Тема:Патологічна фізіологія травлення в ротовій порожнині і однокамерному шлунку.

Мета: Вивчити етіологію і патогенез порушень травлення в ротовій порожнині (слиновиділення, пережовування, ковтання) в однокамерному шлунку.

Оснащення:шлунковий сік,здорової і хворої тварини, 1% р-н фенолфталеїну, склянки, піпетки, бюретки.

Робота1. Вивчення порушень слиновиділення і ковтання

Хід роботи: Описати роль слини, процес її секреції та регуляцію слиновиділення. Описати причини і патогенез при гіпосалівації, гіперсалівації.

Дослід1. Дія пілокарпіну і атропіну на слинне виділення у кроля.

Хід досліду: Ввести підшкірно кролю 0,5мл 1 % р-ну пілокарпіну гідро хлориду. Спостерігати через 15 хвилин за посиленням слиновиділення, після чого ввести підшкірно 0,5 мл 1 % р-ну атропіну сульфату і спостерігати припинення слиновиділення.

 

 

Дослід 2.Вивчення перетравної властивості шлункового соку при різних величинах рН

Хід досліду: В три пробірки наливають по 5 мл натурального шлункового соку. За допомогою індикаторного паперу визначають рН соку. В другу пробірку додають по краплях 10 % розчину лугу доти поки рН не досягне 5. В третій пробірці сік нейтралізують повністю до 7 і більше. Потім добавляють в усі пробірки по 0,2-0,3 г фібрину і ставлять на 1 годину в термостат при 38 °С. Пробірки під час інкубації періодично перемішують.

Виймають пробірки і візуально оцінюють ступінь перетравлення фібрину: повне +++, слабке ++, відсутнє -. Дані записують у зошит.

Дослід 3.Визначення кислотності шлункового соку при різних формах її порушення

Хід досліду: Відміряють у дві колбочки по 5 мл натурального шлункового соку. Визначають рН соку індикаторним папером.

У другу колбочку додають по краплях 10% розчин натрію гідроксиду, приводячи рН соку до 5.

В обидві колбочки добавляють по дві краплі 0,5 % розчину диметиламідоазобензолу і 1 % розчину фенолфталеїну.

Титрують 0,1н розчином натрію гідроксиду до переходу початкового рожевого забарвлення у солом'яно-жовтий, потім у яскраво-жовтий і, нарешті, до рожевого забарвлення. При цьому кожен раз підраховують кількість лугу, яка пішла на титрування.

Розрахунки наступні: кількість лугу, яка пішла на отримання солом'яно-жовтого кольору, визначає вільну соляну кислоту; яскраво-жовтого - загальну соляну кислоту, а різниця між ними – зв’язану соляну кислоту. Кількість усього лугу, яка пішла на титрування, визначає загальну кислотність соку.

Результати визначень виражають кількістю 0,1 н лугу, яка пішла на титрування 100 мл соку (5 мл. 20), що відповідає однаковій кількості кислоти в ньому.

Контрольні питання:

1. Яка роль слини і її регуляція?

2. Коли виникає гіпо – гіперсалівація і до чого це призводить?

3. Коли виникає порушення акту ковтання?

4. Назвіть і опишіть форми порушення секреторної функції шлунка.

5. Розкрийте сутність поняття «ахлоргідрія», «ахілія», «гіпохілія». Які їх наслідки?

6. В яких формах протікає порушення моторної діяльності шлунка?

7. Блювота та її механізм.