СИТУАЦИОННЫЕ ЗАДАЧИ. Погіршення стану здоров'я дітей дошкільного віку є великою проблемою для держави, і вона опікується цимПогіршення стану здоров'я дітей дошкільного віку є великою проблемою для держави, і вона опікується цим. Про це свідчать не тільки низка Законів України та державних програм: "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства", "Освіта", "Діти України", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, але й проведення конференцій, засідань, круглих столів, присвячених покращенню здоров'я дітей-дошкільників. Крім держави, питання здоров'я дітей дошкільного віку хвилює педагогів, психологів, практиків, які активно шукають ефективні шляхи його покращення та зміцнення. Із цією метою розробляються нові технології фізичного виховання, які спрямовані на покращення фізичного розвитку та зміцнення дитячого здоров'я. Над вирішенням проблеми фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дошкільників працюють не тільки українські (Н.Ф. Денисенко, М.М. Єфименко, В. Сніжко, Л.П. Ігнатьєва, О.М. Байер, К.Л. Крутій), але й російські дослідники (М.В. Сократов, В.А. Мануйлова, С.Л. Славина, О.Л. Кабачек, Д. Соколов). Для покращення фізичного розвитку та зміцнення організму дітей деякі педагоги (В.К. Бальсевич, В.А. Мануйлова) радять використовувати в роботі з дошкільниками оздоровче тренування. Останнім часом у вирішенні проблем оздоровлення дошкільнят, їх фізичного та психічного розвитку, широкого розповсюдження в практиці дошкільних закладів набувають використання нових технологій фізичного виховання. Так, російська вчена В.А. Мануйлова у своїх дослідженнях звертає увагу на використання такої технології фізичного виховання, як оздоровче тренування в роботі з дітьми. На її думку, воно є основним фактором розвитку здорової дитини. Це підтверджується й поглядами В.К. Бальсевича, який вважає, що концепція тренування - поки єдина обґрунтована концепція управління розвитком фізичного потенціалу людини. Під оздоровчим тренуванням слід розуміти педагогічний процес адаптації організму до фізичного навантаження з метою зміцнення здоров'я та удосконалення фізичного та психічного потенціалу дитини. В.А. Мануйлова визначає одну із альтернативних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ - гідроаеробіку.. Гідроаеробіка розширює спектр загальнофізіологічної дії гімнастичних вправ завдяки підвищенню опору водного середовища та впливу його температури на шкіру й судини та механізми терморегуляції. У своїх дослідженнях Мануйлова звертала увагу на використання в дошкільних закладах з метою оздоровлення дітей та покращення їх фізичного розвитку, аромо та фітотерапії. В.А. Мануйлова радить використовувати фітотерапію у поєднанні з аромотерапією у період адаптації до умов дошкільного закладу, під час збільшення застудних та грипозних захворювань, для дітей, які часто хворіють. Н.Ф. Денисенко радить використовувати фітотерапію в поєднанні з аромотерапією та кольоротерапією. Кольротерапію пропонують використовувати в практиці роботи ДНЗ такі українські вчені, як Н.Ф. Денисенко, М.М. Єфименко. Н.Ф. Денисенко рекомендує використовувати для профілактики втоми очей, для розвитку гостроти зору спостереження за квітами в куточку природи, зосереджувати зір на зеленому, блакитному, жовтому кольорах, м'яких іграшках, кольорових пейзажах тощо. Сніжко В. вважає також, що рослини позитивно впливають на психічний стан людини. Постійне спілкування з природою знімає втому, бадьорить, покращує настрій, відсутність контакту з рослинами може призвести до неврозів. М.М. Єфименко радить використовувати кольоротерапію в оформленні інтер'єру групової кімнати, вітальні, фізкультурної зали тощо. На його думку, вище зазначеними засобами кольорового оформлення можна сприяти ефективному руховому розвитку дитини, зміцненню її психічних функцій, формуванню особистості. Читання казок - не новий вид роботи в дошкільному закладі, але казкотерапію дослідники радять використовувати не тільки як окремий вид роботи з дітьми, а й у поєднанні з фізичними вправами, а педагоги О.М. Байер, К.Л. Крутій навіть рекомендують в роботі з дітьми поєднувати читання казки з фітбол- гімнастикою. На їх думку, фітбол-казка є самостійним заняттям з дітьми молодшого дошкільного віку; для старших дошкільників - як гімнастика пробудження після денного сну, коли педагог розповідає казку супроводжуючи її вивченими раніше рухами. Перевагу казкам у вихованні дітей дошкільного віку надавали такі психологи та педагоги минулого, як А.В. Запорожець та К.Д. Ушинський. До казок також зверталися багато сучасних психологів та педагогів: М. Осоріна, Д. Соколов, М. Лісіна, Г. Азовцев, Т. Зінкевич- Євстегнєєва, Т. Грабенко, В.Я. Пропп тощо. Н.Ф. Денисенко в своїй програмі "Здоров'я тобі, малюку!" радить використовувати в роботі з дітьми бібліоказкотерапію - читання казок, гумористичних розповідей, гуморесок. На її думку, не тільки читання здійснює позитивний вплив на дітей, на їх настрій, самопочуття, але й сміх впливає позитивно на їх розвиток, як розумовий, так і фізичний. Бібліотерапія - це лікування книгою, тобто читання. М.В. Сократов радить використовувати читання для гіперактивних (заспокійливу літературу) та для гіпоактивних дітей (стимулюючі емоційні переживання книги). Читання казок, оповідань перед сном сприяє швидкому засинанню та міцному сну, після виконання фізичних вправ, лежачи на килимку під спокійну музику - відновленню організму та приводить його в спокійний стан. Один з видів терапії, яка впливає оздоровче на дітей, є естетотерапія - використання впливу різних видів мистецтва. Н.Ф. Денисенко у своїй програмі "Здоров'я тобі, малюку!" визначила цей вид терапії окремим розділом і зазначила, що до її складу належать арттерапія, музикотерапія, кінезотерапія тощо. М.В. Сократов радить також використовувати танці, арттерапію. Осіпова рекомендує використовувати в роботі з дітьми Арттерапію (терапія мистецтвом).. Головна мета її полягає в розвитку самопізнання та самовираження дитини, подолання бар'єрів у спілкуванні, розвитку уяви, зняття психічного напруження, страхів. Лікування музикою радять використовувати В.М. Бехтерєв, І.Р. Тарханова, І.М. Догель. Л.П. Ігнатьєва вважає, що музика посилює обмін речовин, збільшує або зменшує м'язову енергію, змінює дихання, кров'яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Автор виділяє методи музичної терапії: активна (експресивна); пасивна (рецептивна). Музикотерапія як активна - це коли діти активно проявляють себе в музиці, пасивна - коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія, на думку Л.П. Ігнатьєвої, це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Вона включає такі напрями: вокалотерапія (співи), у рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах. Європейські педагоги (С.С. Стівенсон та С. Мамулов) також відмітили позитивну дію музичних інструментів. Так гра на кларнеті впливає на кровообіг, нормалізує роботу серцево-судинної системи, скрипка та піаніно - заспокоює та розслаблює. Л.П. Ігнатьєва радить, використовуючи музично-ритмічні ігри, обов'язково охоплювати весь простір кімнати. Вона вважає, що одночасні рухи та співи по підгрупах дуже позитивно впливають на нервову систему дітей. Деякі автори (М.Є. Просєлкова, Ю.С. Шевченко, Г.І. Подкопаєва) вважають виправданим та перспективним використання музикотерапії при нервово-психічних відхиленнях у здоров'ї дошкільників. Використання музичних творів при проведенні занять з фізичної культури, ранкової гімнастики не тільки допоможе дітям у виконанні вправ (бадьора, швидка, або повільна), але й розслабитися після їх виконання (спокійна, рівна за звучанням). Кінезотерапія є одним з видів естетотерапії, в основі якої покладено оздоровлення дітей за допомогою різних рухів. М.В. Сократов, Н.Ф. Денисенко радять використовувати танці у фізичному вихованні дітей-дошкільників, але з великою обережністю, обов'язково застосовуючи індивідуальний підхід. Танці позитивно впливають не тільки на психічне самопочуття дітей, покращують настрій, але сприяють зміцненню постави, запобігають появі плоскостопості. Після виконання фізичних вправ для зняття втоми, а також при напруженні м'язів рекомендується робити масаж та самомасаж. Н.Ф. Денисенко радить використовувати саме пальцевий масаж та самомасаж - рефлексотерапію. Це масаж активних точок на пальцях, стопах ніг, обличчі. Найкраще було б навчити дітей виконувати декілька простих масажних рухів після виконання вправ, до та після денного сну, у кінці дня. Останнім часом у роботі з дітьми в дошкільних закладах почали використовувати великого розміру різного кольору м'ячі - фітбол. В.А. Мануйлова, О.М. Байер, К.Л. Крутій вважають, що різний розмір та колір м'яча позитивно впливає на психічний стан та фізіологічні функції дитини. Також педагоги вважають, що він зміцнює м'язи спини та черевного пресу, створює м'язовий корсет, а головне - формує у звичайних умовах навичку правильної постави. В.А. Мануйлова радить використовувати фітбол на заняттях з фізичної культури, але робота з ним не повинна перевищувати 40% часу від усього заняття. О.М. Байер, К.Л. Крутій вважають, що використання фітболу оздоровче впливає на дитину. Вправи на фітболі вони радять виконувати в зручному одязі, шкарпетках упродовж 20-25хв. (3-4р.), 30-35хв. (5-6р.) у поєднанні із читанням казки. На шостому році життя можна вводити музичний супровід, оскільки діти можуть вже свої дії співвідносити з музикою. Ігри з футболами можна використовувати як на фізкультурних заняттях, так і в повсякденній роботі (прогулянка, самостійні ігри дітей, розваги, індивідуальні заняття). Слід ввести фітбол в повсякденну роботу з дітьми з фізичного виховання. Вправи на ньому не тільки позитивно впливають на поставу, м'язи спини, живота, шиї, але й приносять дітям велике задоволення, за умови відсутності протипоказань. Технологія фізичного виховання за М.М. Єфименко, яка має назву "Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей" розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Автор назвав її ще "тотальним ігровим методом", втіливши у цих словах своє педагогічне кредо "грати щодня, грати постійно, грати завжди". Ґрунтується ця технологія на таких положеннях: педагогіка повинна бути природною; у фізичному вихованні дітей нове повинно поєднуватися з відомим; поділ заняття на три частини за фізіологічною суттю; вправи виконувати граючи; фізичне виховання повинно заряджати дітей позитивними емоціями; створення тренажерів; обов'язкова профілактика та корекція для здорових дітей; за допомогою руху та гри створити людину майбутнього. У системі фізичного виховання автор виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Технологія М.М. Єфименка передбачає різні підходи у фізичному вихованні хлопчиків та дівчаток (окремі заняття, на яких мають домінувати виховання статевих ознак хлопчиків та дівчаток). У технології "Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей" як форму фізичної активності дітей застосовують обґрунтований її автором горизонтальний пластичний балет - поєднання фізичних, танцювальних вправ, рухових дій з музикою, які виконуються плавно, м'яко, пластично. Слово "горизонтальний" у назві пластичного балету означає дотримання положень лежачи. Обов'язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне. Завершувати програму повинна поза стоячи на колінах, спина випрямлена і ніби витягнута доверху, руки простягнуті "до Сонця" (до Бога), пальці рук випрямлені і розведені, погляд спрямований доверху і вперед. На його думку, вправи слід починати виконувати не стоячи, як у загальноприйнятій методиці, а лежачи з поступовим переходом у положення сидячи, а потім стоячи. При виконанні балету не повинно бути різких рухів. Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об'єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастка, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Він успішно замінює комплекс гімнастики пробудження. Скорочені його програми можна використовувати як фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, фізкультурні розваги і свята. Застосування горизонтального пластичного балету на заняттях з фізичної культури, на ранковій гімнастиці, як радить автор, є недоцільним, оскільки діти вже давно знаходяться у вертикальному положенні, а от після денного сну - найкраще для сонного організму, оскільки поступовий перехід від лежання до стояння позитивно впливає на роботу серцево-судинної, дихальної систем, допомагає перейти організму від сну до неспання. Таким чином, аналіз існуючих технологій фізичного виховання в роботі з дітьми дошкільного віку, їх ефективності, легкості застосування в роботі з дітьми дає змогу стверджувати, що тільки в комплексі, поєднуючи їх між собою, можна позитивно впливати на фізичний розвиток дітей дошкільного віку, зміцнення їх здоров'я, самопочуття, настрій. Подальшого дослідження потребує розробка оздоровчої програми з використанням технологій фізичного виховання, спрямованої на покращення фізичного розвитку дітей дошкільного віку та їх здоров'я.
СИТУАЦИОННЫЕ ЗАДАЧИ.
1. Эритроциты - 3,1×1012/л, гемоглобин - 60 г/ л, цветовой показатель 0,6, ретикулоциты 25‰, тромбоциты 2000×109/л, лейкоциты 5,1×109/л, эозинофилы 1%, базофилы 0,5 %, палочкоядерные нейтрофилы 5%, сегментоядерные нейтрофилы 52,5%, лимфоциты 36%, моноциты 5%, СОЭ 20 мм/ ч, анизоцитоз, пойкилоцитоз, гипохромия эритроцитов, железо сыворотки крови 54,8 мкг%. Оцените гемограмму.
А. Мегалобластная анемия Б. Апластическая анемия В. Анемия хронических заболеваний Г. Железодефицитная анемия
2. Эритроциты 1,2×1012/л, гемоглобин 59 г/ л, цветовой показатель 1,3, ретикулоциты 3 %, тромбоциты 130×109/л, лейкоциты 3,0×109/л, эозинофилы 0%, базофилы 0 %, метамиелоциты 2%, палочкоядерные нейтрофилы 9, 5%, сегментоядерные нейтрофилы 45,5%, лимфоциты 39%, моноциты 4%, СОЭ 33 мм/ ч, анизоцитоз, пойкилоцитоз, макроцитоз – мегалоцитоз, кольца кебота, тельца Жолли, встречаются гигантские палочкоядерные и гиперсегментарные нейтрофилы. Оцените гемограмму.
А. Мегалобластная анемия (связанная с нарушением синтеза ДНК и РНК) Б. Апластическая анемия В. Анемия хронических заболеваний Г. Острый лейкоз
3. Эритроциты 2,1×1012/л, гемоглобин 74 г/ л, цветовой показатель 1,0, ретикулоциты 12 %, тромбоциты 32×109/л, лейкоциты 45×109/л, эозинофилы 0%, базофилы 0 %, палочкоядерные нейтрофилы 0, 5%, сегментоядерные нейтрофилы 23,5%, лимфоциты 6%, моноциты 1%, СОЭ 54 мм/ ч. При исследовании костного мозга обнаружено 93% бластных клеток. Какому состоянию соответствует данная гемограмма?
А. Мегалобластная анемия Б. Апластическая анемия В. Острый миелобластный лейкоз Г. Хронический лимфолейкоз
4. Эритроциты - 2,1×1012/л, гемоглобин - (120 г/ л), цветовой показатель 0, 97, тромбоциты 360×109/л, лейкоциты 45×109/л, эозинофилы 10%, базофилы 7 %, промиелоциты нейтрофильные 4%, миелоциты 25%,метамиелоциты нейтрофильные 19%, палочкоядерные нейтрофилы 13%, сегментоядерные нейтрофилы 10%, лимфоциты 8%, моноциты 4%, СОЭ 31 мм/ ч. Какому состоянию соответствует данная гемограмма?
А. Мегалобластная анемия Б. Хронический миелолейкоз В. Острый миелобластный лейкоз Г. Хронический лимфолейкоз
5. Эритроциты 4, 2×1012/л, гемоглобин 123 г/ л, цветовой показатель 1, 0, тромбоциты 210×109/л, эозинофилы 0, 5 %, базофилы 0 %, палочкоядерные нейтрофилы 2%, сегментоядерные нейтрофилы 23,5%, лимфоциты 71%, моноциты 2%, СОЭ 29 мм/ ч. Клетки (тени) Боткина – Гумпрехта 11:100. Какому состоянию соответствует данная гемограмма?
А. Мегалобластная анемия Б. Хронический миелолейкоз В. Острый миелобластный лейкоз Г. Хронический лимфолейкоз
6. Эритроциты 4,4 ×1012/л гемоглобин 135 г/ л, цветовой показатель 0,9, тромбоциты 220×109/л, лейкоциты 14 ×109/л, эозинофилы 0%, базофилы 0 %, метамиелоциты 7%, палочкоядерные нейтрофилы 23%, сегментоядерные нейтрофилы 49%, лимфоциты 14%, моноциты 7%, СОЭ 47 мм/ ч. Токсическая зернистость цитоплазмы нейтрофилов. Какому состоянию соответствует данная гемограмма?
А. Нормальная гемограмма Б. Апластическая анемия В. Кровь при воспалительной реакции Г. Хронический лимфолейкоз
7. Больная А., 69 лет. Жалобы на боли в костях, одышку, слабость. Анализ периферической крови: WBC – 65,5×109/л, RBC – 2,04×1012, Hb – 63 г/ л, MCV – 93,1 фл, MCH- 30,9 пг, МСНС – 332 г/л, PLT – 30 ×109/л. Лейкоцитарная формула: бласты – 90%, миелоциты – 4%, сегментоядерные нейтрофилы – 4%, моноциты – 1%, лимфоциты – 14,5% Бласты больших размеров с нежносетчатой структурой ядра и узким ободком слабобазофильной цитоплазмы, в которой содержится азурофильная зернстость и палочки Ауэра. Цитохимия бластных клеток: МПО – положительная в 80 % клеток, липиды- положительные в 50 %, РАS – положительная в диффузной форме в 40% клеток. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Мегалобластная анемия Б. Хронический миелолейкоз В. Острый миелобластный лейкоз Г. Хронический лимфолейкоз
8. Больной л., 73 года. Поступил в гематологическое отделение с геморрагическим синдромом. Анализ периферической крови: WBC – 42,7×109/л, RBC – 3,85×1012, Hb – 127 г/ л, MCV – 95,6 фл, MCH- 33,0 пг, МСНС – 345 г/л, PLT – 99,0×109/л. Лейкоцитарная формула: бласты – 70%, палочкоядерные нейтрофилы 2% миелоциты – 4%, сегментоядерные нейтрофилы – 13%, лимфоциты – 15%. Бласты больших размеров с округлыми или бобовидными ядрами, крупными нуклеолами. Цитохимия бластных клеток: МПО – слабоположительная в 10 % клеток, РАS – положительная в диффузной форме в 40% клеток, неспецифическая эстераза в 100%, полностью подавляется NaF. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый монобластный лейкоз без созревания Б. Хронический миелолейкоз В.Острый монобластный лейкоз с созреванием Г. Хронический лимфолейкоз
9. Больной Ш., 66 лет. Поступил в гематологическое отделение с выраженным анемическим синдромом. Анализ периферической крови: WBC – 14, 7×109/л, RBC – 1,19×1012, Hb – 44 г/ л, MCV – 102,5, фл, MCH- 37,0 пг, МСНС – 361 г/л, PLT – 713,0×109/л. Лейкоцитарная формула: бласты – 19%, палочкоядерные нейтрофилы 15%, миелоциты – 10%, сегментоядерные нейтрофилы – 18%, эозинофилы – 6%, моноциты – 6%, лимфоциты – 26%. Нормобласты 10 на 100 лейкоцитов. Миелограмма: бласты – 25 %, миелоциты – 2%, сегментоядерные нейтрофилы -3%, лимфоциты – 1%, базофильные нормобласты -19%, оксифильные нормобласты-8%, мегалобласты- 12%. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый монобластный лейкоз без созревания Б. Хронический миелолейкоз В.Острый монобластный лейкоз с созреванием Г. Острый эритромиелоз
10. У больного Г., 28 лет, отмечалась периферическая лимфаденопатия, спленомегалия. Анализ периферической крови: WBC – 90,0×109/л, RBC – 3,0×1012, Hb – 95 г/ л, MCV – 89,1 фл, MCH- 31,0 пг, МСНС – 350 г/л, PLT – 110×109/л. Лейкоцитарная формула: бласты – 94%, палочкоядерные нейтрофилы- 1%, сегментоядерные нейтрофилы – 2%, лимфоциты – 3% Бласты больших размеров с нежносетчатой структурой ядра и узким ободком слабобазофильной цитоплазмы, в которой содержится азурофильная зернстость и палочки Ауэра. Цитохимия бластных клеток: МПО – отрицательная, РАS – положительная в гранулярной форме в 32% клеток. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый лимфобластный лейкоз Б. Хронический миелолейкоз В. Острый миелобластный лейкоз Г. Хронический лимфолейкоз
11. У больного р., 48 лет, Жалобы на слабость, тяжесть в области левого подреберья. При объективном исследовании отмечается увеличение селезенки. Анализ периферической крови: WBC – 44,4×109/л, RBC – 3,45×1012, Hb – 79 г/ л, MCV – 75,4 фл, MCH- 22,9 пг, МСНС – 304 г/л, PLT – 1434×109/л. Лейкоцитарная формула: бласты – 9%, миелоцит- 27%, метамиелоциты- 10%, палочкоядерные нейтрофилы- 5%, сегментоядерные нейтрофилы – 30%, базофилы- 5%, эозинофилы- 1%, моноциты- 4%, лимфоциты – 3%. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый лимфобластный лейкоз Б. Хронический миелолейкоз (хроническая стадия) В. Хронический миелолейкоз (бластный криз) Г. Хронический лимфолейкоз
12. Больной С., 62 года. В клинической картине наблюдается гепатоспленомегалия, снижение массы тела. Анализ периферической крови: WBC – 55,3×109/л, RBC – 2,52×1012, Hb – 82 г/ л, MCV – 95,6 фл, MCH- 32,5 пг, МСНС – 340 г/л, PLT – 236×109/л. Лейкоцитарная формула: бласты – 35%,промиелоциты – 2%, миелоциты- 2%, метамиелоциты- 1%, палочкоядерные нейтрофилы- 2%, сегментоядерные нейтрофилы – 19%, базофилы- 33%, эозинофилы- 4%, лимфоциты – 2%. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый лимфобластный лейкоз Б. Хронический миелолейкоз (хроническая стадия) В. Хронический миелолейкоз (бластный криз) Г. Хронический лимфолейкоз
13.Больной Д., 68 лет. В клинической картине наблюдается увеличение шейных, подмышечных лимфатических узлов, селезенки. Анализ периферической крови: WBC – 19,0×109/л, RBC – 5,23×1012, Hb – 142 г/ л, MCV – 86 фл, MCH- 27,1 пг, МСНС – 315 г/л, PLT – 232,0×109/л. Лейкоцитарная формула: палочкоядерные нейтрофилы- 5%, сегментоядерные нейтрофилы – 21%, эозинофилы- 2%, лимфоциты – 2%,моноциты-3%, пролимфоциты – 1%, лимфоциты – 68%. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый лимфобластный лейкоз Б. Хронический миелолейкоз (хроническая стадия) В. Хронический миелолейкоз (бластный криз) Г. Хронический лимфолейкоз
14. Больная К., 58 лет. Жалобы на боли в костях. При обследовании обнаружены очаги остеолиза в ребрах, черепе, тазовых костях.
Миелограмма:количество миелокариоцитов увеличено, количество мегакариоцитов снижено. Бласты – 2 %, миелоциты – 6%, метамиелоциты- 1%, палочкоядерные нейтрофилы- 3%, сегментоядерные нейтрофилы -20%, эозинофилы- 1%, моноциты- 1%, лимфоциты-8%, плазматические клетки- 46%, базофильные нормобласты- 3%, полихроматофильные нормобласты- 7%, оксифильные нормобласты- 2%. Какому заболеванию соответствуют данные миелограммы? А. Острый монобластный лейкоз без созревания Б. Хронический миелолейкоз В. Миеломная болезнь Г.Острый эритромиелоз
15.Больной К., 40 лет. Уремия, недостаточность кровообращения 2А, общая дистрофия, анемия. Анализ периферической крови: WBC – 10,6×109/л, RBC – 2,06×1012, Hb – 51 г/ л, Ht- 17,6%, MCV – 85,4 фл, MCH- 27,8 пг, МСНС – 335 г/л, PLT – 133,0×109/л, RDW- 15,1 %. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Острый лимфобластный лейкоз Б. Анемия при хронической почечной недостаточности В. Железодефицитная анемия Г. Нормальная гемограмма
16.Больная Б., 15 лет. Наблюдается спленомегалия. Анализ периферической крови: WBC – 5,9×109/л, RBC – 3,14×1012, Hb – 101 г/ л, Ht- 26,7%, MCV – 85,1 фл, MCH- 32,2 пг, МСНС – 370 г/л, PLT – 165,0×109/л, RDW- 21,1 %. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Микросфероцитарная анемия Б. Анемия при хронической почечной недостаточности В. Железодефицитная анемия Г. Нормальная гемограмма
17.Больной Б., 70 лет. Поступил в гематологическое отделение в связи с ухудшением самочувствия, прогрессирующей слабостью, потливостью, болями в правом подреберье. В течение 7 лет страдает ХЛЛ. Объективно: кожные покровы бледные, сухие. Печень +2 см, селезенка +3 см, генерализованная лимфоаденопатия. Анализ периферической крови: WBC –160,5×10*9/л, RBC – 1,54×1012, Hb – 62 г/ л, MCV – 140,4 фл, MCH- 40,1 пг, МСНС – 315 г/л, PLT – 170,0×109/л, RDW- 23,2 %., нормобласты 1 на 100 лейкоцитов, ретикулоциты- 280‰. Какому заболеванию соответствуют лабораторные данные? А. Микросфероцитарная анемия Б. Анемия при хронической почечной недостаточности В. Железодефицитная анемия Г. Аутоиммунная гемолитическая анемия. Комментарии к задаче №1: Г. Железодефицитная анемия Комментарии к задаче №2: А. Мегалобластная анемия (связанная с нарушением синтеза ДНК и РНК) Комментарии к задаче №3: В. Острый миелобластный лейкоз Комментарии к задаче №4: Б. Хронический миелолейкоз Комментарии к задаче №5: Г. Хронический лимфолейкоз Комментарии к задаче №6: В. Кровь при воспалительной реакции Комментарии к задаче №7: В. Острый миелобластный лейкоз Комментарии к задаче №8: А. Острый монобластный лейкоз без созревания Комментарии к задаче №9: Острый эритромиелоз Комментарии к задаче №10: Острый лимфобластный лейкоз Комментарии к задаче №11: Хронический миелолейкоз (хроническая стадия) Комментарии к задаче №12: Хронический миелолейкоз (бластный криз) Комментарии к задаче №13: Хронический лимфолейкоз Комментарии к задаче №14: Миеломная болезнь Комментарии к задаче №15:Анемия при хронической почечной недостаточности Комментарии к задаче №16: Микросфероцитарная анемия Комментарии к задаче №17: Аутоиммунная гемолитическая анемия при хроническом миелолейкозе.
|
