МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Процес навчання у своїй основі спирається на самостійну роботу студентів, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом. До змісту самостійної роботи студента входять:

· опрацювання теоретичних засад навчальної дисципліни, прослуханого лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем і питань, що призначені для самостійного опрацювання;

· підготовка до виступів на семінарському занятті;

· виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

· систематика вивченого матеріалу курсу перед заліком.

Основою самостійної роботи є вивчення рекомендованої навчальною програмою літератури. При цьому необхідно зрозуміти і запам’ятати не текст взагалі, а головне, найбільш істотне, передусім визначення, категорії і узагальнюючі висновки.

Практика роботи з літературою показує, що не можна повністю покладатися на власну пам’ять. Необхідно обов’язково робити записи прочитаного тексту. Існують такі випробувані форми записів:

· План

· Тези

· Виписки

· Конспект

План ‑ це схематично записана сукупність стислих думок, найбільш стисла форма запису.

Тези ‑ це сформульовані своїми словами думки автора. Тези можуть складатися у вигляді відповідей на питання плану.

Виписки ‑ це дослівні, документально точні виписки з тексту. Дана форма зручна для збору матеріалу з будь-якої проблеми з різних джерел. Виписки робляться у вигляді цитат, цікавих фактів, вдалих формулювань.

Конспект ‑ це самостійний, логічно зв’язаний запис, який поєднує план, виписки, тези. Складання конспекту ‑ справа творча, головне в ній відтворення основних положень документа, який вивчається, своїми словами з дослівною випискою тільки висновків, узагальнень, теоретичних формулювань. Для успішної самостійної роботи студента велике значення має знання основ бібліографії. Студенти нерідко зазнають ускладнень у підборі матеріалу для рефератів, цільових виступів на семінарських заняттях. Дуже часто витрачається маса часу на пошуки необхідної літератури, нерідко вибір зупиняється на другорядних, близьких до теми роботах. Щоб уникнути даної ситуації, необхідно знати шляхи швидкого пошуку потрібних праць. Для цього слід мати уявлення про каталоги і картотеки. Каталоги розкривають наявні в бібліотеці книжкові фонди. Каталоги, що носять довідково-рекомендаційний характер, представлені у вигляді алфавітного, предметного і систематичного каталогів. Системний каталог надає найбільш широкі можливості для підбору літератури. Предметний каталог складається у відповідності зі змістом книг, але книги в ньому представлені не в логічному, а в алфавітному порядку питань, про які йдеться у творах. Цим він подібний до енциклопедичного словника і служить доповненням до системного каталогу. В алфавітних каталогах публікації розташовані в алфавітному порядку за прізвищами авторів або за назвами творів, якщо автор в них не вказаний. Картотеки ведуться в навчальних бібліотеках з кожної навчальної дисципліни.

Для опрацювання тем модуля самостійної роботи на які планується 3 години достатньо звернутися до підручників та навчальних посібників, що даються у списку рекомендованої літератури. Теми, на які планується 4 години, потребують пошуку додаткової літератури. Основним способом виконання самостійної роботи є конспектування в окремий зошит, приблизний обсяг 4 – 8 стор. на тему залежно від її складності та важливості. Перш ніж конспектувати слід уважно прочитати матеріал, визначити ключові моменти теми, скласти план викладу матеріалу у конспекті. Варто продумати як можна використати опрацьований матеріал на семінарських заняттях. Форма контролю отриманих знань – опитування на семінарських заняттях та підсумкова контрольна робота.

Тема 1. «Сутність культури як цілісної системи. Функції культури» - 4 год.

Розглядаючи будь-яку культуру як цілісну систему необхідно підкреслити, що вона – поза біологічна, тобто завжди є творінням людини, а не природне явище. Культура є акумулятором суспільно значимого досвіду, накопиченого народами в процесі історичного розвитку, у цьому змісті культура завжди пов’язана з ціле покладанням, тобто зі створенням визначених суспільно значимих цілей і з прагненням досягнення цих цілей. Особливістю функціонування культури є те, що будь-який факт культури завжди являє єдність матеріального й ідеального, буття і відношення, об’єктивного оіснування та його ідеального осмислення.

Контрольні запитання:

1.Як змінювалися підходи до визначення поняття "культура"?

2. Чим відрізняються філософський, соціологічний та антропологічний підходи до визначення поняття "культура"?

3. Які є основні структурні елементи культури?

4. У чому полягає сутність основних функцій культури? У яких формах культури виявляється кожна з них?

Тема 2.“Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури” – 3 год.

Тема є важливою з точки зору визначення факторів формування української культури, її національної самобутності. Прийняття християнства від Візантії у 988 році Володимиром Великим зумовило православний характер української духовності, а відтак і домінування візантійсько-православної традиції в розвитку усіх напрямків духовної культури України: храмового будівництва, іконопису, музичного і театрального мистецтва, образотворчого мистецтва, літератури, філософії тощо.

Контрольні запитання:

1. Як пояснює літопис 1113 року вибір християнської віри Володимиром Хрестителем із Візантії?

2. Як вплинуло християнство на світогляд східних слов’ян, які до його прийняття були язичниками?

3. Яка принципова різниця між язичництвом та християнським віровченням?

4. Як позначилося прийняття християнства на розвитку архітектури та інших видах мистецтва Київської Русі?

5. Яку роль відіграла християнізація України-Русі у наближенні українського народу до західноєвропейської цивілізації?

6. Чи можна погодитися із тими дослідниками, які вважають що прийняття християнства східними слов’янами у його православно-візантійській формі було трагічним вибором Володимира і що краще було приймати його у римсько-католицькому варіанті?

7. Яку роль відіграють християнські церкви в розвитку культури сучасної України?