Визначення обсягу інженерно-геологічних вишукувань, склад звітуПланування робіт. Інженерно-геологічні вишукування - складова частина комплексу робіт, які виконуються для забезпечення будівельного проектування вихідними даними про природні умови району (ділянки) будівництва, а також прогнозування змін навколишнього природного середовища, що можуть відбутися при будівництві і експлуатації споруджень. При проведенні інженерно-геологічних вишукувань вивчаються грунти як основи фундаментів будинків і споруд, підземні води, фізико-геологічні процеси і явища (карст, зсуви, сілі і ін.) Проведення вишукувань регламентується ДБН і ДСТУ. Серед них основними є: СНиП 2.03.11-87 «Інженерні вишукування для будівництва. Основні положення». Посібник по проектуванню основ будинків і споруд (до СНиП 2.02.01-83). СНиП 2.02.01-83 "Основи будинків і споруд". Планування і виконання вишукувань здійснюється на основі технічного завдання на виробництво вишукувань, що складається проектною організацією або замовником. При складанні технічного завдання визначається, які матеріали, що характеризують природні умови будівництва, будуть потрібні для розробки проекту. Технічне завдання є основою для складання вишукувальною організацією програми вишукувань, у якій обґрунтовуються етапи, склад, об'єми, методи і послідовність виконання робіт. Складанню програми передують збір, аналіз і узагальнення матеріалів про природні умови району вишукувань, а в необхідних випадках (відсутність або суперечливість матеріалів) - польове обстеження району вишукувань.
1.2. Визначення етапів, складу й обсягу вишукувань
Інженерно-геологічні вишукування виконуються етапами, що ув'язуються з рішенням конкретних задач проектування (табл. 1.1). Ви- бір кількості етапів і їхньої прив'язки до стадій проектування здійснюється проектною і вишукувальною організаціями спільно для кожного об'єкта в залежності від конкретних умов, обумовлених процесом проектування, природними й організаційно-технічними чинниками. При цьому окремі етапи можуть бути опущені або сполучені з іншими. Таблиця 1.1.
: Найбільшим етапом вишукувань, що зустрічається часто, є інженерно-геологічна розвідка, що виконується для окремих будинків і споруд або невеличких комплексів. Об'єм інженерно-геологічних робіт залежить від категорії складності інженерно-геологічних умов на ділянці будівництва (табл.1.2), площі використовуваної території, а також виду будівництва (призначення спорудження, його класу, конструктивних особливостей, виду фундаментів). Відстань між гірськими виробками при зйомці призначається відповідно до табл. 1.3, а при розвідці - табл. 1.4. Характеристика категорій складності інженерно-геологічних і гидрогеологических| умов Таблиця 1.2.
Максимальна відстань між виробленнями при зйомці Таблиця 1.3.
Відстань між гірськими виробленнями, їх число при розвідці Таблиця 1.4.
На ділянках, де протікають несприятливі фізико-геологічні процеси і явища, гірські виробки необхідно проходити не менше, ніж на 5 м нижче зони активного розвитку цих процесів - поверхонь сковзання зсувних тіл, гаданої глибини карстоутворення, поверхонь поділу рухливих і нерухомих частин тіла осипів, і т. ін. Глибини проходки гірських виробок і досліджень грунтів при розвідці призначаються, виходячи з розрахункових глибин стисливої товщі основи споруди, які задаються у завданні на вишукування, із заглибленням нижче межі стисливої товщі на 1 - 2 м. Для пальових фундаментів глибини проходки виробок і досліджень грунтів призначаються не менше, ніж на 5 м нижче проектованої глибини занурення паль. Поряд із проходженням гірських виробок, важливим моментом вишукувань є дослідження грунтів для визначення їхніх будівельних властивостей. Фізичні характеристики грунтів визначають, як правило, лабораторними методами. Механічні характеристики грунтів (деформаційні і міцностні) - комплексно - лабораторними і польовими методами. Основні види лабораторних і польових досліджень грунтів і умови їхнього застосування приведені в табл. 1.5 і 1.6.
Лабораторні дослідження грунтів Таблиця 1.5.
Условные обозначения: + –выполняются обязательно С – по специальному заданию Для одержання даних, необхідних при проектуванні фундаментів споруджень на грунтах, специфічних по складу і будові (просідаючих, що набухають, заторфованих і ін.), при вишукуваннях повинні визначатися додаткові характеристики грунтів. До складу лабораторних досліджень, крім звичайних визначень відповідно до табл. 1.5, обов'язково додатково включаються визначення.
Польові дослідження грунтів Таблиця 1.6.
для грунтів просідаючих – відносного просідання, початкового тиску просадчика і вологості; для грунтів,що набухають – відносного набухання, вологості і тиску набрякання, відносної усадки; для засолених грунтів – відносного суффозійного осідання кількісного утримання легко і средньорозчинених солей; для елювіальних грунтів – коефіцієнта вивітрілості; для заторфованних грунтів і торфу – відносного утримання і ступеня розкладання органічних речовин, зольності, коефіцієнта консолідації, зміни міцностних характеристик з врахуванням чинника часу. Крім згаданих вище лабораторних досліджень, для будівельних майданчиків, складених просідаючими грунтами, з метою визначення грунтових просідаючих умов проводиться дослідне замочування грунтів в котлованах. До складу досліджень, набухаючих і засолених грунтів доцільно також додатково включати польові випробування статичними навантаженнями з замочуванням.
|
