Лекція 4

 

Етнопсихологія вивчає особливості психіки людей певної етнічної групи (особливості характеру, менталітету, становлення самосвідомості та ін.). Етнопсихологія зосереджує увагу на дослідженні таких питань:

1) узагальнення факторів і джерел, які сприяють зародженню, розвитку та функціонуванню психологічних особливостей представників конкретної етнічної спільноти;

2) аналіз емоційної сфери етносу (особливостей національних почуттів, вираження емоцій, переживань);

3) дослідження мотиваційної сфери людей певної етнічної групи;

4) вивчення специфіки національних настанов на соціально-психологічну діяльність.

Будь-яка особистість належить до тієї чи іншої естетичної спільноти – роду, племені, народу чи нації, які мають свої риси.

З фізичної точки зору українці-чоловіки характеризуються худорлявістю, високим зростом, широкими плечима, мужнім, навіть суворим обличчям. Жінки нижчі чоловіків, досить повні, мають м’який, привітний вираз обличчя з деякими відтінками смутку. Як чоловіки, так і жінки відзначалися міцним здоров’ям.

Найважливіша з психологічних рис українців є психологія працьовитого господаря, умілого хлібороба, замісника рідної землі. Українці добре розумілися на багатьох видах господарської діяльності. Усі вміли одробляти землю, сіяти, жати, косити, випікати хліб. Наприклад, за нормальних умов на родючих українських землях зернові культури давали такий урожай, що селяни не знали, куди його дівати. Серед українців були знавці майже всіх ремесел, що потрібні людям: теслі, ковалі, зброярі, кожум’яки, гончарі, шевці, бондарі, кравці. Любов до землі, на якій жили і працювали предки, і захист її від ворогів вважались однією з найвищих моральних чеснот.

Серед психологічних рис особистості українців виділяється надзвичайно розвинене прагнення до свободи, що виявлялось у національно-визвольній боротьбі впродовж віків, бунтах і повстаннях, а найповніше - в козацтві. Без свободи народ не уявляв собі життя.

Українці – люди кмітливі, проникливі і глибокодумні: вони повільно сприймають, зате міцно засвоюють і розвиваються серйозно і глибоко.

Український народ схильний до задумливості, споглядальності, задушевності, меланхолійності.

Не можна відмовити українцю у силі волі. Вони довго не наважуються прийняти рішення, але уже потім не відмовляються від нього.

У низці вітчизняних та зарубіжних досліджень зазначається індивідуалізм українців. Проте це не значить, що українці не здатні до спільної діяльності. Добровільна співпраця характерна для українського народу і часто застосовувалась у вигляді толоки, чумацьких валок, артілей, різних кооперативів.

Потрібно зазначити, що усі дослідники української духовності прийшли до висновку, що емоції в житті українців відіграють велику роль і часто навіть переважають над інтелектом і волею.

Лекція 4