ЗАЯВКА НА УЧАСТИЕ В ЭКСПЕДИЦИИ
1. Суть та економічне значення якості продукції Якість продукції – це сукупність її властивостей і характеристик, що зумовлюють спроможність даної продукції задовольняти потреби споживача згідно з її цільовим призначенням. С/Г продукція має різне цільове призначення: *продукція кінцевого споживання, яка завдяки своїм біологічним, якісним характеристикам безпосередньо використовується для особистого споживання (свіжі овочі), *проміжна продукція, яка призначена для подальшого використання в с/г виробництві в наступних циклах відтворення (насіння, корми). *с/г сировина, це ті види продукції, які йдуть на промислову переробку (зерно, цукр.буряк). Кожному з типів продукції притаманні свої показники і якості: 1. Біологічні – характеризують придатність с/г продукції до споживання і їжу. Характерний вміст мікро і макро елементів продукції, білків, жирів, вітамінів. 2. Технологічні – характерні такі властивості продукції, які є необхідними для її ефективної промислової переробки або для виробничого використання в наступних циклах виробництва. 3. Трансфортабельність – характеризує ступінь її придатності до перевезення і вантажно-розвантажувальних робіт відповідними засобами і способами. 4. Надійність – придатність продукції до збереження біологічних і ряду технологічних показників якості при її зберіганні і трансформації. 5. Екологічні – це екологічна чистота продукції та її придатність до споживання в їжу людьми, або для годівлі тварин з точки зору нешкідливого її впливу на стан живого організму. 6. Безпечність – характеризує ступінь безпеки працівників в процесі виробництва і використання продукції 7. Естетичність – характеризує товарний вигляд продукції. 2. Стандартизація і сертифікація продукції Правові та організаційні засади стандартизації в Україні встановлює закон України «Про стандартизацію». Стандарт – затверджений уповноваженим органом документ, який встановлює загальні правила, інструкції характерні для певної діяльності, процесів, послуг продукції, включаючи ті дотримання яких є не обовязковими. Стандарти можуть бути: 1. Міжнародні -прийняті міжнародними органами стандартизації, 2. Національні - державні стандарти України, прийняті виконавчим органом центральної влади з питань стандартизації, 3. Регіональні (галузеві) – прийняті на відповідному регіональному рівні уповноваженими органами, 4. Технічні умови – документ, який встановлює технічні вимоги, що їм має відповідати продукція, процеси чи послуги. Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності обєктів стандартизації, їх функціональному призначенні, інформування споживачів про якість продукції, процесів чи послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарів і послуг. Сертифікація – це процедура за допомогою якої уповноважений орган документально засвідчує відповідність продукції встановленим законодавством вимогам. Розрізняють 2 види сертифікації: 1. Обовязкова здійснюється для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя і здоровя людей, тварин, рослин і довкілля, 2. Добровільна здійснюється з ініціативи виробника, продавця, постачальника чи споживача на відповідність продукції певним вимога. Державний нагляд для отримання законодавства щодо стандартизації здійснює Держспоживстандарт України. Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики України. 3. Методи оцінювання якості продукції 1. Органолептичний метод – ґрунтується на використанні і оцінці інформації яку отримує людина завдяки органам чуттів. 2. Лабораторний метод – є найточнішим і най об’єктивнішим, тому що показники якості вимірюються технічними вимірювальними засобами. Ними досліджують фізичні, хімічні, механічні і технологічні властивості продукції. 3. Соціологічний метод – полягає в тому, що якість продукції визначається споживачами шляхом усного опитування або спеціальним анкетуванням. 4. Економіко-статистичний метод – ґрунтується на визначенні аналізів і відхилень окремих показників якості продукції від встановлених стандартів. Відповідно до вимог цього методу обчислюють такі економіко-статистичні показники: коефіцієнт заліковості, коефіцієнт якості, коефіцієнт сортності, 4. Конкурентоспроможність продукції підприємства Конкурентоспроможність – це здатність діяти в умовах ринкових відносин і отримувати при цьому прибуток, достатній для науково-технічного вдосконалення виробництва, стимулювання працівників і підтримки продукції на високому якісному рівні. Конкурентоспроможність продукції – це характеристика продукції, що відображає її відмінність від продукції конкурента, як за ступенем задоволення конкретної потреби так і за витратами по її виготовлення. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.
В процесі виробництва характерні найважливіші елементи конкурентоспроможності виробів – це якість і витрати.
Питання на контрольну роботу: 1. Земельний фонд України та його структура; 2. Методи розподілу витрат і обчислення собівартості; 3. Продуктивність праці, її показники; 4. Види собівартості різних видів робіт і послуг; 5. Поняття, склад і структура основних засобів, грошова оцінка їх; 6. Оплата праці, її форми та види; 7. Економічна суть оборотних засобів, їх склад і структура; 8. Ступінь рентабельності с/г виробництва (формули); 9. Спеціалізація як форма суспільного поділу праці у с/г; 10. Поняття розміру і структури енергоресурсів; 11. Інтенсифікація (показники); 12. Типи спеціалізованих господарств; 13. Економічна суть інвестицій і їх класифікація; 14. Система показників використання оборотних засобів; 15. Суть витрат і собівартості продукції; 16. Показники забезпеченості та ефективності використання основних засобів.
ЗАЯВКА НА УЧАСТИЕ В ЭКСПЕДИЦИИ
|
