Порядок Ранникоцвіті – Scrophulariales

Родина Ранникові – Scrophulariaceae

Дивина ведмежа, або ведмеже вухо – Verbascum thapsus L.

Вероніка лікарська – Veronica officinalis L.

Ротики садові – Antirrhinum majus L.

Льонок звичайний – Linaria vulgaris Mill.

 

На відміну від пасльонових‚ квітки ранникових частіше зигоморфні‚ є майже актиноморфні (дивина)‚ п’ятичленні. Звернути увагу на довжину та форму трубки чашечки та віночка. Віночок може бути колесоподібним з дуже короткою трубкою (вероніка‚ дивина)‚ але частіше вона довга‚ що пов’язано з пристосуванням до певних запилювачів. Відгин віночка буває двогубим‚ як у губоцвітих. Для квіток ранникових характерні різного роду опуклості у трубці віночка‚ які утворюють мішкоподібні випинання чи шпору (ротики‚ льонок). Іноді опуклості розвиваються на нижній губі‚ закриваючи вхід для дрібних комах. Особливістю квіток ранникових є редукція та зростання деяких членів. У веронік чашечка чотиричленна внаслідок недорозвитку одного чашолистка‚ а віночок чотирилопатевий через зростання 2 пелюсток.

Завдяки редукції п’ятичленний андроцей складається з 4 двосильних тичинок‚ що приростають до трубки віночка (льонок)‚ у вероніки лишається тільки 2 тичинки, хоча може бути і 5 тичинок (дивина).

Гінецей двочленний‚ плодолистки розташовані у медіальній площині (відмінність від пасльонових).

Зробити поперечний розріз зав’язі‚ визначити кількість гнізд‚ місце розташування плацент.

Зарисувати: 1. частину пагону з суцвіттям;

2. зовнішній вигляд та повздовжній розріз квітки; вказати прикріплення тичинкових ниток до трубки віночка;

3. плід;

4. діаграму квітки (додаток З).

Написати формулу квітки.

 

Завдання 3. Визначити одну-дві рослини з родин Solanaceae та Scrophulariaceae. Записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів за планом.

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 350-356.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1981. – Т. 5, ч. 2. - 512 с. – С. 414-427.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 490-497.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 123-127, 129-131.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 313-315, 320-323, 329-332.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 282-285.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 289-290, 292-293.

Лабораторне заняття № 10

Тема: Клас ЛІЛІОПСИДИ, або Однодольні –

Liliopsida, або Monocotyledones.

Підклас Ліліїди – Liliidae

Мета заняття: вивчити систематичні ознаки класу Однодольні, підкласу Ліліїди, характерні ознаки родин Лілійні та Півникові, їх еволюційні зв’язки, ознаки специфічної організації, способи вегетативного розмноження, екологічну приуроченість; основних представників цих родин та їх природне та народногосподарське значення.

Обладнання: бінокулярні та ручні лупи, набір препарувальних інструментів, таблиці з теми, визначники, методичні вказівки.

Об’єкти вивчення: живі та гербарні зразки, фіксовані квітки та колекції плодів представників родин Лілійні та Півникові.

 

Питання для самостійної підготовки

1. Загальна характеристика класу Однодольні.

2. Загальна характеристика підкласу Ліліїди.

3. Положення порядку Лілієцвіті у системі класу Однодольні. Основні родини порядку Лілієцвіті.

4. Будова квітки та напрямок її еволюції в межах порядку Лілієцвіті.

5. Особливості будови вегетативних органів лілієцвітих у зв’язку з пристосуванням до певних умов існування.

6. Характерні ознаки родини Лілійні: об’єм родини, її поширення, екологічна приуроченість.

7. Будова квіток та плодів у родині Лілійні.

8. Характерні ознаки родини Півникові: об’єм родини, її поширення, екологічна приуроченість, особливості морфології листка, листкорозташування.

9. Будова квіток та запилення у півникових.

10. Основні представники лілійних та півникових, їх господарське значення, застосування у фармації.

11. Які види родин Лілійні та Півникові занесені до Червоної книги? Що Ви знаєте про них?

12. Які анатомічні особливості будови стебла однодольних рослин (на прикладі стебла лілійних)?

13. Які рослини називають ефемерами та ефемероїдами? До якої екологічної групи вони відносяться?

14. Які способи розмноження характерні для лілійних та півникових?

15. В чому схожість та відмінність квіток лілійних від півникових?