ВВЕДЕНИЕ. Контрольні питання до дисципліни
Контрольні питання до дисципліни "Методика навчання освітньої галузі «Математика»"
1. Охарактеризуйте предмет, завдання та основні періоди становлення методики початкового навчання математики як педагогічної науки. 2. Назвіть основні компоненти структури комбінованого уроку та обґрунтуйте значення одного з них за вибором. 3. Проаналізуйте завдання і зміст доцифрового періоду в початковому курсі математики. 4. Проаналізуйте місце методики математики в системі педагогічних наук та розкрийте зв'язки її з іншими науками. 5. Назвіть основні види роботи структурного етапу контролю, корекції та закріплення знань учнів і розкрийте методику проведення перевірки домашнього завдання. 6. Охарактеризуйте завдання, зміст та особливості провідного розділу курсу математики "Нумерація чисел першого десятка". 7. На основі аналізу пояснювальної записки обґрунтуйте важливість початкового курсу математики як складової частини загальношкільного курсу математики. 8. Обґрунтуйте сутність завдання та види усного опитування. Розкрийте методику проведення одного з видів за вибором. 9. Охарактеризуйте основні напрямки роботи, щодо формування обчислювальних навичок при вивченні теми "Нумерація чисел першого десятка". 10. Обґрунтуйте освітні, виховні та розвивальні завдання навчання математики в початковій школі. 11. На конкретних прикладах проаналізуйте прийоми постановки завдань при усному опитуванні. 12. Проаналізуйте місце задач в системі розділу "Нумерація чисел першого десятка". 13. Дайте характеристику основних методів наукових досліджень з проблем методики викладання початкового курсу математики. 14. Обґрунтуйте значення усної лічби як специфічної самостійної частини уроку та класифікуйте основні види завдань при усному рахунку. 15. Прокоментуйте завдання, зміст та особливості розділу "Нумерація чисел 11-20" (другого десятка). 16. На основі аналізу програми дайте характеристику змісту початкового курсу математики для першого класу та визначте основні вимоги до знань і умінь школярів. 17. Визначте місце і мету математичних диктантів на етапі усної лічби та на конкретному прикладі проілюструйте зміст різних видів завдань. 18. Розкрийте особливості та основні прийоми роботи при складанні і засвоєнні таблиць додавання і віднімання з переходом через розряд. 19. Проаналізуйте структуру програмованого матеріалу та з'ясуйте зв'язки у вивченні теорії та формуванні умінь та навичок практичної спрямованості уроку. 20. Розкрийте методику роботи над задачами на етапі усного рахунку. 21. Охарактеризуйте завдання, зміст та особливості розділу "Нумерація чисел 21 - 100". 22. Проаналізуйте структуру програмованого навчального матеріалу для учнів другого класу та визначте основні вимоги до знань учнів на кінець другого року навчання. 23. Доведіть значення засобів зворотного зв'язку при усній лічбі з демонструванням методики їх використання. 24. Обґрунтуйте завдання, зміст та особливості розділу "Нумерація чисел 101 – 1000". 25. Проаналізуйте структуру програмового навчального матеріалу для учнів 3 класу та визначте основні вимоги до знань учнів на кінець третього року навчання. 26. Розкрийте особливості етапу підготовки до вивчення нового матеріалу та на конкретному прикладі проілюструйте методику його проведення. 27. Визначте завдання та основні теоретичні питання теми «Додавання і віднімання в межах 1000». 28. Проаналізуйте структуру програмового навчального матеріалу для учнів 4 року навчання та визначте основні вимоги до знань учнів на кінець року. 29. Класифікуйте основні методи опрацювання нового матеріалу на уроці математики та проілюструйте методику застосування одного з них за вибором. 30. Обґрунтуйте основні завдання та особливості роботи при вивченні теми множення і ділення в межах 100. 31. Визначте роль засобів навчання математики в початкових класах та класифікуйте їх різновиди. 32. На конкретному прикладі доведіть важливість етапу первинного закріплення в структурі комбінованого уроку. 33. Проаналізуйте завдання, зміст та особливості концентру 1000. 34. Проаналізуйте зміст, структуру підручника математики (1 клас) як основного засобу навчання в початковій школі. 35. Охарактеризуйте організацію навчальної діяльності учнів на етапі закріплення й узагальнення знань на комбінованому уроці. 36. Обґрунтуйте основні прийоми додавання та віднімання в межах 1000. 37. Проаналізуйте зміст, структуру підручника математики (2 клас) як основного засобу навчання в початковій школі. 38. Обґрунтуйте доцільність використання завдань та задач з логічним навантаженням на етапі закріплення та узагальнення знань учнів. Покажіть організацію роботи на конкретному прикладі. 39. Визначте основні напрямки та особливості змісту навчального матеріалу при вивченні теми "Усне множення й ділення в межах 100, 1000". 40. Проаналізуйте зміст, структуру підручника математики (3 клас) як основного засобу навчання в початковій школі. 41. Охарактеризуйте систему завдань з логічним навантаженням та обґрунтуйте їх призначення. 42. Складіть таблицю-опору (алгоритм) для закріплення знань з теми "Ділення на одно- та двоцифрове число". 43. Проаналізуйте зміст, структуру підручника математики (4 клас) як основного засобу навчання початковій школі. 44. Прокоментуйте основне призначення домашньої роботи, види і зміст завдань для самостійної роботи та вимоги до них. 45. Прокоментуйте основні підходи у вивченні нумерації багатоцифрових чисел. 46. В залежності від дидактичної мети класифікуйте основні типи уроків та проаналізуйте спільні структурні етапи притаманні кожному з них. 47. Розкрийте значення дидактичного роздаткового матеріалу для уроків математики та класифікуйте їх види. 48. Визначте роль і місце задач у початковому курсі математики. 49. Визначте основні поради, вимоги вчителю у підготовці до уроку математики. 50. Розкрийте мету, завдання та основні види позакласної роботи з математики в початковій школі та покажіть їх значення у підвищенні ефективності знань. 51. Проаналізуйте складові процесу розв'язання задач. 52. Визначте мету та характеристику завдань геометричного змісту в контексті усного рахунку. 53. Обґрунтуйте доцільність використання елементів народної математики при вивченні основних положень початкового курсу математики. 54. Класифікуйте основні прийоми роботи, що сприяють підвищенню активності учнів, розвитку їхньої самостійності при перевірці домашньої роботи. 55. Дайте характеристику уроку як основної форми організації навчання математики в 1-4 класах. Мета, завдання, система уроків. 56. Обґрунтуйте основні вимоги до формування навичок письма цифр та розкрийте методику ознайомлення з написанням нової цифри. 57. Проаналізуйте основні етапи роботи над складеною задачею. 58. Проаналізуйте форми організації навчальної роботи з математики тісно пов'язані з уроком і підпорядковані йому. 59. Доведіть важливість аналізу результатів контрольної роботи та покажіть методику роботи на цьому уроці. 60. Обґрунтуйте особливості культури запису розв'язання задачі. 61. Розкрийте зміст і особливості перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики як невід'ємної складової навчального процесу в початкових класах. 62. Назвіть характерні особливості для забезпечення ефективності уроку. 63. Визначте роль і місце простих задач у початковому курсі математики. Класифікуйте їх. 64. Проаналізуйте основні положення (критерії, рівні) 12-бальної системи оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики. 65. Обґрунтуйте виховну ефективність уроку математики та визначте основні напрями виховної роботи. 66. Визначте місце геометричної пропедевтики у початковому курсі математики. 67. Розкрийте особливості уроку математики з дітьми 6-річного віку. 68. Обґрунтуйте зміст основних алгебраїчних понять у контексті програми початкового курсу математики. 69. Проаналізуйте основні види функціональних залежностей, з якими зустрічаються школярі у початковому курсі математики. 70. Визначте основні вимоги до ігор, ігрових ситуацій як важливих форм організації навчальної діяльності з 6-річними школярами. 71. Обґрунтуйте доцільність використання елементів історизму при вивченні математики. 72. Проаналізуйте основні організаційні питання уроку перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і умінь учнів (контрольного уроку). 73. Визначте зв'язки уроків математики і трудового навчання у початковій школі. 74. Класифікуйте основні методи опрацювання нового матеріалу на уроці математики та проілюструйте методику застосування одного з них за вибором. 75. Проаналізуйте основні етапи роботи при формуванні початкових уявлень про дроби. 76. Визначте основні дидактичні та методичні вимоги до підсумку уроку як одного з його етапів. 77. Розкрийте значення різнорівневих завдань з математики у підвищенні пізнавальної активності школярів. 78. Обґрунтуйте мету призначення зошита з друкованою основою та проаналізуйте зміст його завдань на конкретному прикладі. 79. Прокоментуйте особливості організації нестандартних уроків математики в початковій школі. 80. Обґрунтуйте, які знання уміння і навички необхідні для виконання обчислювального прийому значень виду 57-34. 81. Обґрунтуйте важливість знань, умінь вчителя початкових класів з математики та методики викладання математики. 82. Прокоментуйте особливості роботи при вивченні теми "Рівності, нерівності рівняння". 83. Обґрунтуйте доцільність оголошення теми і мотивування навчальної діяльності та на конкретному прикладі покажіть один із способів даного виду роботи. 84. На основі аналізу передового досвіду вчителів-практиків покажіть досягнення з дидактичних та методичних проблем в галузі математики. 85. Виділіть основні етапи роботи для оволодіння вимірювальними знаннями, вміннями і навичками. 86. Обґрунтуйте які знання, уміння і навички необхідні для знаходження значень виду 57-30, 57-3. 87. Обґрунтуйте які знання, уміння і навички необхідні для знаходження значень виду 57-34. 88. Проаналізуйте основні види роботи з метою формування часових уявлень школярів (доба, година, хвилина). 89. Визначте роль, місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач. 90. Проілюструйте алгоритм пояснення письмового множення багатоцифрових чисел на одноцифрове виду 201852*4. ОГЛАВЛЕНИЕ ВВЕДЕНИЕ ГЛАВА 1 НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ 1.1. Многосторонние международные конвенции и соглашения в области охраны окружающей среды 1.2. Экологическое законодательство Российской Федерации 1.2.1. Законодательство в области охраны окружающей среды, природопользования и экологической безопасности 1.2.2. Основные положения Федерального закона «Об охране окружающей среды» 1.2.3. Основные положения Федерального закона «Об экологической экспертизе» 1.2.4. Система подзаконных актов в области природопользования, охраны окружающей среды и обеспечения экологической безопасности 1.3. Нормативная база в области проектирования народно-хозяйственных объектов 1.3.1. Состояние нормативной базы в области проектирования 1.3.2. Нормативная база геоэкологического обоснования проектов 1.3.3. Нормативно-методические основы проектирования 1.4. Развитие экологической экспертизы и ОВОС в России 1.4.1. Развитие системы экспертиз в 80-е гг. XX в. 1.4.2. Роль «Положения об оценке воздействия...» в системе экологической оценки в России ГЛАВА 2 ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРЕДПРОЕКТНОЙ И ПРОЕКТНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ 2.1. Вопросы охраны окружающей среды как составная часть инвестиционного проекта 2.1.1. Общие требования к экологической оценке проекта 2.1.2. Требования международных кредитных организаций к экологическому сопровождению инвестиционных проектов 2.2. Принятие решения о размещении и сооружении промышленных и иных объектов на территории России 2.2.1. Определение цели инвестирования 2.2.2. Обоснование инвестиций в строительстве 2.3. Обоснование экологических ограничений в предпроектной и проектной документации 2.3.1. Обеспечение экологической безопасности 2.3.2. Разработка экологических разделов технико-экономического обоснования 2.3.3. Пространственное планирование как средство экологического обеспечения проектов ГЛАВА 3 ПРАКТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ В ТЭО ПРОЕКТОВ 3.1. Механизмы устойчивости экосистем 3.2. Технические системы экологической безопасности 3.2.1. Системы зашиты атмосферного воздуха 3.2.2. Системы защиты водной среды 3.2.3. Системы обращения с отходами 3.3. Практическое использование технических систем экологической безопасности в системе промышленного производства 3.3.1. Опыт составления ТЭО проектов жилых районов городов, промышленных зон и комбинатов 3.3.2. Гидротехнические сооружения 3.3.3. Транспорт 3.3.4. Энергетика 3.3.5. Горнодобывающая промышленность 3.3.6 Коммунальное хозяйство 3.3.7. Лесное хозяйство 3.3.8. Сельское хозяйство 3.3.9. Характерные ошибки и недостатки проектов 3.4. Проектирование и экологическое обоснование природозащитных объектов 3.4.1. Особо охраняемые природные территории 3.4.2. Лесовосстановление и лесопитомники 3.4.3. Рекультивация загрязненных и нарушенных земель 3.4.4. Инсинерация (сжигание) отходов 3.5. Проблемы мониторинга: технологические и экологические аспекты 3.5.1. Экологический мониторинг 3.5.2. История и состояние мониторинга в России 3.5.3. Проблемы организации мониторинга 3.5.4. Дистанционные и контактные методы 3.5.5. Панъевропейские системы экологического мониторинга ГЛАВА 4 ЭЛЕМЕНТЫ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ОХРАНОЙ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ 4.1. Экологические требования при эксплуатации предприятий 4.2. Разрешения на пользование природными ресурсами 4.2.1. Лицензия и договор на пользование водным объектом 4.2.2. Лицензия на пользование недрами 4.2.3. Сертификация 4.2.4. Экологический аудит 4.3. Нормирование в области охраны окружающей среды 4.3.1. Виды и формы экологического нормирования 4.3.2. Основные механизмы экологического нормирования 4.3.3. Нормативы выбросов 4.3.4. Нормативы сбросов 4.3.5. Нормативы предельного размещения отходов 4.4. Экологический паспорт природопользователя 4.5. Система управления качеством окружающей среды на предприятии 4.5.1. Статистическая отчетность предприятия по природным ресурсам и охране окружающей среды 4.5.2. Система документации по вопросам природопользования и охраны окружающей среды на предприятии ГЛАВА 5 ПРОЦЕДУРЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОПРОВОЖДЕНИЯ ПЛАНИРУЕМОЙ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В РОССИИ 5.1. Оценка воздействия на окружающую среду 5.1.1. Опыт США в экологической оценке проектов 5.1.2. Сфера применения процедуры ОВОС/ГЭЭ 5.1.3. Основные принципы проведения оценки воздействия на окружающую среду и ее приоритетные задачи 5.2. Основные положения Конвенции об оценке воздействия на окружающую среду в трансграничном контексте 5.3. Национальная процедура оценки возможного воздействия намечаемой хозяйственной и иной деятельности на окружающую среду 5.4. Нормативно-правовое обеспечение ОВОС и экологической экспертизы 5.4.1. Стандартизация в области охраны окружающей среды и использования природных ресурсов 5.4.2. Необходимость экологического законодательства и принуждения в соблюдении стандартов окружающей среды ГЛАВА 6 МЕТОДЫ И СРЕДСТВА ОВОС И ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ 6.1. Критериальная база оценок воздействия 6.1.1. Международные и российские требования1 6.1.2. Обобщенные критерии экологической безопасности 6.1.3. Интегральные показатели техногенных воздействий 6.2. Принципы создания экспертно-информационных систем для целей ОВОС 6.2.1. Структура ЭИС 6.2.2. Программное обеспечение ЭИС 6.2.3. Средства Интернета 6.3. Методы оценки интенсивности техногенных нагрузок на окружающую среду ГЛАВА7 ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ 7.1. Основные понятия и принципы экологического обоснования планируемой деятельности 7.2. Стадии и этапы проведения ОВОС 7.2.1. Порядок проведения ОВОС 7.2.2. Подготовка технического задания на проведение ОВОС 7.3. Состав материалов ОВОС 7.3.1. Документация выбора площадки 7.3.2. Подготовка материалов ОВОС 7.4. Планирование проведения ОВОС 7.4.1. Предварительная подготовка. Сбор общих сведений по объекту 7.4.2. Сбор специальных сведений по объекту 7.4.3. Оценка экологического риска 7.5. Разработка рабочей гипотезы возможных изменений экологической ситуации 7.6. Анализ и прогноз экологической ситуации 7.6.1. Анализ исходных данных. Проведение оценки значимости экологической ситуации 7.6.2. Методы экологического прогнозирования 7.6.3. Прогнозная оценка значимости воздействий 7.7. Подготовка заключения 7.7.1. Состав итоговых материалов ОВОС. Форма предоставления 7.7.2. Оценка полноты и качества ОВОС 7.8. Требования Европейского банка реконструкции и развития к ОВОС 7.9. Процедура ОВОС в странах ЕС 7.9.1. Методологические особенности ОВОС в странах ЕС 7.9.2. Проведение ОВОС в странах ЕС 7.9.3. Достоинства и слабости ОВОС в Нидерландах 7.10. Сравнительный анализ требований к экологической оценке, предъявляемых РФ, ЕБРР и ЕС 7.11. Экологическая оценка и принятие решений ГЛАВА 8 ГОСУДАРСТВЕННАЯ ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА 8.1. Законодательные требования в области ГЭЭ 8.1.1. Принципы экологической экспертизы 8.1.2. Объекты экологической экспертизы 8.2. Порядок проведения государственной экологической экспертизы 8.2.1. Представление и рассмотрение документации 8.2.2. Проведение государственной экологической экспертизы 8.2.3. Утверждение заключения государственной экологической экспертизы 8.2.4. Особенности организации проведения повторной государственной экологической экспертизы 8.3. Права и обязанности заказчика документации, представляемой на экологическую экспертизу. Финансирование ГЭЭ 8.4. Особенности государственной экологической экспертизы различных объектов 8.5. Послепроектная экологическая оценка 8.5.1. Планы экологического менеджмента 8.5.2. Послепроектный анализ в национальных и международных системах экологической оценки ГЛАВА 9 СТРАТЕГИЧЕСКАЯ ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА 9.1. Предмет, цель и задачи стратегической экологической оценки 9.2. Стратегическая экологическая оценка и устойчивое развитие 9.3. Принципы и организация процесса стратегической экологической оценки 9.4. Стратегическая экологическая оценка проекта развития главного порта Роттердама ГЛАВА 10 ОБЩЕСТВЕННАЯ ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА 10.1. Нормативно-правовое обеспечение 10.2. Порядок проведения 10.3. Финансирование ОЭЭ. Взаимодействие с заинтересованными сторонами ГЛАВА 11 ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ИСПОЛНЕНИЕМ ТРЕБОВАНИЙ ЗАКЛЮЧЕНИЯ ГЭЭ 11.1. Государственный экологический контроль 11.1.1. Права и обязанности государственных инспекторов в области охраны окружающей среды 11.1.2. Организация государственного экологического контроля и ГЭЭ на уровне МПР России и его территориальных органов 11.1.3. Организация государственного экологического контроля на уровне субъекта Российской Федерации 11.2. Санкции за нарушение требований заключения ГЭЭ 11.2.1. Административная ответственность 11.2.2. Уголовная ответственность 11.2.3. Роль природоохранных прокуратур в соблюдении законодательства о ГЭЭ 11.3. Государственная служба наблюдения за состоянием окружающей природной среды 11.4. Система экологического менеджмента проектов ЗАКЛЮЧЕНИЕ РЕКОМЕНДУЕМАЯ ЛИТЕРАТУРА ПРИЛОЖЕНИЯ
Э40 Рецензенты: зав. кафедрой экологических основ природопользования Санкт-Петербургского технического университета, д-р техн. наук, профессор М. П. Федоров; профессор кафедры водоотведения и экологии Санкт-Петербургского государственного архитектурно-строительного университета, д-р биол. наук Л. И. Цветкова; профессор кафедры физической географии и региональной геоэкологии Тверского государственного университета, д-р геогр. наук А. Г. Емельянов Экологическая экспертиза:Учеб. пособие для студ. высш. учеб. 15ВК 5-7695-1441-8 Рассмотрены теория, методика и практические приемы геоэкологиче- Для студентов высших учебных заведений. УДК 574(075.8) ©Донченко В.К., Питулько В.М., Растоскусв В.В., Сорокин Н.Д., Фролова С. А., 2004 ВВЕДЕНИЕ Основу российской системы экологической оценки составля- Системы экологической оценки намечаемой деятельности се- В России основными составляющими системы ЭО являются эко- Системы ЭО очень молоды. Истоки их восходят к земельным и Роль современной процедуры проведения ОВОС в обосновании проектов позволяют выполнять ранжирование территории по уров- Создание национальных систем ЭО во многих странах нередко В России понятие об экологической оценке возникло в 70-е гг. Непосредственными предшественниками российской системы Дадим определения основных терминов. Экологическая экспертиза (Еnvirоптепtа1 Review, Епvirоптепtа1 ческим требованиям, определение допустимости реализации объек- Воздействие на окружающую среду — любое изменение в окру- Экологическое обоснование — совокупность доводов (доказа- Оценка воздействия на окружающую среду (Assessment оf Еnvironmental Impacts) — анализ вида деятельности с точки зрения связанных с ним экологических последствий до принятия решения о Экологическая оценка —- это процесс систематического анализа ЭО является процессом (процедурой), а не просто суммой дан- ЭО выполняется по определенным систематическим правилам; ЭО охватывает все этапы осуществления намечаемой деятель- процесс ЭО состоит из анализа (прогноза) потенциальных воз-
результаты прогноза воздействий и консультаций используют- Экологическая оценка оказывается наиболее эффективной в том «Классический» процесс ЭО (Епviroптепtal Assessment (ЕA)) де- 1. Экологическая оценка проектов (ЭОП), Епviroптепtal Iтрасt 2. Стратегическая экологическая опенка (СЭО) Strategic Еnviro- Экологическая оценка проектов (ЭОП) включает в себя: 1) экологическую оценку намечаемой деятельности стратеги- 2) систематический процесс выявления и учета экологических 3) формализованный, систематический и всесторонний про- В большинстве систем ЭО важную роль играет документ, назы- В основе методологии ЭО лежат три принципа: превентивность, Принцип превентивности означает, что ЭО проводится до приня- Одним из важных инструментов реализации принципа превен- ности и вариантов ее осуществления дает возможность принять Принцип комплексности подразумевает совместное рассмотре- Принцип демократичности отражает тот факт, что ЭО не долж- Поэтому ЭО должна проводиться в соответствии с регламен- Отсутствие демократичности, закрытость и непрозрачность про- Теоретические основы курса опираются на положения теории Предметом ЭО являются воздействие намечаемой деятельно- могут неадекватно учитываться стандартами, установленными для Ранние представления об экологической экспертизе в Совет-
|