Тема 3. “Культура Візантії як джерело формування української культури”.– 3 год.

Значення цієї теми є непересічним з огляду на складність цивілізаційного вибору України в геополітичній системі Схід – Захід, а також у наших взаємовідносинах з Росією, як найбільш потужним в політичному відношенні сусідом, що є православним за віросповіданням. При розробці теми необхідно звернути увагу на той факт, що після розпаду Римської імперії у V столітті, центром культурного життя східної її частини стає Константинополь. Культура Візантії проіснувала близько тисячі років, а її досягнення в різних видах мистецтва були такими,що її столицю називали Царгородом, або “майстернею вишуканої краси”. Культура Візантії стала джерелом розвитку різних напрямів мистецтва також для західноєвропейських країн і вплинула на становлення Ренесансу.

Контрольні запитання:

1. Що означає “візантизм” в трактуванні західників і слов’янофілів? Чому західні історики і культурологи надають йому негативного забарвлення?

2. Які наслідки для нашої культури мала концепція “Третього Риму”, висловлена російським ієрархом православної церкви Філофеєм невдовзі після захоплення Константинополя турками-мусульманами у 1453 році?

3. Як позначився культурний та політичний зв’язок Київської Русі з Візантією на цивілізаційному виборі Росії та України?

4. Хто із вітчизняних культурологів та істориків давав позитивні оцінки візантійсько-православному впливові на характер української культури? Які для цього є підстави?

5. В чому виражається вплив візантійської культури на культуру Західної Європи?

 

Тема 4. “Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу”. – 3 год.

Становлення і творення культури тісно пов’язане з необхідністю збереження досягнутого рівня, національної специфіки та окремих її надбань. В історії розвитку української культури неодноразово поставала проблема збереження її національної ідентичності, можливості її поглинення (асиміляції) культурами більш потужними сусідами. Така ситуація зокрема виникла у період перебування України в складі Полько-Литовської держави та Речі Посполитої, коли виникла загроза втрати своєї православної церкви та окатоличення православного українського народу. З огляду на необхідність збереження релігійної, а відтак і культурної ідентичності, почали діяти братські рухи, які прагнули компенсувати бездіяльність православної церкви, яка переживала глибоку кризу через різні причини. Характерною особливістю діяльності братств була висока громадянська і національна свідомість їх учасників, меценатство, широка просвітницька робота серед найширших верств населення, утворення притулків для вбогих громадян.

При вивченні теми звернути увагу на те, що братства спочатку виникали на західних землях України, а згодом утворювалися і в центральній Україні.

Контрольні запитання:

1. Які основні напрямки діяльності братств в Україні?

2. Яку роль відігравала просвітницько-освітянська робота братств?

3. Які процеси в релігійно-культурному житті відбувалися у той час в Західній Європі? Як вони відбивалися на духовній атмосфері України?

4. Який характер мала літературна діяльність братств? В чому специфіка першої та другої хвилі полемічної літератури?

5. Які видатні діячі української культури виховувались і загартовувались в діяльності братських рухів?

 

Тема 5. “Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії”. – 3 год.

Важливим підгрунтям розвитку національної культури є діяльність культурно-освітянських осередків. Виникнення закладів вищої освіти в Україні було відносно пізнім. Якщо на заході Європи університети починають виникати в ХІ – ХІІІ століттях, то в Україні першими навчальними закладами вищого типу є Острозька академія та Києво-Могилянська академія, початок і розквіт діяльності яких припадає на ХVІ – ХVІІІ ст. Вони відіграли надзвичайно велику роль в розвитку вищої освіти в Україні та Росії, адже їх діяльність будувалась за кращими зразками західноєвропейської освіти та враховувала традиції вітчизняної науки.

Контрольні запитання:

1. Яким чином була заснована Києво-Могилянська академія, хто з діячів української культури посприяв цьому?

2. Які дисципліни і за яким принципом читалися в цьому навчальному закладі?

3. Кого з видатних діячів української культури виховала академія?

4. Який внесок зробив Петро Могила в розвиток вищої освіти в Україні?

5. Який внесок відомих професорів Києво-Могилянської академії в утвердженні традицій вітчизняної освіти та науки?

 

Тема 6. “Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу”. – 3 год.

ХІХ століття є особливим в історії українського народу з точки зору національного та культурного його самовизначення. Середину цього століття інколи називають “весною народів”, або періодом національного пробудження європейських країн. Не обминули ці процеси й Україну. Росія намагалася всіляко асимілювати українську культуру. відповідь на таку політику царського уряду в Києві 1846 року було засновано таємне Кирило-Мефодієвське братство, до складу якого входили високоосвічені і національно свідомі громадяни, серед яких були й Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко. Основні ідеї братства були викладені в “Книзі буття українського народу”, “Статуті слов’янського товариства св. Кирила та Мефодія”, у відозвах “До братів-українців”, “До братів росіян”, “До братів-поляків”, а також в історичних працях М. Костомарова та П. Куліша. У березні 1847 р. член братства О. Петров (студент Київського університету) доніс царській охранці про його діяльність і вона була заборонена.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте духовну та політичну атмосферу в Україні в період заснування Кирило-Мефодієвського братства.

3. Яке місце в сім’ї слов’янських народів відводили члени братства Україні?

4. Чому царський уряд заборонив діяльність Кирило-Мефодієвського браства, а найбільш активних його учасників було заарештовано?

5. Яку роль відіграв Т.Г. Шевченко в діяльності братства? Яка була його подальша доля?

 

Тема 7. “Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії”. – 4 год.

В розвитку української культури важливу роль відіграли політичні та культурні взаємозв’язки з сусідніми країнами. Після захоплення Візантії турками, почала зростати політична вага Росії, яка проголосила себе її наступницею у захисті православної віри. В історії взаємовідносин Росії та України немає одностайної думки. Заважають різного роду упередження, причому як з боку тих дослідників, які стоять на позиціях Москвоцентризу, так і тих, хто дотримується принципу Києвоцентризму. Тривалі взаємозв’язки двох слов’янських православних народів призводили до взаємозбагачення, взаємообміну культурними цінностями, хоча в політиці була асиміляційна політика царського уряду В розробці теми важливо спиратись на принципи наукового об’єктивного аналізу, гердерівської ідеї рівноцінності всіх національних культур, історизму тощо.

Контрольні запитання:

1. Як в цілому можна оцінити взаємовідносини України та Росії в сфері культури починаючи з ХV ст.?

2. Як вплинула культура українського народу на розвиток окремих напрямків російської культури?

3. Якою була мовна політика царського уряду стосовно України?

4. Які історичні факти підтверджують позитивний вплив української культури на культуру російського народу?

5. Чи правомірно говорити про досягнення української культури в радянський період, чи лише про втрати?

 

Тема 8. “Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі ”. – 3 год.

Нині у справі самоідентифікації перед Україною стоїть надзвичайно важливе завдання подолання «культурного шоку», що пов’язане із захисною реакцією механізмів культури на процеси стрімкої та глибокої зміни координат українського суспільства. Феномен культурного шоку робить наріжним каменем культурної політики формування і утвердження нового суспільного ідеалу. В рамках стратегічного вибору України – створення демократичного суспільства європейського стандарту – складовими її суспільного ідеалу мають виступати державна самостійність, громадянське суспільство, внутрішньополітична стабільність, всебічний розвиток творчого потенціалу. Водночас збереження і безпечний розвиток української культури можливий за умови взаємодії з культурами європейської та російської спільнот, а також відкритість з боку інших культур.

Контрольні запитання:

1. Що таке ситуація «культурного шоку»?

2. Які основні культурні системи впливають на розвиток сучасної української культури?

3. В чому полягає загроза ситуації «культурного шоку»?

4. Яким чином здійснюється діалог культур в ситуації «культурного шоку»?