ХОД РАБОТЫ. 4.Бесіда з учнями про їхні улюблені ігри на лузі, біля річки1.Повідомлення теми. 2. Вправи з таблицею № 3,4,5. 3.Робота в зошиті, впр.1. 4.Бесіда з учнями про їхні улюблені ігри на лузі, біля річки. Запитати, чи використовують вони лічилки, з якою метою, які за змістом. ІІ етап “Під час читання”. 1. Читання інформації про лічилку. Міркування над значенням слова лічилка.
2.Бесіда за змістом малюнка (с.19). Розв’язання проблемної ситуації: якому півнику дістанеться зернятко? Як визначити? Спробуємо використати лічилку. 3. Читання вчителем першої лічилки речитативом. Учні спостерігають, відзначають, у чому виявляється особливість промовляння лічилки. 4.Ознайомлення учнів з поняттям ритм (ритмічно йде годинник; ритмічно б’ється у кожного з нас серце). 5.Читання учнями лічилки так, як вказують знаки наголосу та пауз, промовляють лічилку з пам'яті, намагаючись не збитися з ритму, діляться на групи і по черзі промовляють лічилку: кому виконувати якусь дію (визначають самі, яку), або вручити сувенір. 6.Друга лічилка, ритм якої 1,2 опрацьовується в такій самій послідовності, як і перша. 7.Виконання завдань, поданих після тексту. 8. Вивчення лічилки зі слів учителя. Визначення ритму (1,2,3,4), промовляння і порівняння з першою строфою пісні «Два півники» (в обох творах півники молотять, правда, у лічилці тільки запрошують півника це зробити, але він уже стоїть на току) Стоїть півень на току У червонім ковпаку. Будем півника просити: Ходи жита молотити.
8.Складання лічилок за поданим зразком. ІІІ етап “Після читання”. 1. Виконання завдань у зошиті (2,3). 2.Пригадування вивчених лічилок., їх особливостей.Діти пригадують і промовляють ті лічилки, які знали раніше або вивчити на уроці. Кладуть у скарбничку табличку зі словами лічилка, ритм. Завдання додому Скласти за малюнком розповідь про гру «Піжмурки». «Оживити» малюнок.(с.11 «Перлинки») Урок 15. Тема. Узагальнення знань учнів про дитячі пісні і малі жанри. Мета. Повторити зміст опрацьованих творів, дати можливість їм перевірити вміння впізнавати види дитячих пісень, малих жанрів усної народної творчості, читати їх з пам'яті, використовувати в іграх, мовленнєвих ситуаціях. Матеріал до уроку. Повтори і пригадай (с.20 підручника), схеми, загадки, лічилка, щедрівки, колядки посібника «Перлинка»,с.4-6, 8, 11-16. Тип уроку. Узагальнюючий урок. Хід уроку. 1.Робота із табл..№3,4,5. 2.Пригадування за схемами видів усної народної творчості(с.4,5,8,16 «Перлинки») 3.Виконання завдань «Повтори і пригадай». Діти визначають види творів, пояснюють, чому так вважають, виразно читають їх за завданням вчителя: прочитай закличку (загадку, забавлянку, лічилку). Пояснюють, чому ці твори називаються народними. 4.Виконання завдань у зошиті (1,2,3), повторення про малі жанри. У другому завданні дописують пропущені букви, складають з них слова (закличка, лічилка, скоромовка). 5. Повторення вивчених загадок. Уявна подорож у сиву давнину. Дітей ділимо на дві групи. Кожна група пригадує загадки. Вчитель створює творчу атмосферу, розповідає: давним-давно люди збиралися групами і змагалися у кмітливості під час загадування і відгадування загадок. (Діти сідають група проти групи, можна продумати декорації в класі. Групи загадують одна одній загадки і відгадують. Однаково оцінюється, як загадати і як відгадати. 6.Розвиваємо пам'ять, запам’ятовуємо скоромовки (скільки скоромовок запам’ятає учень за 2 хвилини): Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі. Пилип приліг під липою. На річці Роман спіймав руками рака, рак ущипнув Романа за руку. Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят У маленької Сані перекинулися сани. Кипи, кипи, кашка, поки прийде Івашка.
Наш Прокіп зварив окріп, До окропу кинув кропу, Буде кашка для Прокопа.
Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, а хто про Прокопових дітей.
Прокіп нарвав кропу.
Сіло перепеленя під перепелицю.
7.Гра «Передай скоромовку». Учитель говорить одній дитині на вушко скоромовку, та сусіду, той своєму сусіду – і так далі. Який текст дійшов до останнього? 8. Презентація збірки закличок, укладеної і оформленої дітьми
[1] Родари Дж. Грамматика фантазии / Дж. Родари. - М.: Прогресс, 1978. [2] Загадки / упор. І. Березовський. - К.: Дніпро, 1987. - С. 24. ХОД РАБОТЫ 1. На биокинематической схеме статической позы спортсмена, которая была выполнена в предыдущих лабораторных работах, провести оси координат – и (рис. 3.1). Ось абсцисс (горизонтальную ось x) следует проводить по линии опоры. Ось ординат (вертикальную ось y) следует проводить по самой жирной линии миллиметровки, которая расположена ближе всех к биокинематической схеме спортсмена с левой стороны, но не пересекает ее (рис. 3.1).
2. Измерить горизонтальную (x i) и вертикальную (y i) координаты ЦМ всех звеньев, значения занести в таблицу 3.1. Таблица 3.1. Координат ОЦМ звеньев тела спортсмена
3. Вычислить значения горизонтальных и вертикальных статических моментов, относительно осей х и у, по формулам: sxi=mi,× xi; syi=mi×yi, где mi – абсолютная масса i -го звена, xi – абсцисса ЦМ i -го звена (расстояние от ЦМ звена до вертикальной оси); yi – ордината ЦМ i -го звена (расстояние от ЦТ до горизонтальной оси).
4. Найти сумму горизонтальных и вертикальных статических моментов масс звеньев, (Sx =å mi,× xi; Sy =å mi× yi).
5. Вычислить горизонтальную и вертикальную координаты ОЦМ тела спортсмена по формулам:
где: mi – абсолютная масса i -го звена, xi – абсцисса ЦМ i -го звена (расстояние от ЦМ звена до вертикальной оси); yi – ордината ЦМ i -го звена (расстояние от ЦТ до горизонтальной оси). x, y – координаты ОЦМ, полученные аналитически.
6. Отметить положение ОЦМ по полученным координатам на биокинематической схеме статической позы спортсмена.
7. Определить координаты ОЦМ, найденные графическим способом (x гр, y гр)в данной системе координат и вычислить абсолютную и относительную погрешность графического способа определения ОЦМ тела спортсмена по отношению к аналитическому по формулам:
8. Сделать выводы о точности нахождения ОЦМ тела спортсмена.
|
