Завдання 2. Зробити морфологічний аналіз вегетативних та генетитивних органів одного з місцевих видів родини Півникові – Iridaceae

Систематичне положення об’єктів вивчення:

 

Порядок Лілієцвіті – Liliales

Родина Півникові – Iridaceae

Шафран посівний – Crocus sativus L.

Півник блідий – Iris pallida Lam.

Ознайомлюючись з видовою різноманітністю півникових, встановить характерні ознаки родини. Насамперед зверніть увагу на особливості будови суцвіть, квіток і плодів.

Довжина трубки оцвітини по відношенню до зав’язі різна і є систематичною ознакою. Листочки оцвітини розташовані у два кола. Сегменти внутрішнього кола направлені догори, вони виконують функцію приваблювання комах-запилювачів. Сегменти зовнішнього кола крупніші внутрішніх, відігнуті в бік і є посадковим майданчиком для комах. Три тичинки півникових сховані під пелюсткоподібними гілками стовпчика. Гінецей синкарпний, складається з трьох плодолистиків; зав’язь нижня, трьохгнізда, з двома рядами насінних зачатків у кожному гнізді. Сосочки приймочки розташовані на нижній поверхні пелюскоподібних приймочок, але самозапилення виключене, бо квітки протандричні.

 

Зарисувати: 1. загальний вигляд рослини, суцвіття з квіткою, покривним листком та приквітником;

2. квітку, показати пелюсткоподібні частини стовпчика, тичинки;

3. поперечний розріз зав’язі; плід;

4. діаграму квітки (додаток З).

Написати формулу квітки.

 

Завдання 3. Визначити одну-дві рослини з родин Liliaceae та Iridaceae. Записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів за планом.

 

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 369, 374-377, 381-382.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1982. – Т. 6. – 543 с. – С. 7, 44-47, 50, 72-91, 180-194.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 520-523, 526-536.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 139-142.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 353-354, 360-368.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. - 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 328-330, 335-344.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 300-304.

 

План загальної характеристики родини

 

Ознаки, які спільні у представників одного таксону та відрізняють його від іншого, називають диференціюючими. Диференціюючі ознаки, якими користуються для визначення таксонів, називають таксономічними. Кожна родина характеризується набором певних ознак, які відрізняють її представників від інших родин. Головна частина цих ознак стосується репродуктивної сфери і в межах відділу покритонасінних носить переважно характер ідіоадаптацій. Завдяки цьому виникла величезна морфологічна різноманітність покритонасінних.

 

При наданні загального опису тієї або іншої родини покритонасінних, необхідно звернути увагу на такі характеристики:

 

1. Еволюційні зв’язки родини.

2. Видове багатство, загальне поширення родини.

3. Життєві форми.

4. Корінь та коренева система (тип кореневої системи; видозміни кореня та ін.).

5. Стебло (прямостояче, висхідне, витке, чіпке, повзуче; округле, чотиригранне, тригранне, сплюснуте, крилате; наявність опушення, його характер, довжина, розгалуженість волосків; тип галуження; видозміни стеблового походження).

6. Листок (черешковий або сидячий; наявність прилистків; форма пластинки; жилкування; листкорозташування; видозміни листкового походження).

7. Загальна морфологія суцвіття (тип суцвіття або квітки поодинокі: пазушні, верхівкові).

8. Квітка (актиноморфна, зигоморфна, асиметрична; оцвітина; чашечка; віночок; андроцей; гінецей; час цвітіння).

9. Приклади формул квіток.

10. Запилення, морфологічний тип плоду, насіння (форма, розміри, колір, характер поверхні; з ендоспермом, без ендосперму, з периспермом). Розповсюдження плодів та насіння.

11. Народногосподарське значення. Навести приклади.

План опису квіткової рослини

 

1. Систематичне положення:

відділ,

клас,

підклас,

порядок,

родина, (підродина)

рід,

вид (українська, російська та латинська назва рослини).

2. Тип ареалу (суцільний, розірваний, ендемік, космополіт), географічне поширення, умови зростання, рослинне угруповання (луг, ліс, степ і т.д.)

3. Життєва форма рослини (дерево, кущ, кущик, ліана, епіфіт, трав’янистий монокарпік, трав’янистий полікарпік; одно-, дво- або багаторічна; висота).

4. Підземні органи (форма, тип, видозміни (якщо є)).

5. Стебло (форма, ступінь гіллястості, олиственність, опушення й інші особливості поверхні, видозміни (метаморфози) (якщо є), які функції виконує).

6. Листок (прилистки, їхня форма, наявність розтруба; окремо за висотними групами листків: листкорозташування, прикріплення, форма пластинки, основи, верхівки, краю, розчленовування, видозміни; жилкування, тривалість життя листка).

7. Характеристика суцвіття (тип: просте або складне, назва).

8. Характеристика квітки (на квітконіжці або сидяча, місце розташування, забарвлення). Формула й діаграма квітки.

9. Строки цвітіння. Тип запилення.

10. Тип плода, спосіб поширення плодів і насіння.

11. Характеристика насіння (розміри, форма, забарвлення, особливості структури).

12. Народногосподарське й природне значення.

13. Рівень охорони (якщо треба).