Мікрорівень : приміські зони відпочинку – райони відпочинку – комплекси відпочинку – рекреаційні встанови

 

6.Територіальні рекреаційні системи України і світу.

Україна характеризується значними відмінними рисами в розвитку і розміщенні рекреаційного господарства,порівняно з сусідніми державами. Це пов’язано як з унікальністю її природно – рекреаційних ресурсів,так і з особливостями їх територіального розміщення.

У зв’язку зі значною територіальною концентрацією надання рекреаційних послуг у певних регіонах в України формуються фактично всі зазначені раніше типи ТРС, відбувається функціонування системних і комплексних утворень на всіх регіональних рівнях країн – від економічних районів і підрайонів до низових адміністративних районів.

У рекреаційно – туристичному господарстві України утворюються різні підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, що мають неоднаковий рівень сформованості,характер концентрації,спеціалізації і розміщення установ. Найвищий рівень територіальної організації і сезонної стабільності мають ТРС,які базуються на використання певних видів бальнеологічних ресурсів. До середньо сформованих спеціалізованих систем належить ті,які ґрунтуються на використанні переважно сезонних природних умов і ресурсів, наприклад рекреаційні системи узбережжя морів. ТРС, що формуються в складі не рекреаційних відомств, де цей вид діяльності не основний,є слабо сформованими і в сучасний період відіграють другорядну роль.

Галузеві (інтегральні) ТРС в Україні дотепер все ще недостатньо сформовані. Об’єктивно вони мають всі умови для складної та ефективної територіальної організації. Підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, що об’єднуються спільністю використання одного виду рекреаційного ресурсу або одним призначення їх послуг, розвиваються переважно відособлено.

Нині найвищий рівень сформованості інтегральних ТРС серед дев’яти,виділених ще у 1978 р. І.Родічкіним(Київсько – Дніпровської,Волинської,Придніпровської,Приазовської, Кримської,Карпатської), мають лише три: Одесько – Чорноморська,Карпатська і Кримська.

Теперішній етап розвитку рекреаційно – туристичного господарства України характеризується тим, що найповніше ідентифікуються ЕТРС. Це свідчить про початковий період формування у нас різних типів ТРС. Не сприяє їх подальшому розвитку і відсутність загальнодержавної програми ефективності територіальної організації рекреаційно – туристичного господарства.

У наш час в Україні найінтенсивніше розвиваються ТРК. Роль,місце і значення рекреації і туризму в господарських комплексах міст багато в чому подібне,але разом з тим можна констатувати і чимало відмінностей. Перш за все необхідно зазначити,що в Україні, як і у світі і в цілому,зі збільшенням міст підвищується роль рекреації і туризму. Зростання чисельності населення супроводжується збільшенням частки рекреації і туризму в галузевій структурі господарства міста. Отже,чим більше місто,тим сильніший вплив галузі на формування його господарського комплексу.

Взагалі дотепер, що підтверджує і світовий досвід, великі міста є найважливішими і найефективнішими формами територіальної організації виробництва. У всій сукупності одиниць територіальної організації велике місто – винятково складна форма комплексного і пропорційного розвитку продуктивних сил. Рекреація і туризм – не тільки одна з найбільших галузей міста, а й галузь, яка все активніше долучає до єдиного комплексу інші виробництва. Якраз у ній відбувається матеріалізація постіндустріальних ідей нинішнього суспільства. ТРК, які формуються у великих містах,розвиваються нині випереджальними темпами. Тому найбільший територіально – рекреаційний комплекс України сформувався у Києві як найбільшу міста та столиці держави. Такі самі комплекси, тільки іншого масштабу, формуються в усіх обласних центрах і містах з чисельністю населення понад 100 тис. жителів.

ТРС України і світу складаються з окремих елементів, зв’язків і відносин, як безпосередніх, так і опосередкованих,між ними. Таким чином, до ТРС можуть входити не лише конкретні рекреаційні об’єкти, а й рекреаційні території різного таксономічного рангу(об’єкти та просторово – територіальні зв’язки між ними, а також з територією).

Основними об’єктами ТРС різних рангів можна вважати виокремленні кандидатом географічних наук В. Стафійчуком (2006) таксономічно - рангові рекреаційні території:

1) Рекреаційний пункт (окремий санаторій, будинок відпочинку, готель, кемпінг)

2) Рекреаційний центр ( Кирилівка, Ворохта, Коктебель, Веве, Давос)

3) Рекреаційний вузол ( Одеська група курортів, Велика Ялта, Карлові Вари, Велике Сочі)

4) Рекреаційний підрайон,який складається з одного або декількох курортів одного профілю з відповідними рекреаційно – туристичними зонами. Він формується в Україні у межах адміністративних районів (Чудацький,Алуштинсткий)

5) Рекреаційний район або комплекс цілісна у транспортному плані територія з однаковим профілем курортів, центрів туризму і зон відпочинку, які базуються на певному типі природно – географічних умов

6) Рекреаційний регіон ( Кримський,Карпатський, Французький середземноморський). Цей елемент ототожнюється з регіональними ТРС. Вони є територіальним елементом ТРС вищого рангу, наприклад Флоридський рекреаційний регіон належить до Карибського регіону, який має наднаціональний статут. Французький середземноморський входить як територіальний елемент до Середземноморської ТРС.

висновки

визначення «система» ґрунтується на таких поняттях:

1) Наявність певної множини(не менше двох) взаємопов’язаних елементів;

2) Утворення множинного єдиного цілого;

3) Певна мета або призначення, характерні для всієї сукупності в цілому;

4) Певна мета або призначення, характерні для всієї сукупності в цілому;

5) Прагнення до відновлення елементів,яких «бракує» множині

6) Виконання кожним елементом сукупності певних функцій, які працюють як на себе, так і на все поєднання в цілому.

Територіальна рекреаційна система – це певним чином просторово організована на території якогось таксономічного рангу сукупність рекреаційних установ, які функціонують на основі використання ресурсів цієї території і просторово – територіально між собою поєднані.

Виділення різних типів ТРС на основі особливостей взаємовідносин рекреаційних установ передбачає наявність доволі значної множини варіантів господарсько – територіального системо утворення. Найбільш значними є безпосередні зв’язки рекреаційних установ,спільність управління і території.

В Україні і світі залежно від характеру і параметрів розвитку системо формуючи елементів – рівня концентрації надання послуг, напряму спеціалізації, відомчої підпорядкованості чи приватної належності, їх територіального поєднання і взаємозв’язку можна виділити такі типи ТРС:

А) підгалузеві(спеціалізовані)

Б) галузеві(інтегральні)

В) елементарні

Г) територіальні рекреаційні комплекси

Підводячи підсумки, можна дати наступне визначення ТРС:

Територіальна рекреаційна система – це соціально – географічна система,гетерогенна за своїм складом, що складається із взаємозв’язаних підсистем та характеризується функціонального та територіальною цілісністю.

Соціальною територіальна рекреаційна система є тому, що кожна система формується перш за все, як відповідь на соціальний запитий,як засіб задоволення неоднорідних потреб відпочиваючих.

Географічною ця система називається тому що кожна ТРС має характеристики геосистеми(географічного об’єкту). Це просторовість та територіальність системи, саме тому її називають територіальною.

Цілісність тобто взаємозв’язаність компонентів системи між собою,це пояснює наявність слова “система», окрім цього ТРС,як і кожна геосистема має конкретний година своєї появи, проходити конкретні стадії розвитку і момент руйнування її як системи.

Разом з поняттям територіальна рекреаційна система використовується поняття територіальний рекреаційний комплекс (ТРК).

Територіальний рекреаційний комплекс – складенні господарство,куди входять лікувальні і оздоровчі підприємства (санаторії, водо- і грязелікарні,пансіонаті і будинки відпочинку,турбази,готелі,дитячі оздоровчі табори),обслуговуючі галузі та підприємства,а також супутні галузі(підприємства торгівлі,громадського харчування,побутові,культурні і спортивні встанови,екскурсійні об’єкти,дорожньо – транспортна ятір та ін..).

 

ГВ група відпочиваючих

ПК природні та культурні комплекси

ТС технічні споруди

ОП група обслуговуючого персоналу

ОУ орган управління

⌂ зовнішні зв’язки

↔ зв’язки між підсистемами

→ інформація про стан підсистеми

1 про задоволення відпочиваючих

2 про ступінь збереження та відповідність ПК вимогам

3 про ступінь збереження властивостей ТС

4. Про стан обслуговуючого персоналу

 

Оптимальна транспортна доступність районів рекреації(по Н.С.Мироненко, М.К. Бовачева,1986 р.)

 

Цифрами на малюнку позначені: