УМОВИ ОТРИМАННЯ ЗНАКУ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКУВАННЯ
Обращение к студенту — будущему педагогу............................................................................................ 2 (вместо предисловия)...................................................................................................................................... 2 ЧАСТЬ 1 ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ: СТАНОВЛЕНИЕ, СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ..................................................................................................................................................... 4 Глава 1. Педагогическая психология — междисциплинарная отрасль научного знания...................... 4 § 1. Общенаучная характеристика педагогической психологии........................................................... 4 § 2. История становления педагогической психологии.......................................................................... 7 Глава 2. Педагогическая психология: основные характеристики........................................................... 11 § 1. Предмет, задачи, структура педагогической психологии.............................................................. 11 § 2. Методы исследования в педагогической психологии................................................................... 14 ЧАСТЬ II ОБРАЗОВАНИЕ – ГЛОБАЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ....... 20 Глава 1. Образование в современном мире................................................................................................ 20 § 1. Образование как многоаспектный феномен................................................................................... 20 § 2. Основные направления обучения в современном образовании................................................... 27 § 3. Личностно-деятельностный подход как основа организации образовательного процесса....... 37 Глава 2. Приобретение человеком индивидуального опыта в образовательном процессе.................. 45 § 1. Двустороннее единство обучения-учения в образовательном процессе...................................... 45 § 2. Обучение и развитие.......................................................................................................................... 48 § 3. Развивающее обучение в отечественной образовательной системе............................................. 57 ЧАСТЬ III ПЕДАГОГ И УЧЕНИКИ – СУБЪЕКТЫ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА.................. 61 Глава 1. Субъекты образовательного процесса......................................................................................... 61 § 1. Категория субъекта............................................................................................................................. 61 § 2. Специфические особенности субъектов образовательного процесса.......................................... 63 Глава 2. Педагог как субъект педагогической деятельности................................................................... 65 § 1. Педагог в мире профессиональной деятельности........................................................................... 65 § 2. Субъектные свойства педагога......................................................................................................... 67 § 3. Психофизиологические (индивидные) предпосылки (задатки) деятельности педагога............ 70 § 4. Способности в структуре субъекта педагогической деятельности............................................... 71 § 5. Личностные качества в структуре субъекта педагогической деятельности................................ 75 Глава 3. Обучающийся (ученик, студент) субъект учебной деятельности............................................. 82 § 1. Возрастная характеристика субъектов учебной деятельности...................................................... 82 § 2. Школьник как субъект учебной деятельности................................................................................ 85 § 3. Студент как субъект учебной деятельности.................................................................................... 90 § 4. Обучаемость — важнейшая характеристика субъектов учебной деятельности.......................... 92 ЧАСТЬ IV УЧЕБНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ...................................................................................................... 94 Глава 1. Общая характеристика учебной деятельности............................................................................ 94 § 1. Учебная деятельность — специфический вид деятельности......................................................... 94 § 2. Предметное содержание учебной деятельности............................................................................. 96 § 3. Внешняя структура учебной деятельности...................................................................................... 96 Глава 2. Учебная мотивация...................................................................................................................... 107 § 1. Мотивация как психологическая категория.................................................................................. 107 § 2. Учебная мотивация........................................................................................................................... 111 Глава 3. Усвоение — центральное звено учебной деятельности обучающегося................................. 115 § 1. Общая характеристика усвоения.................................................................................................... 115 § 2. Навык в процессе усвоения............................................................................................................. 118 Глава 4. Самостоятельная работа — высшая форма учебной деятельности......................................... 123 § 1. Общая характеристика самостоятельной работы.......................................................................... 123 § 2. Самостоятельная работа как учебная деятельность...................................................................... 124 ЧАСТЬ V ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В РАЗНЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ СИСТЕМАХ................................................................................................................................................... 129 Глава 1. Общая характеристика педагогической деятельности............................................................. 129 § 1. Педагогическая деятельность: формы, характеристики, содержание......................................... 129 § 2. Мотивация педагогической деятельности..................................................................................... 130 Глава 2. Педагогические функции и умения........................................................................................... 133 § 1. Основные функции педагогической деятельности...................................................................... 133 § 2. Педагогические умения................................................................................................................... 134 Глава 3. Стиль педагогической деятельности.......................................................................................... 137 § 1. Общая характеристика стиля деятельности................................................................................... 137 § 2. Стиль педагогической деятельности.............................................................................................. 138 Глава 4. Психологический анализ урока (занятия) как единство проективно-рефлексивных умений педагога........................................................................................................................................................ 140 § 1. Психологический анализ урока в деятельности педагога........................................................... 140 § 2. Уровни (этапы) психологического анализа урока........................................................................ 144 § 3. Схема психологического анализа урока........................................................................................ 146 ЧАСТЬ VI УЧЕБНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО И ОБЩЕНИЕ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ........................................................................................................... 150 Глава 1. Взаимодействие субъектов образовательного процесса.......................................................... 150 § 1. Общая характеристика взаимодействия......................................................................................... 150 § 2. Взаимодействие субъектов образовательного процесса.............................................................. 151 Глава 2. Учебно-педагогическое сотрудничество................................................................................... 153 § 1. Общая характеристика учебного сотрудничества........................................................................ 153 § 2. Влияние сотрудничества на учебную деятельность..................................................................... 155 Глава 3. Общение в образовательном процессе....................................................................................... 158 § 1. Общая характеристика общения..................................................................................................... 158 § 2. Педагогическое общение как форма взаимодействия субъектов образовательного процесса 163 Глава 4. «Барьеры» в педагогическом взаимодействии, общении и учебно-педагогической деятельности................................................................................................................................................ 169 § 1. Определение и общая характеристика затрудненного общения................................................. 169 § 2. Основные области затруднения в педагогическом взаимодействии......................................... 170 ПРИЛОЖЕНИЕ.......................................................................................................................................... 179 ЛИТЕРАТУРА............................................................................................................................................. 181 ИМЕННОЙ УКАЗАТЕЛЬ.......................................................................................................................... 187
Учебное издание Зимняя Ирина Алексеевна Педагогическая психология Учебник Редакторы: Э.М.Горелик, Н.Я. Липкина Переплет М.Ю. Молчанова Компьютерная верстка П.Ю. Аборина ЛР № 071045 от 09.06.99 Подписано в печать 23.12.98 Гарнитура Школьная. Формат 60х88/16 Бумага офсетная. Печать офсетная. Усл. печ. л. 23,46 Тираж 10 000 экз. (2-й завод - 5000 экз.) Заказ 1697 Издательская корпорация «Логос» 105318, Москва, Измайловское ш., 4 Отпечатано в ГУП ИПК «Ульяновский дом печати» 432601, Ульяновск, ул. Гончарова, 14
Зображення зеленого журавлика та напис «Екологічно чисто та безпечно», окрім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчить про відповідність до критеріїв екологічності на протязі всього життєвого циклу продукції: від заготівлі сировини до утилізації, а також дійсно гарантує споживачеві екологічну якість. Сертифікована продукція отримує право відтворення знаку екологічного маркування на етикетці, а також на документації та рекламних матеріалах підприємства–виробника даної продукції, що підтверджується міжнародним сертифікатом відповідності. Знаки экологической маркировки зарубежных стран. Знаки екологічного маркування закордонних країн "Зеленая точка" - товары произведены фирмами, включенными в программу переработки отходов "Eco Emballage"Широко распространен знак "Зеленая точка" (Der Grune Punkt). Он используется в рамках "Дуальной системы" (DSD), лежащей в основе вторичной переработки отдельных видов отходов в Германии Право на его использование продается, это составляет финансовую базу DSD. Знак может ставиться компаниями, участвующими в системе, объединяющей более 15 европейских стран. Он означает, что производитель обеспечивает прием маркированного упаковочного материала на вторичную переработку (заранее оплатил ее). Знаки, отражающие экологическую безопасность для человека и окружающей среды изделий в целом или их отдельных свойств"Белый лебедь" (Скандинавские страны)Товар соответствует скандинавским экологическим нормативам "Голубой ангел" (Германия) Знак Европейского союза
Знак единой экомаркировки в соответствии с требованиями ЕС, как и знак "Голубой Ангел", говорит об экологичности продукта и ставится на упаковке в двух цветах: зеленый и голубой или черный на белом фоне. Он не распространяется на пищевые продукты и лекарства, им маркируются товары, отнесенные к опасным, но используемые при соблюдении ограничительных условий или в допустимых пределах. "Экологический выбор" (Канада) "Зеленая точка" - товары произведены фирмами, включенными в программу переработки отходов "Eco Emballage"Широко распространен знак "Зеленая точка" (Der Grune Punkt). Он используется в рамках "Дуальной системы" (DSD), лежащей в основе вторичной переработки отдельных видов отходов в Германии Право на его использование продается, это составляет финансовую базу DSD. Знак может ставиться компаниями, участвующими в системе, объединяющей более 15 европейских стран. Он означает, что производитель обеспечивает прием маркированного упаковочного материала на вторичную переработку (заранее оплатил ее). Знак Европейского союза Знак единой экомаркировки в соответствии с требованиями ЕС, как и знак "Голубой Ангел", говорит об экологичности продукта и ставится на упаковке в двух цветах: зеленый и голубой или черный на белом фоне. Он не распространяется на пищевые продукты и лекарства, им маркируются товары, отнесенные к опасным, но используемые при соблюдении ограничительных условий или в допустимых пределах. "Голубой ангел" (Германия) Знаки, отражающие экологическую безопасность для человека и окружающей среды изделий в целом или их отдельных свойств"Белый лебедь" (Скандинавские страны)Товар соответствует скандинавским экологическим нормативам
Чи потрібне нам екологічне маркування? Ідея екологічного маркування виникла в 60-і роки, коли стан навколишнього середовища погіршився настільки, що мотивацією для покупців у виборі продуктів стали „екологічний” імідж виробника та екологічна якість продукції. Тоді ж ринок поставив перед підприємствами нові завдання: збалансований розвиток виробництва та випуск екологічно пріоритетної продукції. Екологічні пріоритети продукції передбачають мінімальний вплив продукції на здоров’я людини і навколишнє природне середовище протягом усього життєвого циклу продукту (від видобутку чи виробництва сировини до утилізації використаного продукту). Екологічне маркування товарів покликане допомагати просувати на ринок конкурентоспроможний за ціною продукт, що задовольняє потреби і підвищує якість життя людей і одночасно зменшує негативний вплив на їх здоров’я та навколишнє середовище. 1994 року була створена міжнародна організація – Глобальна мережа екологічного маркування – Global Ecolabelling Network – основною метою котрої є обмін досвідом, розвиток екологічного маркування, а також удосконалення механізму розробки та інтеграції критеріїв оцінки екологічної продукції. Станом на 2005 рік Глобальна мережа екологічного маркування налічує 36 країн-учасників (у т.ч. і Європейський Союз) і є офіційним партнером Світової організації торгівлі. В Європейському Союзі введено більш жорсткі вимоги як до виробництва, так і до самої продукції, котрі регламентуються відповідними директивами. Так, з 1998 року для більшості промислових підприємств обов’язковим є наявність системи екологічного менеджменту та аудиту, що передбачає щорічний перегляд та атестацію екологічного звіту, зокрема для деревообробної промисловості – наявність сертифікату в системі FSC. Загальними принципами екологічного маркування для деревообробної та меблевої промисловості є такі: – продукція повинна відповідати чинним ДСТУ та ТУ (відповідність цим вимогам має бути підтверджена сертифікатом); – наявність висновку санітарно-гігієнічної експертизи на продукцію; – дата виготовлення і термін експлуатації повинні бути вказані на упаковці; – на упаковці виробу коротко можуть бути вказані критерії, на основі котрих виріб одержав екологічне маркування; – матеріал, використаний для упаковки, має бути придатним для повторного або багаторазового використання; – повинні бути дотримані норми, встановлені для транспортування, обробки та зберігання виробу (йог частин) з дерева, а також при утилізації відходів, що виникають на виробництві. Основні вимоги екологічного маркування для деревообробної та меблевої промисловості: – виробник повинен надати покупцю інформацію про породу дерева та інші матеріали, з котрих виготовлено виріб, про експлуатацію товару, ремонт (обмін) виробу чи його деталей, складання (для меблів); – виріб не повинен містити більше 5 відсотків енергозалежних органічних сполук; – виріб не повинен містити ртуть та ртутні сполуки, пігменти кадмію, хрому VI та їх окисів; – виріб не повинен містити більше 0,1% природних домішок або домішок, утворених під час виробничого процесу; – виріб не повинен містити деревних консервантів або галогенізованих органічних сполук; – вміст формальдегіду не повинен перевищувати 0,05 ppm; – на частини виробу, які швидко зношуються, наприклад, петлі, блоки, повинна бути гарантія, що термін їх зношення не менший 5 років; – продукція не має містити жодних небезпечних домішок, що утруднюють її переробку; – тверде дерево, багатошарове дерево та дерево, що використовується для виробництва фанери та інших виробів, має походити з лісів лісових господарств (бажаний сертифікат FSC). Знак екологічного маркування в Україні повинен надати нашим споживачам можливості вибрати більш екологічно пріоритетну продукцію, що, своєю чергою, є додатковим механізмом підтримки виробників, які поліпшують екологічні аспекти своєї діяльності та випускають продукцію з мінімальним впливом на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Виробник у результаті отримує додаткові фінансові надходження, що зміцнюють його позиції на ринку. Така співпраця споживачів та виробників має забезпечити екологічний, економічний та інноваційний розвиток країни, як один з елементів сталого розвитку. В Україні продукція сертифікується відповідно до міжнародного стандарту ISO 14024 (екологічне маркування, тип 1) в міжнародній системі сертифікації SIC (System ofindependent certification), з наданням відповідного міжнародного сертифікату та права використання національного знаку екологічного маркування. Український знак екологічного маркування „Екологічно чисто та безпечно” включений до міжнародного реєстру Глобальної мережі екологічного маркування та визнано 35 країнами світу, в т.ч. ЄС, що в умовах найближчого вступу України до Світової організації торгівлі є важливим фактором підвищення конкурентоздатності продукції українських виробників на світовому ринку та основним критерієм вибору з боку споживача. На сертифікацію можуть бути представлені тільки окремі види продукції. Україна є членом Глобальної мережі екологічного маркування з жовтня 2004 року. З 2003 року на території держави діє серія стандартів екологічного маркування, а саме:
У 1985 р. було прийнято Віденську конвенцію про охорону озонового шару, яка передбачила різке скорочення випуску апаратів та механізмів, у яких використовується фреон. УМОВИ ОТРИМАННЯ ЗНАКУ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКУВАННЯ Екологічне маркування, яке ґрунтується на якісних перевагах продукції стосовно негативних впливів на стан здоров'я людини та довкілля, закріплено міжнародним стандартом ISO 14024 (з 2002 року запроваджено до державної системи стандартизації - ДСТУ ISO 14024) і відноситься до категорії «добровільних». Програма екологічного маркування, відповідно до вимог цього стандарту, забезпечує гарантію того, що вона вільна від неналежного впливу і спроможна демонструвати відсутність будь-якої можливості створення конфліктів через джерела фінансування. Орган сертифікації з екологічного маркування відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC Guide 65 «Загальні вимоги щодо органів, що керують системою сертифікації продукції» (ДСТУ ISO 45011). Нотифікація в SIC Атестат акредитації в SIC Додаток до атестату акредитації З 2004 року знак екологічного маркування "Екологічно чисто та безпечно" внесено до міжнародного реєстру Глобальної Мережі Екологічного маркування - Global Ecolabelling Network (GEN) та визнано 59 країнами світу, зокрема Європейським Союзом. Для отримання знаку екологічного маркування продукції необхідно пройти процедуру сертифікації на відповідність додатковим екологічним вимогам - екологічним критеріям.
|