Способы питания семейства собачьих 6 страница1491.1. Минеральных веществ 1491.2. Лигнина 1491.3. Суберина 1491.4. Хитина 1491.5. Кутина 1492. Установлено, что корнеплод моркови запасает питательные и биологически активные вещества преимущественно в наиболее развитой части… 1492.1. Вторичной ксилеме 1492.2. Первичной ксилеме 1492.3. Лубе 1492.4. Первичной коре 1492.5. Перидерме 1493. Установлено, что корнеплод редиса запасает питательные вещества преимущественно в наиболее развитой части… 1493.1. Лубе 1493.2. Первичной коре 1493.3. Лубоперециклической паренхиме 1493.4. Вторичной ксилеме 1493.5. Первичной ксилеме 1494. На поперечном срезе корня в зоне всасывания видно заложение и формирование из перицикла 1494.1. Трихом 1494.2. Корневых волосков 1494.3. Боковых корней 1494.4. Придаточных корней 1494.5. Корневого чехлика 1495. В зоне проведения корень имеет вторичное беспучковое строение; в древесине, состоящей из сосудов и трахеид, различимы годичные кольца прироста, следовательно, анализируемый корень растения…. 1495.1. Травянистого папоротника 1495.2. Древесного хвойного 1495.3. Древесного двудольного 1495.4. Травянистого однодольного 1495.5. Травянистого двудольного 1496. На срезе корнеплода свеклы выделяется несколько слоев камбия, формирующих дополнительные проводящие пучки. Это позволяет сделать вывод, что строение корнеплода… 1496.1. Вторичное монокамбиальное 1496.2. Первичное поликамбиальное 1496.3. Вторичное поликамбиальное 1496.4. Первичное монокамбиальное 1496.5. Переходное монокамбиальное 1497. Микроскопическое изучение поперечного среза корня показало наличие перидермы годичных колец в рассеянно-сосудистой древесине. Это позволяет сделать вывод, что корень принадлежит растению… 1497.1. Древесному однодольному 1497.2. Травянистому двудольному 1497.3. Древесному двудольному 1497.4. Травянистому однодольному 1497.5. Древесному голосемянному 1498. На поперечном срезе корня различимы: ризодерма, экзодерма, мезодерма, эндодерма и центральный осевой цилиндр. Следовательно срез сделан в зоне… 1498.1. Корневого чехлика 1498.2. Всасывания 1498.3. Роста 1498.4. Проведения 1498.5. Деления клеток 1499. При вторичном строении корня благодаря проявлению и функционированию вторичных боковых меристем – камбия и феллогена. Где находятся первые места заложения участков камбия? 1499.1. Над первичной флоэмой и под лучами первичной ксилемы 1499.2. Над лучами первичной ксилемы и под первичной флоэмой 1499.3. Над элементами эндодермы и под элементами перицикла 1499.4. Между первичной флоэмой и первичной ксилемой 1499.5. Между феллодермой и склеренхимой корня 1500. При анализе корня обнаружены живые пропускные клетки, по которым вода и растворы минеральных веществ проходят к сосудам. В какой ткани находятся пропускные клетки… 1500.1. Экзодерме 1500.2. Эпиблеме 1500.3. Мезодерме 1500.4. Эндодерме 1500.5. Эпидерме 1501. Согласно теории гистогенов Ганштейна какая ткань участвует в образовании эпиблемы… 1501.1. Периблема 1501.2. Плерома 1501.3. Дерматоген 1501.4. Камбий 1501.5. Феллоген 1502. Основной признак отличия анатомического строения корня от других вегетативных органов является наличие в центральной части… 1502.1. Центральной части настоящей сердцевины 1502.2. Радиального проводящего пучка 1502.3. Центроксилемного проводящего пучка 1502.4. Центрофлоэмного проводящего пучка 1502.5. Коллатерального проводящего пучка 1503. Покровная однослойная ткань листа состоит из плотно сомкнутых, живых, бесцветных клеток, а также комплексов попарно сближенных клеток с хлоропластамию Это ткань … 1503.1. Экзодерма 1503.2. Эпиблема 1503.3. Эпидерма 1503.4. Эндодерма 1503.5. Паренхима 1504. При микроскопическом анализе поперечных срезов листовых пластинок чая китайского и камелии японской в мозофиле обнаружены гигантские клетки, расположенные перпендикулярно эпидерме. Они имеют сильно утолщенные оболочки, дающие положительную реакцию на лигнин. Эти клетки… 1504.1. Млечники 1504.2. Трахеиды 1504.3. Лубяные волокна 1504.4. Губчатая паренхима 1504.5. Склереиды 1505. При микроскопическом анализе поперечных срезов листьев лимона, эвкалипта и лавра было обнаружено, что среди хлорофиллоносных клеток мякоти листа имеются крупные округлые полости, выстланные изнутри секреторными клетками с каплями эфирного масла. Очевидно, что это…. 1505.1. Эфирно-масличные железки 1505.2. Лизигенные слизевые вместилища 1505.3. Схизо-лизигенные смоляные канальца 1505.4. Схизогенные эфирномасличные вместилища 1505.5. Млечники 1506. Клетки паренхимы, что расположены перпендикулярноклеткам верхней эпидермы листа, зеленые, живые, тонкостенные, плотно прилегающие друг к другу. Они составляют …. 1506.1. Складчатый 1506.2. Рыхлый 1506.3. Палисадный 1506.4. Запасающий 1506.5. Воздухоносный мезофилл 1507. Выявлена ткань листа живая, рыхлая, с внутренними петлеобразными выростами оболочки, вдоль которых расположены хлоропласты. Этой тканью является… 1507.1. Складчатая паренхима 1507.2. Губчатая паренхима 1507.3. Палисадная паренхима 1507.4. Запасающая паренхима 1507.5. Воздухоносная паренхима 1508. При микроскопическом анализе листа крапивы двудомной на эпидерме обнаружены длинные живые ампулообразные волоски с многоклеточной подставкой и небольшой минерализованной, легко обламывающейся головкой. Вакуоль содержит муравьиную кислоту. Эта структура… 1508.1. Железистый волосок 1508.2. Железистая чешуйка 1508.3. Цепкий волосок 1508.4. Эфирномасличная железка 1508.5. Жгучий эмергенц 1509. В результате микроскопического анализа эпидермы листа однодольного растения установлено, что устьица имеют четыре побочные клетки, из которых две – боковые, две – полярные, т.е. тип устьичного аппарата - … 1509.1. Тетрацитный 1509.2. Диацитный 1509.3. Анизоцитный 1509.4. Аномоцитный 1509.5. Парацитный 1510. При микроскопическом анализе листовой пластинки: она линейная, ланцетная, расположена вертикально, равномерно освещена с двух сторон, устьица расположены на верхней и нижней части. Укажите тип строения листа… 1510.1. Радиальный 1510.2. Дорсивентральный 1510.3. Изолатеральный 1510.4. Эпистоматический 1510.5. Гипостоматический 1511. При анатомическом исследовании игловидно пластинки листа было установлено: эпидермиальные клетки толстостенные, покрытые мощным слоем кутикулы. Под эпидермой находится защитномеханическая и водонакапливающая ткань – гиподерма. Мезофилл представлен складчатой паренхимой. Какой тип строения листа? 1511.1. Дорсивентральный 1511.2. Радиальный 1511.3. Изолатеральный 1511.4. Эпистоматический 1511.5. Амфистоматический 1512. При микроскопическом анализе выяснено, что листовая пластинка тонкая, прозрачная, бледно-зеленая, устьица крупные, кутикула тонкая. Палисадная паренхима под верхней эпидермой и до нижней эпидермы прилегает губчатая паренхима. Назовите этот тип анатомического строения листа… 1512.1. Изолатеральный 1512.2. Радиальный 1512.3. Дорсивентральный 1512.4. Эпистоматический 1512.5. Гипостоматический 1513. В мезофилле листа, представленного складчатой хлоренхимой, проходят смоляные ходы. В центре листа два проводящих пучка, окруженных склеренхимой, трансфузионной тканью и эндодермой. Укажите тип листа... 1513.1. Радиальный 1513.2. Изолатеральный 1513.3. Дорсивентральный 1513.4. Эпистоматический 1513.5. гипостоматический 1514. Игольчатые листья хвои не погибают даже в сильные морозы в отличие от листьев лиственных пород потому, что они защищены утолщенной эпидермой под которой находится еще один слой клеток, который называется … 1514.1. Губчатая паренхима 1514.2. Эндодерма 1514.3. Гиподерма 1514.4. Склеренхима 1514.5. Экзодерма 1515. Нижняя сторона листа освещена меньше, чем верхняя. К верхней эпидерме примыкает палисадная паренхима, к нижней - губчатая. Устьица имеются только в нижней эпидерме. К какому типу строения относится данный лист? 1515.1. Изолатеральный, амфистоматический 1515.2. Дорсивентральный, гипостоматический 1515.3. Дорсивентральный, амфистоматический 1515.4. Дорсивентральный,эпистоматический 1515.5. Радиальный, афистоматический
1516. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня виявлено, що основну масу всисної зони складає багатошарова, жива, пухка паренхіма з крохмальними зернами. Це – … 1516.1.1. A *мезодерма 1516.1.2. B ендодерма 1516.1.3. C екзодерма 1516.1.4. D коленхіма 1516.1.5. E фелоген 1517. Клітини серцевини стебла з великими міжклітинниками, паренхімні, живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина – … 1517.1.1. A *основна 1517.1.2. B провідна 1517.1.3. C твірна 1517.1.4. D механічна 1517.1.5. E покривна 1518. При дослідженні 5-ти гербарних зразків лікарських рослин було визначено, що одна з них належить до родини бобові, а саме... 1518.1.1. A *Melilotus officinalis 1518.1.2. B Atropa belladonna 1518.1.3. C Hyoscyamus niger 1518.1.4. D Datura stramonium 1518.1.5. E Solanum dulcamara 1519. Досліджувана рослина має кореневище, великі перисторозсічені листки, на нижній стороні яких розташовані спорангії, що зібрані у соруси. Це дає підставу віднести рослину до відділу … 1519.1.1. A *Polypodiophyta 1519.1.2. B Pinophyta 1519.1.3. C Magnoliophyta 1519.1.4. D Equisetophyta 1519.1.5. E Lycopodiophyta 1520. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів 3-річного стебла в його зовнішній частині виявлені ряди щільно зімкнених мертвих коричневих клітин, оболонки яких просочені суберином. Це – … 1520.1.1. A корок (пробка) 1520.1.2. B лібриформ 1520.1.3. C коленхіма 1520.1.4. D камбій 1520.1.5. E хлоренхіма 1521. В суцвітті квітки прикріплені до головної вісі на різних рівнях, але за рахунок різної довжини квітконіжок розташовані в одній площині і утворюють … 1521.1.1. A *щиток 1521.1.2. B кошик 1521.1.3. C головку 1521.1.4. D зонтик 1521.1.5. E завійку 1522. Опробковіння клітинних оболонок пов'язано з накопиченням в них … 1522.1.1. A *суберину 1522.1.2. B целюлози 1522.1.3. C кутину 1522.1.4. D лігніну 1522.1.5. E мінеральних солей 1523. В листках досліджуваної рослини чітко виражена центральна (головна) жилка, від якої рівномірно відходять бічні жилки. Тож, жилкування... 1523.1.1. A *перисте 1523.1.2. B пальчасте 1523.1.3. C дугове 1523.1.4. D паралельне 1523.1.5. E дихотомічне 1524. При вивченні рослинної клітини за допомогою електронного мікроскопа виявлено, що цитоплазму від клітинної оболонки відділяє... 1524.1.1. A *плазмалема 1524.1.2. B тонопласт 1524.1.3. C гіалоплазма 1524.1.4. D ендоплазматична сітка 1524.1.5. E ядерна оболонка 1525. Мікроскопічними дослідженнями епідерми листків рослин родини глухокропивні (губоцвіті) встановлено, що обидві побічні клітини продихів розташовані перпендикулярно до продихової щілини. Такий продиховий апарат –... 1525.1.1. A *діацитний 1525.1.2. B парацитний 1525.1.3. C анізоцитний 1525.1.4. D аномоцитний 1525.1.5. E тетрацитний 1526. Встановлено, що висхідний транспорт води і мінеральних розчинів забезпечують… 1526.1.1. А *судини і трахеїди 1526.1.2. B ситовидні трубки 1526.1.3. С деревинні волокна 1526.1.4. D кутова коленхіма 1526.1.5. E луб’яні волокна 1527. Морфологічними дослідженнями квітки капусти головчастої встановлено, що з 6 тичинок чотири довші за дві. Отже, андроцей квітки … 1527.1.1. A *чотирисильний 1527.1.2. B двосильний 1527.1.3. C однобратній 1527.1.4. D багатобратній 1527.1.5. E двобратній 1528. У харчової рослини із родини Polygonaceae стебло червонувате, листки серцеподібно-стріловидні, плід – тригранний горіх. Це – … 1528.1.1. А *гречка посівна 1528.1.2. B гірчак зміїний 1528.1.3. С гірчак перцевий 1528.1.4. D гірчак звичайний 1528.1.5. E щавель кінський 1529. При морфологічному дослідженні рослини встановлено, що листки мають плівчастий розтруб. Це дозволяє припустити належність виду до родини... 1529.1.1. А *гречкові 1529.1.2. B злакові 1529.1.3. С розоцвіті 1529.1.4. D бобові 1529.1.5. E пасльонові 1530. При мікроскопії підземних органів представника родини Аsteraceae розпізнані членисті молочники з анастомозами, заповнені білим латексом, що є характерним для … 1530.1.1. А *Taraxacum officinale 1530.1.2. B Helianthus annuus 1530.1.3. С Artemisia absinthium 1530.1.4. D Bidens tripartitа 1530.1.5. E Achillea millefolium 1531. Рослина має чотиригранне стебло, двогубий віночок, плід ценобій (чотиригорішок), що дозволяє віднести вид до родини... 1531.1.1. А *Lamiaceae 1531.1.2. B Rosaceae 1531.1.3. С Polygonaceae 1531.1.4. D Papaveraceae 1531.1.5. E Solаnaceae 1532. При мікроскопії стебла виявлена покривна тканина, яка складається із фелогену, пробки (корка) й фелодерми. Такий комплекс тканин утворює … 1532.1.1. А *перидерму 1532.1.2. B епідерму 1532.1.3. С ксилему 1532.1.4. D флоему 1532.1.5. E коленхіму 1533. Багатьом видам родини глухокропивні (губоцвіті) характерна наявність видільних структур зовнішньої секреції, які мають коротку ніжку і округлу голівку із 8-12 радіально розташованих секреторних клітинами. Тож, це... 1533.1.1. A *ефіроолійні залозки 1533.1.2. B ефіроолійні канальці 1533.1.3. C схизогенні вмістища 1533.1.4. D лізигенні вмістища 1533.1.5. E нектарники 1534. В утворенні бічних коренів головна роль належить... 1534.1.1. A *перициклу 1534.1.2. B прокамбію 1534.1.3. C камбію 1534.1.4. D апікальній меристемі 1534.1.5. E інтеркалярній меристемі 1535. Для кореневищ папоротеподібних характерні провідні пучки, в центрі яких знаходиться ксилема, а флоема оточує її. Ці пучки... 1535.1.1. A *концентричні центроксилемні 1535.1.2. B концентричні центрофлоемні 1535.1.3. C радіальні 1535.1.4. D колатеральні 1535.1.5. E біколатеральні 1536. В кореневищі конвалії виявлені провідні пучки, в центрі яких розташована флоема, а ксилема оточує її. Цей пучок... 1536.1.1. A *концентричний центрофлоемний 1536.1.2. B концентричний центроксилемний 1536.1.3. C біколатеральний 1536.1.4. D радіальний 1536.1.5. E колатеральний 1537. Рослини, які зростають в умовах середнього зволоження, належать до такої екологічної групи як... 1537.1.1. A *мезофіти 1537.1.2. B гідрофіти 1537.1.3. C гігрофіти 1537.1.4. D ксерофіти 1537.1.5. E сукуленти 1538. На поперечному зрізі хвоїнки сосни виявлено, що мезофіл складається з клітин, які мають гофровані чи звивисті клітинні оболонки та багато хлоропластів вздовж них. Отже, він утворений паренхімою... 1538.1.1. A *складчастою 1538.1.2. B губчастою 1538.1.3. C палісадною 1538.1.4. D запасною 1538.1.5. E водоносною 1539. Мікроскопічне дослідження хвоїнки голонасінних показало, що під епідермою розташований шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функцію, це так звана –... 1539.1.1. A *гіподерма 1539.1.2. B кристалоносна обкладка 1539.1.3. C ендодерма 1539.1.4. D коленхіма 1539.1.5. E склеренхіма 1540. В складчастій паренхімі хвоїнки ялини виявлені порожнисті утворення, які заповнені живицею і вистелені з середини живими тонкостінними секреторними клітинами. Ці структури –... 1540.1.1. A *смоляні ходи 1540.1.2. B молочники 1540.1.3. C гідатоди 1540.1.4. D залозки 1540.1.5. E нектарники 1541. Мікроскопія листка світлолюбної рослини показала, що під епідермою розташовані декілька щільних шарів видовжених хлорофілоносних клітин, які орієнтовані перпендикулярно до поверхні листка. Ця паренхіма... 1541.1.1. A *палісадна, асиміляційна 1541.1.2. B губчаста, асиміляційна 1541.1.3. C складчаста, асиміляційна 1541.1.4. D паренхімна, водоносна 1541.1.5. E паренхімна, запасаюча 1542. Листя гороху посівного чіпляються за опору вусиками – метаморфозами... 1542.1.1. A *верхніх листочків складного листка 1542.1.2. B черешка складного листка 1542.1.3. C всього простого листка 1542.1.4. D прилистків складного листка 1542.1.5. E всього складного листка 1543. На зрізі стебла розпізнана комплексна тканина, до складу якої входять: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна й луб’яна паренхіма. Ця тканина –... 1543.1.1. A *флоема 1543.1.2. B перидерма 1543.1.3. C пробка 1543.1.4. D епідерма 1543.1.5. E ксилема 1544. При мікроскопічному аналізі в одному із досліджуваних кореневищ виявлені центроксилемні провідні пучки. Отже це кореневище... 1544.1.1. A *щитника чоловічого 1544.1.2. B перстачу прямостоячого 1544.1.3. C конвалії звичайної 1544.1.4. D пирію повзучого 1544.1.5. E лепехи звичайної (аїру) 1545. На зубцях по краю листкової пластинки спостерігається виділення краплин рідини через щілину між двома замикаючими клітинами епідерми. Ця структура – … 1545.1.1. A *гідатода 1545.1.2. B нектарник 1545.1.3. C осмофор 1545.1.4. D клейкий волосок 1545.1.5. E головчастий волосок 1546. При вивченні цимозного зонтикоподібного суцвіття Chelidonium majus виявлено: головна вісь вкорочена, несе верхівкову квітку і має декілька розміщених кільчасто бічних квітконосних осей майже однакової довжини. Отже, це суцвіття –... 1546.1.1. A *несправжній зонтик 1546.1.2. B справжній простий зонтик 1546.1.3. C головка 1546.1.4. D завійка 1546.1.5. E складний зонтик 1547. Встановлено, що у рослин утворення вторинного запасного крохмалю відбувається в... 1547.1.1. A *амілопластах 1547.1.2. B хлоропластах 1547.1.3. C хромопластах 1547.1.4. D олеопластах 1547.1.5. E протеопластах 1548. Потовщення стебла здійснюється за рахунок функціонування... 1548.1.1. A *латеральних меристем 1548.1.2. B апікальних меристем 1548.1.3. C раневих меристем 1548.1.4. D інтеркалярних меристем 1548.1.5. E ендодерми 1549. Встановлено, що ксантофіли – жовто-оранжеві рослинні пігменти, надають забарвлення пелюсткам, плодам і знаходяться в... 1549.1.1. A *хромопластах 1549.1.2. B амілопластах 1549.1.3. C протеопластах 1549.1.4. D пропластидах 1549.1.5. E олеопластах 1550. При мікроскопічному аналізі фрагментів кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до … 1550.1.1. A *папоротей 1550.1.2. B однодольних 1550.1.3. C дводольних 1550.1.4. D голонасінних 1550.1.5. E водоростей 1551. На зрізах екзокарпію апельсина виявлені крупні ендогенні секреторні утворення – порожнини без чіткої внутрішньої межі. Це –... 1551.1.1. A *лізигенні вмістища 1551.1.2. B схизогенні вмістища 1551.1.3. C схизолізигенні канали 1551.1.4. D членисті молочники 1551.1.5. E нечленисті молочники 1552. На поверхні епідерми листка виявлений товстий шар жироподібної речовини –... 1552.1.1. A *кутину 1552.1.2. B суберину 1552.1.3. C кремнезему 1552.1.4. D лігніну 1552.1.5. E хітину 1553. На епідермі листкової пластинки виявлені структури, що складаються із довгої ніжки й багатоклітинної секретуючої голівки, тобто... 1553.1.1. A *залозисті волоски 1553.1.2. B криючі волоски 1553.1.3. C всмоктуючі волоски 1553.1.4. D захисні емергенці 1553.1.5. E гідатоди 1554. Ботричне суцвіття Althаea officinalis облистяне, з добре розвиненою головною віссю, на якій почергово розташовані по 2-3 квітки на коротких квітконіжках. Це суцвіття –... 1554.1.1. A *китицеподібне 1554.1.2. B зонтикоподібне 1554.1.3. C щиткоподібне 1554.1.4. D волотисте 1554.1.5. E дихазіальне 1555. Серед міських деревних насаджень можна зустріти представника родини бобові – ранньоквітучого медоноса з пониклими китицями білих ароматних квіток, перисто-складними листками і колючками замість прилистків. Це... 1555.1.1. A *Robinia pseudoacacia 1555.1.2. B Armeniaca vulgaris 1555.1.3. C Aesculus hippocastanum 1555.1.4. D Aronia melanocarpa 1555.1.5. E Quercus robur 1556. Суцвіття лепехи звичайної захищено криючим листком, або покривалом, а дрібні квітки компактно сидять на потовщеній м'ясистій вісі, тобто, це суцвіття –... 1556.1.1. A *початок 1556.1.2. B головка 1556.1.3. C колос 1556.1.4. D зонтик 1556.1.5. E щиток 1557. З'ясовано, що бічні корені закладаються ендогенно і розвиваються в результаті активності... 1557.1.1. A *перициклу 1557.1.2. B апікальної меристеми 1557.1.3. C фелогену 1557.1.4. D камбію 1557.1.5. E прокамбію 1558. В деревині сосни ефірні олії накопичуються в ходах, які з середини вислані шаром секреторних клітин. Такі структури –... 1558.1.1. A *схизогенні вмістища 1558.1.2. B членисті молочники 1558.1.3. C нечленисті молочники 1558.1.4. D лізигенні вмістища 1558.1.5. E ефіроолійні залозки 1559. Пагони хмелю обвиваються навколо опори і піднімаються вгору, тобто вони... 1559.1.1. A *виткі 1559.1.2. B лежачі 1559.1.3. C прямостоячі 1559.1.4. D чіпкі 1559.1.5. E повзучі 1560. Для приготування кропової води використані двомерикарпії трав’янистої сизуватої рослини родини селерові. Її великі листки тричі перисторозсічені на ниткоподібні сегменти, квітки жовті. Це –... 1560.1.1. A *фенхель звичайний 1560.1.2. B коріандр посівний 1560.1.3. C морква посівна 1560.1.4. D болиголов плямистий 1560.1.5. E петрушка городня 1561. Визначено, що досліджуване стебло має смоляні ходи, в лубі відсутні клітини-супутниці, а в деревині – судини. Такі анатомічні ознаки характерні для … 1561.1.1. A *сосни 1561.1.2. B лепехи 1561.1.3. C шипшини 1561.1.4. D соняшника 1561.1.5. E липи 1562. Флоема стебла квіткової рослини включає луб’яну паренхіму, луб’яні волокна і ситовидні трубки... 1562.1.1. A *з клітинами-супутницями 1562.1.2. B без клітин-супутниць 1562.1.3. C з альбуміновими клітинами 1562.1.4. D з побічними клітинами 1562.1.5. E з анастомозами 1563. Встановлений тип простого почленованого листка, у якого надрізи складають близько 1/3 половини видовженої листкової пластинки. Таким чином, листок... 1563.1.1. A *перистолопатевий 1563.1.2. B перисторозсічений 1563.1.3. C перистороздільний 1563.1.4. D пальчастороздільний 1563.1.5. E пальчастолопатевий 1564. Препарована квітка, в якій маточка утворена одним вільним плодолистиком, тобто, гінецей... 1564.1.1. A *монокарпний 1564.1.2. B апокарпний 1564.1.3. C лізикарпний (ценокарпний) 1564.1.4. D паракарпний (ценокарпний) 1564.1.5. E синкарпний (ценокарпний) 1565. Схизокарпний, коробочкоподібний плід при дозріванні розпадається на три мерикарпії, що розкриваються. Цей плід –... 1565.1.1. A *регма (члениста коробочка) 1565.1.2. B вислоплідник 1565.1.3. C ценобій 1565.1.4. D калачик 1565.1.5. E гесперидій (померанець) 1566. На заливних луках зібрано багатолітню трав'янисту рослину родини Polygonaceae, що має потовщене, горизонтальне, змієподібне кореневище і верхівкові колосовидні суцвіття з дрібних, рожевих квіток. Це – … 1566.1.1. A *Polygonum bistorta 1566.1.2. B Polygonum persicaria 1566.1.3. C Polygonum hydropiper 1566.1.4. D Polygonum aviculare 1566.1.5. E Rumex acetosa 1567. У виду родини Ericaceae листки короткочерешкові, продовгувато-лінійні, із загорнутими донизу краями, зверху – шкірясті, блискучі, бурувато-зелені, знизу – з рудим повстяним опушенням. Такі листки має... 1567.1.1. A *багно звичайне 1567.1.2. B мучниця звичайна 1567.1.3. C журавлина болотна 1567.1.4. D чорниця звичайна 1567.1.5. E брусниця
1568. Листки виду родини Ericaceae почергові, короткочерешкові, шкірясті, еліптичні або оберненояйцевидні, з виїмчастою верхівкою, загнутими донизу краями; зверху темно-зелені, знизу – світліші, з темними крапочками залозок. Це... 1568.1.1. A *Vaccinium vitis-idaea 1568.1.2. B Arctostaphilos uva-ursi 1568.1.3. C Vaccinium oxycoccus 1568.1.4. D Vaccinium myrtillus 1568.1.5. E Ledum palustre 1569. У валеріани лікарської від добре розвиненої головної осі волотистого суцвіття відходять осі подальших порядків з дихазіями (розвилинами), розташованими приблизно на одному рівні. Сукупність складних дихазіїв утворює... 1569.1.1. A *щиткоподібну волоть 1569.1.2. B простий щиток 1569.1.3. C просту китицю 1569.1.4. D складний колос 1569.1.5. E складний зонтик 1570. Клітини з великою центральною вакуолею, яка обмежена тонопластом, заповнена клітинним соком і часто містить кристалічні включення, властиві тільки... 1570.1.1. A *рослинам 1570.1.2. B тваринам 1570.1.3. C ціанобактеріям 1570.1.4. D грибам 1570.1.5. E водоростям 1571. У порошку кореневища переважають клітини запасної тканини з дрібними зернистими структурами, що мають тріщину в центрі й концентричне нашарування речовин. Розчин Люголя забарвлює їх у фіолетовий колір. Це зерна... 1571.1.1. A *прості крохмальні 1571.1.2. B складні крохмальні 1571.1.3. C напівскладні крохмальні 1571.1.4. D прості алейронові 1571.1.5. E складні алейронові 1572. На поздовжньому зрізі стебла у флоемі виявлені групи щільно зімкнутих прозенхімних клітин із загостреними кінцями. Їх оболонки рівномірно потовщені, лише частково здерев’янілі. Ця тканина –... 1572.1.1. A *луб’яні волокна 1572.1.2. B деревинні волокна 1572.1.3. C волокнисті трахеїди 1572.1.4. D волокнисті склереїди 1572.1.5. E коленхіма 1573. Віночок зигоморфний, зрослопелюстковий, складається із трубки і відгину, у якого частина, спрямована вгору роздільна, а відігнута донизу – трироздільна. За формою такий віночок... 1573.1.1. A *двогубий 1573.1.2. B одногубий 1573.1.3. C личинковидний 1573.1.4. D наперстковидний 1573.1.5. E язичковий 1574. У рослини квітки метеликового типу, як у майже усіх представників родини... 1574.1.1. A *Fabaceae 1574.1.2. B Scrophulariaceae 1574.1.3. C Ranunculaceae 1574.1.4. D Lamiaceae 1574.1.5. E Asteraceae 1575. На поздовжньому зрізі кори кореня кульбаби розпізнані секреторні структури у вигляді звивистих членистих трубочок з густим вмістом. Місцями трубочки зв'язані між собою бічними відгалуженнями. Таку будову мають... 1575.1.1. A *членисті молочники з анастомозами 1575.1.2. B членисті молочники без анастомозів 1575.1.3. C нечленисті не розгалужені молочники 1575.1.4. D нечленисті розгалужені молочники 1575.1.5. E схизогенні канальці й ходи 1576. При мікроскопії кореня встановлено: будова первинна, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, з 7 променями ксилеми. Така будова кореня характерна для... 1576.1.1. A *покритонасінних однодольних 1576.1.2. B покритонасінних дводольних 1576.1.3. C голонасінних 1576.1.4. D мохоподібних 1576.1.5. E папоротеподібних 1577. Якщо духмяна, залозисто опушена рослина має чотиригранне стебло, колосовидне суцвіття із кільчастих дихазіїв, двогубий віночок і плід – ценобій (чотиригорішок), то ймовірно, вона відноситься до родини... 1577.1.1. A *Lamiaceae 1577.1.2. B Scrophulariaceae 1577.1.3. C Brassicaceae 1577.1.4. D Apiaceae 1577.1.5. E Solanaceae
|
