Правила переносу.

1. Якби цей погляд міг палити, то згорів би Іван Петрович миттєво.

2. Він плавав на боку, пірнав, знову плавав і грався.

3. Ці люди, тіні біля багаття видавалися зараз незнайомими.

4. Його обличчя, одяг свідчили про те, що дорога була важкою.

5. Козенята їли майже все.

6. Варто комусь було прославитися, як вони вже знайомилися з ним. запрошували його у свій дім.

7. Йому подобалося її бліде обличчя, усмішка, але було в ній щось зайве.

8. Сержант сидів під лампою, читав, нахиливши голову.

9. Для такої роботи потрібні сміливість, розум.

10. Налетів вітер, пішов дощ, а через три години погода змінилася.

Вставні слова, словосполучення, речення граматично не зв’язані з членами речення; їх можна вилучити з речення, не порушуючи його структури. Вони можуть виражати:

- оцінку вірогідності повідомлення: безперечно, можливо, дійсно, мабуть, очевидно, напевно, звичайно, природно, як завжди, здається, звичайно, зрозуміло, в усякому разі, правду кажучи, сподіваюся, як водиться, скажімо, здавалося б тощо;

- джерело повідомлення: кажуть, на мою думку, як повідомляють, за словами (когось), мені здається тощо;

- емоційну оцінку висловлювання: на жаль, на щастя, на радість, грішним ділом, на біду, майте на увазі, на гріх тощо;

- послідовність викладу, порядок думок: по-перше, по-друге, передусім, між іншим, навпаки, головним чином, крім того, однак, у цілому, наприклад тощо;

- активізацію уваги співрозмовника: знаєте, погодьтесь, зрозумійте, уявіть, послухайте тощо.

Тільки вставними бувають слова: по-перше, по-друге, мабуть, щоправда, а втім, отже.

Вставними лише в середині речення можуть бути слова: однак, одначе, проте.

!!! Не будуть вставними і не виділяються комами: ніби, нібито, мовби, немовби, немовбито, наче, неначе, все-таки, адже, от, принаймі, навіть, між тим, у кінцевому підсумку, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, будь-що-будь тощо.

Вставні слова виділяються, як правило, комами; вставні словосполучення – комами або тире (тире - якщо вони поширені і відносно незалежні за змістом від змісту головного речення).

Вставні речення виділяються комами (якщо вони невеликі заобсягом і за змістом близькі до змісту головного речення), тире (якщовони відносно незалежні від змісту головного речення) або дужками (якщо вони носять характер попутної примітки, не зв’язаної зі змістом головного речення).

Це був, можливо, найкращий день.

Безумовно, це було дуже приємно, але, як нам здалося, дещо завчасно і – це бентежило нас

найдужче – занадто урочисто.

Йому хотілося відчути вагу втомленого тіла – і в тяжкій роботі єсвоя радість – і стати

людиною, яка споглядає у вікно свого будинку знайомий пейзаж.

Ми вирушили в дорогу, яка, здавалось, вела в небо, бо, скільки моглооко розгледіти, вона все

піднімалась і, нарешті, пропадала в хмарі, яка ще звечора відпочивала на вершині, як яструб в

очікуванні здобичі.

!!! 9.1.1. Тире або дужки ставляться за умови, що вставне речення чи словосполучення стоїть у

середині головного речення.

Ми, безперечно, не виключаємо такої можливості, але (висновок експертної комісії щодо

цього був одностайним) вона має чисто гіпотетичний характер.

9.1.1. Розділові знаки (,;: -) ставляться, як правило, тільки після відкритої чи закритої дужкою:

Коли кораблі вже вийшли в море (споряджалися вони, правда, поспіхом, бо передбачалося

вийти в море через два дні ), надійшов наказ розділилися на два загони.

9.1.2. Розділові знаки (.!? …) ставляться у кінці речення перед закритою дужкою, якщо відносяться до слів, взятих у дужки:

Усі разом стихли (хто ж чекав від мовчазного капітана такого красномовства ?!) і зацікавлено подивилися на новачків.

9.1.3. У кінці речення після закритої дужки ставиться знак (.!? …?!), якого вимагає все речення:

Та-а-а-к… (гість не міг отямитися, бо чув про господаря і йогомаєток зовсім інше ). Оце і є

ваше господарство?

9.1.4. При збігу в реченні внутрішніх і зовнішніх дужок можна вживати дужки різної форми (круглі та квадратні). При цьому круглі дужки ставляться в середині квадратних:

Ця гіпотеза і зараз має своїх прихильників [вперше проблема розглядалася ще в кінці ХІХ

століття (П.О. Орловський, 1897 р. )], хоча і зазнала суттєвих змін.

Одне і те ж слово може бути вставним і може не бути ним (бути членом речення й не

відокремлюватися комами):

1). Я хотів, власне, тільки побачити їх. Це було моє власне бажання.

2). Взагалі, я не хотів би це робити. Тепер взагалі нічого не розумію.

3). Прийшли ми, видно, невчасно. Над лісом видно було легкі хмарки.

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів

речення (стоять перед одиничним дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, обставинами

часу, місця, дії тощо):

1). Я, мабуть втомившись, переплутав конверти.

Я, втомившись, мабуть, переплутав конверти.

2). Зустрінемося завтра, можливо годині о восьмій.

Зустрінемося завтра, годині о восьмій, можливо.

!!! 1. Сполучник а (але) не виділяється окремою комою, якщо він відноситься до вставного

слова (а головне, а можливо, але очевидно, але по-перше тощо ):

По-перше, проблема лише щойно виникла, а по-друге, ми, безперечно, можемо вирішити її і самостійно.

2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними тільки у середині речення (на

початку – у ролі сполучників):

Сарказму він, однак, не приховував. Однак за два дні все змінилося.

3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:

адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймі.

Вправа 1. Знайдіть вставні слова, словосполучення, речення. Розставте розділові знаки і

поясніть їх уживання.

1. Піднімаюся на висоту дві тисячі метрів де як мені казали вітер сприятливіший.

2. Було видно по обидва боки дороги густі садки.

3. Садки ці видно були вже старі бо дерева були великі а частина якмені здалося вже почали всихати.

4. По-перше ми маємо розробити новий проект а по-друге на його підготовку нам дається тільки два місяці.

5. Вітальня після ремонту а робили його за проектом місцевоїзнаменитості набула значно привабливішого вигляду.

6. Помилившись можливо принесли мені листа від невідомої особи.

7. Ніхто там напевне не вимагатиме від нас чогось надзвичайного але я можливо помиляюся попрацювати доведеться на совість бо вже сьогодні годині о сьомій можливо має прийти за нами автобус.

8. Ми давно не бачилися а здається наче й не розлучалися.

9. Тим часом Яким перестав поправляти мотузку вона злегка гойдалась зліз із риштовання і підійшов до жінки.

Вправа 2. У виділені місця поставте вказані в дужках вставні слова, словосполучення,

речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. Чи не краще лишити тут Остапа___та самій метнутись й пошукати виходу (вона ж йому однаково нічим не згодна допомогти)?

2. Раптом крізь розчинені двері в лежанці___спалахнуло полум’я й освітило хижу (певно від припливу свіжого повітря).

3. Сучасні винахідники___мало чим відрізняються від своїх попередників бо основу їх життя___складає невгасима й непереборна___потреба творити (як мені здається, безперечно, спробуйте її у них забрати).

4. Вибравши потрібні двері___дівчина постукала зігнутим пальцем і стала ждати (з-під верхньої полущеної коричневої фарби біліли латки старішої фарби).

5. Зараз___станеться те заради чого ми сюди прийшли___ і ця подія буде___найкращою нашою винагородою (на мою думку, а добиралися ми чесно кажучи не один рік, очевидно).

Вправа 3. Знайдіть у реченнях місця для вказаних у дужках вставних слів, словосполучень,

речень. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. Ми працювали з архівними матеріалами (головним чином).

2. Мрія дівчини віддаляє її від мене і за лічені хвилини перетворить її очевидно на істоту з іншого світу (як подолати цю перешкоду, очевидно).

3. А через півмісяця на станцію зі степу прийшли італійці (сталося це зранку після короткого бою).

4. Через двадцять хвилин зліва замерехтіли ледь помітні вогники і ми полегшено зітхнули бо пальне вже закінчувалося (вони здалися мені вічністю, кінець кінцем, ми очікували цього раніше).

5. Він знав безперечно про небезпеку але від завдання не відмовився (безперечно, як ми й очікували).

6. Капітан Колодуб підібгав під себе ноги і спершись руками на коліна подивився на присутніх (це була його улюблена поза з пастушого дитинства).

7. В його круглому оці в голосі в кутиках уст було зачіпливе щось образливе (друге візник зажмурив).

Вправа 4. Підберіть для вказаних речень якнайбільшу кількість варіантів уживання у них

вставних слів, словосполучень, речень. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. Зустріч була несподіваною але дуже приємною.

2. Вітер повалив кілька старих дерев.

3. Виліт відклали, і це завдало усім багато клопоту.

4. Ми пливи між хмарами, навмисне уповільнивши швидкість, щоб краще бачити, як вони зникають за крилом.

5. Працювали вечорами, уважно вивчали надані матеріали.

6. Перша зустріч із кореспондентом була досить несподіваною.

7. Тяжке життя не зламало його, він став стриманим і мудрішим.

8. Бобри одразу помічали найменші зміни у їх стосунках, їх настрій і наміри, не виявляючи бажання втручатися у їх справи.

9. Незважаючи на розваги, дні часто були одноманітними, тяглися довго, і інколи здавалося, що іншого життя просто не існує.

10. Суддя був людиною доброю і не дуже хороброю.

Найчастіше починаються словами: як, мов, наче, начебто, ніби, як і, ніж, немов та ін.:

Тиждень минув, як день. Він побачив її, як блискавку. Із заходу йшли, мов овече стадо, білі

хмари. У болотах щось жалібно гуділо, неначе дуло в порожню пляшку.

Я вискочив з-під крила літака, як кіт, якого вдарило електричним струмом і у якого шерсть

піднялася від здивування й нерозуміння того, що сталося.

!!! Комами не виділяються:

білий як сніг, червоний як рак, ллє як з відра, б’ється як риба об лід, пристав як смола (як реп’ях), вертиться як в’юн (як на сковорідці), дивиться як кіт на сало, йому як з гуски вода, мовчить як риба, схожі як дві краплі води, холодний як лід, з’явився як сніг на голову, мокрий як хлющ, надувся як сич, чистий як сльоза, носиться як дурень з торбою, чорний як воронове крило тощо.

Звороти, що уводяться в речення сполучником як і мають значення “ у ролі кого, чого”: