Прийняття дитиною при наданні сексуальних послуг великих доз алкоголю чи наркотичних речовин
5. Непостійне заняття проституцією, тому що час від часу діти потрапляють, наприклад, у приймачі-розподільники, притулки або примусово повертаються до батьків. 6. Залякування, шантажування підлітка можливим обнародуванням заняття проституцією перед значущою групою однолітків, батьками чи шкільним колективом у випадку відмови надалі займатися цією діяльністю. 7. Правовий нігілізм підлітків, що полягає в тому, що в число друзів підлітка, як правило, входять кримінальні елементи: наркомани, сутенери, злочинці, але нікого з них вони не вважають злочинцями і не пов'язують себе з кримінальним світом. До причин дитячої проституції відносять: - неблагополуччя сім'ї. Аналіз соціологічних опитів сімей, де були виявлені діти, що займаються проституцією, показав, що взаємини між батьками і дітьми носили емоційно знеособлений характер або приймали форму фізичного або психічного насильства над дитиною; убільшості сімей не проводився контроль за дітьми з боку батьків або контроль приймав жорсткий характер, що провокує протидію дитини встановленим вимогам, і приводив до конфліктних ситуацій; у більшості сімей спостерігалася серйозна матеріальна потреба і тривале безробіття батьків; серед членів сім'ї часто виявлялися раніше судимі люди з кримінальним минулим; для більшості сімей характерний низький культурний рівень; - відсутність сім'ї, відсутність кого-небудь з батьків, наявність в сім'ї вітчима або мачухи; - раннє залучення дітей до спиртних напоїв, - сексуальні домагання з боку дорослих. Дані соціологічних опитів професійних повій, проведених в 1975 р. в США, показали, що в дитинстві практично всі вони були спокушені, зґвалтовані батьками або родичами, примушені до співжиття з чоловіками старшого віку, а потім кинуті; - бажання стати матеріально незалежними від сім'ї; - сексуальна активність підлітка, позбавленого матеріальної і сімейної підтримки; - недостатня інформованість підлітка про статеві відносини. На підставі досліджень Д. Бойера і Дж. Джеймса, проведених в 1978 р. серед підлітків, що надають сексуальні послуги, було виявлено, що 63% отримали первинний поштовх до заняття проституцією, почерпнув збочену інформацію про сексуальні відносини від друзів або в результаті випадкового власного досвіду. У них були відсутні знання про контрацепцію, венеричні захворювання; - безконтрольність і байдужість адміністрації освітніх установ до позашкільних занятьдітей. З огляду на все вищесказане, можна виділити основні фактори, що запобігають розвитку проституції: 1. На макрорівні, пов'язаному з державною соціальною політикою і плануванням, уживанням законодавчих заходів, рішенням суспільних і державних питань у регулюванні проблеми дитячої проституції, організацією інфраструктури допомоги, як основні фактори виступають такі: - підвищення життєвого рівня населення; - згладжування соціальної нерівності в суспільстві; - зміцнення і стабілізація інституту сім'ї; - контроль над порнографічною літературою і відеозаписами; - введення кримінальної відповідальності за діяльність сутенера; - зміна суспільної думки відносно повій. 2. На мезорівні, що розглядає відносини між дитиною й основними соціальними групами - сім'єю і колективом освітньої установи, де вона повинна знаходитись, найважливішим фактором є реалізація програми статевого виховання школярів через інститут сім'ї і різні типи освітніх установ. 3. На мікрорівні, де розглядається розвиток і становлення конкретної особистості, виділимо такі фактори: - розвінчання проституції як дозвільного, забезпеченого і красивого способу життя; - виховання в дитині високоморальних якостей і моральних норм.
|
