VI. Практична робота

6.1Вступний інструктаж

Завдання. Ознайомитися із обладнанням в майстерні.

Учитель, застосовуючи метод демонстрації, спільно з учнями, з'ясовує які інструменти та обладнання знаходяться в майстерні.

6.2Заключний інструктаж

Учитель просить дітей уважно переглянути отриману інформацію і коротко обговорити такі питання:

1.Навіщо потрібне робоче місце?

2.Чому так важливо правильно встановити висоту верстака?

З.Чому необхідно додержуватись правил безпечної праці?

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

1. Що нового ви дізналися на уроці?

2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, і за яких умов це може бути?

7.2 Заключна частина:

-виставлення оцінок за роботу на уроці;

домашнє завдання: повторити правила безпечної праці та організації робочого місця в слюсарній майстерні.

Урок 2. Тонколистовий метал як конструкційний матеріал

(1 год.)

Мета уроку:Засвоєння знань про механічні властивості металів, процес виготовлення тонколистового металу на прокатних станах, його види та призначення; формування практичних вмінь визначення твердості, гнучкості, пружності різних видів листового металу. Розвивати пам'ять, спостережливість. Виховувати любов до праці таінтерес до роботи з тонколистовим металом.

Об'єкт навчальної праці:проект виробу з тонколистового металу (бокс для пензликів)

Дидактичні матеріали:зразки різних видів тонколистового металу.

Тип уроку:Комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

I. Організаційна частина (2 хв.)

II. Повторення раніше вивченого матеріалу (5 хв.)

III. Мотивація навчально-трудової діяльності (4 хв.)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.)

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв.)

VI. Практична робота (12 хв.)

VII. Заключна частина (5 хв.)

Хід уроку.

Організаційна частина

перевірка присутніх, наявності спецодягу, робочих зошитів тощо; призначення чергових.

II.Повторення раніше вивченого матеріалу

(методом бесіди з'ясовують питання):

1. Що називають проекціюванням?

2. Як здійснюється проеціювання на дві взаємно перпендикулярні площини?

3. Навіщо здійснюють проеціювання на дві взаємно перпендикулярні площини?

4. Як на кресленні позначають радіус, діаметр, заклепкове з'єднання?

5. Назвіть від чого залежить вибір конструкційних матеріалів для виробу.

III.Мотивація навчально-трудової діяльності. Для того щоб створити виріб (коробочку, бокс для пензликів, вушко тощо) необхідно мати не лише креслення цього виробу, але й відповідні знання про матеріали, з яких буде виготовлятися виріб. Такий матеріал називають конструкційним. Для різних об'єктів добирають конструкційні матеріали з різними властивостями, які відповідають функціональним, технологічним або ергономічним вимогам майбутніх виробів. Отже нам сьогодні необхідно з'ясувати, чи придатний матеріал, який ми запланували, для виготовлення нашого виробу.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу.

План вивчення.

1) Механічні властивості металів.

2) Поняття про виготовлення тонколистового металу.

3) Види і призначення тонколистового металу.

4) Професії людей, що працюють та виготовляють тонколистовий метал.

1) Як відомо, метали мають різні властивості - одні м'які, інші тверді, пластичні або крихкі. Основні механічні властивості металів: твердість, пластичність, пружність, в'язкість.

Твердість визначають по здатності металу протидіяти проникненню в нього інших, більш твердих тіл. Якщо вдарити молотком по кернеру, поставленому на стальну пластину, утворюється невелика лунка. Якщо теж саме проробити з пластиною з міді, лунка буде більшою. Це свідчить про те, що сталь твердіша міді.

Якщо метал під дією зовнішніх сил змінює свою форму, не руйнуючись при цьому, то він пластичний. Ця дуже важлива властивість металів широко використовується при правці, гнутті, прокатці і штампуванні.

Про здатність металу приймати свою початкову форму після зняття навантаження судять по його пружності. Спробуйте одночасно розтягнути і відпустити пружини з стальної і мідної проволоки. Ви побачите, що перша знову стиснеться, а інша залишиться в тому ж положенні. Отже, сталь більш пружна, ніж мідь.

В'язкість - здатність металу опиратися зростаючим загрузкам. Наприклад, якщо нанести удари по чавунній плиті, вона зруйнується. Чавун -ламкий метал.

2) Тонколистовий метал виготовляється на і листопрокатних станах в гарячому і холодному стані. Прокатні V\ листи поділяються на два вид тонкостінні (до 4 мм) та товстостінні (більше 4 мм). Товстостінний лист прокатують на тривалкових станах, який має комплект валків, що розташовані один над одним з постійним напрямом їх обертання. Заготовка, що прокатується, після пропускання між нижнім і середнім валками піднімається і пропускається назад між середнім і верхнім. Діаметр робочих валів становить 1000 мм.

Для прокатування тонкостінних листів використовують два комплекти.валів, з яких перший є двох валковим, а другий трьох валковий. Після перших валків лист дістають близько 2 мм тривалкового стану далі проводять одночасне пропускання через стан кілька листів, накладених один на одного. Гарячекатані листи далі направляють на правку і обрізання кромок. Холодне прокатування листів проводять для підвищення твердості за рахунок загартування, а також з метою отримання точних і чистих поверхонь.

3) Листову сталь товщиною від 0,2 до 0,5 мм називають жерстю. Жерсть, що не має захисного покрою, називається чорною, а вкрита з обох сторін тонким шаром олова -білою. Біла жерсть має гладку блискучу поверхню і завдяки олов'яному покриттю не ржавіє. З неї виготовляють консервні банки, відра, дитячі іграшки. Також виготовляють тонколистовий метал з інших металів і сплавів, зокрема, з кольорових: мідь, алюміній, цинк, латунь, бронза тощо. Такий тонколистовий метал в більшості випадків використовують в електротехніці та машинобудуванні та інших видах виробництва.

4) Всім нам в повсякденному житті доводиться користуватися виробами з жерсті: іграшками, відрами, банками для консерви, кухонними тарілками. З жерсті виготовлені водостічні і вентиляційні труби, дахи будинків і багато інших виробів, які необхідні людям як в домашньому господарстві, так і на великих підприємствах.

Покрівник робить дахи на будинках і кріпить водостічні труби. Слюсар -вентиляційний виготовляє і монтує (встановлює) різні частини вентиляційних систем і деталі до них. і покрівчик, і слюсар - вентиляційник повинні добре знати властивість різних видів листової сталі і жерсті, володіти інструментами, необхідними для їх обробки, виконувати правила безпечної роботи з жерстю. Жерстянки також повинен вміти вирівнювати або згибати жерсть так, щоб поверхня виробу була якісною і рівною.

Професія робітників, які здійснюють виготовлення тонкостінних та товстостінних листів, називається прокатники. Саме вони здійснюють керування технологічними машинами, які працюють за рахунок електродвигунів та комп'ютерної техніки та називаються прокатними станами. Це досить небезпечна і шкідлива робота, яка потребує значних зусиль та відповідних умінь і навиків. Необхідно пам'ятати, що виконувати роботу без браку може лише той, хто вміє організовувати своє робоче місце, планувати роботу, користуватися інструментами, використовувати різні пристосування для підвищення ефективності своєї праці.

VI. Практична робота (обговорення завдання в групах)

6.1 Вступний інструктаж

Завдання 1. Ознайомлення та вивчення видів листового металу. Виявлення відмінностей між ними. 1. Підготуйте в зошиті таблицю наступної конфігурації:

п/п

1.1Назва матеріалу, з якого виготовлений зразок

1.2Класифікація за товщиною

1.3Колір

1.4Механічні властивості

використання

2. Ознайомтесь зі зразками тонколистового металу.

3. Визначте його назву за кольором та механічними властивостями.

4. Вкажіть предмети, що виготовлені з даного виду матеріалу.

Завдання 2. У робочому зошиті дати відповіді на запитання:

1. Чому для гнуття тонколистового металу використовують киянку, а не металевий молоток?

2. Чи можливо виготовити об'ємний виріб з жерсті (куб, циліндр, коробочку), не маючи розгортки?

3. Що потрібно враховувати, підбираючи заготовку для розмітки розвертки?

4. Чому білу жерсть рекомендують гнути в оправці, а не в лещатах?

6.2 Поточний інструктаж

для прикладу учитель порівнює разом з учнями зразки тонколистового металу з різного матеріалу виготовлення та товщини і заповнюють таблицю;

під час звіту кожної групи звертати увагу на визначення назви тонколистового металу за кольором та механічними властивостями.

6.3Заключний інструктаж

VII Підсумок уроку

7.1 Рефлексія

а)Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання (методом «мікрофон»):

1. Чи досягнута мета цього уроку Чому ви так вважаєте?

2. Чи змінилося ваше уявлення про тонколистовий метал''

7.2. Підбиття підсумків:

- виставлення оцінок за роботу на уроці;

- домашнє завдання: накреслити деталь об'ємної форми, що виготовляється з тонколистового металу.

Урок 3. Інструменти та пристрої для роботи з листовим металом (1 год.)

Мета уроку:Засвоєння знань про слюсарні вимірювальні та допоміжні інструменти. Формування знань про інструменти та пристрої для роботи з листовим металом. Розвивати пам'ять, цілеспрямованість, увагу. Виховувати основи культури праці.

Об'єкт навчальної праці:канцелярський бокс для олівців

Обладнання: Інструменти для розмічання (рисувалка, кутник, бородок, кернер тощо) та пристроїв для роботи з листовим металом (лещата, оправки, слюсарні ножиці).

Тип уроку:Комбінований

Орієнтовний план проведення уроку

І..Організаційна частина (5 хв.)

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (7 хв.)

III. Мотивація навчально-трудової діяльності (2 хв.)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (1 хв.)

V. Вивчення нового матеріалу (10 хв.)

VI. Практична робота (15 хв.)

VII. Підсумок уроку (5 хв.)

Хід уроку

І.Організаційна частина.

- Перевірка присутніх;

- Призначення чергових.

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

(методом бесіди з'ясовують питання):

1 Назвіть які інструменти ви знаєте.

2 З яким інструментом ви працювали у попередніх класах?

3.Що таке інструмент? Яке його призначення? Який ви знаєте інструмент для листового металу

III. Мотивація навчально-трудової діяльності. Учитель нагадує учням, що у попередніх класах вони ознайомились з тим, як обробляють картон, тканину, природні матеріали. На заняттях у майстерні вони можуть навчитись працювати з більш складним інструментом, конструювати і виготовляти відповідно більш складні вироби. Наприклад це можуть бути рухомі і нерухомі іграшки, речі побутового призначення, інструмент тощо. Здобуті знання та уміння можуть також стати у нагоді в повсякденному житті. Учитель демонструє об'єкти праці виготовлені учнями і запитує чи хочуть вони виготовляти такі речі? Якщо так, то цьому необхідно навчатись.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу:План вивчення.

1) інструменти для розмітки;

2) допоміжні пристрої;

3) інструменти.

1) Інструменти для розмітки

Вироби виготовляють за технічним рисунком, який спочатку читають, а потім розмічають на металі.

Розмітку виконують за допомогою таких інструментів.

Рис. 1 Інструменти для розмітки

1 .Масштабні лінійки виготовляють із сталі у вигляді тонкої стрічки. Користуються ними для вимірювання розмірів і нанесення рисок під час розмі­чання.

На одному боці лінійки зліва направо нанесені міліметрові поділки. Кожні п'ять міліметрів відділені довшими поділками, а кожні десять ще довшими, біля яких проставлені числа, що вказують сантиметри.

2. Кронциркуль застосовують для вимірювання розмірів круглих деталей.

3. Рисувалку використовують для нанесення рисок на металі.

4. Кутник слюсарний застосовують для розмічання на металі прямих кутів.

5. Розмічальний циркуль використовується при розмічанні кресленні кола і

ДУГИ.

6. Кернер — це стальний стержень діаметром 8—13 мм із загостреним кінцем. Він призначений для нанесення на заготовці невеликих заглиблень-лунок в центрі намічених отворів і на лініях розмітки

7. Пробійник - стальний стержень діаметром 8—13 мм із обрізаним конічним кінцем. Він призначений для утворення в заготовці невеликих отворів. При вирубуванні отворів лист жерсті кладуть на торець дерев'яного бруска і ударяють молотком по пробійнику.

2)Допоміжні пристрої

Лещата — слюсарний пристрій, що призначений для утримання заготовки в необхідній позиції в процесі виконання технологічної операції. Лещата (рис. 2) мають дві губки: рухому 2 і нерухому і. Між губками затискують заготовку, яку треба обробити. Щоб затиснути її в лещатах, обертають вороток 4, тримаючи його так, як показано на малюнку. Не слід вільно відпускати вороток, бо він може впасти і верхньою потовщеною частиною прибити палець.

Добре затиснуту в лещатах заготовку можна розрубати, розрізати, зігнути, закрутити чи обпиляти. Звільнюючи затиснуту заготовку, її підтримують, щоб вона не впала на ноги.

Слюсарна плита - чавунний відливок призначений для виконання допоміжної ролі під час операцій, що потребують горизонтального розміщення заготовки (розмічання, гнуття, вирівнювання, рубання).

Оправки — слюсарне приладдя для гнуття та надання металевим заготовкам відповідних форм.