Блокування чи зниження функцій Его

(серед яких - тестування реальності). Пояснюється концентрацією всією психіки на одному завданні – подолання травмуючої ситуації і намагання справитися зі збудженням, що не знаходить розрядки.

Більшість психічних і фізіологічних функцій в процесі і зразу після травми стають «відносно неактуальними» і навіть блокуються, починаючи від вищих психічних функцій і закінчуючи сексуальністю.

В поведінці переважають регресивні феномени, тобто перехід функцій на більш низький а отже примітивний рівень регуляції (інфальтивність, безпорадність, пасивність і залежність, інколи з явною оральною фіксацією (моделюючи раннє дитинство).

• Періодичні приступи неконтрольованих емоцій, особливо тривоги і гніву, інколи до судорожних припадків.

• Емоційні реакції виникають довільно, проявляються в неціленаправленому руховому збудженні, мімічних реакціях, крику і плачу, супроводжуючись ярко вираженою тривогою і гнівом, пов’язано з актуальними травматичними подіями. Тривога і гнів, іноді навіть у формі псевдоепілептичного синдрому, представляють собою розрядку збудження.

• 3. Безсоння чи важке порушення сну. Сон – супроводжується кошмарами, в яких повторюються окремі елементи травмуючої ситуації.

• 4. Повні чи часткові «програвання» травматичної ситуації в денний період. Повторні переживання травми проявляються і в активному стані, нерідко – у вигляді нав’язливих думках, при цьому супроводжуються яскравими всплесками емоцій, тіками, руховою активністю (яка була доцільна під час травми).

• 5. Ускладнення у вигляді психоневрологічних симптомів – різні прояви неврозу, а також захисні реакції витіснення і збідненість особистості. Виникає дезінтеграція особистості і ознаки «стертої» диференціації з регресом до дитячої залежності і магічного мислення. Люди звертаються до Бога, починають вірити у судьбу і надіються, що ця віра захистить їх, як в дитинстві – батьки.

• «Адаптація» іде досить повільно. Але якщо вона неуспішна, Его (особистості) чи руйнується, і виникає симптоматика, чи відновлення Его іде шляхом тимчасового регресу до більш примітивних форм функціонування.

•

10. Типи формування особистості при ПТСР.

Виникає посттравматичний стресовий розлад

• Симптоми:

• Хвороби серця;

• Важке безсоння;

• Флеш-беки;

• Соматичні захворювання (патологія старіння судин).

Вплив ПТСР на особистість:

1) Тривожний тип (32%). Картина хвороби: високий рівень соматичної та соціальної тривоги, депресія, озлобленість, порушений сон, кошмари, серцебиття, потовиділення, озноб.

2) Астенічний тип (27%). Картина хвороби: в’ялість, слабий, фон настрою знижений, немає інтересу до життя, гіперсонливість протягом дня. В свідомості домінує думка про власну неспроможність.

3) Дисфоричний (25%).Картина хвороби: постійне внутрішнє незадоволеність, роздратованість, запальність, скандали (медакоментозне лікування).

4) Соматофорний тип (20%).Картина хвороби: масове соматофорні порушення. Хвороби серця, церебральні паралічі, гастороетіологія.

11. Дебрифінг як метод роботи з потерпілими від екстремальної ситуації.

Дебрифінг –форма кризисної інтервенції.

Ціль дебрифінга – мінімізувати ймовірність важкого захворювання, покращити здібність розуміння того, що відбувається.

Кризисна інтервенція і профілактика ПТСР.

Окрема кімната (10-15 чоловік) 2-а ведучих.

6-ть завдань дебрифінга.

1. Відреагувати.

2. Зменшити індивідуальне і групове напруження.

3. Зменшення унікальності і патологічності власних реакцій.

4. Мобілізація внутрішніх та зовнішніх ресурсів (підсилення групової підтримки).

5. Підготовка до переживання тих процесів, що можуть запуститися.

6. Інформація де можливо одержати підтримку.

Проводити чим раніше тим краще, поділитися почуттями, переживанням, реакціями, як справитися.

6-ть правил.

1. Залишатися в кімнаті протягом всього часу проведення роботи.

2. Говорити тільки від себе (я відчував жах, мені було страшно).

3. Не відходити від теми.

4. Право не говорити.

5. Відноситися один до одного з повагою.

6. Збереження конфіденційності.

12. Методи зняття психологічного напруження, робота з емоційними переживаннями потерпілих.

Фізична активність.

Люба фізична загрузка спалює гормони стресу і допомагає організму повернутися до нормального режиму роботи.

Побити и покричать. Хороший спосіб фізичної розгрузки: побити подушку, боксерську грушу в спортзалі, голосно виразити свій протест, супроводжуючи його різким інтенсивним рухом і різким видихом

Записатися на східну боротьбу, наприклад, на тай-бо, де різкі викрики поєднуються з різкими рухами під голосну музику.

Здійснювати активний біг, представляючи, що з кожним видихом, ваша напруга покидає тіло і думки. А якщо бігати важко, то пройтись в швидкому темпі до стану потовиділення, на видосі повторювати слово, яке асоціюється з спокоєм і хорошим самопочуттям.

Поплавати в максимальном для вас темпе до состояния небольшой усталости. Или, если это возможно, займитесь сексом — есть подтвержденные данные о том, что секс — один из лучших способов восстановиться после стресса.

Психологические методы

 

Игра воображения

Мысленно перепишите травмирующую вас сцену, выскажите человеку, обидевшему вас, — также в воображении — все, что вы хотели, но опасались или не решились сказать.

Не получается виртуально, напишите обидчику письмо, в котором подробно выплесните свои чувства и эмоции, часто это помогает снизить внутреннее напряжение. Представьте, что это письмо вы собираетесь отправить... а затем — удалите.

В состоянии полного расслабления мысленно постарайтесь прокрутить ситуацию по новому сценарию, измените все действие и финал.

Представьте себе любимое место на природе — поляну в лесу, берег моря или горный пейзаж, главное, чтобы это было место, с которым у вас связаны приятные воспоминания, — мысленно перенеситесь туда и расслабьтесь.

Взгляд со стороны

 

Смех — прекрасное лекарство, это известно давно. Расскажите о мучительной для вас проблеме от третьего лица в разных вариантах — с позиции пессимиста и с позиции оптимиста. Это помогает не только снизить серьезность ситуации, но и увидеть ее в юмористических красках.

 

Арт-терапия

 

Если вы любите рисовать, попробуйте изобразить ситуацию в красках, выплесните все свои чувства и мысли в рисунке. Он может быть без сюжета, абстрактным, позвольте краскам свободно ложиться на лист бумаги. Потом сделайте с рисунком все, что вам захочется: можете его повесить на видное мест, спрятать или выбросить. Существует целое направление в психотерапии — арт-терапия, которая помогает с помощью рисования или лепки справляться с различными состояниями и заболеваниями.