасимпатичні волокна окорухового нерва (nervus oculomotorius), лицевого нерва (nervus facialis), язико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus), блукаючого нерва (nervus vagus) та їхні гілки, а також війковий вузол (ganglion ciliare), крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum), піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare), під’язиковий вузол (ganglion sublinguale) та вушний вузол (ganglion oticum).

Війковий вузол (ganglion ciliare) утворений тілами других нейронів парасимпатичної частини (pars parasympathica) автономного відділу (divisio autonomica). Парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) ідуть від додаткового ядра окорухового нерва (nucleus accesorius nervi oculomotorii) – ядра Якубовича у складі окорухового нерва (nervus oculomotorius) i відділяються від нижньої гілки цього нерва у вигляді парасимпатичного корінця – radix parasympathica (окорухового корінця – radix oculomotoria), закінчуються синапсом з клітинами війкового вузла (ganglion ciliare). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) у складі коротких війкових нервів (nervi ciliares breves) ідуть до м'яза-звужувача зіниці (m. sphincter pupillae) i війкового м'яза (m. ciliaris). Через війковий вузол (ganglion ciliare) проходять транзитом волокна (це довга гілка) від першої гілки трійчастого нерва – очного нерва (nervus ophthalmicus), які проводять загальну чутливість та проходять симпатичні завузлові нервові волокна (neorofibrae postganglionicae) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus).

Крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить в крилопіднебінній ямці (fossa pterygopalatina) i отримує передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) у складі проміжного нерва i відгалуженого від нього парасимпатичного корінця – radix parasympathica (великого кам'янистого нерва – n. petrosus major). Останній разом з симпатичним корінцем – radix sympathica (глибоким кам'янистим нервом – n. petrosus profundus) утворює в крилоподібному каналі (canalis pterygoideus), через який він проходить в крило-піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), нерв крилоподібного каналу [Відіїв нерв] (n.canalis pterygoidei [Vidii]). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) приєднуються до верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) i далі йдуть у складі його гілок. Із виличного нерва (n. zygomaticus) парасимпатичні нервові волокна переходять на сльозовий нерв – n. lacrimalis (через сполучну гілку) i іннервують сльозову залозу (glandula lacrimalis). Крім того, нервові волокна, що відходять від крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum), іннервують слизову оболонку (tunica mucosa) і залози носової порожнини (glandula nasales), глотки (pharynx) i м'якого піднебіння (palatum molle). Чутливі волокна від верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) разом з симпатичними завузловими нервовими волокнами (neurofibrae postganglionicae) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) проходять через цей вузол транзитом i йдуть до судин слизової оболонки рота (tunica mucosa oris), носової порожнини (cavitas nasi), глотки (pharynx) i піднебіння (palatum).

Піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare) лежить на присередній поверхні однойменної слинної залози (glandula submandibularis). До нього підходять парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) у складі проміжноого нерва (nervus intermedius) i далі - від парасимпатичного корінця – radix parasympathica (барабанної струни – chorda tympani). Остання приєднується до язикового нерва (n. lingualis) i у складі чутливого корінця – radix sensoria (вузлових гілок піднижньощелепного нерва – rr. ganglionares nervi mandibularis) доходить до піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від цього вузла разом з волокнами язикового нерва (n. lingualis) i симпатичними завузловими нервовими волокнами (neurofibrae postganglionicae) від лицевого сплетення (plexus facialis) іннервують піднижньощелепну залозу (glandula submandibularis) та слизову язика і дно рота.

Під’язиковий вузол (ganglion sublinguale) непостійний i розташований на зовнішній поверхні під'язикової залози (facies externa glandulae sublingualis). До нього підходять такі ж гілки, як і до парасимпатичного піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare).

Вушний вузол (ganglion oticum) прилягає до присередньої поверхні нижньощелепного нерва (facies medialis nervi mandibularis) під овальним отвором (foramen ovale). Цей вузол одержує парасимпатичну передвузлову іннервацію від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior), аксони клітин якого ідуть у складі язико-глоткового нерва (n. glossopharyngeus), барабанного нерва (n. tympanicus) i потім малого кам'янистого нерва (n. petrosus minor). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) у складі гілок вушно-скроневого нерва (n. auriculotemporalis) іннервують привушну залозу (glandula parotidea). Через цей вузол транзитом проходять чутливі волокна від вушно-скроневого нерва (n. auriculotemporalis) i симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від сплетення навколо середньої оболонної артерії (a. meningea media).

Парасимпатична частина блукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi) складається із заднього ядра блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi) i численних внутрішньостінкових вузлів, що входять до складу біляорганних i внутрішньоорганних сплетень. Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового, передшлункового та ін. нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexus autonomici), які іннервують гладкі м'язи i залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.

До тазової частини (pars pelvica) центрального відділу (divisio centralis) парасимпатичної частини (pars parasympathica) належать крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales), які залягають в сірій речовині (substantia grisea) II-IV крижових сегментів (segmenta sacralia) спинного мозку (medulla spinalis) між передніми рогами (cornua anteriora) та задніми рогами (cornua posteriora).

До тазової частини (pars pelvica) периферійного відділу (divisio peripherica) парасимпатичної частини (pars parasympathica) належать тазові вузли (ganglia pelvica), до яких підходить парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici).

Аксони клітин крижових парасимпатичних ядер (nuclei parasympathici sacrales) виходять з спинного мозку (medulla spinalis) в складі передніх корінців (radices anteriores), а потім в складі передніх гілок (rami anteriores) крижових спинномозкових нервів (nervi spinales) та після виходу їх через передні крижові отвори (foramina sacralia anteriora) утворюють парасимпатичний корінець – radix parasympathica (тазові нутрощеві нерви – nn. splanchnici pelvici). Ці нерви підходять до нижнього брижового сплетення - plexus mesentericus inferior (нижнього підчеревного сплетення) i в складі його гілок досягають зовнішнix i внутрішніх статевих органів, органів сечової системи, що містяться в порожнині малого тазу, i відділів товстої кишки нижче лівого ободового згину. В товщі стінок органів, або біля них, розташовуються органні сплетення, які мають парасимпатичні тазові вузли (ganglia pelvica), на клітинах яких закінчуються передвузлові нервові волокна (neurufibrae preganglionicae) тазових нутрощевих нервів (nn. splanchnici pelvici). Відростки клітин тазових вузлів (ganglia pelvica), які є парасимпатичними завузловими нервовими волокнами (neurofibrae postganglionicae parasympathicae), ідуть в органи та іннервують їх гладкі м’язи та залози.

 

Нервова система

 

 

1. Які ембріональні закладки з названих беруть участь в розвитку нервової системи?

прехордальна пластинка

*нервова трубка

дорсальна мезодерма

*гангліозна пластинка

шкірна ектодерма

*плакоди.

 

2. Які відділи нервової системи формуються з краніальної частини нервової трубки?

спинний мозок

*органи чуття

*головний мозок

спинномозкові ганглії

вегетативні ганглії.

 

3. Які структури нервової системи формуються з клітинних елементів гангліозної пластинки?

сіра речовина спинного мозку

біла речовина спинного мозку

*спинномозкові вузли

*вегетативні вузли.