Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Еволюція пріоритетів ергономіки




Передумовами виникнення і розвитку ергономіки стали проблеми, пов’язані з впровадженням і експлуатацією нової техніки і технології на сучасному етапі розвитку економіки й задачами, що виявилися нерозв’язаними тільки технічними і медичними науками.

Першою проблемою є недостатня ефективність системи, що часто виявляється нижче розрахункової, очікуваної. Це зв'язано з багатьма причинами, наприклад, з непогодженістю параметрів устаткування і можливостей людини працювати в умовах дефіциту часу й інформації, значного впливу зовнішніх факторів та ін.

Другою проблемою є феномен росту травматизму людей, які взаємодіють з технічними системами на виробництві, транспорті й у побуті. Аналіз причин травматизму показує, що він часто обумовлений помилковими діями людей, викликаними недоліками в конструкції техніки, засобів відображення інформації, органів керування машин і механізмів.

Третя проблема зв’язана з плинністю кадрів.

Четверта проблема зв'язана з ростом числа нервово-психічних захворювань, викликаних так званим «індустріальним стресом». Значна частина цих захворювань обумовлена темпами й особливостями організації сучасного виробництва.

За роки існування ергономіки як дисципліни мінялися її пріоритети, з'являлися нові специфічні напрями, основні зусилля фахівців завжди концентрувалися на найбільш актуальних завданнях розвитку науки і проблемах проектування нових виробів і технологій. Основним завданням ергономіки було і є забезпечення ефективної і безпечної взаємодії людини із засобами праці і виробничим середовищем за рахунок обліку специфічних можливостей як людини, так і технічних засобів. У реальній дійсності ергономістам доводиться вирішувати, як правило, завдання професійного відбору і/або адаптації людини до умов функціонування технічних засобів. Проте оптимальним способом забезпечення взаємодії людина-техніка-середовище є повний облік людського чинника на усіх етапах створення, експлуатації і утилізації продукції [1].

Ергономіка пройшла в своєму розвитку ряд етапів. В. Shakel зробив наступну класифікацію етапів становлення ергономіки [2]:

1950-і роки- військова ергономіка,

1960-і роки - промислова ергономіка,

1970-і роки - ергономіка товарів широкого споживання,

1980-і роки - інтерфейс "людина-комп'ютер" та ергономіка програмного забезпечення,

1990-і роки - когнітивна ергономіка та ергономіка організації,

2000-і роки - ергономіка інформаційного суспільства.

Основними задачами, що вирішуються ергономікою є
наступні [1]:

- Розробка теоретичних основ проектування діяльності людини-оператора з урахуванням специфіки експлуатованої техніки і робочого середовища.

- Дослідження закономірностей взаємодії людини з технічними системами і довкіллям.

- Розробка принципів створення систем "Людина – техніка – середовище" і алгоритмів діяльності операторів.

- Перспективне планування питань розвитку людино-машинних систем і змісту праці діючих в них операторів.

- Розробка методів і засобів, супроводжуючих процеси створення і експлуатації, ефективних ерготехнічних середовищ.

- Узагальнення досвіду створення і експлуатації людино-машинних систем, стандартизація ефективних рішень.

- Пошук зв'язків між якістю праці і ергономічними параметрами, що забезпечують її.

Додамо до перерахованих наукових напрямів практичні завдання по:

- проведенню комплексної ергономічної експертизи;

- проектуванню місця існування;

- впровадженню стандартів в практику проектування і експлуатації систем "Людина - техніка - середовище".

На порозі нового тисячоліття виділилися 3 головні напрями дисципліни ергономіка:

Фізична ергономіка розглядає питання, пов'язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними і біомеханічними характеристиками людини, що мають відношення до фізичної праці. Найактуальніші проблеми включають робочу позу, обробку матеріалів, рухи, що повторюються, розлади опорно-рухового апарату, компоновку робочого місця, надійність і здоров'я.

Когнітивна ергономіка пов'язана з психічними процесами, як, наприклад, сприйняття, пам'ять, ухвалення рішень, оскільки вони здійснюють вплив на взаємодію між людиною та іншими елементами системи. Відповідні проблеми включають розумову працю, ухвалення рішень, кваліфіковане виконання, взаємодію людини та комп'ютера, роблять акцент на підготовці і безперервному навчанні людини при проектуванні соціотехнічної системи.

Організаційна ергономіка розглядає питання, пов'язані з оптимізацією соціотехнічних систем, включаючи їх організаційні структури і процеси управління. Проблеми включають розгляд системи зв'язків між індивідуумами, керування груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, кооперативну роботу і управління.

За оцінками західних фахівців, сьогодні 30-40% економічного приросту досягається завдяки впровадженню досягнень ергономіки. Так, за різними іноземними джерелами:

- хороше освітлення робочого місця збільшує продуктивність праці на 20%,

- зниження шуму до рівня гігієнічних норм підвищує продуктивність праці на 40-50%, а продумане введення музики - на 12-14%, грамотне забезпечення ергономічних вимог - підвищує продуктивність на 100%;

- оптимальне забарвлення підвищує продуктивність на 25% і знижує непродуктивні втрати робочого часу на 32%;

- використання фітоергономіки дозволяє знизити помилки в роботі операторів на 70%, підвищити резистентність організму на 30% [3].

 

Місце ергономіки в системі наукового знання

 

Як було сказано вище, ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесів праці. Вона виникла на стику технічних наук, психології, фізіології та гігієни праці. Всі вони, за винятком технічних наук, вивчають один і той же об'єкт, але переслідують різні цілі, розглядають людину в праці з різних точок зору і користуються різними методами.

Ергономіка – галузь міждисциплінарна, яка черпає знання, методи дослідження і технології проектування з наступних галузей людського знання і практики :

- Інженерна психологія;

- Психологія праці, теорія групової діяльності, когнітивна психологія;

- Конструювання;

- Технічна естетика;

- Гігієна і охорона праці, наукова організація праці;

- Антропологія, антропометрія;

- Медицина, анатомія і фізіологія людини;

- Теорія проектування;

- Теорія управління.

Розглянемо особливості деяких суміжних дисциплін

Інженерна психологія вивчає засоби взаємодії людини і техніки з погляду тих вимог, які вони висувають до психічних властивостей людини, головним чином пов'язаних з прийомом і переробкою людиною - оператором інформації, яку він одержує від технічних засобів.

Психологія праці вивчає взаємозв'язок особи з умовами, процесом і знаряддями праці.

Фізіологія праці вивчає функціонування людського організму (закономірності протікання фізіологічних процесів і особливостей їх регуляції") в ході трудової діяльності.

Гігієна праці вивчає трудову діяльність і виробниче середовище з погляду їх можливого впливу на організм.

Медицина і санітарія вивчають трудову діяльність з погляду забезпечення високого рівня стану здоров'я і працездатності людини

Соціальна психологія вивчає формування трудових колективів.

Технічна естетика займається естетичним оформленням виробничих приміщень, устаткування, засобів праці, в т.ч художнім конструюванням виробів.

Таким чином, ми бачимо, що кожна наука порізно займається оптимізацією окремих груп факторів, що впливають на діяльність людини, ергономіка ж займається комплексною організацією всіх параметрів діяльності людини в системі «людина - техніка - середовище», спираючись на досягнення кожної науки [1].

Якщо узагальнити, то ергономіка тісно переплітається практично з усіма науками, що описують, моделюють систему «людина – техніка – середовище», оскільки всі вони можуть мати спільні завдання (рис. 1.1).

Міждисциплінарний характер ергономіки не свідчить про прагнення мати головне значення в процесі створення технічних систем, а лише обкреслює коло проблем, рішення яких здійснюється силами компетентних галузей знань.

Ергономіка формулює свої вимоги у формі ергономічних вимог і стандартів, що обмежують зони допустимих варіацій умов діяльності людини в середовищі/соціо/технічній системі.

Сучасна ергономіка реалізує чотири напрями діяльності, які розрізняються за методичним і методологічним базисами [1]:

1. Науковий: проведення комплексних міждисциплінарних досліджень шляхів надання людино-машинним комплексам орієнтованих на людину властивостей.

 

Рис. 1.1. Зв'язок ергономіки з різними галузями науки

 

2. Системний: інтеграція цих різних наук про людину і техніку з метою дослідження і надання системі "Людина - машина", орієнтованих на людину властивостей.

3. Практичний: участь у формуванні орієнтованих на людину властивостей у новостворюваних, модернізованих конкретних людино-машинних комплексів, які знаходяться в експлуатації, шляхом використання результатів власних досліджень і цих суміжних наук.

4. Методичний: узагальнення досвіду створення ергатичних систем, стандартизація і уніфікація процесів обліку людського чинника.

Головні цілі ергономіки : підвищення ефективності систем "Людина - техніка - середовище" (у різних варіантах - "людино-машинного комплексу", "ергатичної системи" і так далі), забезпечення безпечної праці, розвитку особистості професіонала в процесі праці.

 


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 1012. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.025 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7