Із соціальних позицій алкоголізм - форма девіантної поведінки, яка характеризується патологічним потягом до спиртного і, як наслідок, наступною соціальною деградацією особистості
Медицина вирізняє два види алкоголізму - істинний (п'янки без будь яких причин) і так званий псевдоалкоголізм (коли запої бувають лише на свята). Проте залежність в одному й іншому випадку формується за однаковими механізмами. У більшості випадків цей псевдоалкоголізм із часом переходить в істинну форму. Якщо людина хоч раз лікувалася від алкоголізму, то «в міру» вона пити вже не зможе ніколи. Або взагалі не буде вживати спиртного, або буде пити так, як раніше. Якщо перші ознаки алкоголізму виявляються у віці до 18 років, то говорять про підлітковий (дитячий) алкоголізм. У цьому віці алкоголізм має ряд характерних рис: 1. Швидке звикання до спиртних напоїв. Якщо у дорослої людини перехід від пияцтва до алкоголізму займає 5-10 років, то в підлітковому та юнацькому віці формування хронічного алкоголізму відбувається в 3-4 рази швидше. Це пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями організму в цьому віці. Мозкова тканина в підлітків знаходиться в процесі формування і на відміну від дорослого більше містить води і бідніша на білок. У воді алкоголь добре розчиняється і засвоюється організмом, тільки 7% його виводиться легенями і нирками. Інші 93% діють як отрута, впливаючи на роботу всіх органів і систем, викликаючи швидке звикання організму до цієї отрути. 2. Злоякісний хід хвороби. Це пояснюється тим, що в цей період відбувається становлення організму і стійкість центральної нервової системи до дії алкоголю знижена, унаслідок чого відбуваються глибокі і необоротні процеси її руйнування. 3. Прийняття великих доз алкоголю. Це пов'язано з тим, що прийняття алкоголю не схвалюється суспільством, тому підлітки, як правило, п'ють потайки, звичайно не закушуючи, приймаючи велику дозу одночасно. 4. Швидкий розвиток запійного пияцтва. Для підлітків стає нормою пити по будь-якому приводу, при цьому в стані легкого сп'яніння вони починають почувати себе невпевнено. Більш того, тверезість стає для них дивним станом. Тому характерно прагнення до повного сп'яніння - тільки в цьому випадку випивка розцінюється як удала, повноцінна. 5. Різке послаблення самоконтролю, що призводить до злочинності. У широкого кола підлітків вживання алкоголю включається в структуру потреб, про що свідчить: високий рівень поширеності вживання спиртних напоїв серед неповнолітніх; висока активність (у тому числі і протиправна) у пошуках алкогольних напоїв чи засобів для їх придбання; широкий набір приводів для вживання алкоголю; систематичне вживання алкогольних напоїв. Мотиви прилучення до вживання алкоголю можуть бути найрізноманітнішими. Так, Є. П. Ільїн, Н. Ю. Максимова основними мотивами, що діють більш ніж у третині випадків вважають традиції та звичаї дотримання яких є засобом включення до референтної групи. Ще одним сильним мотивом може бути прагнення підлітка не відставати від друзів, бажання ввійти в яке не будь угруповання. Інший могутній чинник впливу – уявлення про те, що спиртне – символ зрілості й дорослості. Крім того, вживання алкоголю може бути реакцією підлітка на відчуття тривоги й самотності. У таких випадках алкоголь допомагає підліткові звільнитися від почуття невпевненості в собі, незручності, а може виступити також і формою протесту проти батьків і суспільства загалом. Саме явища психологічної кризи в період пубертату зумовлюють збільшення частоти поведінкових порушень і, зокрема, спроби вживати алкоголь. Цікаво, що про вживання алкоголю говорять самі підлітки. Давайте переглянемо відео сюжет. Ми виокремили чинники, що провокують молодь до вживання алкоголю:
Таким чином, підводячи підсумок аналізу, ми можемо сказати, що найбільш значимими чинниками, що визначають ставлення молодих людей до алкоголю, є неблагополуччя у відносинах з родиною і порушення нервово-психологічної рівноваги, іншими словами – стрес. Їх доповнюють такі фактори, як позитивне ставлення до алкоголю оточення молодої людини, не інформованість про наслідки вживання алкоголю, неорганізованість життя, відсутність цілей, конформізм. Особливість пияцтва й алкоголізму як форми девіантної поведінки полягає в тому, що ці явища визначають взаємозалежні з ними інші соціальні відхилення: злочинність, правопорушення, соціальний паразитизм, аморальні вчинки, самогубства.
|