Білет №9

1.Статичні рефлекси стволу мозку. Приклади?

2.Перша та друга сигнальні системи за І.П.Павловим?

3.Гормони мозкового шару наднирників їх роль в організмі?

1. У стовбуровій частині мозку бульварній та особливо мезенцефальній його ділянках, розміщені нервові центри, що приймають участь у перерозподілі тонусу мязів тулуба, кінцівок в залежності від положення тіла у просторі. Тонічні рефлекси поділяються на дві групи: статичні рефлекси, що обумовлюють положення тіла у просторі; та статичні кінетичні рефлекси, що пов’язані з переміщенням тіла. С татичні рефлекси у свою чергу поділяються на рефлекси що забезпечують положення тіла або його позу, позо-тонічні та рефлекси що забезпечують повернення тіла з неприродного положення до норрисьного, або випрямні рефлекси. Підтримка тої чи іншої поз поєднана з розподілом тонусу мязів кінцівок і рефлекторна дуга цих рефлексів має зв'язок з подразненням рецепторів вестибулярного апарата, пропріорецепторів мязів та зв'язок шиї. Наприклад, коли на пасовищі тварина зриває листочки з дерева, то піднімається голова, подразнюються рецептори вестибулярного апарато мязів та зв'язок шиї і у тварини рефлекторно випростовуються передні кінцівки та підгинаються задні. Під час повороту голови подразнюються пропріорецептори мязів та зв'язок та рефлекторно випрямляються кінцівки з того боку, куди повернена голова, а кінцівки з протилежного боку згинаються. Випрямні рефлекси сприяють відновленю нористої пози тіла тімя догори, якщо вона виявилася порушено. Ці рефлекси керуються нервовими центрами середнього мозку. Рецепторні поля випрямних рефлексів локалізовані у вестибулярному апараті, у шийних мязах та на шкірній поверхнф тіла. Таким чином, для виперемлення голови та тулоба та переходу тварин до норисьного положення, перед усім подразнюються рецептори вестибулярного апарату та пропріорецептори шийних мязів, а потім пропріорецептори шкіри тулуба та боку.

2. Існують дві сигнальні системи. Перша сигнально система включає:зорові, слухові, нюхові, тактильні та інші рецептори за допомогою яких сприймаються усі зміни довкілля з аналізом та синтезом інформації у нейронах кори великих півкуль головного мозку. І у відповідь на усі ці подразнення організм відповідає безумовним та умовним рефлексами, що формуються та реалізуються у тварин і у людей за такими самими фізіологічноми механізмами. Друга сигнальна система притаманна тільки людині це мова. Павлов казв:»Якщо наші чуття та уявлення, що нвлежать до довкілля, є для нас перші сигнали дійсності, конкретні сигнали, то мова, подразнення, що прямують до кори від мовних органів, є другі сигнали – сигнали сигналів» Слово як сигнал дає можливість відволікатися від конкретних предметів та явищ. Узагальнювати інформацію Що надходить до кори мозку. Перша та друга сигнальні системи є невіддільними одна від одної. У людини усі сприйняття та уявлення та більша частина відчуттів словесно позначаються, таким чином усі збудження першої сигнальної системи що викликаються конкретними сигналами довкілля, прямують до другої сигнальної системи.

3. Секреторні клітини мозкової речовини називаються хромафінами. В хромафільних клітинах виробляються катехоламіни(адреналін, норадреналін, дофамін) що утворюються з амінокислоти феніланіну. Катехоламіни володіють широким спектром дії на організм. Ці гормони здійснюють значний вплив на мозок, сердцево-судинну систему, скелетну мускулатуру, гладеньку мускулатуру травного каналу, матки і бронхів, ЦНС, селезінку і на проес зсідання крові. За дії катехоламінів підвищується хвилинний об'єм серця, частота пульсу артеріальний тиск. Звуження судин внутрішніх органів і розширення судин скелетної мускулатури зумовлює перерозподіл кровоточу. Окрім токго скорочується селезінка, що призводить до збільшення об’єму циркулюючої крові і кількості в ній еритроцитів. Адреналін впливае на вуглеводний обмін, посилює розпад глікогену, зумовлюючи зменшення його запасів у печінці та мязах, є антагоністом інсуліну. Він може значно збільшувати працездатність скелетних мязів. При цому він прискорює глюконеогенез, з накопиченням лактату, який частково переноситься в печінку, де перетворюється на глікоген. Потім глікоген розпадається до глюкози і знов надходть в кровотік. Лактат потрапляє в серце де ефективно використовується як джерело енергії. Під впливом адреналіну підвищується збудливість рецепторів, поліпшується сприйняття організмом зовнішніх стимулів. Норадреналін має ознаки гормона та медіатора, оскільки виконує функції передавача збудження синаптичних нервових закінчень на ефектор, а також у нейронах ЦНС. На відміну від адреналіну норадреналін має судинно звужуючу дію на периферійні судини. Дія дофаміну, в основному прявляється у підвищені моторної активності, ниркового кровоточу в позитивному ізотропному та хронотропному впливі на серце. Регуляція секреторного процесу в клітинах мозкової речовини наднирників відбувається двома шляхами – рефлекторним і гуморальним. Нервова регуляція забезпечується за рахунок нервових імпульсів що йдуть по симпвтичнтх волокнах черевного нерву причому адреноцити і нора дреноцити інервуються самостійними нервовими волокнами. Інтенсивна нервова стимуляція призводить до виділення з клітин готового гормону і посиленого його новоутворення. Гуморальна регуляція секреторного процесу в мозковій речовині наднирників тісно пов’язана з гіпер глікімічною дією катехоламінів. При зниженні рівня глюкози в крові посилюється секреторна функція адрено- і норадренноцитів. На синтез і дію катехоламінів впливають тереоїдні гормони, глікортикоїди. Гормони мозкової речовини наднирників не накопичуються в організмі і володіють короткочасною дією.