Знання та особливий напрямок сучасної світової філософії

 

Предмет філософії і методології науки, її проблематика, історія виникнення та основні етапи розвитку. Характер співвідношення філософії і методології науки з науковеденням, історією науки і соціологією науки. Основні підходи (напрямки, орієнтації) до інтерпретації предмету і змісту філософії і методології науки. Нормативізм, його логіцистський та історіоцістський варіанти. Методологічний підхід: дослідження процедур обґрунтування наукового знання та засобів його трансформації. Дескриптивний підхід: опис різноманітних пізнавальних ситуацій. Наукознавчий підхід. Сцієнтистська та антисцієнтистська орієнтації в філософії і методології науки.

 

Тема: Предмет і основні напрямки філософії і методології науки

 

Основні питання лекції

 

1. Предмет філософії і методології науки, її проблематика

2. Виникнення та основні етапи розвитку науки як особливого напрямку філософії XIX -XX ст

3. Типологія уявлень про природу філософії науки

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Наука в системі культури

Наука як вид пізнавальної діяльності і система знань. Специфіка наукового пізнання/знання. Позанаукове знання, його види та особливості. Форми наукового знання: науковий факт, емпіричне узагальнення, наукова проблема, гіпотеза, теорія, наукова картина світу. Структура наукового пізнання/знання: емпіричний, теоретичний та метатеоретичний рівні, їх характеристика та співвідношення.

Наука як вид духовної діяльності, виробництво знань. Структура науково-дослідницької діяльності: процес наукового дослідження – отримання нового знання, опредмечування знання, використання знання.

Наукова істина як результат наукового пізнання, її специфіка. Сучасні концепції істини: кореспондентська, когерентна, конвенціоналістська, прагматична, постмодерністська. Проблеми обґрунтування та критеріїв істинності наукового знання.

Наука як соціальний інститут, її зв’язок з іншими сферами суспільного життя. Соціокультурні фактори розвитку науки і її соціальні функції. Роль сучасної науки в житті людини, її вплив на становлення інформаційного суспільства. Форми організації та упорядкування сучасної науки. Поняття наукової громади. Формування та розвиток наукових громад.

Наука як феномен духовної культури. Підходи до вирішення проблеми співвідношення культури і науки. Взаємозв’язок науки з філософією, ідеологією, релігією, мистецтвом та ін. явищами духовної культури.