Підбір літератури.
Спираючись на списки літератури, які подані в даному посібнику студент підбирає собі один з підручників, який знайомить його з проблемо Зрозумівши проблему, студент використовує енциклопедичні видання, в яких подаються визначення базових понять, а також монографічні роботи, в яких детально розглянуті певні проблеми чи періоди розвитку культурологія думки. Вивчення наукової літератури - серйозна робота. Тому статтю або кн варто читати з олівцем в руках, роблячи при цьому помітки. Вивчення наукових публікацій бажано проводити за етапами: • загальне ознайомлення з твором в цілому за його заголовками; • перегляд всього змісту; • читання в порядку послідовності викладання матеріалу; • вибіркове читання будь-якої частини твору; • виписки матеріалу, який становить науковий інтерес; • критична оцінка записаного, його редагування та «чистовий» запис фрагменту тексту майбутнього звіту про виконання індивідуального науково-дослідного завдання. Можна порекомендувати ще такий спосіб вивчення. Сторінку зошита необхідно поділити навпіл вертикальною рискою. З лівого боку робити записи з прочитаного, а з правої - свої зауваження, виділяючи підкресленням слів важливі місця тексту. При вивченні літератури не потрібно намагатися лише запозичувати матеріал. Паралельно необхідно обдумувати знайдену інформацію. Цей процес повинен здійснюватися протягом всієї роботи над дослідницькою темою, тоді власні думки, які виникають в ході ознайомлення з чужими роботами, слугують основою для отримання нового знання. При вивченні літератури з вибраної теми використовується не вся інформація, а лише та, яка має безпосереднє відношення до дослідницької теми і є найбільш цінною і корисною. Таким чином, критерієм оцінки прочитаного с можливість його практичного використання в дослідницькій роботі. 2, Визначення структури та складання плану звіту. План звіту повинен включати 3-4 проблемних питання, сформульованих ми основі попереднього знайомства студента з підібраною літературою. У структурі роботи слід передбачити короткий вступ, основну частину і висновки. У вступі повинні бути присутні такі елементи: • Актуальність теми - це обов'язковий елемент будь-якого наукового тору. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Починати її опис здалеку немає особливої необхідності. Досить в межах 1-2 сторінок тексту показати головне - суть проблемної ситуації, з чого буде проглядатися актуальність теми. Досить часто проблему ототожнюють з питанням (тобто з положенням яке також необхідно вирішити). Вважається, що проблема - це теж саме питання, але найбільш важливе і складне. Це так і не так, оскільки специфічної рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за межі старого, ужедосягнутого знання. Що ж стосується питання взагалі, то для відповіді на нього достатньо старого знання, тобто для науки питання проблемою не є. Отже, виходячи з мети виконання індивідуального навчально-дослідної завдання, студент повинен акцентувати увагу лише на використанні Щ існуючих знань стосовно вирішенні питань в галузі культурології (теорії, концепції). • Короткий огляд літератури з теми навчально-дослідного завдання повинен показати ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальної літературою та його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати виокремлювати головне. • Формулювання мети навчально-дослідницької роботи - це самостійна вивчення питань дослідницького завдання. В основній частині викладаються матеріали навчально-дослідної роботи а також підсумовуються результати з кожного питання. Заключна частина передбачається собою не просто перелік отриманні результатів виконаної роботи, а їх підсумковий синтез, тобто формулюванні того нового, що автор відкрив для себе під час виконання навчально-дослідного завдання.
|
