Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порядок роботи




ЗАГАЛЬНА МЕТА:Вивчити особливості будови і функціонування деяких елементів провідних, механічних і паренхімних тканин.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Механічні тканини. Коленхіма: утворення, класификація за характером потовщення оболонок; їх функції, розташування в органах і діагностичне значення.

2. Механічні тканини. Склеренхіма: особливості будови клітин, класифікація:

а /волокна /перициклічні, луб'яні, деревинні, або лібриформ/: особливості будови, характер і місця розміщення в органах, діагностичне значення і практичне використання;

б/ склереїди, або кам'янисті клітини: особливості будови, різноманітність форм, розміщення в органах, функціональне і діагностичне значення.

3. Провідні тканини. Ксилема, або деревина: запасаючі та механічні елементи особливості будови і розташування.

4. Провідні тканини. Флоема, або луб: запасаючи, механічні та секреторні елементи; особливості будови і розташування.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 19

 

 

Порядок роботи.

Розглянути гербарні рослини Конюшини лукової (Trifolium pratense) та редьки городньої (Raphanus sativum). Оприділити головний корінь та бокові. Придаткові корені – відсутні. Коренева система стрижнева по формі та представляє собою систему головного кореня за походженням.

Схематично зарисувати кореневу систему стрижневого типу за походженням, зробивши відповідні позначення.

 

МОРФОЛОГІЯ КОРЕНЯ

 

Морфологічні групи Характеристика Які рослини мають
Вид коренів Головний - розвивається з корінця зародка Бокові - ростуть з головного кореня в сторони. Придаткові - ростуть із стебел і листків Голонасінні і дводольні покритонасінні Ті ж Вищі спорові, покритонасінні, однодольні і дводольні
Типи кореневих систем Стрижнева - добре розвинений головний корінь; буває галузиста і не галузиста; Мичкувата - складається із додаткових коренів, головний корінь не розвивається. Змішана - є головний і придаткові корені Голонасінні, дводольні (люцерна, соя, соняшник, горох) Однодольні, рідко - дводольні   Дводольні
Видозміниі або мета-морфози: - головно-го кореня;   - бокових чи додат-кових ко-ренів; -додатко-вих коре-нів Коренеплоди, як запасаючі. Коренебульби або кореневі шишки, як запасаючі і для розмноження. Втягуючи (контракт альні) - вкорочуються і втягують в землю кореневища та цибулини Повітрян - поглинають вологу з атмосфери; Ходульні (здерев’янілі) - для опори; Дихальні - ростуть вгору, забезпечують повітрям підземні органи; Асимілюючі - зелені розсічені нитковидно, поглинають повітря із води і асимілюють; Гаусторії або корені – присоски - висисають поживні речовини із рослини-хазяїна; Корені – колючки; Корені – причіпки; Симбіоз грибів і вищих рослин (грибо-корінь, або мікориза). Морква, петрушка, буряк Жоржина, чистяк, аконіт   Лілія, гладіолус, тюльпан, півонія   Орхідеї, монстера та ін. тропічні рослини   Дерева вологих тропіків, кукурудза Кипарис болотний та ін. тропічні дерева, що ростуть на дуже зволожених місцях Деякі водні рослини Омела, Петрів хрест, дзвінець та деякі інші напівпаразитуючі рослини Деякі пальми, маренові Деякі ліани Береза, сосна, осика, дуб, орхідеї

 

 

Тема № 11.

МОРФОЛОГIЯ I АНАТОМIЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНIВ. ПАГОН.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ

1. Взаємозв'язок і взаємодія клітин і тканин рослинного організму.

2. Пагін: його визначення як органу рослини, функції, відмінність від кореня; частини пагону.

3. Характеристика структурних елементів пагону.

4. Будова пагона, його морфологічна різноманітність: залежно від довжини меживузля, способу наростання, ступеня та типу галуження, положення в просторі, форми поперечного зрізу стебла.

5. Морфологія бруньок. Визначення, будова, класифікація за місцеположенням, структурою, функціями.

6. Метаморфози пагону: будова, функції, діагностичне значення.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: Підручник. - Х.: Основа. – 1997. - С. 77-93, 105-112.

2. Медицинская ботаника: Учебник для студентов вузов / Под общ. ред. Л. М. Серой.- Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003.- С. 53-66,73-78.

3. Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Фармацевтична ботаніка. Підручник / Під ред. Л. М. Сірої.- Вінниця: НОВА КНИГА. 2007. – С. 72-77

4. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаніка: Учеб. для фармац. институтов и фармац. фак. мед. вузов/ Под ред. Н. В. Грушвицкого. - М.: - Высш. шк., 1990.- С.71 - 79

Додаткова:

1. Конопля Н.И., Петренко С В., Дрель В. Ф., Лесняк Л. И. Ботаника: анатомия и морфология растений / Под ред. Конопли Н. И. - Луганск. – Шлях, 1998. - С. 75-82.

2. Нечитайло В. А., Кучеряева Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. К.: Фітосоціоцентр, 2002, С. 37- 48.

3. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. БОТАНІКА. Київ., “Вища школа", 1995, С. 155 – 169, 197-246.

4. Хржановский В. Г., Пономаренко С. Ф. Ботаника. – 2-е изд. - М.: Агропромиздат. 1988. – С. 75-95.

5. Соколова Н. П. Практикум по ботанике. 2-е изд. – М.: Агропромиздат. 1990. – С. 56-63.

 

ІІІ. ЛАБОРАТОРНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

ЗАВДАННЯ № 1. На живих або гербарних рослинах плауна булавовидного (Lycopodium clavatum), ялини звичайної (Picea abies), липи серцевидної (Tilia cordata), яблуні домашньої (Malus domestica), бузини звичайної (Syringa vulgaris) розглянути характер галуження пагонів.

5. Зарисувати типи галуження

ЗАВДАННЯ № 2. На живих або гербарних рослинах кореневища конвалії (Convallaria majalis), або півників (Iris), бульби картоплі (Solanum tuberosum), цибулини цибулі (Allium cepa), бульбоцибулини гладіолусу (Iris germanica), вусиків винограду (Parthenocissus tricuspidata) або суниці (Fragaria vesca), колючок глоду (Crataegus sanginea); розглянути видозміни пагонів.

ЗАВДАННЯ № 3. Заповнити тематичну таблицю „Морфологія і еволюційний напрямок розвитку пагона”.

МОРФОЛОГІЯ І ЕВОЛЮЦІЙНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ ПАГОНА

 

Морфологія Характеристика
Пагін Стебло з листками та бруньками
Частина пагона Вузол, меживузля, бруньки, листки, листкові пазухи
Бруньки, їх тип: верхівкові пазушні, або бокові Апікальні або термінальні - забезпечують ріст (видовження) пагона формують бічні пагони і забезпечують їх галуження
Вегетативні Формують пагони
генеративні, або квіткові змішані Формують квітки або суцвіття   Вегетативно-генеративні - формують пагін і квітку або суцвіття (копитень, бузок, бузина)
Сплячі Зберігають життєдіяльність кілька років і не проростають (береза, жасмин, дуб)
Додаткові Утворюються на стеблі, коренях, листках (бегонія, герань, малина, осика, кульбаба), сприяють вегетативному розмноженню
Виводкові Формуються на листках, дають пагони з коренями (папороть, росянка, бріофілюм), сприяють вегетативному розмноженню
Розгалуження стебла та його еволюція: - дихотомічне, або вільчасте Верхівкова брунька розщеплюється вздовж, утворюючи дві гілки (водорості, гриби, мохи, плавуни)
- моноподіальне   Верхівкова брунька продовжує ріст головного стебла, який здовжується і потовщується більше, ніж бокові гілки (кипарис, ялина, тополі, сосна)
- симподіальне     - псевдодихотомічне, або псевдовільчасте   Тип пагонів: - за розвитком межи- вузлів   Верхівкова брунька стебла не розвивається, а найближча від неї бокова брунька дає пагін, який продовжує ріст стебла (вишня, дуб, липа, береза) Верхівкова брунька не розвивається, а дві гілки виростають за рахунок бокових супротивних бруньок (бузок, клен, кінський каштан, омела)   Вкорочені - вузли зближені (качан капусти, тополі, осика) Подовжені меживузля довгі (сосна, вегетативні пагони яблуні) Квіткова стрілка - подовжений пагін, що має прикореневу розетку листків і закінчується квіткою або суцвіттям (кульбаба, цибуля)
- положенням, тобто розміщенням у просторі     Прямостоячі - вертикально піднімаються над поверхнею землі (дерева, кущі, соняшник та ін.) Лежачі або повзучі - стеляться по землі і можуть вкорінятись за допомогою придаткових коренів, які ростуть з вузлів стебла Вуси - лежачі стебла з видовженими меживузлями (суниці)
    - за формою     - за характером поверхні   Метаморфозі пагона: - наземні   Батоги - лежачі стебла з короткими меживузлями (огірки) Чіпляючи - за допомогою вусиків, присосків, шипиків чіпляються за опору (виноград, плющ, ожина) Виткі - обвиваються навколо опори або стебла інших рослин (хміль, в’юнок, строфант, квасоля)   Округлі, овальні, три-, чотири-, багато-гранні, плоскі Боріздчасті -реберця злегка виступають (валеріана, кріп, дягель) Ребристі - реберця сильно виступають (гарбуз)   Сукуленти - соковиті, товсті пагони з великим запасом води (африканські молочаї, опунція, солянка)   Вусик - тонкий пазушний пагін, часто галузистий з листками у вигляді лусучок (виноград, гарбуз, огірки)   Філокладії (кладодії) - листкоподібний плоский (рускус) або голковидний (холодок) пазушний пагін   Бульба надземна - потовщене головне або бічне стебло (кольрабі, орхідея)   Цибулини надземні - розвиваються із бічних бруньок в пазухах листків (лілія)
- підземні Кореневища - підземний пагін з вузлами, меживузлами, лусковидними листками, бруньками і придатковими коренями (конвалія, пирій) Цибулина - вкорочене і потовщене завширшки стебло (денце) з листками у вигляді соковитих і сухих лусок. (цибуля, лілія, тюльпан) Коренецибулина - денце дуже розросле, потовщене (гладіолус, крокус) Столон - тонке, горизонтальне, недовговічне стебло (картопля, одинарник) Бульба підземна - потовщення стебла верхівкою бруньки підземного столону з брівками та очками (картопля), або гіпокотиля (цикламен)

 

 

ТЕМА № 12.

МОРФОЛОГIЯ I АНАТОМIЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНIВ.СТЕБЛО.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ

1. Анатомічна будова стебла і його функції. Гістогенні зони конуса наростання.

2. Первинна і вторинна будова стебла, загальна анатомічна характеристика типів будови.

3. Загальні анатомічні ознаки первинної будови стебел трав’янистих однодольних рослин, систематичні особливості будови злаків, лілейних та ін..

4. Первинна будова стебла дводольних та перехід до вторинної будови.

5. Основні типи вторинної будови стебел дводольних трав'янистих рослин їх загальні та відмінні ознаки.

6. Закономірності будови стебел дерев’янистих рослин.

7. Відмінні особливості будови стебел дводольних хвойних. Поняття заболоні і ядрової деревини.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: Підручник. - Х.: Основа, 1997. - С. 77 – 93, 105 - 112.

2. Медицинская ботаника: Учебник для студентов вузов / Под общ. ред. Л. М. Серой. – Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. – С. 53-66, 73-87.

3. Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. / Під ред. Л. М. Сірой. – Вінниця: НОВА КНИГА – 2007. – С. 77-83.

4. Яковлев Г. П., Челомбитько В. А. Ботаника: Учеб. для фармац. институтов и фармац. фак. мед. вузов / Под ред. И В. Грушвицкого. – М.: Высш. шк. 1990. – С. 71 – 79.

5. Лекційний матеріал.

Додаткова:

1. Конопля Н.И., Петренко С. В., Дрель В. Ф., Лесняк Л. И. Ботаника: анатомия и морфология растений / Под ред. Конопли Н. И. – Луганск: Шлях, 1998. – С. 69 - 75.

2. Нечитайло В.А., Кучеряева Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. К.; Фітосоціоцентр, 2002, С. 37 – 48.

3. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. БОТАНІКА. Київ., Вища шк.., 1995, С. 155 – 169, 197-246.

ІІІ. ЛАБОРАТОРНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

ЗАВДАННЯ № 1. Розглянути будову стебла однодольних рослин: кукурудзи звичайної (Zeа mays) та соломини жита посівного (Secale cereale).

ЗАВДАННЯ № 2. Роздивитися постійний препарат поперекового зрізу молодого та зрілого стебла соняшника однорічного (Helianthus annuus).

Мета роботи. Вивчити стебло

ЗАВДАННЯ № 3. Розглянути постійний препарат поперекового зрізу стебла дводомної деревинної рослини липи серцевидної (Tilia cordata).

ЗАВДАННЯ № 4. Розглянути постійний препарат поперечного зрізу 3-6 річної гілки сосни

ТИПИ АНАТОМИЧНОЇ БУДОВИ СТЕБЕЛ ДВОДОЛЬНИХ РОСЛИН

 

Тип пучка і його характеристика Вигляд з поверхні (поперечний зріз) Для яких таксонів властивий
Пучковий тип Пучковий камбій утворюється з тяжів прокамбію, функціонує недовго і весь витрачається на утворення вторинних елементів флоеми і ксилеми. Міжпучковий камбій не утворюється. А   Родини жов-тцеві, макові, гарбузові та ін.    
Пучковий камбій, утворений тяжами прокамбію, формує вторинні елементи флоеми і ксилеми, а міжпучковий камбій, утворений, паренхімою серцевинних променів, дає живу паренхіму (рис. А), та дерев’яніючи паренхіму або склеренхіму (рис. Б). Б Родини бобові, капустяні, гречкові, молочайні, зонтичні, валер’янові та ін
Непучковий тип Основні і додаткові пучки розростаються, зливаються, їхні флоема, і ксилема утворюють суцільні звивисті кільця. а Родини айстрові, губоцвіті, молочайні, мальвові, бобові та ін.  
Камбій утворюється з прокамбіального кільця та формує суцільні кільця флоеми і ксилеми /рис. а/.   Крім зовнішньої флоеми є внутрішня, утворена паренхімою перимедулярної зони /рис. б,/.     б Родини букові, липові, березові, льонові, маренові, гвоздичні, розові та ін.   Родини пасльонові, барвінкові, миртові, онагрові та ін.
Перехідній тип Пучковий камбій формує основні провідні пучок, а міжпучковий - додаткові, що менші за розміром.     Родини айстрові, губоцвіті, мальвові, капустяні, зонтичні, маренові та ін.  

 

 

Тема № 13:







Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 353. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия