Ключові слова: відчуття змісту життя, харчові звички, ноетична активність, темпоральність, ноетичні якості, ноетична позиція.

1. Витратний метод. Ціна розраховується, виходячи із суми постійних і змінних витрат на одиницю продукції й запланова­ного прибутку з урахуванням нижнього порогу ціни. При опосе­редкованому збуті ціна продажу кінцевому споживачу збільшу­ється на розмір націнки, яка залежить від особливостей товару (сезонність, мода, новизна), а також еластичності попиту за ціна­ми. Витратний метод не враховує ринкових факторів (характер попиту, рівень платоспроможності попиту, політику конкурен­тів), а ціна, визначена за таким методом, практично завжди зави­щена і в конкурентній ситуації багата на негативні наслідки для продавця. Однак є й позитивні оцінки цієї моделі: якщо в рамках однієї галузі всі виробники використовують витратний метод ці­ноутворення, цінова конкуренція мінімальна, а ціни більш ре­альні й виключають наживу за рахунок покупців. Але подібна ситуація в будь-якому разі нереальна.

2. Метод на основі цільової норми прибутку. Ціна встанов­люється таким чином, щоб можна було досягти бажаної норми прибутку на вкладений капітал. Необхідно взяти до уваги, що розрахунки ціни в цьому випадку залежать від обсягу виробництва на та реалізації, у зв'язку з чим необхідно визначити критичну точку обсягу виробництва:

Критичний обсяг виробництва = (Постійні витрати / ціна) - Змінні витрати.

Критичний обсяг виробництва зменшується внаслідок зни­ження постійних і змінних витрат, які необхідно враховувати у виробничій фірмі. Крім того, на розраховані ціни впливатимуть ще й ринкові фактори (характер попиту й конкуренція).

3. Метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару зумовлений специфічними підходами до роботи на ринку. Розрахунок робиться на певну категорію покупців, які погоджу­ються платити гроші не тільки за вартість товару, а й за комплекс інших послуг: доплати, пов'язані з доставкою, обслуговуванням тощо. Рівень послуг, що надаються, визначити безумовно важко. Тут доречно вести мову про престижні товари, про особливі послуги, за які за різних обставин і різних умов покупець пого­джується платити будь-які гроші. Ось чому для фірми важливо бути надзвичайно чутливою до змін попиту на товар.

4. Вибір ціни на основі рівня поточних цін орієнтує діяль­ність фірм щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів. Поведінка фірм адекватна їх становищу на ринку. Фірма-лідер, як правило, диктує свої умови. Дрібніші фірми орієнтуються на лідера, змінюють ціну після того, як це зробив він. Метод ціно­утворення, що орієнтується на рівень поточних цін, досить по­ширений.

5. Установлення ціни на основі торгів. У процесі торгів кожна фірма-конкурсант призначає ціну пропозиції, стежачи за тим, щоб вона була дещо нижчою, ніж у конкурентів, але й не опускалася нижче від рівня собівартості. Остаточна ціна на то­вар встановлюється з урахуванням таких факторів: цінова полі­тика фірми, психологія ціно сприйняття, вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності.

Індекс УДК 159.9.072.433

Марциняк Дорош Оксана Михайлівна к. пс. н. доцент кафедри психології ЛІ МАУП

Вплив рівня відчуття змісту життя на формування харчових звичок у жінок з надмірною вагою та ожирінням

Анотація

У статті розглядається проблематика впливу рівня відчуття змісту життя на формування харчових звичок. Результати досліджень вказують на те, що жінки з надмірною вагою та ожирінням проявляють понижений рівень відчуття змісту життя та неправильні харчові звички, які проявляються у споживанні більшої кількості їжі у стресових ситуаціях.

Ключові слова: відчуття змісту життя, харчові звички, ноетична активність, темпоральність, ноетичні якості, ноетична позиція.

Здоров’я жінки залежить не тільки від того який спосіб життя вона веде чи як харчується, але й у великий мірі здоров’я залежить від рівня змісту життя. Здоровий підхід до формування правильних харчових звичок також вплине на зменшення кількості різних форм захворювання та підвищення рівня здоров’я майбутньої нації.

Під кінець ХХ століття надмірна вага зустрічалась у 30% популяції, тобто 1,7 мільярда людей [1, 3]. На сьогоднішній день надмірна вага є вже у 60% популяції і на далі зростає [3, 6]. Надмірна вага зустрічається частіше у жінок, ніж у мужчин, про що свідчать результаті досліджень Інституту Кардіології у Варшаві та Інституту Ендокринології у Києві [3, 4, 7, 8].

Метою роботи є аналіз впливу рівня почуття змісту життя на типи харчових звичок жінок. Для дослідження жінок поділено на три групи, де перша група контрольна – це здорові жінки з вагою в границях норми. Нормою був Індекс Маси Тіла Кетле 19-25 кг/м², надмірна вага та ожиріння є більше, ніж 25 кг/м² [2, 3, 7]. Друга група жінок з надмірною вагою та ожирінням, фізично здорові, але надмір тривоги заїдають калорійною їжею. Третя група жінок з надмірною вагою та ожирінням хворі на цукровий діабет, тобто їхня надмірна вага зумовлена ендокринними розладами, а не психологічними проблемами, як у другій групі. Загалом у дослідженні взяли участь 238 жінок віком від 20 до 50 років. Дослідження проводились на території України у Львівській, Київській та Кримській областях.

В погоні за власними досягненнями, модою та традиційними сімейними переконаннями жінка може втратити внутрішню рівновагу, а саме сенс життя, побудований на міцних підвалинах життєвих цінностей. Це проявляється у занедбуванні свого здоров’я, а особливо харчових звичок [5, 10–12, 13–17, 19].

Харчові звички формуються не тільки на базі моди на дієти, але в основному на піраміді цінностей, якими керується жінка. Чим вищі цінності, тим жінка менш податна на заїдання своїх тривог та більше прагне дбати про своє здоров’я. Цінності фізичного рівня повністю спрямовують увагу жінки на її тіло, одяг, аксесуари. Цінності психологічного рівня формуються на базі переконання «Я потрібна», чоловікові, дітям, друзям, на роботі та ін. З цими двома рівнями пов’язується ризик втрати власної індивідуальності, бо формується залежність від зовнішнього вигляду (переконання «що про мене скажуть люди») та бажанню догодити найближчому оточенню коштом власного здоров’я (переконання «зроблю все, тільки б мене не відштовхнули») [7, 9, 20].

Третій, найвищий рівень цінностей це ноетичні цінності, де важливим елементом є відчуття змісту життя, яке складається з чотирьох компонентів, а саме: інтелектуального (особисті цілі, власна історія та оточення), емоційного (внутрішні відчуття, особисті життєві переконання, чутливість на успіхи та поразки), вольового (прийняття рішень, позиція в суспільстві, здібності) та екзистенційного компоненту (причина появи змісту життя) [9, 20].

Низький рівень відчуття змісту життя призводить до ноогенного нейротизму, коли людина відчуває внутрішню пустку, в житті немає нічого цікавого, апатія, тривога пов’язана з відчуттям неспроможності, нереалізованість [20]. У такому стані дуже легко втратити над собою контроль та посмакувати солодощами, щоб себе пошкодувати.