Способы питания семейства собачьих 9 страница1760.1.1. А продихи 1760.1.2. B гідатоди 1760.1.3. С покривні волоски 1760.1.4. D залозки 1760.1.5. E сочевички 1761. у рослини листки складні, квітки метеликового типу, плід біб. Скоріш за все, вона належить родині... 1761.1.1. А Fabaceae 1761.1.2. B Scrophulariподібнийe 1761.1.3. С Ranunculaceae 1761.1.4. D Lamiaceae 1761.1.5. E Asteraceae 1762. У листопадного напівкуща з родини вересові листя короткочерешкове, тонке, світло-зелене, гладке, з дрібнопилчастим краєм. Це … 1762.1.1. А Vaccinium myrtillus 1762.1.2. B Vaccinium oxycoccus 1762.1.3. С Vaccinium vitis-idaea 1762.1.4. D Ledum palustre 1762.1.5. E Arctostaphylos uva-ursi 1763. Плодове дерево родини Rosaceae має укорочені колючі пагони, плід яблуко, що містить у м’якуші кам'янисті клітини. Це … 1763.1.1. А груша звичайна 1763.1.2. B яблуня лісова 1763.1.3. С слива садова 1763.1.4. D мигдаль звичайний 1763.1.5. E слива колюча 1764. Отруйна рослина родини селерових має неприємний мишачий запах та червоно-фіолетові плями на стеблі й черешках. Це … 1764.1.1. А Conium maculatum 1764.1.2. B Anisum vulgare 1764.1.3. С Apium graveolens 1764.1.4. D Anethum graveolens 1764.1.5. E Foeniculum vulgare 1765. При діагностиці представника родини Rosaceae, підродини Prunoideae звернуто увагу на плід –… 1765.1.1. А кістянку 1765.1.2. B ягоду 1765.1.3. С яблуко 1765.1.4. D листянку 1765.1.5. E багатокістянку 1766. З розглянутих видів родини Rosaceae плід цинародій має … 1766.1.1. А Rosa canina 1766.1.2. B Fragaria vesca 1766.1.3. С Potentilla erecta 1766.1.4. D Rubus idaeus 1766.1.5. E Pyrus communis 1767. Визначено, що вид родини жостерові без колючок, листки почергові, по краю цілісні, жилкування перисте, з 6-8 парами прямих бічних жилок. Це… 1767.1.1. А Rhamnus frangula 1767.1.2. B Rhamnus cathartica 1767.1.3. С Padus racemosa 1767.1.4. D Aronia melanocarpa 1767.1.5. E Sambucus nigrum 1768. Листки пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини лінійною листової пластинки, яка охоплює меживузля і є … 1768.1.1. А листковою піхвою 1768.1.2. B розтрубом 1768.1.3. С філодієм 1768.1.4. D кладодієм 1768.1.5. E рахисом 1769. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що під епідермою розташована жива, щільна тканина, в клітинах якої тангентальні оболонки потовщені, целюлозні. Ця тканина – … 1769.1.1. А пластинчаста коленхіма 1769.1.2. B кутова коленхіма 1769.1.3. С пухка коленхіма 1769.1.4. D склеренхіма 1769.1.5. E стовпчаста паренхіма 1770. Наростання осьового органу вгору забезпечила діяльність твірної тканин – …. 1770.1.1. А верхівкової меристеми 1770.1.2. B раневої меристеми 1770.1.3. С камбію 1770.1.4. D прокамбію 1770.1.5. E фелогену 1771. Досліджувана рослина має кореневище з бульбочками, весняні безхлорофільні спороносні пагони і літні – зелені вегетативні пагони. Ці ознаки притаманні … 1771.1.1. А Equisetum arvense 1771.1.2. B Polythrichum commune 1771.1.3. С Dryopteris filix-mas 1771.1.4. D Lycopodium clavatum 1771.1.5. E Ephedra distachya 1772. Формування в корені дводольної рослини вторинної анатомічної будови зафіксоване в зоні … 1772.1.1. А *проведення й укріплення 1772.1.2. B кореневих волосків 1772.1.3. С зростання й диференціації 1772.1.4. D поділу клітин 1772.1.5. E кореневого чохлика 1773. При мікроскопії поперечного зрізу кореня дводольної рослини, зробленої в зоні всмоктування, виявлений шар клітин з лінзовидними опробковілими потовщеннями оболонок – п’ятнами Каспарі. Це клітини … 1773.1.1. А *ендодерми 1773.1.2. B екзодерми 1773.1.3. С мезодерми 1773.1.4. D перициклу 1773.1.5. E камбію 1774. Квітки Melilotus officinalis мають 10 тичинок, з яких одна вільна, а 9 – зрощені в трубку, тобто, андроцей … 1774.1.1. А *двобратній 1774.1.2. B однобратній 1774.1.3. З багатобратній 1774.1.4. D двосильний 1774.1.5. E дев'ятисильний 1775. Для первинної анатомічної будови кореня характерним типом провідного пучка є … 1775.1.1. А *радіальний 1775.1.2. B центрофлоемний 1775.1.3. З центроксилемний 1775.1.4. D біколатеральний 1775.1.5. E колатеральний 1776. При мікроскопії зрізів кореня Inula helenium, витриманих в 96% етанолі, розпізнані блискучі сферокристали, що свідчить про наявність … 1776.1.1. А *інуліну 1776.1.2. B крохмалю 1776.1.3. С білків 1776.1.4. D слизу 1776.1.5. E жирів 1777. У однодольних рослин оксалат кальцію найчастіше утворює голчаті кристали, зібрані в пучки. Це … 1777.1.1. А *рафіди 1777.1.2. B друзи 1777.1.3. С стилоїди 1777.1.4. D схрещені кристали 1777.1.5. E кристалічний пісок 1778. Крохмаль, що утворюється в хлоропластах і швидко гідролізується до глюкози, є … 1778.1.1. А *первинним 1778.1.2. B вторинним 1778.1.3. С транзиторним 1778.1.4. D оберігальним 1778.1.5. E запасним 1779. Суцвіття підбілу (Tussilago farfara) моноподіальне просте, з горизонтально розрослою головною віссю і дрібними, сидячими квітками, тобто, суцвіття … 1779.1.1. А *корзинка 1779.1.2. B зонтик 1779.1.3. С сережка 1779.1.4. D головка 1779.1.5. E щиток 1780. У квітки досліджені частини стеблового походження, а саме, … 1780.1.1. А *квітконіжка і квітколоже 1780.1.2. B оцвітина і тичинки 1780.1.3. С тичинки і маточка 1780.1.4. D оцвітина і маточка 1780.1.5. E чашечка з підчашею 1781. Досліджено будову редукованого чоловічого гаметофіту квіткових рослин, яким є … 1781.1.1. А *пилкове зерно 1781.1.2. B плодолистик 1781.1.3. С зародковий мішок 1781.1.4. D сім'язачаток 1781.1.5. E нуцелус 1782. Рослина, що зростає на ґрунті з надмірним зволоженням і дефіцитом кисню, має розвинену аеренхіму та … 1782.1.1. А *дихальні корені 1782.1.2. B цибулини 1782.1.3. С корні-присоски 1782.1.4. D втягуючі корені 1782.1.5. E корні-причіпки 1783. У віялоподібного листка від основи листової пластинки до країв відходять променисті жилки, тобто, 1783.1.1. жилкування … 1783.1.2. А *пальчасте 1783.1.3. B перисте 1783.1.4. С дугове 1783.1.5. D паралельне 1783.1.6. E дихотомічне 1784. Із досліджених зразків лікарських рослин до родини Rosaceae належить … 1784.1.1. А *Crataegus sanguinea 1784.1.2. B Melilotus officinalis 1784.1.3. С Conium maculatum 1784.1.4. D Capsella bursa-pastoris 1784.1.5. E Polygonum persicaria 1785. Наявність суцвіття кошика, плодів сім'янок, ефіроолійних залозок, членистих молочних судин чи секреторних вмістищ – характерна ознака представників родини … 1785.1.1. А *Asteraceae 1785.1.2. B Scrophylariaceae 1785.1.3. С Solanaceae 1785.1.4. D Lamiaceae 1785.1.5. E Rosaceae 1786. Лікарські рослини роду Digitalis, що містять серцеві глікозиди, відносяться до родини … 1786.1.1. А *ранникові 1786.1.2. B глухокропивні (губоцвіті) 1786.1.3. С селерові (зонтичні) 1786.1.4. D пасльонові 1786.1.5. E гречкові 1787. Вегетативне розмноження лишайника забезпечили … 1787.1.1. А *ізидії й соредії 1787.1.2. B зооспори 1787.1.3. С кореневища 1787.1.4. D цибулини 1787.1.5. E ризоїди 1788. У лікарської рослини родини Asteraceae кошик складається лише з трубчастих квіток. Це … 1788.1.1. А *череда трироздільна 1788.1.2. B кульбаба звичайна 1788.1.3. С ехінацея пурпурова 1788.1.4. D нагідки лікарські 1788.1.5. E деревій звичайний 1789. Зібрана отруйна рослина, що відноситься до родини зонтичних (селерових) – … 1789.1.1. А *Cicuta virosa 1789.1.2. B Viburnum opulus 1789.1.3. С Valeriana officinalis 1789.1.4. D Plantago major 1789.1.5. E Arctium lappa 1790. Зернівки багатьох культурних злаків використовуються як харчові продукті, оскільки запасають... 1790.1.1. А *крохмаль, білки 1790.1.2. B інулін 1790.1.3. З жирну олію 1790.1.4. D ефірну олію 1790.1.5. E органічні кислоти 1791. антибіотичну речовину бінан постачають представники роду Cladonia, які належать до... 1791.1.1. А *лишайників 1791.1.2. B водоростей 1791.1.3. С грибів 1791.1.4. D мохів 1791.1.5. E папоротей 1792. Зелені вегетативні пагоні хвоща несуть також і спороносні колоски, що не притаманно лікарському виду роду Equisetum, а саме, -... 1792.1.1. А *Х. польовому 1792.1.2. B Х. лісовому 1792.1.3. С Х. зимуючому 1792.1.4. D Х. гігантському 1792.1.5. E Х. болотному 1793. на зрізі кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про належність кореневища... 1793.1.1. А *папороті 1793.1.2. B однодольній рослині 1793.1.3. С дводольній рослині 1793.1.4. D голонасінній рослині 1793.1.5. E моху 1794. У сировині присутні фрагменти трав’янистих стебел зі здутими вузлами, листків із розтрубом і бурою плямою посередині продовгувато-загостреної листкової пластинки. Це частини трави... 1794.1.1. А *Polygonum persicaria 1794.1.2. B Fagopyrum sagittatum 1794.1.3. С Adonis vernalis 1794.1.4. D Valeriana officinalis 1794.1.5. E Potentilla erecta 1795. виявлені дрібні, блідо-жовті, сітчасті з поверхні, тетраедричні спори, багаті на жирну олію. Скоріше за все вони належать … 1795.1.1. А *Lycopodium clavatum 1795.1.2. B Equisetum arvense 1795.1.3. С Viburnum opulus 1795.1.4. D Dryopteris filix-mas 1795.1.5. E Pinus sylvestris 1796. встановлено, що основний об’єм тригранного стебла трав’янистої рослини займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідні пучки. Зріз зроблено із квітконоса... 1796.1.1. А * конвалії 1796.1.2. B звіробою 1796.1.3. С хвоща 1796.1.4. D материнки 1796.1.5. E жита 1797. У шлунковому зборі присутні овальні коричневі здерев'янілі «шишки» вільхи, які утворені складними суцвіттями і є … 1797.1.1. А *супліддями 1797.1.2. B стробілами 1797.1.3. З лістянками 1797.1.4. D шишкоягодами 1797.1.5. E ягодами 1798. В клітинах грибів пігменти локалізовані у... 1798.1.1. А *цитоплазмі й оболонці 1798.1.2. B хлоропластах 1798.1.3. С хромопластах 1798.1.4. D ядрі 1798.1.5. E хроматофорах 1799. Для лікування злоякісних новоутворень використані речовини плодового тіла гриба-ксилофіта, який належіть до класу Базидіоміцетів, а саме, -... 1799.1.1. А * березового гриба (чаги) 1799.1.2. B ріжок пурпурових 1799.1.3. С блідої поганки 1799.1.4. D мухомора червоного 1799.1.5. E білого гриба 1800. Однією з морфологічних ознак видів роду сосна є кількість хвоїнок на вкорочених пагонах. У сосни звичайної їх... 1800.1.1. А *2 1800.1.2. B 5 1800.1.3. С 3 1800.1.4. D 8 1800.1.5. E багато 1801. При аналізі сировини виявили домішку із дрібних квіток, в яких оцвітина редукована до плівок, тичинок 3 з довгими тичинковими нитками, маточка з двохпірчастою приймочкою. Такі квітки характерні для представників родини … 1801.1.1. А * Poaceae (Gramineae) 1801.1.2. B Araceae 1801.1.3. С Convallariaceae 1801.1.4. D Alliaceae 1801.1.5. E Asteraceae (Composite) 1802. Серед існуючих у рослини механічних тканин живою паренхімною є … 1802.1.1. А коленхіма 1802.1.2. B склереїди 1802.1.3. З лібриформ 1802.1.4. D склеренхімні волокна 1802.1.5. E луб’яні волокна 1803. У досліджених суцвіттях квітки з різними формами віночків – язичкові, несправжньоязичкові, трубчасті, що притаманно родині … 1803.1.1. А Asteraceae 1803.1.2. B Lamiaceae 1803.1.3. С Solanaceae 1803.1.4. D Fabaceae 1803.1.5. E Alliaceae 1804. серед пігментів пластид є такі, що виконують функцію антиоксидантів і є провітаміни А. Це … 1804.1.1. А * каротиноїди 1804.1.2. B хлорофіл “а” 1804.1.3. С хлорофіл “b” 1804.1.4. D антохлори 1804.1.5. E антоціани 1805. спорофіт листостеблових мохів редукований і являє собою … 1805.1.1. А * спорогон (ніжку) зі спорангієм (коробочкою) 1805.1.2. B маленьку серцевидну зелену пластинку 1805.1.3. С нитчасту протонему 1805.1.4. D листостебловий пагін 1805.1.5. E спороносний колосок 1806. Клітини епідерми листка з потовщеними оболонками, товстою кутикулою, продихи занурені у крипти, захищені трихомами. Це свідчить, що екологічна Фома рослини – … 1806.1.1. А * ксерофіт 1806.1.2. B мезофіт 1806.1.3. С гідрофіт 1806.1.4. D гігрофіт 1806.1.5. E гідатофіт 1807. препарований плід однонасінний, зі шкірястим оплоднем, що самостійно не розтріскується, чашовидною плюскою (мисочкою) при основі. Це – … 1807.1.1. А * жолудь 1807.1.2. B горіх 1807.1.3. С горішок 1807.1.4. D крилатка 1807.1.5. E кістянка 1808. сировина для одержання алкалоїду ефедрину – зелені пагоні видів ефедри, що відносяться до класу … 1808.1.1. А * гнетові 1808.1.2. B дводольні 1808.1.3. С однодольні 1808.1.4. D хвойні 1808.1.5. E аскоміцети 1809. зелена водорость розмножується рухомими спорами зі джгутиками, тобто, … 1809.1.1. А *зооспорами 1809.1.2. B сперматозоїдами 1809.1.3. С конідіями 1809.1.4. D соредіями 1809.1.5. E апланоспорами 1810. Для виготовлення “кропової води” використали плоди сизувато-зеленої рослина родини селерові, яка має галузисте стебло та розсічені на нитковидні сегменті листки. Це … 1810.1.1. А * Foeniculum vulgare 1810.1.2. B Anethum graveolens 1810.1.3. С Petroselium crispum 1810.1.4. D Coriandrum sativum 1810.1.5. E Conium maculatum 1811. кошики виду родини Asteraceae великі, складаються із черепитчастої опушеної обгортки і жовтих квіток: крайових – несправжньоязичкових жіночих та серединних – трубчастих, двостатевих. Це суцвіття … 1811.1.1. А *Inula helenium 1811.1.2. B Cichorium intybus 1811.1.3. С Tanacetum vulgare 1811.1.4. D Centaurea cyanus 1811.1.5. E Artemisia absinthium 1812. Деякі області України є ресурсними базами заготівлі алкалоїдовмісного вічнозеленого плаского напівкуща родини барвінкові із шкірястими, еліптичними листками і фіолетово-синіми квітками на висхідних пагонах. Це … 1812.1.1. A* Vinca minor 1812.1.2. B Adonis vernalis 1812.1.3. С Plantago major 1812.1.4. D Verbascum pflomoides 1812.1.5. E Salvia officinale 1813. у хвоща польового спори утворюються в спорангіях, зібраних … 1813.1.1. А * на верхівках весняних бурих пагонів 1813.1.2. B на верхньому боці листків 1813.1.3. С на нижньому боці листків 1813.1.4. D на верхівках літніх зелених пагонів 1813.1.5. E у пазухах листків 1814. Один із відділів підцарства Вищі рослини включає тільки кущі і дерева. Це відділ … 1814.1.1. A *Pynophyta 1814.1.2. B Magnoliophyta 1814.1.3. C Bryophyta 1814.1.4. D Lycopodiophyta 1814.1.5. E Polypodiophyta 1815. рослина з чотиригранним стеблом і супротивними листками; квітки із двогубим віночком зібрані у півкільця в пазусі листків; плід – чотиригорішок. Тож, рослина належить до родини … 1815.1.1. A * Lamiaceae 1815.1.2. B Asteraceae 1815.1.3. C Poaceae 1815.1.4. D Brassicaceae 1815.1.5. E Rosaceae 1816. лікарська рослини родини Polygonaceae однорічна, пагони підведені, з червонуватими вузлами і цілісними видовжено-ланцетними листками; прилистки зростаються щетинистий розтруб; дрібні квітки у пониклих рідких китицях. Це … 1816.1.1. A*Polygonum hydropiper 1816.1.2. B Polygonum aviculare 1816.1.3. C Polygonum persicaria 1816.1.4. D Fagopyrum sagittatum 1816.1.5. E Rumex confertus 1817. Домінування гаметофіту над спорофітом в життєвому циклі притаманно вищім рослинам відділу … 1817.1.1. A*Bryophyta 1817.1.2. B Magnoliophyta 1817.1.3. C Pynophyta 1817.1.4. D Lycopodiophyta 1817.1.5. E Polypodiophyta 1818. крохмаль накопичується в певних структурах рослинної клітини, а саме – … 1818.1.1. A *лейкопластах 1818.1.2. B хлоропластах 1818.1.3. C мітохондріях 1818.1.4. D вакуолях 1818.1.5. E хромопластах 1819. Внутрішня мембрана хлоропласта утворює внутрішні вирости – … 1819.1.1. A *ламели 1819.1.2. B матрикс 1819.1.3. C рибосоми 1819.1.4. D кристи 1819.1.5. E пухирці 1820. земляна груша (топінамбур) розмножується підземними видозмінами пагона, а саме, … 1820.1.1. A *бульбами 1820.1.2. B кореневищами 1820.1.3. C вусами 1820.1.4. D цибулинами 1820.1.5. E бульбоцибулинами 1821. Ценокарпний плід Leonurus cardiaca, утворений із двогніздої зав'язі, розпадається на 4 горішкоподібні долі. Цей плід – … 1821.1.1. A * ценобій 1821.1.2. B цинародій 1821.1.3. C вислоплідник 1821.1.4. D гесперидій 1821.1.5. E калачик 1822. для отримання заспокійливих, спазмолітичних і гіпотензивних засобів зібрані верхівкові пагони лікарської рослину – … 1822.1.1. A *Leonurus cardiaca 1822.1.2. B Glycyrrhiza glabra 1822.1.3. C Digitalis purpurea 1822.1.4. D Ledum palustre 1822.1.5. E Fagopyrum sagittatum 1823. Ефірна олія отримана з ценокарпних плодів, які в сухому оплодні, зрослому з насінням, мають поздовжні реберця з ефіроолійними канальцями. Ці плоди – 1823.1.1. A *двомерикарпії (вислоплідники) 1823.1.2. B сім’янки 1823.1.3. C горіхи 1823.1.4. D боби 1823.1.5. E стручки 1824. лише одна із наданих рослин не містить отруйних речовин, а саме, - … 1824.1.1. A * Plantago major 1824.1.2. B Digitalis purpurea 1824.1.3. C Papaver somniferum 1824.1.4. D Datura stramonium 1824.1.5. E Erуsimum canescens 1825. у всіх частинах рослин трапляються ідіобласти різноманітної форми (галузисті, у вигляді мішків, трубок тощо), які містять слиз, бальзами, смоли, кристали тощо. Це … 1825.1.1. A *секреторні клітини 1825.1.2. B нектарники 1825.1.3. C гідатоди 1825.1.4. D вмістища 1825.1.5. E молочники 1826. найбільша кількість продихів спостерігається в епідермі … 1826.1.1. A *листка 1826.1.2. B стебла 1826.1.3. C насінини 1826.1.4. D оплодня 1826.1.5. E віночка 1827. Рослини родини губоцвіті (глухокропивні) випаровують ароматні ефірні олії, які накопичуються в … 1827.1.1. A *залозках 1827.1.2. B покривних волосках 1827.1.3. C жалких волосках 1827.1.4. D молочниках 1827.1.5. E секреторних ідіобластах 1828. Digitalis lanata відрізняється від інших видів наперстянок за певними ознаками, зокрема: віночок кулястий, двогубий; китиця прямостояча,... 1828.1.1. А * густа, двостороння, вісь опушена 1828.1.2. B не густа, одностороння, вісь не опушена, 1828.1.3. С не густа, двостороння, вісь не опушена 1828.1.4. D дуже густа, одностороння, вісь не опушена 1828.1.5. E не густа, одностороння, вісь колюча 1829. У хвойному лісі домінували види роду ялиця –... 1829.1.1. А * Abies 1829.1.2. B Larix 1829.1.3. С Picea 1829.1.4. D Pinus 1829.1.5. E Juniperus 1830. У представників Lamiaceae пари листки сусідніх вузлів розташовані у взаємно протилежних площинах, тобто,... 1830.1.1. А * навхрест-супротивно 1830.1.2. B дворядно-супротивно 1830.1.3. С мутовчасто 1830.1.4. D спірально 1830.1.5. E розеткою 1831. Жовто-оранжеві довгасті псевдомонокарпні кістянки, багаті на вітаміни і олію, зібрані з жіночих екземплярів колючого чагарнику – … 1831.1.1. А * Hippophaе rhamnoides 1831.1.2. B Rhamnus cathartica 1831.1.3. С Amygdalus communis 1831.1.4. D Sambucus nigrа 1831.1.5. E Prunus spinosa 1832. Juniperus communis, що утворює лікувальні ефіроолійні шишкоягоди, за життєвою формою –... 1832.1.1. А * дводомний чагарник або деревце 1832.1.2. B однодомний чагарник або деревце 1832.1.3. С дводомний напівчагарник 1832.1.4. D однодомний напівчагарник 1832.1.5. E дводомна деревовидна ліана 1833. Нижні стеблові листки Leonurus cardiaca розчленовані до середини на 3- або 5 долей, тобто листки... 1833.1.1. А * трійчасто- або пальчастороздільні 1833.1.2. B трійчасто- або пальчасторозсічені 1833.1.3. С трійчасто- або пальчастоскладні 1833.1.4. D непарно-перистоскладні 1833.1.5. E непарно-перистороздільні 1834. Структура пластинчастого гіменофора розглянута на прикладі отруйного шапкового гриба класу Ваsidiomicota – 1834.1.1. А * мухомора 1834.1.2. B шампіньйона 1834.1.3. С чаги 1834.1.4. D ріжок 1834.1.5. E трутовика 1835. Від стовбура Betula penduta відокремлена стерильна форма гриба ксилотрофа Inonotus obliquus. Це березовий гриб, або... 1835.1.1. А * чага 1835.1.2. B мухомор 1835.1.3. С ріжки 1835.1.4. D шампіньйон 1835.1.5. E трутовик справжній 1836. У разі ідентифікації Thymus serpyllum враховують наявність: верхівкових головчастих суцвіть, темних крапчастих залозок на нижній стороні листку, довгих волосків по краю основи листку, а також... 1836.1.1. А * повзучих пагонів 1836.1.2. B колючок 1836.1.3. С пагонів із шипами 1836.1.4. D витких пагонів 1836.1.5. E вусів 1837. Як приклад зигоморфної квітки розглянута квітка Linaria vulgaris, віночок якої двогубо-личинковидний,... 1837.1.1. А * зі шпоркою 1837.1.2. B без шпорки 1837.1.3. С із шоломоподібною верхньою губою 1837.1.4. D із редукованою верхньою губою 1837.1.5. E із редукованою нижньою губою 1838. Навесні з берези і тополі зібрані бруньки –... 1838.1.1. А * зачаткові пагони 1838.1.2. B зародки спорофіту 1838.1.3. С зародки гаметофіту 1838.1.4. D зредуковані спорофіти 1838.1.5. E зредуковані гаметофіти 1839. При визначенні типу і особливостей провідних пучків осьових органів враховане взаємне розташування флоеми і ксилеми, наявність обкладок та... 1839.1.1. А * камбію 1839.1.2. B прокамбію 1839.1.3. С коленхіми 1839.1.4. D перициклу 1839.1.5. E фелогену 1840. У кореневищі дводольної трав'янистої рослини найкраще розвинена паренхіми з інуліном, будова центрального циліндра пучкова, оскільки провідні пучки розташовані... 1840.1.1. А * одним колом 1840.1.2. B у два-три кола 1840.1.3. С безладно 1840.1.4. D суцільними циліндрами 1840.1.5. E радіальними ділянками 1841. Одна із відмінних ознак Hypericum perforatum – наявність на пелюстках і листі добре помітних... 1841.1.1. А * темних і світлих округлих вмістищ 1841.1.2. B довгих жалких волосків 1841.1.3. С шипів 1841.1.4. D блискучих лусок 1841.1.5. E темних молочників уздовж жилок 1842. листки Quercus robur за формою і ступенем розчленованості листкової пластинки... 1842.1.1. А * перисто-лопатеві 1842.1.2. B трійчасто-роздільні 1842.1.3. С перисто-розсічені 1842.1.4. D пальчасто-лопатеві 1842.1.5. E пальчасто-роздільні 1843. Жіночі сережки Betula penduta після дозрівання розсипаються, вивільняючи плоди горішки, що мають... 1843.1.1. А * пару плівчастих крил 1843.1.2. B пару повітряних міхурів 1843.1.3. С одне велике крило 1843.1.4. D волосистий чубок 1843.1.5. E щетинисті причіпки 1844. У якості джерела вітамінів, жирної олії та лікарської сировини шипшини використовують соковиті, несправжні складні плоди –... 1844.1.1. А * цинародії 1844.1.2. B ценобії 1844.1.3. С гесперидії 1844.1.4. D багатокістянки 1844.1.5. E ценокарпні кістянки 1845. Кошики Helichrysum arenarium відрізнили від кошиків інших видів родини айстрових за характерною ознакою: листочки обгортки сухі,... 1845.1.1. А * яскраво-жовті 1845.1.2. B яскраво-червоні 1845.1.3. С яскраво-зелені 1845.1.4. D темно-коричневі 1845.1.5. E світло-рожеві 1846. На вік гілки дерева вказала кількість річних кілець приросту в... 1846.1.1. А * деревині 1846.1.2. B лубі 1846.1.3. С пробці 1846.1.4. D серцевині 1846.1.5. E первинній корі 1847. Ідентифікована прозенхімна, скелетна, здерев’яніла, щільна тканина –... 1847.1.1. А *склеренхіма 1847.1.2. B коленхіма 1847.1.3. З паренхіма 1847.1.4. D аеренхіма 1847.1.5. E пробка 1848. Підземним органом трав'янистих дводольних однорічних рослин найчастіше є... 1848.1.1. А * система головного кореня 1848.1.2. B система додаткових коренів 1848.1.3. С кореневище 1848.1.4. D цибулина 1848.1.5. E бульбоцибулина 1849. Найпримітивніше дихотомічне наростання спостерігається у... 1849.1.1. А *слані бурої водорості фукуса 1849.1.2. B пагонів сосни 1849.1.3. С пагонів шипшини 1849.1.4. D пагонів кінського каштана 1849.1.5. E пагонів хвоща польового 1850. опорну, скелетну функцію в рослинному організмі забезпечують тканини … 1850.1.1. А * механічні 1850.1.2. B провідні 1850.1.3. С секреторні 1850.1.4. D твірні 1850.1.5. E покривні 1851. Розглянуто ендокарпій кістянок, складений склереїдами, які … 1851.1.1. А * укріплюють оплодень, захищають насінину 1851.1.2. B синтезують і запасають речовини 1851.1.3. С проводять речовини 1851.1.4. D виводять речовини зовні 1851.1.5. E утворюють інші тканини 1852. захист листків від небажаних впливів зовнішнього середовища забезпечує … 1852.1.1. А * епідерма 1852.1.2. B ситовидні трубки 1852.1.3. С судини 1852.1.4. D молочники 1852.1.5. E склереїди 1853. зовнішню секрецію продуктів метаболізму виконують... 1853.1.1. А * залозисті трихоми епідерми 1853.1.2. B драбинчасті трахеїди 1853.1.3. С ситовидні трубки 1853.1.4. D членисті молочники 1853.1.5. E секреторні вмістища і ходи 1854. В осьовому органі провідні пучки закриті, колатеральні, на периферії центрального циліндру часті і дрібні, а ближче до його осі – крупніші й не часті. Можна припустити, що цей орган –... 1854.1.1. А * стебло однодольної рослини 1854.1.2. B стебло дводольної рослини 1854.1.3. С корінь однодольної рослини 1854.1.4. D кореневище дводольної рослини 1854.1.5. E корінь дводольної рослини 1855. Для стебел однодольних рослин характерні провідні пучки певного типу, а саме,... 1855.1.1. А *закриті колатеральні 1855.1.2. B відкриті колатеральні 1855.1.3. С центрофлоемні 1855.1.4. D центроксилемні 1855.1.5. E радіальні 1856. Для стебел трав'янистих дводольних рослин, що мають пучкову будову, характерні провідні пучки певного типу, а саме,... 1856.1.1. А * відкриті колатеральні 1856.1.2. B закриті колатеральні 1856.1.3. С центрофлоемні 1856.1.4. D центроксилемні 1856.1.5. E радіальні 1857. стебла однодольних трав'янистих рослин вкриває... 1857.1.1. А * епідерма 1857.1.2. B перидерма 1857.1.3. С екзодерма 1857.1.4. D ендодерма 1857.1.5. E епіблема 1858. У центральному циліндрі стебел багатьох однодольних рослин серцевина... 1858.1.1. А * відсутня 1858.1.2. B є чи зруйнована 1858.1.3. С чітко обкреслена 1858.1.4. D добре розвинена 1858.1.5. E займає найбільшу площу 1859. В стеблах більшості дводольних рослин серцевина в центрі осьового циліндра... 1859.1.1. А * є, добре розвинена і обкреслена 1859.1.2. B завжди відсутня 1859.1.3. С слабо розвинена, не має чітких контурів 1859.1.4. D завжди зруйнована 1859.1.5. E займає незначну площу або відсутня 1860. Розглянуті стебла жита й пшениці, центральну частину яких займає...
|
