Музично-дидактичні ігри

 

Гра «Луна» – формування навичок відтворення висоти музичних звуків та їх ритмічної організації.

Окремий учень або група дітей намагаються точно відтворити мелодію, яку проспівав учитель. Таким чином, діти виконують роль «луни». Гру під контролем вчителя можуть проводити також найбільш підготовлені діти.

 

Гра «Музичне коло» – закріплення музичних уявлень про висоту та силу звуку, темп музики, формування вмінь ритмічно і виразно рухатись; забезпечення рухової розрядки на уроці.

Вчитель пропонує дітям змагання на кращого знавця музики. По команді педагога учні утворюють коло. Дітям пояснюють правила гри: під час крокування по колу уважно слухати музику, розрізняти високі і низькі звуки, зміни темпу, динамічні відтінки й втілювати їх в певних рухах під час ходьби, бігу, оплесків тощо. Враховуючи невеликий обсяг пам`яті та нестійку увагу дітей, гру доцільно проводити поетапно.

I етап – визначення високих і низьких звуків: діти крокують по колу під музику, яку виконує вчитель. Якщо музика звучить в середньому регістрі, учні тримають руки на поясі. При переході музики у високий регістр руки дітей здіймаються догори. Під час звучання мелодії на низьких нотах учні присідають і рухаються навприсядки.

II етап – визначення динамічних відтінків: під час ходьби по колу учні певним чином реагують на зміни сили звучання супроводу. Якщо музика виконується голосно, діти крокують під власні оплески. При тихому звучанні учні опускають руки і легенько йдуть навшпиньки.

III етап – визначення змін темпу: під музику в помірному темпі учні крокують, карбуючи крок. Якщо музика звучить швидко, діти переходять на біг. Під час уповільнення темпу учні йдуть приставним кроком уперед.

На уроці можна використовувати не всі етапи гри, а лише ті, які відповідають змісту вивчаємого музичного матеріалу.

 

Гра «Спіймай в долоні» застосовується для розширення словникового запасу стосовно емоційно-образних характеристик музичних творів.

Після прослуховування твору учитель описує характер, спеціально називаючи неправильні слова. Учні повинні «зловити» правильні слова-характеристики даного твору.

 

Ігри-інсценізації (гра «Пантоміма») до творів для слухання: наприклад, Е. Гріг «В печері гірського короля», П. Чайковський «Хвороба ляльки», «Нова лялька», «Марш дерев’яних солдатиків».

 

Гра «Луна» – розвиток відчуття метроритму.

Учитель плескає простий ритмічний рисунок, а учні, прослухавши його до кінця, відплескують по пам’яті з ритмічними складами.

 

Гра «Естафета» – розвиток відчуття метроритму.

Учні стають в ряд один за одним. Останній легесенько, пальчиком вистукує по плечу учня, який стоїть попереду, простий ритмічний рисунок. Той передає його наступному і т. д. Учень, який стоїть біля дошки, записує ритмічний рисунок на дошці. Весь клас записує і проплескує цей ритмічний рисунок, називаючи склади «ТА» і «ТІ».

 

Гра «Телевізор» застосовується для розвитку відчуття метроритму.

На спеціально виготовлених картках записані прості ритмічні рисунки. Ці картки вчитель показує учням на короткий час, після чого вони по пам’яті відплескують рисунок, який був на картці, вимовляючи ритмічні склади.

 

Гра «Піжмурки» – розвиток відчуття метроритму

Троє учнів виходять до дошки і стають обличчям до класу. Четвертий учень пише на дошці короткий ритмічний рисунок. Весь клас його запам’ятовує. Запис на дошці витирають і діти, що сидять за партами, проплескують ритмічний рисунок по пам’яті. Перший з учнів, які «жмурились», проплескує ритмічний рисунок, другий – називає його ритмічними складами «та» або «ті-ті», третій – записує рисунок на дошці.

 

Гра «Ритмічне коло» – розвиток відчуття метроритму

Учні стають у коло. Вчитель, звертаючись до одного з них, проплескує ритмічний рисунок. Учень повторює його ритмічними складами (ТА; ТІ-ТІ), а потім проплескує свій ритмічний рисунок товаришу, який стоїть поруч, і так далі. Гра продовжується по колу.

 

Гра «Запитання-відповідь» –розвиток відчуття метроритму.

Учитель проплескує простий ритмічний рисунок, а учні відплескують той самий ритмічний рисунок, тільки у зворотньому (дзеркальному) відображенні.

 

Гра «Хлопавки» – закріплення знання термінів з музичного мистецтва.

Учитель оголошує слова, які мають відношення до світу мистецтва, перемішуючи їх словами, які не мають до нього ніякого відношення. Діти диференціюють інформацію і реагують на перші – оплесками, на другі – паузою, тобто мовчать. Гру можна розпочати закличкою: «Раз, два, три, чотири, п’ять – починаємо плескать!». Діти, які помилились, виконують деякі вправи, завдання чи інше.