ОРГАНЯЗАЦЯЙНЯЗМІНИ

Працюючи в напруженому режимі, СП «Глобал космед» розпочало пошук можливостей переходу на деякі види вітчизняної сировини та використання виготовлених на українському ринку таропакувальних матеріалів. Якщо раніше СП замовляло сировину, необхідну для виробництва продукції, у своїх партнерів з Польщі, то тепер потрібно було постачати компоненти від виробників, які знаходяться в різних місцях по всій території України. Цей перехід мав здійснитися без «зривів» у виробництві. Синхронізація діяльності системи постачання, виробництва і збуту була непростим завданням для СП. З одного боку, потрібно було забезпечити виробництво в межах, необхідних для збуту, а з іншого – його безперебійність шляхом вчасного постачання сировини і пакувальних матеріалів на заводи. Не менш важливим було питання підтримки завантаження обладнання в межах 75%. Маючи 5 власних автомашин, СП здійснювало як транспортування сировини на заводи, так і доставку готової продукції споживачам та своїм торговельним представникам у регіонах України.

Першою ідеєю на шляху організаційних змін в СП стала ідея генерального директора щодо створення нового відділу – розвитку та комплектації виробництв, на який було покладено такі завдання:

– розробка поточних і перспективних планів матеріального забезпечення виробничих програм підприємств;

– організація своєчасного і комплектного забезпечення матеріально-технічними ресурсами програми виробництва миючих засобів та товарів побутової хімії;

– інженерно-технічна підтримка: розробка нових видів комплектуючих, вдосконалення виробничо-технічної бази підприємств, придбання та впровадження нового обладнання;

– дослідження ринку комплектуючих, робота щодо зниження собівартості продукції, пошук нових видів матеріалів і виробів на внутрішньому та зовнішньому ринках, аналіз тенденцій їх розвитку;

– раціональне розміщення замовлень всіх видів комплектуючих та маршрутів і способів їх доставки спільно з відділом торгівлі генеральної дирекції;

– співпраця з іншими відділами у визначенні стратегії виробничо_технічного розвитку підприємств, створенні нових виробничих програм, продуктивніших методів виробництва, у впровадженні нових виробів, здешевленні виробництва;

– постійний контроль за дотриманням раціональних норм запасів сировини і комплектуючих на складах підприємств;

– поточний аналіз раціонального використання матеріально_технічних ресурсів на виробництві;

– поточний аналіз ведення складського господарства, правильного зберігання та обліку комплектуючих;

– дослідження та аналіз розвитку ринку сировини та комплектуючих, участь у виставках та інших заходах з цих питань, прийняття рішень в інтересах СП «Глобал космед»;

– контроль за обсягами закупівлі сировини і комплектуючих та їх залишками;

– підготовка матеріалів для укладання угод на постачання товарно-матеріальних цінностей для виробничих потреб;

– контроль за термінами відвантажень і поставок сировини та комплектуючих, організаційна робота з постачальниками щодо своєчасного завантаження матеріально_технічних ресурсів відповідно до потреб СП «Глобал космед» та документального оформлення вантажів.

Але повною мірою вирішити ці завдання було важко, тому що одночасно потрібно було доставляти сировину з різних місць країни і транспортувати готову продукцію до споживачів. Додаткове використання найманих машин для постачання сировини зумовлювало збільшення вартості сировини. Зростання транспортних витрат призводило до підвищення собівартості готової продукції. З огляду на неузгодженість в діях систем постачання, виробництва і збуту директор СП та керівник відділу приймають рішення про наймання на роботу логіста та інженера з постачання. Нові працівники повинні були упорядкувати використання власного транспорту підприємства та забезпечити своєчасне відстеження запасів сировини на підприємствах та її доставку.

З метою ефективнішого використання власних транспортних засобів, вчасного постачання, синхронізації постачання, виробництва і збуту логіст та інженер запропонували нову систему подання замовлень торговельним відділом на доставку готової продукції своїм представникам у регіонах України та замовлень заводами відповідно до наявних залишків. На думку розробників, ця система повинна забезпечити оптимальність в системі постачання сировинних ресурсів та узгодженість у діях двох відділів. Ідея сподобалась усім, і навіть було здійснено апробацію нової системи. Проте все залишалось по-старому: регіони невчасно подавали замовлення, заводи невчасно обраховували залишки сировини на складах, постачальники не дотримували слова. Генеральний директор знову шукав шляхи виходу із ситуації задля досягнення успіху.