Способы питания семейства собачьих 7 страница

1578. У рослини є коренеплід; стебла ребристо-борозенчасті, порожнисті; листя перисте, тричі розсічене, черешок з піхвою; суцвіття – складний зонтик; плід – двомерикарпій (вислоплідник) з ефіроолійними канальцями в оплодні. Такі ознаки характерні для рослин родини...

1578.1.1. A *Apiaceae

1578.1.2. B Solanaceae

1578.1.3. C Fabaceae

1578.1.4. D Brassicaceae

1578.1.5. E Scrophulariaceae

1579. У рослини квітки з хрестоподібними чашечкою і віночком, андроцей чотирисильний, плід – стручок, що характерно для родини...

1579.1.1. A *Brassicaceae

1579.1.2. B Asteraceae

1579.1.3. C Rosaceae

1579.1.4. D Papaveraceae

1579.1.5. E Ranunculaceae

1580. По краю листка виявлені секреторні структури, що виділяють зовні крапельки води і слабких сольових розчинів. Це...

1580.1.1. A *гідатоди

1580.1.2. B нектарники

1580.1.3. C молочні судини

1580.1.4. D лусочки

1580.1.5. E вмістища

1581. в зоні всмоктування кореня центральний циліндр складають ділянки ксилеми і флоеми, що чергуються по радіусах і формують один провідний пучок –...

1581.1.1. A *радіальний

1581.1.2. B колатеральний

1581.1.3. C біколатеральний

1581.1.4. D центроксилемний

1581.1.5. E центрофлоемний

1582. В епідермі виявлені ефіроолійні залозки, секреторні клітини яких розташовані в 3-6 ярусів двома рядами. Це дозволяє припустити, що рослина відноситься до родини...

1582.1.1. A *Asteraceae

1582.1.2. B Scrophulariaceae

1582.1.3. C Solanaceae

1582.1.4. D Apiaceae

1582.1.5. E Lamiaceae

1583. Із запропонованих рослин вибрана рослина, яка відноситься до родини капустяних. Це...

1583.1.1. A *Erysimum canescens

1583.1.2. B Arctostaphylos uva-urs

1583.1.3. C Urtica dioica

1583.1.4. D Polygonum аviculare

1583.1.5. E Chamomilla recutita

1584. Складова частина насінини квіткової рослини, утворена із триплоїдної зиготи, містить поживні речовини. Це...

1584.1.1. A *ендосперм

1584.1.2. B сім'ядолі зародка

1584.1.3. C первинний корінець

1584.1.4. D зародкова брунечка

1584.1.5. E насінна шкірка

1585. У оранжерейній колекції рослин вологих тропіків зустрілись такі рослини, що поселяються здебільшого на деревовидних формах, мають повітряні корені, самостійно живляться. Можна зробити висновок, що це...

1585.1.1. A *епіфіти

1585.1.2. B паразити

1585.1.3. C напівпаразити

1585.1.4. D ефемери

1585.1.5. E ефемероїди

1586. При мікроскопії стебла квіткової рослини досліджена комплексна тканина, до складу якої входять: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна, луб’яна паренхіма, що характерно для...

1586.1.1. A *флоеми

1586.1.2. B ксилеми

1586.1.3. C перидерми

1586.1.4. D коленхіми

1586.1.5. E епідерми

1587. В цитоплазмі рослинної клітини виявлені запасні включення. Це зернисті структури з багатьма центрами утворення та темними й світлими нашаруваннями навкруги них, що чергуються між собою. Це …

1587.1.1. A *складні крохмальні зерна

1587.1.2. B складні алейронові зерна

1587.1.3. C прості крохмальні зерна

1587.1.4. D прості алейронові зерна зерна

1587.1.5. E напівскладні крохмальні зерна

1588. В епідермі листка однодольної рослини продихи оточує чотири побічні клітини, із яких дві – бокові, а дві – полярні. Тож, тип продихового апарату …

1588.1.1. A *тетрацитний

1588.1.2. B діацитний

1588.1.3. C анізоцитний

1588.1.4. D аномоцитний

1588.1.5. E парацитний

1589. При мікроскопії поздовжнього зрізу стебла льону на периферії центрального циліндра розпізнані групи щільно зімкнених прозенхімних клітин із загостреними кінцями та значно потовщеною целюлозною оболонкою з косими порами. Ця тканина –...

1589.1.1. A *луб’яні волокна

1589.1.2. B деревинні волокна

1589.1.3. C корові волокна

1589.1.4. D волокнисті трахеїди

1589.1.5. E пористі трахеїди

1590. Встановлено, що однією із загальних ознак для Vaccinium vitis-idaeа й Vaccinium myrtillus є те, що у них плід – …

1590.1.1. A *ягода

1590.1.2. B коробочка

1590.1.3. C вислоплідник

1590.1.4. D листянка

1590.1.5. E кістянка

1591. При визначенні життєвої форми видів Аrctostaphylos uva-ursi, Vaccinium vitis ideae, Vaccinium myrtillus встановлено, що це...

1591.1.1. A *чагарнички

1591.1.2. B ліани

1591.1.3. C трави

1591.1.4. D чагарники

1591.1.5. E дерева

1592. У рослини родини Asteraceae, що здатна укріплювати імунітет, стимулювати ЦНС и підвищувати потенцію, суцвіття корзинки великі, верхівкові, їх краєві квітки з подовженим, двозубчастим язичком, пурпурні чи темно-червоні. Отже, ця рослина –...

1592.1.1. A *Echinacea purpurea

1592.1.2. B Achillea millefolium

1592.1.3. C Chamomilla recutita

1592.1.4. D Artemisia absinthium

1592.1.5. E Taraxacum officinale

1593. Під дією флороглюцину з конц. сірчаною кислотою оболонки рослинних клітин набули малиново-червоного забарвлення, що вказує на їх …

1593.1.1. A *здерев’яніння

1593.1.2. B опробковіння

1593.1.3. C ослизнення

1593.1.4. D кутинізацію

1593.1.5. E мінералізацію

1594. При мікроскопії виявлена комплексна тканини, що складається із продихів, трихом і щільно зімкнених, живих клітин, зовнішні оболонки яких потовщені й кутинізовані. Ця тканина – …

1594.1.1. A *епідерма

1594.1.2. B перидерма

1594.1.3. C екзодерма

1594.1.4. D ризодерма

1594.1.5. E кірка

1595. Основна паренхіма листка зелёного кольору, складається із живих, тонкостінних, стовпчастих, щільно зімкнених клітин, розміщених перпендикулярно поверхні органа, тож, ця паренхіма …

1595.1.1. A *палісадна

1595.1.2. B пухка

1595.1.3. C складчаста

1595.1.4. D запасаюча

1595.1.5. E газоносна

1596. Серед зібраних рослин розпізнана Capsella bursa-pastoris, однорічник, для якого характерно: прикореневі листки перисті,...

1596.1.1. А *розсічені або роздільні, плід – трикутно-сердцевидний стручечок

1596.1.2. B лопатеві, плід – кулястий стручечок

1596.1.3. З цілісні, плід – циліндричний стручок

1596.1.4. D складні, плід – членистий стручок

1596.1.5. E плівчасті, плід – крилатий стручечок

1597. У однієї із досліджених рослин підкласу ранункулиді родини макові встановлена наявність у всіх його органах молочників з жовто-оранжевим молочним соком. Це характерно для …

1597.1.1. А *Chelidonium majus

1597.1.2. B Ranunculus acris

1597.1.3. С Adonis vernalis

1597.1.4. D Papaver somniferum

1597.1.5. E Aconitum napellus

1598. Визначається тканина, для клітин якої характерно: ядро велике, цитоплазма густа, без вакуоль, мітохондрії і рибосомі багаточисленні, ендоплазматичний ретикулум слабо розвинений, пластиди у стадії пропластид, ергастичні речовини відсутні. Ця тканина – …

1598.1.1. А *меристема

1598.1.2. B пробка

1598.1.3. С ендосперм

1598.1.4. D перисперм

1598.1.5. E епідерма

1599. Покривна тканина кореня має вирості – кореневі волоски, не має продихів і кутикули. Ця тканина – …

1599.1.1. А *епіблема

1599.1.2. B епідерма

1599.1.3. С перидерма

1599.1.4. D ендодерма

1599.1.5. E екзодерма

1600. У багаторічної трав'янистої рослини родини Ranunculaceaе квітки верхівкові, до 6 см у діаметрі, правильні; чашолистків 5, опушених, фіолетово-зелених, нерівномірно-зубчастих; пелюсток багато, ярко-жовтих, блискучих, без медової ямки. Отже, це...

1600.1.1. А *Аdonis vernalis

1600.1.2. B Helleborus purpurascens

1600.1.3. С Ranunculus acris

1600.1.4. D Delphinium elatum

1600.1.5. E Aconitum napellus

1601. При порівняльному аналізі листя рослин родини Polygonaceae встановлено, що загальною ознакою є наявність …

1601.1.1. А *розтрубу

1601.1.2. B піхви

1601.1.3. С філоїдів

1601.1.4. D вусиків

1601.1.5. E колючок

1602. Внаслідок проведеної якісної реакції з суданом III на вміст жирної олії в клітинах ендосперму, спостерігається …

1602.1.1. А *забарвлення у рожево-оранжевий колір

1602.1.2. B забарвлення у синє-фіолетовий колір

1602.1.3. С утворення кристалів

1602.1.4. D утворення малиново-червоного осаду

1602.1.5. E виділення пухирців повітря

1603. У стеблі деревної рослини виявлена покривна тканина, що є сукупністю кількох перидерм. це –...

1603.1.1. А *кірка

1603.1.2. B епідерма

1603.1.3. С епіблема

1603.1.4. D ризодерма

1603.1.5. E екзодерма

1604. Досліджувана трав'яниста рослина має членисті молочники з анастомозами, що містять білий латекс. Це характерно для …

1604.1.1. А *Taraxacum officinale

1604.1.2. B Urtica dioica

1604.1.3. С Chelidonium majus

1604.1.4. D Anethum graveolens

1604.1.5. E Thymus vulgaris

1605. На зрізі осьового органу виявлена комплексна тканина, що складається із фелогену та його похідних – пробки й фелодерми. Це …

1605.1.1. А *перидерма

1605.1.2. B коленхіма

1605.1.3. С склеренхіма

1605.1.4. D епіблема

1605.1.5. E епідерма

1606. Алейронові зерна насінини складні, оскільки мають …

1606.1.1. А *кристалоїд, аморфний білок, глобоїд

1606.1.2. B тільки кристалоїд

1606.1.3. С тільки аморфний білок

1606.1.4. D глобоїд і кристалоїд

1606.1.5. E аморфний білок і глобоїд

1607. Аналізується трав'яниста рослина родини Malvaceae, яка використовується як відхаркувальний і обволікаючий засіб. Листя прості, 3- або 5-пальчасто-лопатеві, квітки великі, розові, пазушні, зібрані в китицеподібне суцвіття. Плід схизокарпний – калачик. Ця рослина –...

1607.1.1. А Althaea officinalis

1607.1.2. B Fragaria vesca

1607.1.3. С Potentilla erecta

1607.1.4. D Tussilago farfara

1607.1.5. E Thymus serpyllum

1608. У досліджуваних рослин виявлені загальні ознаки плодів: розпадаються на 2 мерикарпії, які мають поздовжні реберця, де проходять провідні пучки, а між ними – поглиблення з ефіроолійними канальцями. Отже, ці рослини відносяться до родини …

1608.1.1. А Apiaceae

1608.1.2. B Lamiaceae

1608.1.3. С Papaveraceae

1608.1.4. D Solanaceae

1608.1.5. E Rosaceae

1609. На поперечному зрізі стебла під епідермою виявлено декілька шарів живих паренхімних клітин, що містять хлоропласти й мають потовщення целюлозної оболонки по кутах клітин. Ця тканина – …

1609.1.1. А кутова коленхіма

1609.1.2. B пухка коленхіма

1609.1.3. С пластинчаста коленхіма

1609.1.4. D запасаюча паренхіма

1609.1.5. E хлорофілоносна паренхіма

1610. При мікроскопії листу кропиви на епідермі виявлені довгі вирости, що складаються з багатоклітинної підставки й ампулоподібної живої клітини з невеликою мінералізованою голівкою. Клітинний сік містить речовини, які при обламуванні голівки й ушкодженні шкіри викликає печію та подразнення. Ця структура – …

1610.1.1. А жалкий емергенець

1610.1.2. B криючий волосок

1610.1.3. С чіпкий волосок

1610.1.4. D ефіроолійна залозка

1610.1.5. E залозиста луска

1611. При мікроскопії кореня розпізнані кореневі волоски – вирости клітин …

1611.1.1. А *епіблеми

1611.1.2. B епідерми

1611.1.3. С ендодерми

1611.1.4. D екзодерми

1611.1.5. E мезодерми

1612. На зрізі коренеплоду буряка помітні декілька камбіальних кілець, що формують додаткові провідні пучки і запасаючу паренхіму. Це дозволяє зробити висновок, що будова коренеплоду …

1612.1.1. А *вторинна, полікамбіальна

1612.1.2. B вторинна, монокамбіальна

1612.1.3. С первинна, полікамбіальна

1612.1.4. D первинна, монокамбіальна

1612.1.5. E перехідна, монокамбіальна

1613. При мікроскопії осьового органу між вторинною флоемою і вторинною ксилемою виявлена тканина у вигляді багатошарового кільця. Клітини живі, тонкостінні, щільне зімкнені, сплощені, розміщені радіальними рядами. За ознаками ця тканина – …

1613.1.1. А камбій

1613.1.2. B прокамбій

1613.1.3. С фелоген

1613.1.4. D перицикл

1613.1.5. E протодерма

1614. На поперечному зрізі осьового органу розпізнаний провідний пучок, в якому флоема і ксилема розташовані ділянками, що чергуються по радіусу, тобто тип провідного пучка …

1614.1.1. А *радіальний

1614.1.2. B центроксилемний

1614.1.3. С центрофлоемний

1614.1.4. D колатеральний

1614.1.5. E біколатеральний

1615. Зібрана трав'яниста рослина, занурена у воду, тобто, –...

1615.1.1. А *гідрофіт

1615.1.2. B гігрофіт

1615.1.3. С мезофіт

1615.1.4. D ксерофіт

1615.1.5. E сукулент

1616. З метою гербаризації зібрана рослину сухих місцезростань, тобто,...

1616.1.1. А *ксерофіт

1616.1.2. B мезофіт

1616.1.3. С гідрофіт

1616.1.4. D гігрофіт

1616.1.5. E сукулент

1617. У рослини родини бобові добре розвинене кореневище з глибоко зануреними коренями й столонами. Перисті листки із 5 або 7 парами яйцеподібних, залозисто-волосистих листочків. Китиця пазушна, квітки блідо-фіолетові. Боби не розкривні. Ця рослина – …

1617.1.1. А *Glycyrrhiza glabrа

1617.1.2. B Melilotus officinalis

1617.1.3. С Robinia pseudoacacia

1617.1.4. D Ononis arvensis

1617.1.5. E Astragalus dasyanthus

1618. При мікроскопії деревини буку виявлені характерні кристали, які при дії соляної кислоти зникали з виділенням бульбашок газу. Отже, це кристали...

1618.1.1. А *карбонату кальцію

1618.1.2. B оксалату калію

1618.1.3. С оксалату кальцію

1618.1.4. D оксиду кремнію

1618.1.5. E інуліну

1619. За морфологічними ознаками трав'яниста рослина визначена як кропива дводомна. Для підтвердження було проведено мікроскопічне дослідження на виявлення в клітинах листка характерних кристалічних включень карбонату кальцію – …

1619.1.1. А *цистолітів

1619.1.2. B друз

1619.1.3. С кристалічного піску

1619.1.4. D поодиноких кристалів

1619.1.5. E щільних пучків рафід

1620. Встановлено, що синє-фіолетове забарвлення пелюсток дослідженої рослини змінюється до рожевого чи блідо-рожевого у залежності від рН клітинного соку, що зумовлено наявністю в ньому …

1620.1.1. А *антоціанів

1620.1.2. B каротинів

1620.1.3. С ксантофілів

1620.1.4. D фікобілінів

1620.1.5. E хлорофілів

1621. Зелені пігменти рослин, за участю яких відбувається фотосинтез, містяться в …

1621.1.1. А *хлоропластах

1621.1.2. B амілопластах

1621.1.3. С хромопластах

1621.1.4. D протеопластах

1621.1.5. E мітохондріях

1622. Серед продуктів життєдіяльності протопласту виявлені гроноподібні зростки кристалів карбонату кальцію, тобто...

1622.1.1. А *цистоліти

1622.1.2. B поодинокі кристали

1622.1.3. С рафіди

1622.1.4. D стилоїди

1622.1.5. E друзи

1623. Стебла багаторічної рослини вкриті покривною тканиною вторинного походження, що утворилась внаслідок діяльності...

1623.1.1. А *фелогену

1623.1.2. B прокамбію

1623.1.3. С камбію

1623.1.4. D перициклу

1623.1.5. E протодерми

1624. У перидермі стебла багаторічної рослини виявлені сочевички, які утворюються завдяки діяльності...

1624.1.1. А *фелогену

1624.1.2. B фелодерми

1624.1.3. С камбію

1624.1.4. D корової паренхіми

1624.1.5. E прокамбію

1625. Мікроскопічним дослідженням установлено, що в утворенні бічних коренів головна роль належить...

1625.1.1. А *перициклу

1625.1.2. B камбію

1625.1.3. С фелогену

1625.1.4. D апікальній меристемі

1625.1.5. E інтеркалярній меристемі

1626. При екологічному моніторингу околиць міста не виявлено лишайників, що свідчить про...

1626.1.1. А *хімічне забруднення довкілля

1626.1.2. B нестачу вологи

1626.1.3. С нестачу поживних речовин в ґрунті

1626.1.4. D надлишок вологи

1626.1.5. E нестачу освітлення

1627. Із досліджених рослин плід ягодоподібне яблуко мають види роду...

1627.1.1. А *горобина

1627.1.2. B слива

1627.1.3. С мигдаль

1627.1.4. D шипшина

1627.1.5. E черемха

1628. При дослідженні лікарської рослини встановлено, що її підземний орган має вузли, межівузля, лускоподібні листки, бруньки і придаткові корені, тобто це...

1628.1.1. А *кореневище

1628.1.2. B коренеплід

1628.1.3. С бульбоцибулина

1628.1.4. D цибулина

1628.1.5. E бульба

1629. При заготівлі лікарської рослинної сировини календули й хамоміли збирають їх суцвіття –...

1629.1.1. А *кошики

1629.1.2. B головки

1629.1.3. С колоски

1629.1.4. D щитки

1629.1.5. E зонтики

1630. У досліджуваного дерева листки супротивні, довгочерешкові, пальчасто-складні, без прилистків. Квітки зібрані в прямостоячі пірамідальні тирси – волоті завійок. Плід – куляста шипувата коробочка з однією насіниною. Це представник роду...

1630.1.1. А *Aesculus

1630.1.2. B Rhamnus

1630.1.3. С Quercus

1630.1.4. D Hippophaе

1630.1.5. E Apium

1631. Потрібно визначити медоносну, харчову й лікарську рослину родини Polygonaceae, враховуючи її характерні особливості: стебло червонувате, листки трикутно-серцевидні чи стріловидні, суцвіття – щитковидна волоть, квітки рожеві. Це …

1631.1.1. А *гречка звичайна

1631.1.2. B гірчак перцевий

1631.1.3. С гірчак зміїний

1631.1.4. D гірчак почечуйний

1631.1.5. E щавель кінський

1632. Морфологічне дослідження рослин родини капустяні (хрестоцвіті) показало, що їх дрібні квітки здебільшого зібрані у суцвіття...

1632.1.1. А *китиця, волоть

1632.1.2. B щиток, зонтик

1632.1.3. С головка, кошик

1632.1.4. D початок, колос

1632.1.5. E складний зонтик, складний щиток

1633. При комплексному лікуванні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки використовують сік, що містить вітамін U, отриманий із...

1633.1.1. А *капусти головчастої

1633.1.2. B грициків звичайних

1633.1.3. С гірчиці білої

1633.1.4. D гірчиці чорної

1633.1.5. E жовтушника розлогого

1634. У вищої безсудинної спорової рослини чітко виражено чергування поколінь – домінуючого статевого (гаметофіту) і редукованого безстатевого (спорофіту). Це свідчить, що рослина належить до відділу...

1634.1.1. А *мохоподібні

1634.1.2. B плауноподібні

1634.1.3. С хвощеподібні

1634.1.4. D папоротеподібні

1634.1.5. E голонасінні

1635. Встановлена життєва форма рослини, яка сягає 5 м, живе понад 10 років, має декілька здерев’янілих стовбурців, що галузяться біля самої землі. Це...

1635.1.1. А *кущ (чагарник)

1635.1.2. B дерево

1635.1.3. С ліана

1635.1.4. D трава

1635.1.5. E напівкущ (напівчагарник)

1636. Серед наданих зразків надземних видозмін пагонів є такі, що розвиваються з бічних бруньок в пазухах листків чи в суцвіттях і забезпечують вегетативне розмноження. Це...

1636.1.1. А *повітряні цибулини

1636.1.2. B бульбоцибулини

1636.1.3. С вуса

1636.1.4. D столони

1636.1.5. E надземні бульби

1637. Досліджувана рослина має прилистки, зрослі в щільну трубку – розтруб, що є діагностичною ознакою родини...

1637.1.1. А *гречкові

1637.1.2. B злакові

1637.1.3. С розові

1637.1.4. D макові

1637.1.5. E ранникові

1638. У рослини суцвіття просте, з вкороченою і дещо потовщеною віссю, яка несе квітки на вкорочених квітконіжках. Це суцвіття –...

1638.1.1. А *головка

1638.1.2. B завійка

1638.1.3. С сережка

1638.1.4. D кошик

1638.1.5. E щиток

1639. Плід липи псевдомонокарпний, із твердим шкірястим оплоднем і однією-двома насінинами. Це –...

1639.1.1. А *горіх

1639.1.2. B стручечок

1639.1.3. С сім’янка

1639.1.4. D зернівка

1639.1.5. E піренарій

1640. Препаровано ценокарпний, несправжній плід, у якого екзо – і мезокарпій утворені гіпантієм, а насіння захищає хрящуватий ендокарпій. Цей плід –...

1640.1.1. А *яблуко

1640.1.2. B стручок

1640.1.3. С коробочка

1640.1.4. D ягода

1640.1.5. E гарбузина

1641. Морфологічний аналіз Rheum palmatum засвідчив, що його суцвіття моноподіальне, головна вісь галузиться, бічні осі несуть квітки на квітконіжках однакової довжини. Це суцвіття –...

1641.1.1. А *складна китиця

1641.1.2. B складний щиток

1641.1.3. С складний зонтик

1641.1.4. D колос

1641.1.5. E китиця

1642. З’ясовано, що в насінні без ендосперму і перисперму поживні речовини накопичені в...

1642.1.1. А *сім’ядолях зародка

1642.1.2. B зародковому корінці

1642.1.3. С зародковому стебельці

1642.1.4. D зародковій брунечці

1642.1.5. E насінній шкірці

1643. У препарованій квітці зав'язь займає нижнє положення, оскільки маточка складна, а квітколоже...

1643.1.1. А *увігнуте, зросле із зав'яззю

1643.1.2. B увігнуте, не зросле із зав'яззю

1643.1.3. С увігнуте, зросле із зав'яззю до середини

1643.1.4. D плоске, не зросле із зав'яззю

1643.1.5. E опукле, не зросле із зав'яззю

1644. Чоловічі та жіночі суцвіття берези складні, головна вісь поникла, несе дихазії одностатевих квіток. Отже, суцвіття берези –...

1644.1.1. А *складні сережки

1644.1.2. B прості китиці

1644.1.3. С початки

1644.1.4. D складні колоски

1644.1.5. E головки

1645. Вивчаючи стебло, вкрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюється через...

1645.1.1. А *сочевички

1645.1.2. B продихи

1645.1.3. С пори

1645.1.4. D пропускні клітини

1645.1.5. E гідатоди

1646. На поперечному зрізі кореня розпізнані: ризодерма, екзодерма, мезодерма, ендодерма та центральний осьовий циліндр. Отож, зріз зроблено через...

1646.1.1. А *всисну зону

1646.1.2. B зону росту клітин

1646.1.3. С провідну зону

1646.1.4. D зону поділу клітин

1646.1.5. E кореневий чохлик

1647. Макроскопічний аналіз гілки глоду з колючкою засвідчив, що вона є видозміною...

1647.1.1. А *пагону

1647.1.2. B прилистків

1647.1.3. С листкової пластинки

1647.1.4. D черешка

1647.1.5. E клітин епідерми

1648. Корені представників родини бобові розпізнали за наявністю...

1648.1.1. А *бульбочок з азотфіксуючими бактеріями

1648.1.2. B мікоризи

1648.1.3. С виводкових бруньок

1648.1.4. D коренебульб

1648.1.5. E цибулинок

1649. Встановлено, що транспорт продуктів фотосинтезу забезпечують...

1649.1.1. А *ситовидні трубки

1649.1.2. B судини

1649.1.3. С трахеїди

1649.1.4. D паренхіма

1649.1.5. E луб’яні волокна

1650. На поперечному зрізі стебла гарбуза добре помітні відкриті провідні пучки, що мають дві ділянки флоеми – зовнішню і внутрішню відносно ксилеми. Ці пучки...

1650.1.1. А *біколатеральні

1650.1.2. B колатеральні

1650.1.3. С радіальні

1650.1.4. D центроксилемні

1650.1.5. E центрофлоемні

1651. Мікроскопія осьового органу показала, що поміж вторинними флоемою і ксилемою є шар живих тонкостінних, щільно зімкнених, дещо видовжених тангентально клітин, що складають...

1651.1.1. А *камбій

1651.1.2. B прокамбій

1651.1.3. С фелоген

1651.1.4. D перицикл

1651.1.5. E ендодерму

1652. Препаровані квітки конвалії звичайної мають 6 білих квітколистків, що зрослися у кулясто-дзвоникувату оцвітину. Така оцвітина...

1652.1.1. А *проста віночкоподібна

1652.1.2. B проста чашечкоподібна

1652.1.3. С подвійна

1652.1.4. D подвійна з віночкоподібною чашечкою

1652.1.5. E подвійна з чашечкоподібним віночком

1653. Листки ковили та інших степових ксерофітів для зменшення випаровування згортаються завдяки наявності в епідермі особливих клітин –...

1653.1.1. А *моторних

1653.1.2. B замикаючих

1653.1.3. С побічних

1653.1.4. D секреторних

1653.1.5. E опорних

1654. У генеративного пагону верхівкова брунька рано припиняє свій розвиток, а ріст і галуження суцвіття забезпечують дві бічні бруньки, розміщені супротивно під верхівковою. Отже, наростає пагін...

1654.1.1. А *симподіально, за типом дихазію

1654.1.2. B дихотомічно

1654.1.3. С моноподіально

1654.1.4. D симподіально, за типом монохазію

1654.1.5. E симподіально, за типом плейохазію

1655. При мікроскопії оплодня маку опійного виявлені трубчасті структури з білим латексом, які є...

1655.1.1. А *молочниками

1655.1.2. B секреторними залозками

1655.1.3. С лізигенними вмістищами

1655.1.4. D секреторними клітинами

1655.1.5. E схизогенними канальцями

1656. З метою збереження цінних сортових якостей, було обрано оптимальний спосіб розмноження м’яти перцевої – …

1656.1.1. А *частинами кореневища

1656.1.2. B частинами бульби

1656.1.3. С листковими живцями

1656.1.4. D насінням

1656.1.5. E виводковими бруньками

1657. У мікропрепараті листка з поверхні серед основних епідермальних клітин розпізнані попарно зближені бобовидні клітини з хлоропластами, які утворюють …

1657.1.1. А *продих

1657.1.2. B трихому

1657.1.3. С гідатоду

1657.1.4. D залозку

1657.1.5. E вмістище

1658. У клітинах запасаючої паренхіми бульби картоплі виявлені включення, що забарвлюються в синьо-фіолетовий колір під впливом розчину Люголя. Це...

1658.1.1. A *крохмальні зерна

1658.1.2. B алейронові зерна

1658.1.3. C краплі жирної олії

1658.1.4. D кристали інуліну

1658.1.5. E кристали оксалату кальцію

1659. Розглянутий плід – куляста шипувата коробочка, яка розкривається трьома стулками, містить одне крупне, темно-коричневе, блискуче сім'я зі світлою матовою плямою. Такий плід має...

1659.1.1. A *Aesculus hippocastanum

1659.1.2. B Papaver somniferum

1659.1.3. C Datura stramonium

1659.1.4. D Plantago major

1659.1.5. E Hipericum perforatum

1660. Клітинний сік фіолетових пелюсток містить пігмент...

1660.1.1. A *антоціан

1660.1.2. B каротин

1660.1.3. C хлорофіл

1660.1.4. D ксантофіл

1660.1.5. E антохлор

1661. Визначається підземний орган, у якого добре помітні вузли у вигляді рубців, є додаткове коренів, бруньки і листя, зредуковане до плівочок. Це...

1661.1.1. A *кореневище

1661.1.2. B корінь

1661.1.3. C бульба

1661.1.4. D цибулина

1661.1.5. E бульбоцибулина

1662. При вивченні поперечного зрізу стебла встановлена наявність провідних пучків, в яких між вторинною флоемою і вторинною ксилемою розташована меристематична тканина, –...

1662.1.1. A *камбій

1662.1.2. B прокамбій

1662.1.3. C фелоген

1662.1.4. D перицикл

1662.1.5. E дерматоген

1663. При морфологічному аналізі плоду з'ясувалося, що це сухий, ценокарпний, багатогніздий, багатонасінний плід, що розкривається по швах стулками. Таким чином, аналізований плід –...

1663.1.1. A *коробочка

1663.1.2. B біб

1663.1.3. C багатолистянка

1663.1.4. D листянка

1663.1.5. E стручок

1664. Серед рослин листяного лісу переважали однодомні високі дерева, вкриті товстою темно-сірою кіркою з глибокими тріщинами. Листки коротко-черешкові, перисто-лопатеві, опушені знизу. Плоди – жолуді з шипиком на верхівці. Отже, домінуючий вид –...

1664.1.1. A *Quercus robur

1664.1.2. B Robinia pseudoacacia

1664.1.3. C Aesculus hippocastanum

1664.1.4. D Tilia cordata

1664.1.5. E Betula verrucosa

1665. Досліджувана цибулинна рослина має специфічний запах, плід коробочку, прикореневі циліндричні, дудчасті листки, соковиту здуту квіткову стрілку, що несе простий зонтик з плівчастим покривалом. Дані ознаки вказують, що це...

1665.1.1. A *Allium сера

1665.1.2. B Allium sativum

1665.1.3. C Convallaria majalis

1665.1.4. D Agropyron repens

1665.1.5. E Acorus calamus

1666. У хвойного дерева з м'якими, яскраво-зеленими хвоїнками, зібраними пучками на вкорочених бородавчастих пагонах, щорік восени відбувається листопад, тож дерево відноситься до роду...

1666.1.1. A *Larix

1666.1.2. B Abies

1666.1.3. C Pinus

1666.1.4. D Picea

1666.1.5. E Juniperus

1667. Клітинні оболонки внутрішньої епідерми оплодня перцю однорічного пронизані порами. У суміжних клітинах циліндричні порові канали співпадають за спрямуванням й діаметром. Отже, ці пори...