ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК. Абстракціонізм – напрям у мистецтві початку ХХ сторіччя, який прагнув відійти від традиційних образів

Абстракціонізм – напрям у мистецтві початку ХХ сторіччя, який прагнув відійти від традиційних образів, близьких до реальності (Василь Кандінський „Імпровізації”, „Композиції” – твори першого абстракціоніста, російського художника, який жив і працював у Німеччині; К.Малевич „Чорний квадрат” – варіант абстракціонізму – „супрематизм” (від лат. „вищий”).

Анімізм – віра в існування духів, одухотвореність предметів, у наявність душі у людей, рослин, тварин.

Братські школи – культурно – просвітницькі організації українських міщан, які утворились при церковних парафіях в ХV – ХVІ столітті. Дбали про церкву, допомагали бідним, організовували школи, шпиталі та ін.

ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури, 1925 –28 роки), була створена з ініціативи М. Хвильового як альтернатива масовим і підлеглим владі офіційним організаціям; представники якої виступали проти примітивізації літературної творчості й культури загалом, наполягали на європейській орієнтації, що виразилося в лозунгу: «Геть від Москви».

«Відлига» – період в історії української культури 1960 х років. Свою назву цей час отримав за повістю І. Еренбурга. Період десталінізації суспільного життя.

Діаспора – постійне перебування (добровільно чи примусове) частини народу на території іншої держави, за межами країни проживання даного народу.

Драма – жанр драматургії, в якому зображується світ реального життя людини в її гостро конфліктних, але не безвихідних відносинах з суспільством чи з собою.

Звичай – загальний стиль дій і вчинків, якого повинні дотримуватися індивіди, групи, суспільство загалом; стереотипи поведінки, яких дотримується спільність людей за певних обставин і які зберігаються в незмінному вигляді протягом тривалого історичного періоду, передаючись із покоління в покоління.

Імпресіонізм (від франц. іmpression – враження) – напрям у мистецтві, який відтворював витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, переживань та відчуттів (художники: К.Моне „Імпресія. Схід Сонця” (1873р.), Е.Мане, О.Ренуар, К.Піссаро, А.Сіслей; музиканти: К.Дебюссі; письменники: С.Цвейг, А.Чехов, Гі де Мопассан, М.Коцюбинський „Тіні забутих предків”, Г.Косинка).

Кирило – Мефодіївське товариство – таємна політичнаорганізація української інтелігенції, що діяла в Києві в 1845 – 1847 роках.Метою членів організації було національне та соціальне визволення України, ліквідація кріпацтва, рівність національних культур.

Кобзарі – українські народні співці, які виконували історичні думи під акомпанемент кобзи.

Конструктивізм – напрям у мистецтві ХХ сторіччя, що створює абстрактні форми з нових промислових матеріалів, тісно пов’язаний з науково – технічним прогресом.

Клейноди – військові знаки, регалії або атрибути українського козацтва.

Кубізм – напрям у мистецтві початку ХХ сторіччя, що спирався на геометричний аналіз реальності. Предмет представлявся в кількох вимірах (Пабло Пікассо, Жорж Брак).

Культура (лат. сultura – обробіток) – сукупність усіх видів перетворюючої діяльності людини й суспільства, а також результати цієї діяльності.

Літописи – історичні твори в Київській Русі, в яких розповіді велися за роками.

Магія – віра в існування надприродних засобів впливу на природу та людину. У стародавніх слов'ян – це ворожбитство, замовляння, заклинання та ін

Ментальність – своє рідний спосіб усвідомлення й ставлення до світу, який задається мовою, традиціями, вихованням, релігійними уявленнями, усією суспільною практикою людей.

Нація – історична спільність людей, яка утворюється в процесі формування їхніх територіально – економічних зв’язків, мови, особливостей культури та характеру.

Національне питання – питання про стосунки між націями в багатонаціональних країнах, про шляхи ліквідації національного гноблення та нерівності.

Національне відродження України – процес в українській історії першої половини ХІХ століття, у ході якого формувалась національна свідомість українців, зростав їх інтерес до рідної мови, історії, культури, розгортався національно – визвольний рух.

Оп-арт – напрям у мистецтві 50 – их років ХХ сторіччя. Спрямований на створення оптичних ефектів з урахуванням психофізіологічних особливостей сприйняття. Використовує різноманітні матеріали. Твори оп – арту називаються не картинами, а інвайроментами. (Віктор Вазареллі, угорський художник, сучасник).

Перун – головний богу східних слов’ян у дохристиянський період, бог грому і блискавки, поклонялись йому як покровителю природи і землеробства.

Пролеткультівство – течія, теоретики якої заперечували значення класичної спадщини, пропагували створення «лабораторним шляхом» «чисто пролетарської культури», яка відповідала б «пролетарській психіці». В Україні теоретиками й активними пропагандистами пролеткультівських теорій були В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Семенко, М. Хвильовий.

Постмодернізм – напрям, що охопив всі види мистецтва у ХХІ столітті. Постмодернізм не прагне до створення нового, використовує відомі сюжети, знаки, образи.

«Розстріляне відродження» - судовий процес у 1930 році над Спілкою визволення України, яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С. Єфремова. Перед судом постало 45 чоловік, серед яких були академіки, професори, вчителі, священнослужителі, студенти. Були винесені суворі вироки, хоча насправді ніякої підпільної організації не існувало.