Порядок Черсакоцвіті – Dipsacales

Родина Жимолостеві – Caprifoliaceae

Жимолость татарська – Lonicera tatarica L.

Родина Калинові – Viburnaceae

Калина звичайна – Viburnum opulus L.

Родина Бузинові – Sambucaceae

Бузина чорна – Sambucus nigra L.

Більшість представників цих родин – дерева і чагарники, що входять до складу лісових ценозів. Листки прості або складні, без прилистків, розташовані супротивно. Характерні серіальні бруньки, розташовані в листкових пазухах. Квітки зібрані в цимозні суцвіття – двох-трьохквіткові дихазії, або, як у маслинових, тирзоїдні, багатоквіткові, китецеподібні та ін. Квітки пластинчасті, чотирьохколові. Чашечка має коротку трубочку, що зростається з зав’яззю, віночок трубчастий, колокольчастий, колесоподібний або воронкоподібний. Тичинок від п’ятьох до двох, прикріплених до трубочки віночка. Зав’язь нижня або напівнижня, синкарпна, із двох-п’яти плодолистків, однак, у результаті недорозвинення плодолистків, число гнізд у зав’язі може редукуватися до одного (калина).

Усі представники цих родин – рослини, що запилюються комахами. Комах приваблює нектар (жимолость) або пилок (калина), красиві безплідні квітки калини крупніші центральних фертильних і служать орієнтиром запильникам.

Плоди – ягоди (жимолость), одно- або багатонасінні кістянки (калина, бузина), плоди і зав’язі квіток іноді попарно зростаються (жимолость).

Зробити поперечний розріз через стебло бузини, відзначити ступінь розвитку серцевини. Особливістю бузинових є потужний розвиток серцевини стебла при руйнуванні якої стебло стає трубчастим.

Зарисувати: 1. частину пагона з листками та суцвіттям;

2. загальний вигляд або повздовжній розріз квітки; поперечний розріз зав’язі;

3. схему будови стебла бузини;

4. плід;

5. діаграми квіток (додаток Є).

Написати формули квіток.

 

Завдання 3. Визначити одну-дві рослини з родин Apiaceae, Caprifoliaceae, Viburnaceae та Sambucaceae. Записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів за планом.

 

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 320-323.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1981. – Т. 5, ч. 2. – 512 с. – С. 146-150, 297, 302-308, 375-378.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 462-468, 502-503.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 121-123.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 265-268, 303-311.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 251-256, 276.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 277-281.

 

 

Лабораторне заняття № 8