Контроль токсичності ВГ на режимі холостого ходу
Цей контроль здійснюється відповідно до ГОСТ Р 52033-2003 «Автомобілі з бензиновими двигунами. Викиди забруднюючих речовин з відпрацьованими газами. Норми і методи контролю при оцінці технічного стану», який діє в РФ з 1 січня 2004 р. Даний стандарт поширюється на перебуваючі в експлуатації транспортні засоби (ТЗ) з бензиновими двигунами категорій М1, М2, М3, N1, N2, N3 (категорії транспортних коштів за класифікацією Комітету з внутрішнього транспорту ЄЕК ООН представлені в таблиці 6.1). Випробування за даним стандартом аналогічні випробуванням типу II з Правил ЄЕК № 83.03. Даний стандарт встановлює нормативні значення вмісту в ВГ оксиду вуглецю і незгорілих вуглеводнів. Перевірки змісту СО і CnHm можуть бути проведені: - На підприємствах, що виготовляють двигуни і автомобілі, при приймальних, періодичних і контрольних випробуваннях серійної продукції; - При сертифікаційних випробуваннях; - При контролі технічного стану знаходяться в експлуатації автомобілів в установленому порядку спеціально уповноваженими органами; - На підприємствах, що експлуатують і обслуговуючих автомобілі, при технічному обслуговуванні, ремонті і регулюванню агрегатів, вузлів і систем, що впливають на зміну змісту нормованих компонентів у відпрацьованих газах; на підприємствах, що здійснюють капітальний ремонт автомобілів. Таблиця 6.1 Категорії транспортних засобів
Випробування проводять на двох режимах холостого ходу: при мінімальній nмін і підвищеною nпов частотах обертання колінчастого вала, встановлених заводом-виробником. У тому випадку, якщо ці дані відсутні, то значення nмін не повинно перевищувати 1100 хв -1 для автомобілів категорій М1 і N1 і 900 хв -1 для автомобілів інших категорій. Значення nпов встановлюють в таких межах: 2500-3500 хв -1 для автомобілів категорій М1 і N1, не обладнаних системами нейтралізації; 2000-3500 хв -1 для автомобілів категорій М1 і N1, обладнаних системами нейтралізації; 2000-2800 хв -1 для автомобілів інших категорій (незалежно від їх комплектації). Після прогріву двигуна автомобіль готують до вимірів в наступному порядку: - Встановлюють важіль перемикання передач (виборець передачі для автомобілів з автоматичною коробкою передач) у нейтральне положення; - Загальмовують автомобіль стоянковим гальмом і заглушають двигун; - Підключають датчики тахометра і вимірювача температури масла (при його наявності в комплекті вимірювального обладнання); - Вводять занурити пробовідбиральний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менше 300 мм від зрізу (у разі косого зрізі випускної труби глибину відлічують від короткої кромки зрізу); - Повністю відкривають повітряну заслінку карбюратора (за наявності карбюратора). Проведення вимірів на автомобілях, не оснащених системами нейтралізації відпрацьованих газів, проводиться в такій послідовності: - Запускають двигун; - Натискаючи на педаль управління дросельної заслінкою, збільшують частоту обертання колінчастого вала двигуна до nпов і працюють в цьому режимі не менше 15 с; - Відпускають педаль управління дросельної заслінкою, встановлюючи мінімальну частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через 30 с вимірюють вміст CO і CnHm; - Встановлюють підвищену частоту обертання вала двигуна nпов і не раніше ніж через 30 с вимірюють вміст CO і CnHm. Випробування автомобілів, оснащених системами нейтралізації ОГ проводять, в наступній послідовності: - Запускають двигун; - Натискаючи на педаль управління дросельної заслінкою, збільшують частоту обертання валу двигуна до nпов, витримують цей режим протягом 2 ÷ 3 хв (при температурі навколишнього повітря нижче 0 ° С - 4 ÷ 5 хв), і після стабілізації показів вимірюють вміст СО, і CnHm; - Встановлюють мінімальну частоту обертання валу двигуна nмін і не раніше ніж через 30 с вимірюють вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів. Приступати до виміру на nмін слід не пізніше ніж через 30 с після перевірки в режимі nпов. На автомобілях, оснащених трикомпонентної системою нейтралізації відпрацьованих газів і вбудованою системою діагностування, перед вимірюванням змісту СО і CnHm перевіряють працездатність двигуна і системи нейтралізації за показаннями діагностичного індикатора, розташованого на приладовій панелі. Гранично допустимий вміст СО і CnHm має бути в межах, встановлених заводом-виробником, але не більше значень, зазначених у таблиці 6.2. При наявності роздільних випускних систем у автомобіля вимірювання слід проводити в кожній з них. За результат вимірювання приймають максимальні значення вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів.
Таблиця 6.2
Даним стандартом визначаються також метрологічні і технічні характеристики газоаналізаторів, що застосовуються для вимірювання вмісту нормованих компонентів ВГ. Контроль вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів при експлуатації газобалонних автомобілів з 2000 р. в Росії виробляється згідно ГОСТ Р 17.2.02.06-99 «Охорона природи. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах газобалонних автомобілів». За цим стандартом режими і методика контролю такі ж, що й по ГОСТ Р 52033-2003. Норми на гранично допустимий вміст СО і CnHm у відпрацьованих газах при роботі на стиснутому (СНД) і зрідженому (СПГ) газах вказані в таблиці 6.3. Таблиця 6.3
Підприємства, які виготовляють газобалонну апаратуру, повинні передбачати пристрій для пломбування регулювальних гвинтів. Конструкція паливної апаратури повинна забезпечувати утримання СО і CnHm в межах встановлені норм протягом всього терміну її служби з періодичністю регулювання не менше 10 000 км пробігу, при дотриманні правил, зазначених у технічних умовах та інструкції з експлуатації автомобіля.
|
